- •Святослав караванський секрети української мови
- •252115, Київ-115, вул. Святошинська, 2
- •Пам'яті мого батька - йосипа григоровича - присвячую хрест батькові
- •Слово до читачів
- •Частина і - де починається суржик? і. Про поміч парадами
- •II. Не всі звуки даються в руки
- •III. На соньці чи на сонці?
- •IV. Хто м'який, а хто і твердий
- •V. Число винятків більшає
- •VI. Зачаровані склади
- •VII. Вибагливі приростки /префікси/
- •VIII. Найвибагливіший з усіх
- •IX. Лінґвістична патологія
- •X. Відхилення чи норма?
- •XI. Множина має свої примхи
- •XII. Конфуз із "панею"
- •XIII. Ще одне "майже правило"
- •XIV. Ще про "помилковий" наголос
- •XV. Звільнені з роботи звуки
- •XVI. Екскурсія у 30-ті роки
- •XVII. Відроджений наголос. Словничок
- •XVIII. Академіки проти шевченка
- •Частина II - здається, що таке слова?
- •XIX. Без золота, без каменю...
- •XX. Як ми дійшли до цього?
- •XXI. Кожух не на нас шитий
- •Витоки хвороби
- •XXII. Невикористані можливості
- •Ххш. Псевдоваріянти
- •XXIV. Криниця не має дна
- •XXV. Хто кращий мовник?
- •XXVI. Занедбані родовища
- •XXVII. Словообрази
- •XXVIII. Мовознавча археологія
- •XXIX. Мовознавча реконструкція
- •XXX. Калічення
- •XXXI. Калічення /продовження/
- •XXXII. Дискримінаційне словникування
- •XXXIII. Смерть через подобу
- •XXXIV. Підводні рифи
- •1. "А моєї милої не пускає мати"
- •2. "Я бував по всіх усюдах, їздив верхи на верблюдах"
- •3. "Червоний захід сонця далі погасає"
- •4. Хіба хочеш? мусиш!
- •5. "Грай же, петре, на бандуру"
- •6. Хоч що буде - не оглядайся!
- •XXXV. Усім рифам риф
- •А. Активні дієприкметники теперішнього часу /Форма (а)/
- •XXXVI. Усім рифам риф (продовження) б. Зворотні активні дієприкметники теперішнього часу /форми (б)/
- •В. Активні дієприкметники минулого часу /форми (в)/
- •Г. Зворотні активні дієприкметники минулого часу /форми (г)/
- •Ґ. Пасивні дієприкметники теперішнього часу /форми (ґ)/
- •XXXVII. Словник гортай, а свій розум май
- •XXXVIII. Список потерпілих від погрому
- •XXXIX. Список мовних динозаврів
- •Хl. Свої - не гірші від заморян
- •Частина III - правописи хlі. Два правописи - одна мова
- •Риси української мови, перекреслені Правописом-33
- •Хиби Правопису-28
- •Плюси Правопису-33
- •Хlii. Ще один правопис - правопис-90
- •Хliii. Про галицький варіянт української мови
- •Словник української мови б. Грінченка
- •Мовна лябораторія Франка
- •Дальша доля галицького варіянту
- •Висновки
- •Довкілля
- •Хliv. Про гіперпуризм
- •Хlv. Чи можна позичити душу?
- •Хlvi. Відсутня або не до кінця витлумачена у словниках лексика
- •Хlvii. Трохи дискусії
- •Хlviii. Лікарю, зцілися сам!
- •Перше "поліпшення"
- •Друге "поліпшення"
- •Третє "поліпшення"
- •Четверте "поліпшення"
- •Приватний аспект
- •Суспільний аспект
- •Хlix. Проєкт мовної доктрини
- •L. Післяслово
XXV. Хто кращий мовник?
Порівнюючи сучасну літературну мову з народньою, важко позбутися враження, що неосвічені творці українського слова в минулому володіли секретами мови куди вправніше і професійніше, ніж сучасники. Порівняймо деякі народні звороти з їхніми літературними, а вірніше псевдолітературними "двійниками":
Народня форма |
Псевдолітературна форма |
Російський прототип |
Здоров'я гіршає |
Здоров'я погіршується |
ухудшается |
Вона ж моя дитина |
Адже вона моя дитина |
ведь |
Заки сонце зійде... |
Перше ніж сонце зійде... |
прежде чем |
Суш. Звідси й голод |
В наслідок посухи — голод |
вследствие |
Їй ішлося про шлюб |
Вона була зацікавлена у шлюбі |
была заинтересована |
Кушнір |
Хутровик |
меховщик |
Небо синє-синє |
Небо надзвичайно синє |
необыкновенно |
Службіст |
Ретельний працівник |
исполнительный работник |
Срібняк |
Срібляник |
серебреник |
Щем у грудях |
Щемливий біль у грудях |
щемящая боль |
Порівнюючи ці форми, важко не визнати перевагу народніх форм. Тому, шукаючи взірців словотвору, варто звертатися до джерел саме народнього мовлення.
На жаль, цього правила дотримують не всі. Читаючи газети і слухаючи високих достойників, дізнаємось, наприклад, про галопуючу інфляцію. Непривабливе явище. Але не менш непривабливий і вираз. Форми галопуючий, температурячий, розмовляючий нашій мові не властиві. Це слова-покручі. Письменники XIX ст. — творці літературної мови — обходилися без таких форм. Українська діяспора старається обходитися без них. А прищеплена окупаційним режимом практика калькування і далі поширює ці форми в Україні.
Дехто, може, переконаний, що іншого шляху розвитку для нашої мови немає.
Наведу приклади, які свідчать про протилежне, давши кілька можливих варіянтів усталених або усталюваних у слововжитку форм:
вражаючий ефект |
— |
могутній ефект |
галопуюча інфляція |
— |
нестримна /безупинна, обвальна/ інфляція |
зростаюча смертність |
— |
щораз більша смертність |
зростаючі ціни |
— |
щораз вищі ціни |
координуючий центр |
— |
координаційний центр |
обтяжуючий |
— |
чимраз тяжчий або щораз тяжчий |
освіжаючий |
— |
відсвіжущий |
температурячий хворий |
— |
хворий з температурою |
Далі наведу форми, яких сьогодні ще не вживано, але які, взявши до уваги тенденцію, неодмінно з'являться завтра:
звужуючийся |
— |
чимраз вужчий або щораз вужчий |
пришвидчуючийся |
— |
дедалі швидший або щораз швидший |
стабілізуючийся |
— |
дедалі стабільніший |
ускладнюючийся |
— |
дедалі складніший або щораз складніший |
Наведу кілька й російських форм:
благоустраивающийся |
— |
чимраз впорядкованіший або щораз чепурніший |
вращающийся в обществе |
— |
тертий у світі або бувалий у світі |
вспоминающий /прошлое/ |
— |
занурений у спогади /про минуле/ |
меняющиеся обстоятельства |
— |
щораз інші обставини |
повторяющееся явление |
— |
повторюване /або знов і знов те саме/ явище |
У народній лексиці подибуємо чимало прикладів, як українці минулого давали собі раду у складних мовних ситуаціях. Згадаймо відомого з дитинства невпійманного у траві коника-стрибунця. Можна не сумніватися, що якби цій комасі давав ім'я сучасник, він не вагаючись назвав би її стрибаючий коник.
Назва коник-стрибунець підказує, що замість дієприкметникових форм українці вживали іменники, і це в багатьох випадках розв'язувало проблеми мововислову.
Запозичена форма |
За народнім зразком |
буксируючий катер |
катер-буксир |
виконуючий |
виконавець |
всезнаючий |
всевідець |
командуючий |
командувач |
симпатизуючий |
симпатик |
співаючий птах |
птах-співець |
управляючий маєтку |
управитель маєтку |
Жива мова знала ще й інший оригінальний спосіб уникання дієприкметникових зворотів.
Народня форма |
Можливий сучасний варіянт |
не минаючий корчми |
не-минай-корчма |
пропий-воли |
пропиваючий /або що пропив/ воли |
приший-кобилі-хвіст |
пришиваючий хвіст кобилі |
не-розлий-вода |
нерозливаний водою |
не-їж-мак |
не споживаючий маку |
Народній спосіб сьогодні цілком занедбано. А чи виправдано? Хіба не можна користуватися ним хоч би і для заміни таких мовних "динозаврів".
Динозавр |
Можлива народня форма |
роздери-душу крик |
крик, що роздирає душу |
критика, що недобачає слона |
недобачай-слона критика |
промова, що запалює серця |
запали-серця промова |
Як бачимо, наша мова може вив'язуватись із найскладніших мовних ситуацій. Мова може, а мовознавство не опрацювало всіх можливостей українського словотвору. Ось кілька таких "прибитих у цвіту" словотворчих сімей /А, Б і В/.
А) Сім'я прикметників з кінцівкою -ущий, -ющий
живлющий |
загребущий |
минущий |
невсипущий |
тямущий |
умирущий |
цілющий |
Чи ж цей взірець уже вичерпано? А чому не можна вживати
відсвіжущий |
замість |
освіжаючий |
надихущий |
замість |
надихаючий |
розтлівущий |
замість |
розтліваючий |
спалахущий |
замість |
спалахуючий |
Б) Сім'я прикметників з кінцівкою -анний, -янний
невблаганний |
недріманний |
нездоланний |
незрівнянний |
несказанний |
Чому ми не творимо за цим взірцем
нерозкладанний |
замість |
нерозкладуваний? |
неспіиманнии |
замість |
невловимий? |
спогляданний |
замість |
споглядуваний? |
В) Сім'я прикметників з кінцівкою –енний
незбагненний |
неоціненний |
непоясненний |
непримиренний |
неприторенний |
Чому не йти далі і не творити
невідверненний |
замість |
невідворотний |
невідтворенний |
замість |
який важко описати або неописанний (!) |
незігненний |
замість |
незгинний (!) |
Ці приклади ілюструють потенційні можливості українського словотвору, можливості розвитку мови. А наша мова потребує розвитку "Природний і вільний розвиток української мови зупинено 1929 р. подвійною акцією: репресіями проти мовознавців з одного боку і проти письменників — з другого" /Ігор Качуровський/.
Проголошення незалежности України породило сподівання, що буде зроблено кроки у напрямі відродження самобутнього розвитку української мови. На жаль, сподівання лишилися сподіваннями.
І далі в українському друкованому та живому слові процвітає галопуюче калькування. Згідно з цією тенденцією, в Україні розтають минулорічні сніги, і ніколи торішні, кумири ринку підраховують виручені гроші, і ні в якому разі не вторговані, в Україні існують проблеми із сумновідомою /не горезвісною/ компартією, сама ж Україна ні з ким не співпрацює, лише співробітничає; уряд затято відстоює її незалежність, аби в жодному разі не обстоювати або не обставати за; парляментарі — на відміну від пролетарів і карбонарів — уперто звуть себе парляментаріями; політичні баталії відбуваються на зібраннях і ніколи не на зборах; наші недоброзичливці перестали шаліти з піною в роті і шаліють тепер з піною біля рота. (І як вона там біля рота тримається?)