Тема 1. ПРЕДМЕТ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ ЯК ПІЗНАННЯ СУТНОСТІ ФІНАНСІВ

1.1. Предмет фінансової науки

1.2. Сутність фінансів

1.3. Необхідність та характерні особливості фінансів

1.4. Функції фінансів

1.5. Фінансова система

Тема 2. ГЕНЕЗИС І ЕВОЛЮЦІЯ ФІНАНСІВ

2.1. Фінанси як економічна категорія

2.2. Історичний характер фінансів

Тема 3. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІНАНСОВОЇ НАУКИ

3.1. Історичні передумови виникнення фінансової наукита її роль у суспільстві

3.2. Сутність та структура фінансової науки

3.3. Зміст системи фінансових наукових знань та інструментарій фінансової науки

3.4. Розвиток фінансової науки у XV—XIX ст

3.5. Світова фінансова наука у XX ст

3.6. Розвиток фінансової науки у сучасний період

Тема 4. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

4.1. Фінансова політика, її сутність, види і значення

4.2. Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики

4.3. Поняття та система фінансового права

Тема 5. ПОДАТКИ. ПОДАТКОВА СИСТЕМА

5.1. Сутність, необхідність та види податків

5.2. Податкова політика і податкова система України

5.3. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби

Тема 6. БЮДЖЕТ. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

6.1. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету

6.2. Бюджетна політика і бюджетний механізм

6.3. Бюджетний устрій та бюджетна система

6.4. Економічна сутність і склад доходів бюджету

6.5. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація

6.6. Бюджетні права та бюджетна ініціатива

6.7. Бюджетний процес

Тема 7. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ

7.1. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету

7.2. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту

7.3. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація

7.4. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету

Тема 8. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ

8.1. Економічна природа та роль державного кредиту

8.2. Форми державного кредиту та класифікація державних позик

8.3. Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки

8.4. Управління державним боргом

Тема 9. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ. БЮДЖЕТНИЙ ФЕДЕРАЛІЗМ І ФІНАНСОВЕ ВИРІВНЮВАННЯ

9.1. Основи теорії місцевих фінансів

9.2. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів

9.3. Місцеві фінансові інститути та їх характеристика

9.4. Роль місцевих фінансів в економічній системі держави

9.5. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання

Тема 10. СОЦІАЛЬНІ ПОЗАБЮДЖЕТНІ ФОНДИ

10.1. Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фонді

10.2. Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів

10.3. Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів

10.4.Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів

Тема 11. ФІНАНСИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

11.1. Поняття суб'єкта господарювання, ознаки його ідентифікації. Класифікація суб'єктів господарювання

11.2. Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва (підприємств) реального сектору економіки

11.3. Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва — фінансових установ

11.4. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади

11.5. Фінанси некомерційних організацій — об'єднань громадян

11.6. Фінансова діяльність підприємців — фізичних осіб

Тема 12. ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

12.1. Домогосподарство як інституційна економічна одиниця та суб'єкт фінансових відносин

12.2. Теоретичні основи фінансів домогосподарств

12.3. Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства

12.4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви та чинники

12.5. Особисті фінанси, їх розвиток в умовах ринку

Тема 13. СТРАХУВАННЯ ТА СТРАХОВИЙ РИНОК

13.1. Об'єктивна необхідність і сутність страхового захисту. Страхові фонди як джерело забезпечення страхового захисту

13.2. Економічна природа і сутність страхування

13.3. Функції і принципи страхування

13.4. Класифікація страхування

13.5. Поняття страхового ринку, його структура

13.6. Державне регулювання у сфері страхування

Тема 14. ФІНАНСОВИЙ РИНОК

14.1. Фінансовий ринок у системі економічних відносин

14.2. Сегментація фінансового ринку

14.3. Характеристика інструментів фінансового ринку

14.4. Суб'єкти фінансового ринку

14.5. Фінансові посередники: класифікація та функціональне призначення

Тема 15. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

1. Сутність фінансового менеджменту

2. Фінансові рішення, їх розробка, прийняття та реалізація

3. Мета й основні завдання фінансового менеджменту

4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту

5. Принципи і функції фінансового менеджменту, їх характеристика

15.6. Механізм фінансового менеджменту, його сутність та складові

Тема 16. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

16.1. Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів

16.2. Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу

16.3. Міжнародний неринковий перерозподіл фінансових ресурсів

Тема 17. ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ

17.1. Економічна безпека як багаторівнева система: поняття та базові елементи

17.2. Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки

17.3. Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави

Тема 18. ФІНАНСИ КРАЇН З РОЗВИНЕНОЮ РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ

18.1. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою

18.2. Фінансова система Сполучених Штатів Америки

18.3. Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини

18.4. Фінансова система Великої Британії

18.5. Фінансова система Франції

18.6. Фінансова система Японії

18.7. Загальна характеристика фінансів Скандинавських країн

Тема 19. ФІНАНСИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

19.1. Етапи економічної інтеграції в Європі. Фінансова політика у контексті поглиблення європейської інтеграції

