Тема 9. Доказування і докази.

Лекція 2 години

Поняття та мета судового доказування. Поняття судових доказів та їх класифікація. Поняття предмета доказування. Підстави звільнення від доказування. Обов’язок доказування та надання доказів. Належність і допустимість доказів. Оцінка доказів.

Практичне заняття (2 години).

1. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ.

1. Поняття судового доказування.

2. Порядок визначення предмета доказування.

3. Розподіл між сторонами обов’язків доказування.

4. Факти, що не підлягають доказуванню.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

1.Підстави звільнення від доказування.

2.Елементи процесу доказування.

2. Завдання для самостійної роботи.

3. Перевірка знань студентів у формі тестування.

Методичні вказівки до вивчення питань теми

У цивільному процесі доказування становить важливий аспект процесуальної діяльності та є елементом процесуальних проваджень. Тому завдання цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду й вирішення цивільних справ і захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів суб’єктів права можуть бути досягнути за умов одержання фактичних даних, які становлять юридико-фактичну основу для вирішення цивільної справи.

Судове доказування – це процесуальна діяльність сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, яка за своєю суттю зводиться до обгрунтування обставин цивільної справи та спрямована на встановлення цих обставин і вирішення спору між сторонами по суті.

Судове доказування як складна процесуальна діяльність має певну структуру і складається з певних елементів. Як елементи доказування виділяють такі: твердження про факти, визначення доказів, подання, витребування доказів адвокатом або за клопотанням сторін – судом та дослідження доказів.

Предмет доказування – специфічна категорія, яка окреслює коло фактів матеріально-правового значення, що підлягають встановленню для вирішення цивільної справи по суті, тобто тільки для вирішення питання про суб’єктивні матеріальні права й обов’язки сторін. Коло обставин, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог і заперечень або на які вказують інші особи, може бути різноманітним, а предмет доказування по конкретній справі досить визначений. На його склад вказує норма матеріального права, яку слід застосувати в даному конкретному випадку.

Таким чином, предмет доказування – це коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюється при розгляді справи, однак не пов’язані з правильним вирішенням питання про права і обов’язки сторін.

Цивільне процесуальне законодавство встановлює підстави звільнення від доказування.

Згідно із ст. 61 ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань: чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.