
- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Характеристики-капсулів-детонаторів
Найменування капсулів детонаторів |
Матеріал гільзи |
Найменування складових частин заряду |
Вага ВР, г
|
Діаметр гільзи, мм |
Довжина гільзи, мм
|
Відстань від відкритого кінця гільзи до поверхні чашечки, мм |
|
зовнішній |
внутрішній |
||||||
№ 8А |
алюміній |
Тенерес |
0,10 |
6,8-7,05 |
6,3-6,5 |
45,5-48,5 |
17,0-23,0 |
Азид свинцю |
0,20 |
|
|
|
|
||
Тетрил, тен або гексоген |
1,02 |
|
|
|
|
||
№ 8М |
мідь |
Гримуча ртуть |
0,50 |
6,8-7,05 |
6,3-6,5 |
47,0-51,0 |
17,0-23,0 |
№ 8С |
сталь |
Тетрил, тен або гексоген |
|
7,0-7,2 |
6,3-6,5 |
47,0-51,0 |
17,0-23,0 |
№ 8Б |
папір |
Тетрил, тен або гексоген |
1,02 |
7,35-7,65 |
6,3-6,5 |
47,0-51,0 |
17,0-23,0 |
Примітка: Капсулі-детонатори № 8-М, № 8-С або № 8-Б застосовуються в народному господарстві і на постачання військ в мирний час , як правило, не надходять.
Капсулі-детонатори вибухають: від пучка іскор вогнепровідного шнуру (при вогневому способі підривання), від полум’я електрозапальника (при електричному способі підривання) або від вибуху детонуючого шнура (у випадку його застосування при вогневому або електричному способі підривання)
Капсулі-детонатори вимагають обережного відношення, тому що від удару, тертя або нагрівання вони можуть вибухнути.
Капсулі-детонатори необхідно оберігати від вологи і зберігати в сухих місцях окремо від вибухових речовин.
До місць здійснення підривних робіт капсулі-детонатори мають доставлятися в заводській упаковці або в спеціальних пеналах.
Капсулі-детонатори вважаються не придатними до застосування при наявності:
- наскрізних тріщин і пом’ятостей на гільзі;
- опудреності стінок гільзи ініціюючим складом;
- окислення у вигляді крупних плям або суцільного нальоту на гільзах.
Капсулі-детонатори із зазначеними дефектами застосовувати для підривних робіт забороняється.
Вогнепровідний шнур призначений для збудження вибуху капсулів-детонаторів в запалювальних трубках і запалювання зарядів димного пороху.
Він складається з порохової серцевини з однією направляючою ниткою всередині і ряду внутрішніх і зовнішніх опліток і оболонок. Зовнішній діаметр шнура 5-6 мм.
Вогнепровідний шнур (довжина кругу 10 м)
1 – зовнішня оболонка; 2 – порохова серцевина; 3 – направляюча нитка
У війська постачається вогнепровідний шнур 3-х видів:
- в пластикатовій оболонці (ОШП) сірувато-білого кольору:
- подвійний асфальтований (ОШДА) темно-сірого кольору;
- асфальтований (ОША) темно-сірого кольору.
Шнур в пластикатовій оболочці і подвійний асфальтований шнур застосовуються при проведенні підривних робіт під водою і у зволожених місцях. Асфальтований шнур може застосовуватися тільки під час роботи в сухих місцях, де зволоження його виключається.
Швидкість горіння вогнепровідного шнура на повітрі складає приблизно 1 см/с; під водою шнур горить на глибині до 5 м; горіння шнуру під водою протікає декілька швидше , ніж на повітрі.
Швидкість горіння вогнепровідного шнура перевіряють підпалюванням його відрізку довжиною 60 см, визначаючи час горіння за секундоміром або по годиннику із секундною стрілкою. Час горіння відрізку зазначеної довжини має складати не менше 60 і не більше 70 сек.
Запалювальний (тліючий) ґніт (фітіль) застосовується для запалювання вогнепровідного шнура і є саме пучком бавовняних або льняних ниток, сплетених в шнур діаметром 6-8 мм і просочених калієвою селітрою. Гніт (фітіль) тліє зі швидкістю1 см в 1-3 хвилини в залежності від сили вітру.
При роботі із запалювальним ґнотом (фітілем) особливу увагу необхідно звертати на добре з’єднання його з вогнепровідним шнуром, так як погане з’єднання призводить до відказу. Запалювальний ґніт (фітіль) необхідно оберігати від зволоження.
Запалювальні трубки виготовлені у військах можуть бути виготовлені без запалювального ґнота (фітіля) або з фітілем. Без фітіля запалювальні трубки короче 50 см виготовляти, як правило, забороняється, в запалювальних трубках з запалювальним фітілем відрізок вогнепровідного шнура повинен мати довжину не менше 10 см.