- •Тема 1 предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •1.1. Предмет фінансової науки
- •1.2. Сутність фінансів
- •1.3. Необхідність та характерні особливості фінансів
- •1.4. Функції фінансів
- •1.5. Фінансова система
- •Тема 2 генезис і еволюція фінансів
- •2.1. Фінанси як економічна категорія
- •Тема з становлення та розвиток фінансової науки
- •3.1. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві
- •3.2. Сутність та структура фінансової науки
- •3.3. Зміст системи фінансових наукових знань та інструментарій фінансової науки
- •3.4. Розвиток фінансової науки у XV—XIX ст.
- •3.5. Світова фінансова наука у XX ст.
- •3.6. Розвиток фінансової науки у сучасний період
- •Тема 4 фінансова політика і фінансове право
- •4.1. Фінансова політика, її сутність, види і значення
- •4.2. Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •4.3. Поняття та система фінансового права
- •Тема 5 податки. Податкова система
- •5.1. Сутність, необхідність та види податків
- •5.2. Податкова політика і податкова система України
- •5.3. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •Тема 6 бюджет. Бюджетна система
- •6.1. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
- •6.2. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •6.3. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •6.4. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •6.5. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •6.6. Бюджетні права та бюджетна ініціатива
- •6.7. Бюджетний процес
- •Тема 7 бюджетний дефіцит
- •7.1. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •7.2. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту
- •7.3. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •7.4. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •Тема 8 державний кредит
- •8.1. Економічна природа та роль державного кредиту
- •8.2. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •8.3. Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
- •8.4. Управління державним боргом
- •Тема 9 місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •9.1. Основи теорії місцевих фінансів
- •9.2. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •9.3. Місцеві фінансові інститути та їх характеристика
- •9.4. Роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •9.5. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Тема10 соціальні позабюджетні фонди
- •10.1. Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •10.2. Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •10.3. Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів
- •10.4. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •Тема 11 фінанси суб'єктів господарювання
- •11.1. Поняття суб'єкта господарювання, ознаки його ідентифікації. Класифікація суб'єктів господарювання
- •11.2. Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва (підприємств) реального сектору економіки
- •11.3. Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва — фінансових установ
- •11.4. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •11.5. Фінанси некомерційних організацій — об'єднань громадян
- •11.6. Фінансова діяльність підприємців — фізичних осіб
- •Тема 12 фінанси домогосподарств
- •12.1. Домогосподарство як інституційна економічна одиниця та суб'єкт фінансових відносин
- •12.2. Теоретичні основи фінансів домогосподарств
- •12.3. Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства
- •12.4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви та чинники
- •12.5. Особисті фінанси, їх розвиток в умовах ринку
- •Тема 13 страхування та страховий ринок
- •13.1. Об'єктивна необхідність і сутність страхового захисту. Страхові фонди як джерело забезпечення страхового захисту
- •13.2. Економічна природа і сутність страхування
- •13.3. Функції і принципи страхування
- •13.4. Класифікація страхування
- •13.5. Поняття страхового ринку, його структура
- •13.6. Державне регулювання у сфері страхування
- •Тема 14 фінансовий ринок
- •14.1. Фінансовий ринок у системі економічних відносин
- •14.2. Сегментація фінансового ринку
- •14.3. Характеристика інструментів фінансового ринку
- •14.4. Суб'єкти фінансового ринку
- •14.5. Фінансові посередники: класифікація та функціональне призначення
- •Тема 15 фінансовий менеджмент
- •15.1. Сутність фінансового менеджменту
- •15.2. Фінансові рішення, їх розробка, прийняття та реалізація
- •15.3. Мета й основні завдання фінансового менеджменту
- •15.4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •15.5. Принципи і функції фінансового менеджменту, їх характеристика
- •15.6. Механізм фінансового менеджменту, його сутність та складові
- •Тема 16 міжнародні фінанси
- •16.1. Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •16.2. Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу
- •16.3. Міжнародний неринковий перерозподіл фінансових ресурсів
- •Тема 17 фінансова безпека держави
- •17.1. Економічна безпека як багаторівнева система: поняття та базові елементи
- •17.2. Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки
- •17.3. Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави
- •Тема 18 фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •18.1. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою
- •18.2. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •18.3. Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •18.4. Фінансова система Великої Британії
- •18.5. Фінансова система Франції
- •18.6. Фінансова система Японії
- •18.7. Загальна характеристика фінансів Скандинавських країн
- •Тема 19 фінанси європейського союзу
- •19.1. Етапи економічної інтеграції в Європі. Фінансова політика у контексті поглиблення європейської інтеграції
- •19.2. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •19.3. Бюджет Європейського Союзу. Бюджетна стратегія і бюджетний процес
- •19.4. Гармонізація та уніфікація податкової політики в межах Європейського Союзу
- •19.5. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро
- •19.6. Основні інституції єс та їх роль у формуванні єдиної фінансової політики
11.4. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
До організацій, створених органами державної влади, і місцевого самоврядування належать організації та установи соціального забезпечення, охорони здоров'я, наукові організації та ін. Ці організації є юридичними особами, господарсько-фінансова діяльність яких здійснюється на основі кошторису доходів і видатків та надходжень від проведення господарських і фінансових операцій, необхідних для виконання завдань, передбачених їхніми установчими документами.
