- •Тема 1 предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •1.1. Предмет фінансової науки
- •1.2. Сутність фінансів
- •1.3. Необхідність та характерні особливості фінансів
- •1.4. Функції фінансів
- •1.5. Фінансова система
- •Тема 2 генезис і еволюція фінансів
- •2.1. Фінанси як економічна категорія
- •Тема з становлення та розвиток фінансової науки
- •3.1. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві
- •3.2. Сутність та структура фінансової науки
- •3.3. Зміст системи фінансових наукових знань та інструментарій фінансової науки
- •3.4. Розвиток фінансової науки у XV—XIX ст.
- •3.5. Світова фінансова наука у XX ст.
- •3.6. Розвиток фінансової науки у сучасний період
- •Тема 4 фінансова політика і фінансове право
- •4.1. Фінансова політика, її сутність, види і значення
- •4.2. Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •4.3. Поняття та система фінансового права
- •Тема 5 податки. Податкова система
- •5.1. Сутність, необхідність та види податків
- •5.2. Податкова політика і податкова система України
- •5.3. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •Тема 6 бюджет. Бюджетна система
- •6.1. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
- •6.2. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •6.3. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •6.4. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •6.5. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •6.6. Бюджетні права та бюджетна ініціатива
- •6.7. Бюджетний процес
- •Тема 7 бюджетний дефіцит
- •7.1. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •7.2. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту
- •7.3. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •7.4. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •Тема 8 державний кредит
- •8.1. Економічна природа та роль державного кредиту
- •8.2. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •8.3. Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
- •8.4. Управління державним боргом
- •Тема 9 місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •9.1. Основи теорії місцевих фінансів
- •9.2. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •9.3. Місцеві фінансові інститути та їх характеристика
- •9.4. Роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •9.5. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Тема10 соціальні позабюджетні фонди
- •10.1. Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •10.2. Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •10.3. Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів
- •10.4. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •Тема 11 фінанси суб'єктів господарювання
- •11.1. Поняття суб'єкта господарювання, ознаки його ідентифікації. Класифікація суб'єктів господарювання
- •11.2. Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва (підприємств) реального сектору економіки
- •11.3. Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва — фінансових установ
- •11.4. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •11.5. Фінанси некомерційних організацій — об'єднань громадян
- •11.6. Фінансова діяльність підприємців — фізичних осіб
- •Тема 12 фінанси домогосподарств
- •12.1. Домогосподарство як інституційна економічна одиниця та суб'єкт фінансових відносин
- •12.2. Теоретичні основи фінансів домогосподарств
- •12.3. Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства
- •12.4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви та чинники
- •12.5. Особисті фінанси, їх розвиток в умовах ринку
- •Тема 13 страхування та страховий ринок
- •13.1. Об'єктивна необхідність і сутність страхового захисту. Страхові фонди як джерело забезпечення страхового захисту
- •13.2. Економічна природа і сутність страхування
- •13.3. Функції і принципи страхування
- •13.4. Класифікація страхування
- •13.5. Поняття страхового ринку, його структура
- •13.6. Державне регулювання у сфері страхування
- •Тема 14 фінансовий ринок
- •14.1. Фінансовий ринок у системі економічних відносин
- •14.2. Сегментація фінансового ринку
- •14.3. Характеристика інструментів фінансового ринку
- •14.4. Суб'єкти фінансового ринку
- •14.5. Фінансові посередники: класифікація та функціональне призначення
- •Тема 15 фінансовий менеджмент
- •15.1. Сутність фінансового менеджменту
- •15.2. Фінансові рішення, їх розробка, прийняття та реалізація
- •15.3. Мета й основні завдання фінансового менеджменту
- •15.4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •15.5. Принципи і функції фінансового менеджменту, їх характеристика
- •15.6. Механізм фінансового менеджменту, його сутність та складові
- •Тема 16 міжнародні фінанси
- •16.1. Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •16.2. Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу
- •16.3. Міжнародний неринковий перерозподіл фінансових ресурсів
- •Тема 17 фінансова безпека держави
- •17.1. Економічна безпека як багаторівнева система: поняття та базові елементи
- •17.2. Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки
- •17.3. Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави
- •Тема 18 фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •18.1. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою
- •18.2. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •18.3. Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •18.4. Фінансова система Великої Британії
- •18.5. Фінансова система Франції
- •18.6. Фінансова система Японії
- •18.7. Загальна характеристика фінансів Скандинавських країн
- •Тема 19 фінанси європейського союзу
- •19.1. Етапи економічної інтеграції в Європі. Фінансова політика у контексті поглиблення європейської інтеграції
- •19.2. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •19.3. Бюджет Європейського Союзу. Бюджетна стратегія і бюджетний процес
- •19.4. Гармонізація та уніфікація податкової політики в межах Європейського Союзу
- •19.5. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро
- •19.6. Основні інституції єс та їх роль у формуванні єдиної фінансової політики
6.6. Бюджетні права та бюджетна ініціатива
Бюджетні права — сукупність юридичних норм, які визначають бюджетний устрій країни, права органів державної влади, державного управління і місцевого самоврядування у процесі складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, а також складання і затвердження звітів про виконання бюджетів.
Основу бюджетно-правового статусу державних органів влади, органів управління та їх територіальних підрозділів, органів місцевого самоврядування становить право на самостійний бюджет. Бюджетно-правовий статус державних і місцевих органів влади узагальнено є сукупністю таких прав:
право на власний бюджет;
право на отримання бюджетних доходів і включення їх до складу певного бюджету;
право на використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;
право розподілу бюджетних доходів між бюджетами певної території;
право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.
