Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.

87

— проблема соціальної мобільності (від лат. тоЬіІів — рухомий), яку П. Сорокін вирішує через визнання рухомості меж страт і можливості людей вільно пересуватися з однієї страти до іншої, вертикально (з нижчої страти до вищої чи навпаки) та горизонтально (з однієї страти до іншої, розміщеної поряд); відкрите демократичне суспільство з рівними правами і шансами для всіх громадян — це суспільство інтенсивної соціальної мобільності; його гаслом згодом став вислів: “У США і швець може стати президентом”.

П. Сорокін

Рис. 14. Типи соціокультурних взаємодій (за П. Сорокіним)

(Н.Й.Черниш «Соціология» вид. Київ «Знання» 2009)

«Теорія соціокультурної динаміки» Однак найважливішою складовою творчого доробку П. Сорокіна є, безумовно, його теорія соціокультурної динаміки. Соціокультурна реальність, як нескінченна різноманітність, охоплює всі можливі прояви соціальної діяльності людини і складається зі соціокультурних феноменів різних рівнів. Найвищий з них — соціокуль- турна суперсистема; системи нижчого рівня — мова, етика, релігія,

Модуль 1. Розділ 1. Загальна теорія та історія соціології

мистецтво, наука. Історія для П. Сорокіна — процес закономірних змін всередині соціокультурних систем та наступної заміни однієї суперсистеми іншою. Такий перехід супроводжується радикальною трансформацією со- ціальних інститутів, норм і цінностей, що знаходить свій прояв у соціальних і культурних кризах, революціях та війнах. Із цього погляду Перша світова війна — це результат величезних переворотів у соціокультурній системі західного суспільства.

«Концепція конвергенції» Сучасний йому стан західної культури П. Со- рокін діагностує як кризовий. Але це, зрештою, нормально, адже будь-яка цивілізація переживає стадії зародження, розквіту та руйнації: одна система цінностей стає застарілою, на зміну їй приходить інша. У майбутньому з’явиться нова цивілізація, яка виникне внаслідок конвергенції (від лат. сопиегцеге — наближатися, сходитися), тобто станеться набуття різними системами, наприклад, капіталізмом і соціалізмом, загальних або подібних ознак з подальшим злиттям у якісно нове єдине суспільство, в якому будуть збережені позитивні риси й цінності одного й другого ладу. Це, врешті, при- веде до утворення змішаного соціокультурного типу, який за сприятливих умов може перерости у “сяючий інтегральний порядок” в цілому світі.

«Внесок П. Сорокіна в історію соціологічної думки» Таким чином, творчий внесок П. Сорокіна в історію сучасної соціологічної думки над- звичайно вагомий. Йому належать:

• створення всеосяжної макросоціальної соціологічної теорії із залу- ченням елементів мікросоціального аналізу за допомогою принципу інтегрального синтезу;

• розробка структури інтегральної соціології, до якої входять соціальна аналітика (вчення про будову суспільства), соціальна механіка (вчення про соціальні процеси) і соціальна генетика (теорія еволюції суспіль- ного життя);

• вироблення та обґрунтування теорії соціальної дії;

• розв’язання проблем горизонтальної та вертикальної мобільності;

• дослідження соціальної структури суспільства і розробка поняття “соціальна стратифікація” як постійної характеристики будь-якого організованого суспільства;

• створення моделі соціокультурної динаміки, центральною категорією якої є цінність.