- •Святослав караванський секрети української мови
- •252115, Київ-115, вул. Святошинська, 2
- •Пам'яті мого батька - йосипа григоровича - присвячую хрест батькові
- •Слово до читачів
- •Частина і - де починається суржик? і. Про поміч парадами
- •II. Не всі звуки даються в руки
- •III. На соньці чи на сонці?
- •IV. Хто м'який, а хто і твердий
- •V. Число винятків більшає
- •VI. Зачаровані склади
- •VII. Вибагливі приростки /префікси/
- •VIII. Найвибагливіший з усіх
- •IX. Лінґвістична патологія
- •X. Відхилення чи норма?
- •XI. Множина має свої примхи
- •XII. Конфуз із "панею"
- •XIII. Ще одне "майже правило"
- •XIV. Ще про "помилковий" наголос
- •XV. Звільнені з роботи звуки
- •XVI. Екскурсія у 30-ті роки
- •XVII. Відроджений наголос. Словничок
- •XVIII. Академіки проти шевченка
- •Частина II - здається, що таке слова?
- •XIX. Без золота, без каменю...
- •XX. Як ми дійшли до цього?
- •XXI. Кожух не на нас шитий
- •Витоки хвороби
- •XXII. Невикористані можливості
- •Ххш. Псевдоваріянти
- •XXIV. Криниця не має дна
- •XXV. Хто кращий мовник?
- •XXVI. Занедбані родовища
- •XXVII. Словообрази
- •XXVIII. Мовознавча археологія
- •XXIX. Мовознавча реконструкція
- •XXX. Калічення
- •XXXI. Калічення /продовження/
- •XXXII. Дискримінаційне словникування
- •XXXIII. Смерть через подобу
- •XXXIV. Підводні рифи
- •1. "А моєї милої не пускає мати"
- •2. "Я бував по всіх усюдах, їздив верхи на верблюдах"
- •3. "Червоний захід сонця далі погасає"
- •4. Хіба хочеш? мусиш!
- •5. "Грай же, петре, на бандуру"
- •6. Хоч що буде - не оглядайся!
- •XXXV. Усім рифам риф
- •А. Активні дієприкметники теперішнього часу /Форма (а)/
- •XXXVI. Усім рифам риф (продовження) б. Зворотні активні дієприкметники теперішнього часу /форми (б)/
- •В. Активні дієприкметники минулого часу /форми (в)/
- •Г. Зворотні активні дієприкметники минулого часу /форми (г)/
- •Ґ. Пасивні дієприкметники теперішнього часу /форми (ґ)/
- •XXXVII. Словник гортай, а свій розум май
- •XXXVIII. Список потерпілих від погрому
- •XXXIX. Список мовних динозаврів
- •Хl. Свої - не гірші від заморян
- •Частина III - правописи хlі. Два правописи - одна мова
- •Риси української мови, перекреслені Правописом-33
- •Хиби Правопису-28
- •Плюси Правопису-33
- •Хlii. Ще один правопис - правопис-90
- •Хliii. Про галицький варіянт української мови
- •Словник української мови б. Грінченка
- •Мовна лябораторія Франка
- •Дальша доля галицького варіянту
- •Висновки
- •Довкілля
- •Хliv. Про гіперпуризм
- •Хlv. Чи можна позичити душу?
- •Хlvi. Відсутня або не до кінця витлумачена у словниках лексика
- •Хlvii. Трохи дискусії
- •Хlviii. Лікарю, зцілися сам!
- •Перше "поліпшення"
- •Друге "поліпшення"
- •Третє "поліпшення"
- •Четверте "поліпшення"
- •Приватний аспект
- •Суспільний аспект
- •Хlix. Проєкт мовної доктрини
- •L. Післяслово
XXVII. Словообрази
До таких забутих словесних шахт слід віднести невичерпні можливості образної лексики. Образність української мови — один з незаперечних її козирів. Саме цю рису і забувають ті, хто будь-що-будь копіює усталені мовні зразки інших мов. Українська мова знає оригінальні розв'язки мовних проблем з використанням можливостей образного мовлення. Для відтворення, наприклад, міри якости сучасні мовці й писці дуже охоче вживають слово надзвичайний і відповідний прислівник надзвичайно:
надзвичайне враження |
надзвичайно гарний |
надзвичайні здібності |
надзвичайно схвильований |
надзвичайний обід |
надзвичайно гарячий |
надзвичайна передача |
|
Часте вживання слів надзвичайний і надзвичайно в мові окремих осіб свідчить про їхній дуже обмежений словесний багаж і знання мови. Звернімось до джерел української мови: чи вживали мовці й писці минулого аж так часто ці заяложені форми? З дальших прикладів побачимо, що їхній вибір був багатший:
Штамповані форми |
Літературні варіянти |
Живомовні форми |
надзвичайний обід |
|
|
|
блискучий обід |
|
|
незвичайний обід |
знаменитий обід |
|
особливий обід |
королівський обід |
|
першорядний обід |
ладний обід |
|
фантастичний обід |
напрочуд ладний обід |
|
|
обід куди твоє діло |
|
|
обід на диво |
|
|
обід на славу |
|
|
обід, що називається |
|
|
обід, що ну! |
|
|
оце обід! |
|
|
оце обід так обід! |
|
|
розкішний обід |
|
|
такий обід, такий обід |
|
|
усім обідам обід |
|
|
царський обід |
надзвичайно гарячий |
|
|
|
винятково гарячий |
|
|
неймовірно гарячий |
аж он який гарячий |
|
неможливо гарячий |
гарячий-гарячий |
|
|
гарячий з вогню |
|
|
гарячий-прегарячий |
|
|
гарячий, що аж-аж-аж |
|
|
гарячий, що ну! |
|
|
гарячий як вогонь |
|
|
гарячий як жар |
|
|
дуже-дуже гарячий |
|
|
куди який гарячий |
|
|
страх який гарячий |
|
|
страшенно гарячий |
|
|
такий гарячий, такий гарячий |
Навіть з цього неповного переліку варіянтних лексичних форм можна зробити висновок, що можливості українського образного мовлення невичерпні.
Дуже поширеним способом творення лексичних форм є так звані повтори:
веселий-веселий |
довго-довго чекали |
дуже-дуже спритний |
сумно-сумно |
чистий-чистісінький |
Повтори практиковано не лише з прикметниками й прислівниками, але й з іншими частинами мови:
Повтори |
Форма без повтору |
довбав-довбав |
наполегливо /або уперто/ довбав |
кричи не кричи |
скільки не кричи |
дощ не дощ — скачи! |
за всякої погоди — скачи! |
їв не їв — не питають |
не питають: голоден чи ситий |
Сфери застосування образної мови дуже широкі: від щоденного побуту до космічних досліджень. Ось кілька прикладів:
Заштампований вираз |
Образний вираз |
братися до літературної праці |
= братися за перо |
виявляти гуманне ставлення |
= мати Бога в животі |
застосовувати фізичну силу |
= давати волю рукам |
знімати з себе відповідальність |
= умивати руки |
не виявляти ознак життя |
= лежати трупом |
не володіти достатньою мірою мовою |
= не могти й двох слів стулити |
перебувати в стані радісного збудження |
= землі не чути під собою |
повертатися до попередньої практики |
= братися за своє |
притягатися до судової відповідальности |
= ставати перед судом |
вимушений обставинами |
= рад-не-рад |
ставати об'єктом обговорення |
= потрапляти на язик |
стати жертвою вогненної стихії |
= піти з димом |
творити з допомогою фантазії |
= брати з голови |
утиратися в довіру |
= лататися |
Образна лексика — невичерпне джерело збагачення української мови.