Найбільшим обсягом бюджетних прав наділені органи державної влади та управління. Місце кожного із суб'єктів у системі адміністративно-територіального поділу впливає на конкретний перелік наданих їм бюджетних прав. Обласні, районні і міські органи влади (міст з районним поділом), безперечно володіють більш широким колом бюджетних прав, оскільки вступають у відносини не тільки з керівними, а й підпорядкованими органами влади. Тому деякі бюджетні права відсутні у нижчій ланці місцевих органів влади (сільських, селищних), наприклад право на розподіл доходів між бюджетами, нагляд за виконанням підпорядкованих бюджетів.
Бюджетна ініціатива — право членів законодавчого органу вносити зміни у представлений виконавчою владою проект бюджету. Користуються такими правами Президент, народні депутати, депутати місцевих рад.
Бюджетні права регулюються Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетним кодексом України.
Президент України як глава держави підписує закон про Державний бюджет України на кожний бюджетний рік, закон про внесення змін і доповнень до закону про державний бюджет, інші закони, які стосуються питань бюджету і фінансів. До бюджетних прав Президента України належить також застосування права вето щодо прийнятого Верховною Радою України закону про Державний бюджет України на відповідний рік та законів про внесення доповнень до закону про державний бюджет, а також інших законів, які стосуються бюджету, із наступним поверненням на повторний розгляд Верховної Ради України із зауваженнями та пропозиціями.
Органи влади (представницькі органи), до яких належать Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, сільські, селищні, міські та районні ради у містах, наділені такими основними бюджетними правами: розгляд і затвердження бюджетів, внесення змін до затверджених бюджетів, розгляд і затвердження звітів про виконання бюджетів, прийняття стратегічних рішень щодо своїх бюджетів, контроль за виконанням рішень відповідної ради про бюджет.
Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади приймає закони, у тому числі з фінансових питань, схвалює Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує державний бюджет і приймає закон про Державний бюджет України на плановий рік, вносить зміни до нього, здійснює контроль за виконанням державного бюджету, визначає перелік податків і зборів, а також засади внутрішньої і зовнішньої політики України, затверджує звіти про виконання Державного бюджету України. Свою роботу Верховна Рада України виконує за допомогою Комітету з питань бюджету, інших комітетів, які наділені відповідними повноваженнями.
Рахункова палата Верховної Ради України здійснює:
організацію і контроль за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів державних цільових фондів за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;
контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргів України;
визначення ефективності та доцільності використання державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів.
Рахункова палата Верховної Ради України виступає в ролі експертного органу Верховної Ради України, даючи відповідні заключення і рекомендації з питань фінансової діяльності органів управління.
Органи державної виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські державні адміністрації) та виконавчі комітети місцевих рад наділені такими основними бюджетними правами: організація роботи зі складання проектів бюджету, подання проекту бюджету відповідній раді для розгляду і затвердження, організація роботи з виконання бюджетів, складання і представлення відповідній раді звітів про виконання бюджетів, використання коштів своїх бюджетних резервів, прийняття тактичних рішень стосовно своїх бюджетів.
Кабінет Міністрів України як найвищий орган державної виконавчої влади має такі бюджетні права:
забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування ;
розробляє та подає Верховній Раді України:
основні прогнозні макроекономічні показники соціально-економічного розвитку України;
проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік;
проект закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період;
забезпечує виконання закону про Державний бюджет України;
4)готує та подає Верховній Раді України звіти про виконання Державного бюджету України;
розраховує показники зведеного бюджету України та готує звіти про його виконання;
надає інформацію щодо прийняття законодавчих і нормативних актів на виконання закону про Державний бюджет України;
приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України;
приймає рішення про здійснення державних запозичень в обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Міністерство фінансів країни як центральний орган державної виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів України, наділене такими повноваженнями: складає проект державного бюджету, організовує виконання державного бюджету, проводить методичну роботу з питань бюджетного планування, розробляє стратегію щодо внутрішніх та зовнішніх запозичень держави, погашення та обслуговування державного боргу, контролює виконання Державного бюджету, складає звіт про його виконання, розробляє пропозиції з удосконалення податкової політики тощо.
Державна контрольно-ревізійна служба здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, а також здійснює розробку пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у майбутньому.
Державне казначейство як орган державної виконавчої влади наділене такими бюджетними повноваженнями:
організація касового виконання державного і місцевих бюджетів та контроль за цим процесом;
управління наявними коштами державного і місцевих бюджетів, у тому числі в іноземній валюті, та коштами державних цільових фондів у межах видатків, установлених на відповідний період;
фінансування видатків державного і місцевих бюджетів;
облік касового виконання державного і місцевих бюджетів та складання звіту про їх виконання;
керування державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;
здійснення розподілу між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;
розроблення нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти.
Державна податкова служба здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів; розробляє пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства, приймає нормативні акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, проводить роз'яснювальну роботу серед платників податків з питань оподаткування, попереджає та розкриває злочини та інші правопорушення у сфері оподаткування.
Органи місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства:
самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети;
самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання;
використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані у процесі виконання місцевих бюджетів;
випускають місцеві позики, лотереї та цінні папери, а також отримують кредити в банківських установах;
можуть виступати гарантами під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності;
— розміщують належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності,отримують відсотки від доходів і зараховують їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету тощо.
Правове призначення та функціонування бюджету полягає в тому, що він надає органам влади, які його затверджують, можливість ефективного керівництва в галузі фінансової діяльності держави та місцевого самоврядування, контролю виконавчих та розпорядчих органів влади, які складають і виконують бюджет.