§ 3. Основні напрямки правоохоронної діяльності та органи, що їх здійснюють

За своїм змістом правоохоронна діяльність є різноманітною. Кожний її напрямок має свої специфічні завдання і реалізується також властивими тільки йому методами. До основних напрямків правоохоронної діяльності держави відносяться: конституційний контроль, правосуддя, прокурорський нагляд, охорона громадського порядку, розслідування злочинів, захист прав та інтересів громадян та організацій, правова робота в різних сферах господарської діяльності, громадська правоохоронна діяльність. Розглянемо докладніше кожен з цих напрямків.

Конституційний контроль – здійснюється Конституційним Судом України, який є одним із органів правової охорони Основного Закону нашої держави на рівні із Президентом та Верховною Радою України. Саме тому, здійснюваний Конституційним Судом напрямок правоохоронної держави – конституційний контроль – відноситься до ефективних засобів забезпечення верховенства конституційних приписів, які є головним атрибутом демократичної держави. Основне призначення конституційного контролю полягає, перш за все, в забезпеченні відповідності законів та інших нормативних актів органів законодавчої і виконавчої влади Конституції України, охороні конституційних прав і свобод особистості, а також наданні офіційних тлумачень Конституції та законів України з метою забезпечення однакового розуміння і застосування їх положень.

Правосуддя – найважливіший напрямок правоохоронної діяльності держави. Може виконуватися тільки судом в особливому процесуальному порядку, із правом застосування до правопорушника державного примусу, в тому числі й у формі кримінального покарання. Жоден інший державний орган або громадська організація не має таких повноважень, якими наділений суд. Тільки суд при скільки-небудь серйозних правопорушеннях вправі розглядати такі справи і виправдовувати осіб або застосовувати до них покарання від імені держави. Суд є головним інструментом дотримання правопорядку в країні і вінчає всю піраміду правоохоронних органів.

Прокурорський нагляд – здійснюється Генеральним прокурором України та системою підпорядкованих йому прокурорів і спрямований на опротестування та скасування актів органів державного управління та громадських організацій, які суперечать закону, а також попередження незаконних дій посадових осіб та громадян.

Охорона громадського порядку – покладена на органи Міністерства внутрішніх справ України, і перш за все – на міліцію. Здійснюється з метою попередження, припинення та розкриття порушень законності та правопорядку.

Розслідування злочинів – це діяльність особливих посадових осіб – слідчих та дізнавачів, здійснювана з метою розкриття і розслідування злочинів, а також встановлення осіб, які вчинили ці злочини, для віддання їх до суду або реабілітації невинуватих.

Захист прав та інтересів громадян та організацій – здійснюється перш за все адвокатурою в формі надання консультацій з правових питань, допомоги в складанні різного роду ділових паперів, виступів адвокатів в суді захисниками з кримінальних справ та представниками з цивільних справ. Адвокатура є громадською організацією.

Правова робота в різних сферах господарської діяльності, як вид правоохоронної діяльності, покладена на систему господарських судів та юридичні служби підприємств, установ, організацій. Вона спрямована на забезпечення законності в цивільному обігу, особливо в сфері договірних відносин, в яких однією зі сторін виступає юридична особа. Юристконсульти сприяють підтриманню правопорядку в організаціях шляхом надання допомоги в складанні угод, візуванні наказів, консультуванні співробітників та в інших формах. Господарські суди розглядають господарські суперечки організацій, пов’язані з укладанням та виконанням різних угод між двома юридичними особами або між юридичною та фізичною особами.

Громадська правоохоронна діяльність – здійснюється добровільними громадськими об’єднаннями шляхом надання допомоги правоохоронним органам у виконанні окремих завдань, пов’язаних із забезпеченням охорони громадського порядку, та інших функцій, спрямованих на забезпечення дотримання прав і свобод юридичних та фізичних осіб, а також підтримання законності та правопорядку в державі.

З цієї короткої характеристики різновидів правоохоронної діяльності держави витікає висновок про різноманітність її напрямків, форм та методів. Крім того, кожен з розглянутих напрямків виконує спільні для всіх загальні завдання, але, поряд з цим, також має за мету і досягнення конкретних результатів, а саме:

1. усунення порушень норм Конституції та законів України;

2. справедливий розгляд цивільних, кримінальних, адміністративних та господарських справ;

3. усунення порушень закону засобами прокурорського реагування;

4. виявлення порушень законності і викриття осіб, винуватих у їх вчиненні;

5. підготовка матеріалів для розгляду конкретних справ у суді;

6. надання всім, кому це необхідно, кваліфікованої юридичної допомоги;

7. створення умов для нормальної діяльності судів та інших органів;

8. сприяння правоохоронним органам у виконанні їх основних функцій тощо.

Досягнення цих результатів у кінцевому рахунку забезпечує виконання завдань правоохоронної діяльності, незважаючи на своєрідність і специфічність методів, що використовується в процесі реалізації конкретних її функцій. Істотним є й те, що названі напрямки правоохоронної діяльності держави певною мірою є взаємозалежними і доповнюють один одного.

Першочергове значення і одне з найважливіших місць в діяльності судових та правоохоронних органів посідають законність і правопорядок. Забезпечення законності та правопорядку складає одну з головних функцій (головних напрямків) діяльності держави серед усіх її інших внутрішніх та зовнішніх функцій. Законність і правопорядок – є важливими складовими всієї політичної системи нашого суспільства.

Законність – це принцип державного устрою, який полягає у вимозі точного та неухильного дотримання законів усіма організаціями, посадовими особами та громадянами.

Зміст принципу законності складає наявність сучасного законодав­ства, обов’язкове забезпечення верховенства закону та безумовне виконання всіма органами держави, громадськими організаціями, посадовими особами та громадянами приписів законів. Принцип законності в реальному суспільному житті знаходить своє втілення у правопорядку.

Правопорядок – це система суспільних відносин, які регулюються правом та базуються на законності.