Залежно від джерел фінансового забезпечення згадані організації (суб'єкти господарювання) поділяються на такі: 1) фінансуються лише за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; 2) фінансуються за рахунок коштів, одержаних від надання послуг (робіт), що відповідають їх основному функціональному призначенню.
Бюджетні організації, які повністю або частково фінансуються із загального фонду бюджетів різних рівнів, складають кошторис доходів і видатків — основний планово-фінансовий документ. Кошторис доходів і видатків підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Розпорядниками згаданих копітів є бюджетні установи та організації в особі їх керівників, уповноважених на одержання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Одночасно з кошторисом складається зведення показників спеціального фонду кошторису установи у розрізі спеціальних коштів та інших власних надходжень.
Згідно з чинним законодавством України бюджетні організації та установи як суб'єкти господарювання наділені господарською компетенцією, мають право вільно займатися зазначеною в установчих документах підприємницькою діяльністю у межах переліку платних послуг відповідно до їх функціональних повноважень та послуг з провадження господарської (виробничої) діяльності. Доходи від підприємництва та інші надходження коштів кваліфікують як позабюджетні, що включаються до спеціального фонду кошторису, їх поділяють на власні надходження, інші надходження та інші власні надходження.
Право мати згадані кошти надають організації за умов, якщо витрати, пов'язані зі здійсненням наведеної діяльності, повністю забезпечуються одержаними доходами.
У більшості випадків власні надходження державних організацій та установ пов'язані з:
наданням платних послуг, які відповідають профілю організації (спрямовують на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг);
орендною і квартирною платою та іншими надходженнями від експлуатації будівель і приміщень, основних засобів, що належать установі; надходженнями від орендарів (суборендарів) за спільне господарське обслуговування приміщень (паливо, освітлення тощо) (спрямовують на утримання обладнання і ремонт будівель (приміщень); покриття видатків зі спільного господарського обслуговування);
наданням транспортних послуг із перевезення населення, вантажів, ремонту транспортних засобів, користування стоянками, що знаходяться на території установи або їй належать (спрямовують на проведення ремонту та обслуговування автотранспорту, інших механізмів, стоянок, придбання пально-мастильних матеріалів);
надходженнями від господарсько-виробничої діяльності допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи і передбачені положенням про цю установу (спрямовують на видатки з організації виконання цих робіт та на утримання установи);
коштами, отриманими від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у тому числі відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки) та ін., що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи (спрямовують на покриття витрат, пов'язаних зі збиранням і транспортуванням зазначених матеріалів, на преміювання осіб, зайнятих збиранням металевого брухту й відходів, витрат на інші господарські потреби і на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, на інші видатки за кошторисом);
— сумами за дорученнями — коштами, які бюджетні установи та організації отримують від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб і доброчинних фондів для виконання певних доручень (спрямовують на придбання замовлених у централізованому порядку бланків документації з бухгалтерського обліку, звітності, статистики; інші кошти, отримані від підприємств, установ, організацій та приватних осіб для виконання окремих доручень). Доброчинні внески та пожертви, отримані відповідно до чинного законодавства, мають супроводжуватися письмовим підтвердженням мети внесків (лист, заява або відповідні записи спонсора на розрахункових документах тощо).
До інших надходжень належать:
депозитні суми — кошти, що надходять у тимчасове розпорядження установ та організацій, які мають право отримувати на тимчасове зберігання кошти фізичних та юридичних осіб і з настанням певних умов підлягають поверненню тим, хто їх вніс, або перерахуванню за призначенням. їх надходження до установи не пов'язується з виконанням кошторису доходів і видатків. Наприклад, кошти хворих, які перебувають на лікуванні в лікарняних закладах;
доброчинна допомога підприємств, установ, організацій, громадських організацій та громадян у вигляді матеріальних і нематеріальних цінностей за умови, що особи, які зробили внески, не визначили їх цільового призначення;
кошти, отримані в результаті задоволення судових позовів до підприємств, установ, організацій та окремих осіб щодо відшкодування нанесених збитків державній установі.
