Питання для самоконтролю:

1. Класифікуйте основні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність правоохоронних органів.

2. Які розділи та статті Конституції України безпосередньо регулюють діяльність судових, правоохоронних та правозахисних органів?

Розділ іі. Судова система україни

Pereat mundus et fiat justitia

Хай загине світ, але має здійснитися правосуддя

Глава 1. Судова влада, судочинство та правосуддя

§ 1. Природа і поняття судової влади

Характеризуючи діяльність держави, ще мислителі минулого поділяли її на законодавчу, виконання законів (або управління) і правосуддя. При цьому вони підкреслювали, що різні органи держави спеціалізуються на виконанні того чи іншого виду діяльності. Отже, слід відзначити, що однією з владних функцій давнього суспільства була функція судова.

Один з найвідоміших французьких істориків та філософів Шарль Луї Монтеск’є логічно завершив створення теорії поділу влади. Він виділив три гілки влади – законодавчу, виконавчу та судову, підкреслюючи, що йдеться про три частини єдиної влади, яка з метою більш досконалого державного устрою поділена між окремими структурами. Розроблена Монтеск’є концепція поділу влади, що діє на основі права та взаємного стримування її гілок з метою найбільш повного забезпечення прав і свобод людини, стала ядром класичної теорії поділу влади.

Влада в цілому – це авторитетна сила, яка має реальні можливості здійснювати свою волю в соціальному житті, використовуючи різні способи та методи, у тому числі і примус. З її допомогою забезпечується нормальне функціонування всіх соціальних суб’єктів, вона забезпечує організованість і порядок, координує дії різних елементів держави і суспільства.

Судова влада є різновидом державної влади, основу якої складає сукупність судових органів, наділених різною компетенцією, а саме: судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції.

В Україні за змістом принципу поділу державної влади, закріпленого у ч.1 ст.6 Конституції України, “державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову”, які урівноважують одна одну. Безпосередньо судова влада займає особливе місце в системі державної влади. Її взаємодія з іншими владними гілками здійснюється на основі “механізму стримувань і противаг”, який полягає у тому, що органи законодавчої влади впливають на суди, створюючи для них законодавчу базу діяльності; крім того, Верховна Рада України разом із Президентом України беруть участь у формуванні судової системи – призначенні суддів. З іншого боку, Конституційний Суд України наглядає за конституційністю законів, прийнятих Верховною Радою, що у певних випадках має наслідком втрату ними чинності з моменту прийняття; суди загальної юрисдикції можуть скасовувати суперечливі Конституції та законам України акти органів державного управління, розглядати скарги громадян на незаконні рішення, дії чи бездіяльність органів управління тощо.

Головним призначенням судових органів є вирішення правових конфліктів, що виникають в суспільстві між людьми, між людиною і державою, між різними структурами держави. Іншими словами, відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Таким чином, судовій владі належить особлива роль – роль арбітра в спорах про право.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Стаття 55 Конституції України, встановлюючи судовий захист прав і свобод людини і громадянина, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту. І саме держава бере на себе такий обов’язок відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України.

Суб’єктом, який здійснює судову владу, виступає не будь-який державний орган, а тільки суд, з притаманними лише йому можливостями впливу на поведінку людей та соціальні процеси.

Крім цього, владні відносини, як елемент судової влади, характеризуються наявністю правових норм, що надають можливість суду виносити рішення, обов’язкові для виконання; рішення, що є вираженням волі суду до всіх учасників відносин, які забезпечуються застосуванням правових санкцій у разі невиконання цієї волі.

Таким чином, судова влада – це специфічна, самостійна та незалежна гілка державної влади, яка реалізується уповноваженими на те спеціальними органами – судами, а її призначенням є вирішення всіх виникаючих у суспільстві правових конфліктів.

Судова влада реалізується через: здійснення правосуддя, конституційний контроль, контроль за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів і посадових осіб, формування органів суддівського самоврядування, роз’яснення судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства тощо.