Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Біржове право. Зубатенко О.М. КЛ. 2012. (укр.мо...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.06 Mб
Скачать

8.2 Юридична відповідальність у сфері біржової діяльності та її види

Юридична відповідальність – це передбачене законом і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ. Вона завжди супроводжується моральним осудженням порушника закону. Розрізняють такі основні види юридичної відповідальності: дисциплінарна, цивільна, адміністративна, кримінальна.

Виходячи з цього, біржа як спеціально створений суб’єкт господарювання несе такі види юридичної відповідальності: господарсько-правову, цивільно-правову, адміністративну, кримінальну.

Господарсько-правова відповідальність – це несення господарським органом несприятливих економічних наслідків безпосередньо в результаті застосування до нього передбачених законом санкцій (мір відповідальності) економічного характеру. Відповідно товарна біржа як учасник господарських відносин несе господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання при застосуванні, відносно товарної біржі, господарських санкцій на підставах й у порядку, передбаченому ГК України, іншими законами й договором. Застосування господарських санкцій, щодо товарної біржі, у випадку правопорушення з її боку гарантує захист законних прав й інтересів громадян й організацій, що є учасниками біржової торгівлі, а також публічних інтересів держави. Реалізація відповідальності товарної біржі забезпечує не тільки спеціальну мету, але й загальну ціль — дотримання правопорядку в цій сфері господарювання2.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника, в сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього наступають несприятливі економічні наслідки й /або правові наслідки (ст. 217 ГК України).

Розглядаючи відповідальність товарної біржі, як суб'єкта господарювання, необхідно враховувати загальні положення, передбачені розділом 5 ГК України, що визначає загальні принципи й підстави відповідальності учасників господарських відносин. Відповідальність товарної біржі наступає відповідно до загальних принципів відповідальності учасників господарських відносин, установлених розділом 24 ГК України. Щодо товарної біржі можуть застосовуватися наступні види санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські й адміністративно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності товарної біржі є здійснення правопорушення в сфері господарювання.

Аналіз діяльності товарних бірж в Україні показує, що найбільш часто правопорушення з боку товарної біржі, як організатора торгів, проявляються під час порядку допуску осіб до біржових торгів, реєстрації біржових угод, порушення інтересів членів товарної біржі при наданні послуг низького якісного рівня.

Так, наприклад, на окремих біржах має місце практика, коли до участі в біржових торгах допускаються фізичні особи громадяни, що не мають статусу члена товарної біржі. Як свідчить судова практика, має місце також факти, коли товарні біржі різних регіонів України в порушенні законодавства здійснюють комерційне посередництво між продавцями й покупцями, реєструють фіктивні контракти. Крім цього ряд товарних бірж здійснюють торгівлю сільськогосподарською продукцією без відповідного висновку про відповідність з боку Міністерства аграрної політики України.

Якщо в першому випадку правопорушення тягне застосування такі санкції як відшкодування збитків потерпілій стороні, то в другому — потрібно вести мову про визнання діяльності товарної біржі, що суперечить законодавству.

Товарна біржа, як суб'єкт господарювання, відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань або порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що прийнято всі залежні від неї міри для недопущення господарського правопорушення. Підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є доказ настання обставин непереборної сили (форс-мажор). Ці обставини не залежать від волі учасників господарського зобов'язання, мають надзвичайний і невідворотний характер1.

Адміністративна відповідальність характеризується як відповідальне ставлення суб’єкта адміністративного права до своїх обов’язків і додержання заборони. Також це специфічні правовідносини між державою (її органами й посадовими особами) та суб’єктом адміністративного правопорушення щодо реагування на вчинене правопорушення і на суб’єкта, що його вчинив, а також покладання на правопорушника виду й міри адміністративного стягнення.

Основні засади відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів передбачені ст.ст. 10-16 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним Кодексом України. Ці нормативно правові акти розділяють відповідальність між юридичними особами та фізичними, до яких віднесено не лише посадових осіб.

Для юридичних осіб передбачено такі види санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів:

1) штраф у розмірі до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) або в розмірі до 150 відсотків одержаного прибутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій, – за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів відповідно до законодавства;

2) штраф у розмірі до 5000 НМДГ – за діяльність на ринку цінних паперів без ліцензії, одержання якої передбачено законодавством;

3) штраф у розмірі до 1000 НМДГ – за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації;

4) штраф у розмірі до 500 НМДГ – за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень законодавства щодо цінних паперів;

5) попередження – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР (в разі винесення трьох та більше разів попередження професійному учаснику ринку цінних паперів це може бути підставою для анулювання ліцензії останнього);

6) зупинення на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР;

7) зупинення на строк до одного року дії ліцензії, виданої ДКЦПФР, – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР;

8) анулювання дії ліцензії, виданої ДКЦПФР, – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів Комісії (анулювання дозволів (ліцензій) здійснюється ДКЦПФР як органом ліцензування відповідно до вимог ст. 21 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Ліцензійних умов стосовно ліцензіата – професійного учасника ринку цінних паперів в Україні;

9) зупинення торгівлі на фондовій біржі – за порушення вимог законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі до усунення таких порушень;

10) зупинення або припинення допуску цінних паперів на фондовій біржі або торгівлі ними на будь-якій фондовій біржі, зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР, для захисту держави, інвесторів.

