§ 3. Місцеві суди

Місцеві суди є першою, низовою ланкою судової системи. Вони складають переважну більшість судових органів і розглядають найбільшу кількість із загального обсягу судових справ. Будь-яка цивільна і господарська справа, незалежно від її складності може бути розглянута в місцевому суді. Переважна більшість кримінальних і адміністративних справ також підсудні місцевим судам. Таким чином, місцеві суди здійснюють правосуддя у формі цивільного, кримінального, господарського та адміністративного судочинства.

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Ці суди розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Цивільне судочинство здійснюється шляхом розгляду справ по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і житлових правовідносин, якщо хоча б однією зі сторін у спорі є громадянин, а також справ окремого провадження (визнання громадянина недієздатним, оголошення безвісти відсутнім, усиновлення дітей тощо). Як правило, сторонами у справах, що випливають із цивільних правовідносин, виступають фізичні особи між собою, юридичні особи з позовами до фізичних осіб або фізичні особи з позовами до юридичних.

Крім того, місцеві суди розглядають практично всі кримінальні справи (крім справ про деякі особливо тяжкі злочини та злочини проти основ національної безпеки України, які підсудні апеляційним судам).

Місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Поряд із місцевими загальними судами, свою нішу у судовій системі, серед судів першої ланки, займають також і місцеві спеціалізовані суди, до яких відносяться місцеві господарські та місцеві адміністративні суди.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Господарське судочинство здійснюється шляхом розгляду справ по спорах, що виникають у процесі господарської діяльності між юридичними або фізичними особами, що отримали статус суб’єктів підприємницької діяльності. Так, наприклад, до підсудності місцевих господарських судів належать справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати України з питань, віднесених законом до їх компетенції. Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, які підвідомчі господарським судам.

Місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України. Адміністративне судочинство здійснюється шляхом розгляду справ, що виникають у сфері державного управління і місцевого самоврядування, а саме: справи адміністративної юрисдикції – наприклад, по скаргах і заявах, що виникають із виборчого права; скаргах громадян на дії чи бездіяльність державних органів чи посадових осіб у сфері управлінської діяльності.

Так, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом, як адміністративним судом, або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Місцевий суд завжди є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності, вперше. Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. Чисельність суддів у кожному місцевому суді визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті на утримання судів.

Голова місцевого суду та його заступник призначаються на посади строком на п’ять років із числа суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів. Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки підряд. Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді. Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю призначено (обрано) на адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді.

Компетенція голови місцевого суду охоплює:

1. представлення суду як органу державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2. визначення адміністративних повноважень заступника голови місцевого суду;

3. контроль ефективності діяльності апарату суду, внесення керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4. видання на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідного наказу;

5. повідомлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх утворення;

6. забезпечення виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

7. контроль ведення в суді судової статистики, а також інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8. забезпечення виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;

9. здійснення інших повноваження, визначених законом.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження. У разі відсутності голови суду виконання його обов’язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов’язків щодо організації діяльності суду. Заступник голови місцевого суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.