19.2. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу

19.3. Бюджет Європейського Союзу. Бюджетна стратегія і бюджетний процес

19.4. Гармонізація та уніфікація податкової політики в межах Європейського Союзу

19.5. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро

19.6. Основні інституції ЄС та їх роль у формуванні єдиної фінансової політики

Тема 1 предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

1.1. Предмет фінансової науки

Розробка наукових підходів до трактування сутності фінансів є однією з найскладніших проблем фінансової науки і практики, оскільки сутність глибоко захована за зовнішніми формами її вияву, за допомогою яких різноманітні фінансові явища проявляються у розвитку соціально-економічних процесів.

Наукове обґрунтування сутності фінансів можна осягнути методом наукової абстракції, а саме шляхом відкидання часткових ознак, характерних для кожного окремо взятого фінансового явища, і визначення узагальнених характерних для фінансів властивостей, які у сукупності становлять предмет фінансової науки. У цілому фінанси асоціюються з процесами розподілу певної вартості, який здійснюється у різних формах (розподіл доходів, сплата податків тощо) та обов'язково супроводжується рухом грошових коштів. У процесі такого розподілу спостерігається виокремлення різних за обсягом і цільовим характером частин вартості в одного власника, або передача частини вартості у грошовій формі одним власником іншому. Спільною для таких фінансових операцій є їхня основа — суспільні відносини, які за своїм характером в економічній науці називаються виробничими, або економічними, відносинами.

Економічні відносини спостерігаються на різних стадіях відтворювального процесу, у всіх сферах суспільного життя, на різних рівнях господарювання та управління тощо. Дослідження особливостей цих відносин дає змогу глибоко розкрити властивості, специфічні ознаки різних об'єктів та суб'єктів власності, з'ясувати соціально-економічну природу різних економічних категорій у певних соціально-економічних системах. Особливостями економічних відносин є їхній розподільний характер (вони пов'язані з розподілом та перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту) та вартісне вираження (ці відносини завжди грошові, оскільки їх носієм є гроші).

Отже, за допомогою економічних відносин забезпечується розподіл валового внутрішнього продукту. При цьому однорідні економічні відносини представлені в узагальнюючому абстрактному вигляді, утворюють економічні категорії, такі як гроші, фінанси,' кредит, ціна, зарплата тощо. Всі ці категорії є теоретичним відображенням, абстракцією суспільних відносин. Вони відображають реально існуючі у суспільстві економічні відносини, що мають об'єктивний характер та соціальне суспільне призначення.

Маючи багато спільних ознак, економічні категорії відрізняються суспільним призначенням. На відміну від грошей, кредиту, зарплати, цін, основною метою фінансових відносин є формування та використання фондів грошових коштів для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства.

У цілому фінансові відносини є такою формою суспільних відносин, яка виникає на основі руху вартості у її грошовому вираженні, безпосередньо пов'язана з існуванням грошей. Розподіл валового внутрішнього продукту за допомогою фінансових відносин здійснюється виключно у грошовій формі, внаслідок чого формуються та використовуються різноманітні цільові грошові фонди усіма суб'єктами цих відносин. Отже, однією з найважливіших ознак фінансів як об'єктивної економічної категорії є грошовий характер фінансових відносин, а гроші — необхідною умовою існування фінансів.

Виникнення фінансів було можливе на порівняно високій стадії розвитку суспільства, яка характеризується широким застосуванням державою грошей і відносно відокремленим існуванням вартості у її грошовій формі. У фінансах використовується лише властивість грошей — бути вищою ф'ормою вартості. На відміну від грошей, де субстанція не уособлена, фінанси як об'єктивна економічна категорія завжди пов'язані з відносинами володіння вартістю різними конкретними суб'єктами. Економічною основою функціонування фінансових відносин є не гроші самі собою, а рух вартості у її грошовій формі. Фінанси виконують роль інструменту розподілу, який дає можливість визначити частку кожного суб'єкта у виробленому валовому внутрішньому продукті.

Отже, предмет фінансової науки становить сукупність фінансових відносин, що виникають нарізних етапах розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту, різних рівнях економічної системи, між різними •уб'єктами відносин та економічною основою яких є рух вартості у її гроновій формі.

У фінансовій науці розрізняють три характерні риси фінансових відносин:

1) фінансові відносини — це розподільні відносини, які виникають у від-творювальному циклі на стадії розподілу, безпосередньо пов'язані з розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту та за допомогою розподілу впливають на всі інші стадії відтворювального циклу (виробництво, обмін, споживання);

2. фінансові відносини — це грошові відносини, носієм яких є гроші;

3. кінцева мета фінансових відносин — формування і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів усіх суб'єктів для забезпечення відповідного рівня соціально-економічного розвитку суспільства та задоволення економічних інтересів членів суспільства.

Розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту передбачає розмаїття грошових відносин, зокрема:

• внутрішньогосподарські відносини між окремими підрозділами суб'єктів господарювання;

• міжгосподарські відносини між різними суб'єктами господарювання;

• внутрішньогалузеві відносини між суб'єктами господарювання окремих галузей та галузевими органами управління;

• між суб'єктами господарювання та робітниками і службовцями;

• між суб'єктами господарювання та акціонерами, учасниками, співвласниками та іншими фізичними особами;

• між суб'єктами господарювання і державою;

• між суб'єктами господарювання та фінансово-кредитними установами;

• між суб'єктами господарювання та їхніми об'єднаннями;

• міжгалузеві відносини;

• міжтериторіальні відносини;

• відносини між державою і населенням;

• відносини між державою, галузевими органами управління та органами місцевого самоврядування;

• відносини між державою та іншими державами, міждержавними об'єднаннями, міжнародними організаціями, іноземними юридичними і фізичними особами.

Сукупність цих грошових відносин становить зміст фінансів як об'єктивної економічної категорії.

Дослідження предмета фінансової науки базується на підходах та методологічних принципах, які охоплюють весь хід пізнання фінансових явищ, процесів, механізмів та структур. Пояснення фактів, процесів фінансової діяльності, виявлення сутнісних аспектів фінансових явищ і процесів, розкриття закономірностей і тенденцій у відносинах людини з природою, державою, між людьми у процесі трудової діяльності завжди спиралось на філософські категорії і принципи.

Філософія є методологічною основою дослідження фінансових явищ і процесів (а також їх глибинного пізнання), виявлення фінансових проблем, особливостей виникнення, тенденцій розвитку, функціонування, їх рушійних сил та загроз.

Як ключовий підхід у розумінні предмета фінансової науки використовується антропологічний, згідно з яким визначальними у детермінації соціально-економічної, фінансової діяльності є людина, її потреби та інтереси. В основі аналізу фінансових відносин лежить фундаментальне положення, що основний суб'єкт діяльності, рушійну силу суспільного життя становить особистість. За допомогою філософсько-соціологічної інтерпретації фінансової поведінки індивіда як платника податків, інвестора, власника, працівника, споживача суспільних благ, громадянина обґрунтовуються морально-етичні аспекти, орієнтири, деформації, проблеми та визначаються шляхи їх вирішення.

Антропологічний підхід дослідження предмета фінансової науки забезпечує розкриття сутності поняття соціально орієнтованої економіки внаслідок дослідження соціальних змін у суспільстві, специфіки діяльності політичних і управлінських структур, виявлення характеру соціально-політичних перетворень, соціального, економічного осмислення постановки та реалізації завдання духовно-морального оздоровлення суспільства — виробленні, реалізації національної ідеї.

Фінансова наука — система знань про фінансові явища і процеси, з виявленими достовірними передумовами виникнення, механізмами та принципами функціонування, доказовими, обґрунтованими положеннями та висновками про їх вплив на людину, господарство, суспільство, цивілізацію, оцінкою здобутків, вигод, втрат.

Ускладнення та урізноманітнення фінансових явищ та процесів на різних рівнях та у сфері людської діяльності зумовили необхідність поглибленого їх вивчення. Така соціалізація фінансової науки, потреба у пізнанні глибинного змісту фінансових процесів, що відбуваються у житті індивідів, діяльності організацій, регіонів, держав, міжнародної спільноти, формування, розподілу та використання фінансових ресурсів, капіталу, грошових та фінансових потоків спричинили концентрацію уваги дослідників на явищах та процесах у суспільстві.

Складність проблем, продиктованих вимогою часу у пізнанні особливостей фінансових відносин у сучасний період стало першопричиною посиленої уваги науковців до дослідження як економічних, так і позаекономічних аспектів фінансової політики, фінансового менеджменту, бюджетного менеджменту, податкового менеджменту, фіскального адміністрування, корпоративного управління.

Предмет фінансової науки потрапляє у сферу наукових досліджень представників інших наук та наукових напрямів. Процес інтеграції наук викликав небувалий інтерес до використання математичних методів та економіко-мате-матичного прогнозування і моделювання для дослідження фінансових явищ і процесів. Філософське осмислення фінансів, фінансової політики, управління фінансами, вивчення психологічних, соціологічних, правових аспектів збагатили світову фінансову науку.

Фінанси віддзеркалюють складну ієрархічну структуру із субординацією, взаємозалежністю категорій і понять, що їх виражають. Обслуговуючи відносини власності, систему економічних зв'язків як способу господарювання з характерними для нього відносинами, методами та формами впливу на виробництво, розподіл, обмін і споживання, фінанси є чинником і результатом економічних процесів як на національному (макро-, мікро-, субмікрорівні), так і на міжнародному рівнях.