Зупинення обігу, розміщення цінних паперів, заборона укладання угод щодо них, як правило, має місце, якщо йдеться про емітента, навколо якого триває корпоративний конфлікт, що має ознаки недобросовісного.

Відповідно до ст. 13 Закону та ст.ст. 163, 164, 166-9 КУпАП за адміністративні правопорушення, пов’язані з діяльністю на ринку цінних паперів, до громадян чи посадових осіб можуть застосовуватися такі санкції: 1) штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ – за здійснення операцій з випуску в обіг або розміщення незареєстрованих за законодавством цінних паперів;

2) штраф у розмірі від 20 до 50 НМДГ з можливістю конфіскації знарядь – за здійснення операцій на ринку цінних паперів без ліцензії, отримання якої передбачено законодавством, а в разі, якщо такі дії були вчинені повторно протягом року, сума штрафу може бути до 60 НМДГ з конфіскацією знарядь; 3) штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ – за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Комісії, якщо подання цих відомостей передбачено законодавством;

4) штраф у розмірі від 20 до 50 НМДГ – за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень Комісії про усунення порушень законодавства про цінні папери;

5) штраф на посадових осіб емітента цінних паперів від 10 до 100 НМДГ, на засновників (учасників) емітента чи їх посадових осіб чи уповноважених ними осіб від 50 до 200 НМДГ – за порушення вимог законодавства з питань емісії цінних паперів;

6) штраф на посадових осіб емітента цінних паперів від 10 до 100 НМДГ, на засновників (учасників) емітента чи їх посадових осіб чи уповноважених ними осіб від 50 до 200 НМДГ – за порушення вимог законодавства з питань емісії цінних паперів.

Накладення штрафу передбачено за неподання інформації. А ось в разі подання регулярної або нерегулярної інформації, але не оприлюднення її шляхом розміщення в Інтернеті та не опублікування в пресі штрафні санкції не можуть бути застосовані. Проте попередження або зупинення обігу цінних паперів може мати місце, адже це вважатиметься порушенням на ринку цінних паперів. Так само може застосовуватися штраф до посадової особи у випадку не оприлюднення особливої інформації при проведенні емісії цінних паперів, адже це вважатиметься порушенням порядку її проведення.

Кримінальна відповідальність – це особлива правова роль особи (власне її обов’язок) при вчиненні злочину, отримати державний осуд, а також обмеженнями особистого, майнового чи іншого характеру, що визначається обвинувальним вироком1.

За порушення порядку проведення емісії цінних паперів особа може притягатися не лише до адміністративної, а й до кримінальної відповідальності.

Так, ст. 223 КК України передбачає кримінальну відповідальність у вигляді штрафу, позбавлення права займати посади або призначення виправних робіт за розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку відкритої (публічної) емісії цінних паперів. Внесення в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, чи їх затвердження, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторам, карається або штрафом, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Так само карається штрафом або позбавленням волі на строк до трьох років здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів без державної реєстрації або ліцензії, якщо це пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах.

У чинному Кримінальному кодексі подібні заходи передбачено Розділом VІІ Особливої частини, який має назву «Злочини у сфері господарської діяльності».

Родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері господарської діяльності. Економічний зміст цих відносин характеризується тим, що вони виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг. Безпосереднім об’єктом даних злочинів є суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності. При вчиненні деяких злочинів одночасно має місце посягання і на додаткові безпосередні об’єкти, наприклад, життя та здоров’я людини чи власність – при протидії законній господарській діяльності. Відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності законодавець пов’язує з розміром предмета злочину.

З об’єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії. Окремі злочини можуть полягати у бездіяльності. Більшість диспозицій статей про ці злочини є банкетними, тому встановлення ознак об’єктивної сторони злочинів передбачає звернення до нормативних актів господарського, цивільного, митного, податкового законодавства. Значна частина злочинів у сфері господарської діяльності має формальні склади, вони вважаються закінченими з моменту вчинення вказаних у законі дій. Є злочини з так званим матеріальним складом, для об’єктивної сторони яких необхідно встановити також настання суспільно небезпечних наслідків.

Суб’єктивна сторона цих злочинів характеризується виключно умисною формою вини. Для деяких злочинів обов’язковими є мотив або мета їх вчинення.

Суб’єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. Є злочини із спеціальним суб’єктом: посадова особа, платник податків, засновник, власник суб’єкта господарської діяльності.

