Тема 11. Соціологія культури

281

взірців і норм поведінки та їх зворотного впливу на формування людини як істоти соціальної. Таке окреслення предметного поля соціології культури згодом дало поштовх до бурхливого розквіту в США двох відгалужень інтерпретативної парадигми, тобто символічного інтеракціонізму і феномено- логічної соціології, завданням яких власне і було відшукування символів та дешифровка змістів і сенсів культурних зразків поведінки. Втім, це не виключало можливостей розвитку інших теоретичних підходів до студій культури.

«Еклектицизм соціології культури в США та спроби узагальнень різних підходів» Тому для сучасного стану американської соціології культури характерний еклектицизм, тобто наявність найрізноманітніших спроб до- слідження культурних процесів і явищ. Р. Петерсон на початку 90-х років XX ст. зробив спробу виокремлення в американській соціології культури певних напрямів соціологічного аналізу, які б об’єднували різні дослідницькі стратегії і тактики. Згідно з його твердженнями, в цій національній соціо- логічній школі нині можна вирізнити двоєдиний шлях соціологічних дослі- джень культури:

• з’ясування певних культурних кодів поведінки, яка або зумовлена соціальним життям, або творить це життя;

• дослідження культури як символічного продукту групової актив- ності.

Перший тип соціологічних досліджень своїм корінням сягає у традиційну культурну антропологію і використовується для аналізу та опису характери- стик певних соціальних одиниць, що існують у певному суспільстві (від індивіда до спільнот і великих соціальних груп) і володіють конкретними субкультурами. Такі дослідження також скеровані на вивчення географічно розпорошених соціальних світів, які організують соціальну активність людей. Другий тип емпіричних досліджень послуговується конкретнішим виміром аналізу сенсів різних форм культурних виявів і акцентує переважно на “виробництві” культури. Ранг емпіричного фокусу тут значно вужчий порівняно з першим типом; це, зазвичай, дослідження, наприклад, мораль- ного боку абортів або мотивацій організаційної, професійної, трудової куль- тури тощо.

«П’ять напрямів досліджень у сучасній соціології культури США»

Дослідники зазначають, що філософія “відкритих меж” культури робить важким для соціологів культури пошук комплексних підходів; широка диференціація і багатоманітність вираження культури в її різних формах соціального життя чинить опір готовій категоризації чи класифікації. Та все ж у середовищі американських соціологів культури робляться певні спроби теоретичних узагальнень і типологій. Серед них варто виокремити дві такі спроби останнього часу, які загалом і характеризують стан сучасної

Модуль 2. Розділ 3. Сфери життєдіяльності соціальних суб’єктів

американської соціології культури. Перша з них міститься у праці Дж. Голла і М. Нейтц, які визначили п’ять “аналітичних рамок” емпіричних дослі- джень культури:

1. Вивчення “інституціональних структур”, тобто культури, пов’язаної з соціальними інститутами та конструюванням соціальних/індивідуальних ідентичностей людей, які їх творять; дослідження загальноприйнятих домовленостей і моральної поведінки учасників цих інститутів.

2. Аналіз “культурної історії” і впливу минулих культурних практик на сучасні. Тут широко представлені студії ритуалів, у яких люди теперіш- нього дня беруть участь і які мають корені в минулому; взірці споживання культури в різні епохи; процеси творення масової культури того чи іншо- го суспільства протягом того чи іншого історичного періоду тощо.

3. Дослідження “творення і поширення культури” з акцентом на страти- фікації і владі; зазвичай, у них описуються різного роду соціокультурні диференціації (наприклад, тендерні або статтеві групи; етнічні меншини; групи нетрадиційної сексуальної орієнтації тощо) та їхній вплив на творення соціальної нерівності, коли ці групи (жінки, цигани, геї, лесбіянки тощо) зазнають дискримінації, але борються за визнання суспільством і владою права на існування їхніх субкультур.

4. Студії “ефекту публіки", скеровані на вивчення того, як культурні об’єкти впливають на людей (публіку, масову аудиторію), як люди їх вико- ристовують, чому ті чи інші культурні форми мають успіх у споживачів культури, а решта приречені на швидке забуття.

5. Аналіз проблеми “розуміння і соціальна дія”, коли вивченню підля- гають процеси використання форм культури для управління поведінкою людей та з’ясування прихованого й очевидного сенсу, а також мотивацій певних соціальних дій та ін.

«Труднощі розвитку соціології культури в СІЛА» Інше трактування, з наголосом на теоретичному аспекті соціологічних студій у СІЛА, дає Д. Крейн у своїх працях кінця 90-х років XX ст. Спочатку вона справедливо зазначає, що протягом першої половини XX ст. американська соціологія культури була на узбіччі наукових зацікавлень учених, які традиційно надавали перевагу студіям економічної сфери, процесам становлення інду- стріального суспільства або структурам суспільства та їхньому функціону- ванню. Щодо цього навіть вживалося визначення: “культура є бідною ро- дичкою структури”. Брак чіткої дефініції культури, розпливчастість уявлень про неї та її роль у соціальному житті ускладнювали емпіричні дослідження та інтерпретацію їх результатів.

«Американська соціологія культури на початку XXI ст.» Проте ситуація кінця XX ст. свідчить про дедалі зростаючу роль культури в сучасному