Залежно від сфери діяльності бюджетні організації та установи можуть мати й інші види коштів, інші надходження та надходження зі спеціальних фондів, наприклад:
у середніх загальноосвітніх закладах за рахунок коштів бюджету та інших джерел утворюють фонд загального обов'язкового навчання;
у вищих навчальних закладах — дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, кредити та'позики банків, дивіденди від цінних паперів і доходи від розміщення на депозитних вкладах вільних позабюджетних коштів, гранти та інші види надходжень від міжнародних організацій і фондів, штрафні санкції;
у науково-дослідних організаціях — кошти державного інноваційного фонду; позабюджетного фонду впровадження фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт галузевого спрямування та ін.;
у закладах охорони здоров'я — суми, які згідно з чинним законодавством отримують станції переливання крові за відпуск донорської крові та її компоцентів і виготовлених з них препаратів; кошти, які отримують медичні установи за виготовлення і реалізацію ретроплацентарної крові; плата за утримання підопічних у геріатричних пансіонатах, які мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних їх утримувати тощо. До інших власних надходжень належать:
кошти, що надходять від діяльності закладів громадського харчування, які належать державним установам та організаціям (спрямовуються на покриття витрат, пов'язаних з діяльністю цих закладів);
кошти, які отримують установи від реалізації путівок на туристські та спортивні бази, в пансіонати, санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку (спрямовуються на утримання туристських та спортивних баз, пансіонатів, санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку);
кошти працівників за харчування, отримане за місцем роботи (спрямовуються на покриття видатків, пов'язаних з організацією харчування).
Відповідно до законодавства перераховані доходи бюджетних організацій, що мають статус неприбуткових, звільняються від оподаткування.
Для встановлення ознак неприбутковості бюджетних організацій складають розрахунок, у якому фіксують суму нерозподілених загальних валових доходів за станом на кінець 1-го кварталу планового року з метою їх оподаткування. Складений розрахунок є підставою для введення організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Неоподатковувані доходи бюджетних організацій:
доходи від надання послуг, що відповідають їх функціональному призначенню, і від проведення господарських або виробничих операцій, передбачених чинним законодавством;
пасивні доходи (доходи, отримані у вигляді відсотків, страхових виплат і відшкодувань тощо), крім орендної плати, яка виключена з їх складу;
кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
кошти або майно, які надходять неприбутковим організаціям, у разі ліквідації активів іншої неприбуткової організації.
Окреслюючи коло доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на прибуток, потрібно звернути увагу на операції, що проводять з необоротними активами:
перерозподіл майна між державними установами та організаціями за згодою власника. Такі операції не приносять доходу організації, яка передає його іншій, незважаючи на дооцінку його вартості до справедливої. Операція з передачі майна іншій організації є простим його вилученням власником, а можлива сума дооцінки майна до рівня справедливої вартості не оподатковується, оскільки відсутні об'єкт і база оподаткування;
продаж майна державними установами:
— доходи, отримані від продажу державного майна за згодою його власника, у повному обсязі перераховують до бюджету того рівня, за рахунок коштів якого воно було створене;
прибутки, отримані від продажу майна, створеного за рахунок коштів спеціального фонду, підлягають оподаткуванню податком на прибуток за базовою ставкою. Доходи, отримані від продажу майна, оподатковують податком на додану вартість;
доходи, отримані державними організаціями від надання в оренду необоротних активів, оподатковуються у встановленому порядку;
3) прибутки, отримані від продажу матеріальних цінностей (майна), придбаного за рахунок загального фонду, підлягають оподаткуванню податком на прибуток, тобто після сплати з отриманого доходу податку на додану вартість з отриманої суми сплачується податок на прибуток за базовою ставкою.
Від обкладання податком на додану вартість звільняють операції з надання благодійної допомоги, а саме — безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) з метою їх безпосереднього використання у доброчинних цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) одержувачам (суб' єктам) благодійної допомоги. Одержувач благодійної допомоги податок на додану вартість з отриманих засобів не сплачує, оскільки відсутні об'єкт і база оподаткування.
Від податку на додану вартість також звільнені такі господарські операції бюджетних організацій: науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи, що проводяться за рахунок державного бюджету; розробки, виконувані установами освіти, та інші науково-дослідні й проектно-конструкторські роботи; послуги установ культури і мистецтва, театрально-видовищні, спортивні, культурно-освітні, розважальні заходи, крім відеопоказу; послуги у сфері освіти, пов'язані з навчально-виробничим процесом, курси, гуртки, секції, студії або уроки, що оплачують безпосередньо учні; послуги з догляду за хворими і громадянами похилого віку та ін.
Державні організації є платниками податку за рухоме майно, плати за землю, комунального податку.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин державні організації та установи сплачують у загальноприйнятому порядку.
Державні організації та установи є платниками плати за землю. Однак більшість з них, а саме вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури і спорту та інші заклади, установи й організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, звільнені від сплати земельного податку.
Якщо бюджетні організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні підприємства, що працюють на комерційних засадах або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, то податок за земельні ділянки, зайняті підприємствами, що працюють на комерційних засадах, або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
фінанси суб'єктів господарювання
Державні організації та установи звільняються від сплати комунального податку.
Державні організації та установи є платниками зборів до державних цільових фондів (збори на обов'язкове державне пенсійне страхування; загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття).