XVI. Екскурсія у 30-ті роки

анемія

див. Розділ IX

батерія

див. Розділ IX

батьківщина

в усіх значеннях

безкорисно

згідно з моделем: хороший, але хороше; див. Розділ XIII

божественний

за Гр.

боки

множина від бік: руки в боки

буржуазія

див. Розділ IX

видання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

видимий

але видимо

визнання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

виродженець

слово штучне; може повторювати наголос слова вироджений

виселенець

може повторювати наголос слова виселений

вислідний

у значенні що є наслідком дії кількох сил; див. відчутний

віддання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

відчутний

у дієприкметників з наростком -н- наголос падає на склад -ний

втішненький

наголос здрібнілих прикметників падає на склад -еньк

вчення

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

гаразди

множина від гаразд; за Гр.

гикати

в усіх значеннях

гістерія

див. Розділ IX

ґалерія

див. Розділ IX

діялог

два наголоси; за Гол.

добір

див. Розділ VII

добірка

див. Розділ VII

доступний

два наголоси; за Гр. і за Жел.

донезмогу

за Гол.

душний

за Гр.

жалібний

за Гр.

жалюгідненький

див. пояснення до слова втішненький

жертвенний

урочистий вжиток; за Жел.

завдання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

завід

за Гр. та за Жел.

заголовок

в усіх значеннях; див. Розділ VII

заготівний

див. пояснення до слова відчутний

заготівник

за моделем: степовий — степовик, керівний — керівник

заграва

за Гр.

заїзд

див. Розділ VII

запитання

див. Розділ IX

заслання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

заставка

в усіх значеннях

затримка

див. Розділ VII

зізнання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

злостити/ся/

згідно з живою вимовою

знестяму

за Гол.

інтерес

у значенні користь

каламутний

наголос на -ний у Шевченка

каталог

за Гол.

кволенький

див. пояснення до слова втішненький

кладовище

див. Розділ XVIII

колючий

у значенні який коле вживаємо колький

корисний

совість — совісний, отже користь — корисний

крадеться

у РУС у гнізді ВОРОВАТЬ дано крадеться

ладен

за Гр.

летаргія

див. Розділ IX

літописний

див. Розділ XVIII

літургія

див. Розділ IX

лука /оболонь/

за Гр.; у СУМ — лука (академічне неуцтво)

люб'язний

наголос на И у Гр.

лютити

за Гр.

малярія

див. Розділ IX

меншина

див. пояснення до слова рівнина

мутний

за Гр.

навчання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

надання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

надбання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

надмір

в обох значеннях; див. Розділ VII

названий /син/

у РУС у гнізді ПРИЁМНЬІЙ — названий (неуцтво)

наслання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

настання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

нашивка

див. Розділ VII

ненажера і ненажеря

за Гр.

нести

наголос на Е поширено і на Сході і на Заході

носталгія

див. Розділ IX

обшивка

в усіх значеннях; див. Розділ VII

огрядний

за Гр.

оповістка

див. Розділ VII

осідок

див. Розділ VII

палюга

за Гр.

пам'ятний

за Гр.

пам'ятник

див. пояснення до слова заготівник

пані

множина; в однині — пані

пасовисько (земля)

наголос на О (див. Розділ XVIII)

пасовисько (сезон)

наголос на И (див. Розділ XVIII)

первоцвіт

за Гр.

перебіг

див. Розділ VII; у СУМ — перебіг

перебірка

див. Розділ VII

переблиск

див. Розділ VII

перевірка

див. Розділ VII

перев'язь

див. Розділ VII

перев'язка

див. Розділ VII

передишка

див. Розділ VII

переділ

див. Розділ VII

переділка

див. Розділ VII

перекрій

див. Розділ VII

перелюбки

див. Розділ VII

переконання

див. Розділ XXIV

перелюбний

див. Розділ VII

перелюбник

див. Розділ VII

перелюбниця

див. Розділ VII

перелюбство

див. Розділ VII

переріз

див. Розділ VII

пересічний, але пересічно

див. пояснення до слова безкорисно

переспів

див. Розділ VII; у СУМ — переспів

перестрілка

за Анд.

підмостка

див. Розділ VII

підмурок

див. Розділ VII

підсадка

див. Розділ VII

підступний

за Гр.

підтримка

див. Розділ VII

підшивка

див. Розділ VII

пізнання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

плескати

див. Розділ X

плести

див. пояснення до слова нести

поважання

за Гол.; (дія): поважання; (стан): поважання

повістка

в усіх значеннях

повстання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

поворіт і поворот

за Гр.

поворотний

за Гр.

подушка

за Гр.

поживний

наголос на -ний у цьому слові поширений

пойнятий

За Гр.: я пойму, ти поймеш, отже пойнятий. див Розділ VI

показник

бо показний; див. пояснення до слова заготівник

помилка

див. Розділ VII

поправка

див. Розділ VII

порівняння

див. Розділ XXIV

посвятний

у значенні той, що посвячує себе; див. слово відчутний

посильний

в усіх значеннях; значення по силі /кому/ — неукраїнське

послушник

за Гр.

поспішний

за Гр.

постання

див. пояснення до слова визнання

постаріти

за Гр.

потішненький

див. пояснення до слова втішненький

правописний

див. Розділ XVIII

предмет

за Гол.

примовка

див. Розділ VII

принос

за Гр.

приповідка

див. Розділ VII

присвоїти

за Гр.

приступний

за Гр.

прихисток

див. Розділ VII

прищіпка

див. Розділ VII

промашка

див. Розділ VII

проміжок

див. Розділ VII

простий

за Гр.

просторо

див. пояснення до слова безкорисно

простота

за Гр.

проти

за Гр.

прочистка

див. Розділ VII

рівнина

модель: довгий — довжина; кривий — кривина

річний

за Гр.

розвилка

за Гр.

розв'язка

див. Розділ VII

розіллятий

див. Розділ VI

розім'ятий

див Розділ VI

розіп'ятий

див. Розділ VI

розпростати

за Гр.

рукописний

див. Розділ XVIII

ситний

за Гр.

скализуб

за Гр.

сміховина

за Гр.

солодко

див. пояснення до слова безкорисно

сопух

за Гр. та за Жел.

соромний

у значенні який соромиться; див. слово відчутний

спішний

за Гр.

сповага

у СУМ сповага (суржик)

сполох

за Гр.

срібляний

за Гр.

твердити

= стверджувати;

твердити

= робити твердим; інші значення — суржик

тріпати

в усіх значеннях; наголос на А — асиміляторський

тріскотнява

у СУМ — тріскотнява (академічне неуцтво)

убрання

згідно з масовою вимовою /Розділ X/

узбіч

за Гр.; у СУМ — узбіч (неуцтво)

урочистий

за Гр. та Б. Н.

хаос

за Гол.

хиріти

за Гр.

хоробренький

див. пояснення до слова втішненький

храмовий

за Гр.

цемент

за Гол.

цибати

за Гр.

цифровий

за Гол.

чавити

за Гр.

числити

за Гр.

чуйний

за Гр.

чутний

за Гр.