Тема 7. Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у цивільному процесі україни.

Лекція 2 години

Підстави та мета участі в цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб.

Форми участі в цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб.

Практичне заняття (2 години).

1. Розгляд теоретичних питань.

1. Перелік органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у цивільному процесі України.

2. Особливості участі в цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

3. Задачі прокурора в цивільному процесі.

4. Підстави участі прокурора в цивільному процесі.

5. Процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.

6. Участь прокурора в суді першої інстанції, в провадженні по оскарженню і перегляду судових рішень та ухвал.

7. Участь в цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування для дачі висновку по справі. Їхні процесуальні права та обов'язки.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за темою:

1.Правове положення у цивільному процесі Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.

2. Завдання для самостійної роботи.

Скласти проект ухвали про залучення до участі органу державної влади для подання висновку по справі.

3. Перевірка знань студентів у формі тестування.

Методичні вказівки до вивчення питань теми

Згідно зі ст..3 ЦПК у випадках, встановлених законом, до суду можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Перелік цих органів та осіб зазначений у ст.. 45 ЦПК – це Уповноважений Верховної Ради з прав людини, прокурор, органи держаної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи

У Конституції України закріплено право кожної особи звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого (ст..55), і визначається, що через нього здійснюється парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина (ст.. 101). Зазначені конституційні положення конкретизовані в Законі України від 23 грудня 1997 року «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини».

Відповідно до ч.1 ст. 45 ЦПК , с. 13 вищезазначеного Закону Уповноважений може брати участь у розгляді цивільної справи в таких формах: порушення справи в суді, участі у розгляді цієї справи як самому, так і через свого представника (статті 11 і 13 Закону), оскарження постановлених у справі за його зверненням рішень чи ухвал (статті 292, 324, 353 ЦПК), а також подати заяву про перегляд рішення чи ухвали, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, чи судового наказу, які ухвалені за його зверненням, у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Прокурор – особливий суб’єкт цивільного процесу, і його участь викликана необхідністю виконання функцій представництва інтересів громадянина або держави у випадках. Передбачених законом (п.2 ст. 121 Конституції України, п.2 ст. 5 Закону України від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру»). Тобто ця функція представництва інтересів у суді є для органів прокуратури конституційною.

Розрізняють підстави участі прокурора у цивільному процесі: власну ініціативу та зазначення про це в законі. Так, правовими підставами, що забезпечують участь прокурора в розгляді справи можуть бути: статті 165, 240 СК України; ст.. 281 ЦПК, статті 30-32 Закону України від 16 червня 1992р. «Про об’єднення громадян”, ст.. 37 Закону України від 25 червня 1991р. «Про охорону навколишнього середовища.

Згідно з ч.5 ст. 36¹ Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави представництва інтересів у суді та форми його здійснення.

Стаття 45 ЦПК України визначає процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі.

Перша форма – це звернення до суду з позовами і заявами щодо захисту прав, свобод та інтересів інших осіб або державних або суспільних інтересів та участь у цих справах. Розгляд цих справ передбачений у позовному, наказному та окремому провадженні.

Друга процесуальна форма – здійснення представництва інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК України та іншими законами на будь-якій стадії цивільного процесу, тобто коли його участь визнається обов’язковою як за його звернення, так і за зверненням до суду інших осіб.

Статтями 45 і 46 ЦПК України також регулюються процесуальні відносини, пов’язані з участю у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальним законодавством передбачено лише дві форми їх участі у цивільному процесі: звернення до суду у випадках, встановлених законом, із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів (ч.1 ст. 45 ЦПК), залучення судом до участі у справі або участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень (ч.3 ст. 45 ЦПК). Слід видзначити, що участь органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цивільному процесі є обов’язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає за це необхідне.

Участь у цивільному процесі інших суб’єктів, передбачених ст. 45 ЦПК, а саме: фізичних та юридичних осіб, тобто профспілок, підприємств, установ чи організацій, можлива лише в одній формі – у випадках, встановлених законом, вони можуть звернутися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та взяти участь у цих справах.

Таким чином, на відміну від прокурора, який самостійно визначає підстави для представництва в судах і форму його здійснення, органи державної влади, місцевого самоврядування й інші особи уповноважені порушувати цивільні справи на захист, сврбрд та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів тільки у випадках, передбачених законом. Ці випадки зазначені у багатьох нормах матеріального та процесуального права.