Аналіз чинного законодавства, теорії кримінального права, слідчо-прокурорської практики дає можливість виділити такі найбільш загальні ознаки злочинів у сфері господарської діяльності:

1) безпосереднім об’єктом цих злочинів виступають елементи, з яких складається система господарства України, тобто ті чи інші галузі господарства або певні принципи господарювання;

2) кримінальна відповідальність настає незалежно від того, на підприємстві якої форми власності вчинено порушення;

3) вчинення злочинів і сфері господарської діяльності пов’язане з порушенням вимог, приписів, правил, встановлених актами інших галузей права;

4) вчинення даних злочинів спричиняє або ставить під загрозу спричинення значної шкоди охоронюваним інтересам;

5) при визначенні розміру заподіяної шкоди враховується лише пряма дійсна шкода, тобто фактично заподіяні збитки;

6) вік кримінальної відповідальності за всі без виключення злочини у сфері господарської діяльності встановлено загальним правилом, яке передбачено ч. 1 ст. 22 КК України;

7) суб’єктом таких злочинів може бути і так званий спеціальний суб’єкт;

8) всі злочини у сфері господарської діяльності вчиняються умисно;

9) як правило, для цих злочинів не обов’язковим є корисливий мотив;

10) кримінальній відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності на однакових засадах підлягають як громадяни України, так і іноземці чи особи без громадянства .

Цивільно-правова відповідальність – це такий вид юридичної відповідальності, яка наступає за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (договорів) і яка передбачена в діючому цивільному законодавстві або угодою сторін, що не суперечить чинному законодавству1.

Відповідальність настає лише при наявності певних умов:

а) вини;

б) протиправності дії (бездіяльності);

в) наявності майнової шкоди;

г) причинного зв’язку між протиправною дією і шкодою.

Загальним принципом цивільно-правової відповідальності є принцип вини, тобто відповідальність настає лише тоді, коли заподіювач винен у нанесенні шкоди. Вина – це психічне ставлення особи до своєї протиправної дії. Вона може бути у формі умислу або необережності. Особа, яка передбачає шкідливі наслідки своєї протиправної поведінки і бажає їх настання або ставиться до настання їх байдуже, діє умисно (вина в формі умислу). Необережність – це коли особа передбачає настання негативних наслідків, але легковажно гадає їх відвернути, тобто не бажає, щоб настали негативні наслідки. Підставою цивільно-правової відповідальності є вина як у формі умислу, так і в формі необережності.

У деяких випадках боржник звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язання або заподіяння шкоди, коли мають місце непереборна сила або випадок. Непереборна сила – це такі явища природи, яким людина не могла запобігти (наприклад, землетрус). Випадок – такий збіг обставин, за яких виконання зобов’язання стало неможливим, але в цьому ніхто не винен. Непереборну силу усунути людина не може, випадок, як збіг обставин, можна усунути і тим запобігти негативним наслідкам1.

Залежності від характеру порушеного правовідношення розрізняють договірну і позадоговірну відповідальність. При невиконанні обов’язку, що випливає з укладеного договору, настає договірна відповідальність. У разі порушення обов’язку, встановленого законом або підзаконним актом, виникає позадоговірна відповідальність. Для неї характерна відсутність договірних відносин між особою, на користь якої встановлено відповідальність, і тією, яка її несе, наприклад, якщо особа заподіяла шкоду іншій особі (чи її майну) або організації.

Відповідно до Цивільного кодексу України боржник, що не виконав або неналежним чином виконав зобов’язання, повинен повністю відшкодувати завдані кредиторові збитки (витрати, зроблені кредитором, втрату та пошкодження майна, а також неодержані доходи). Реалізація принципу повної цивільно-правової відповідальності дозволяє належним чином задовольнити інтереси учасників цивільного обороту, а також інтереси потерпілих, оскільки це забезпечує відновлення їх майнового стану, який мав місце до правопорушення.

У цивільному законодавстві розрізняють види відповідальності за різними критеріями. Так, за підставами виникнення прав та обов'язків, за порушення яких встановлено відповідальність, вона поділяється на договірну і позадоговірну.

Договірною вважається відповідальність у формі відшкодування збитків, сплати неустойки, втрати завдатку або позбавлення суб'єктивного права за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, яке виникло з договору. Наприклад, за поставку товарів, що виявилися недоброякісними (брак), постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 відсотків від вартості цих товарів, повертає суму – вартість товарів, якщо вона була сплачена покупцем, а також відшкодовує витрати, яких зазнав покупець у зв'язку з проведенням експертизи, зберіганням, поверненням забракованих товарів постачальникові тощо. Така відповідальність є договірною, бо вона настає за порушення обов'язків, що основані на договорі поставки.

Позадоговірна відповідальність настає за вчинення протиправних дій однією особою щодо іншої за відсутності між ними договору або незалежно від наявних між ними договірних відносин. Вона настає за порушення обов'язку, встановленого законом або підзаконним актом, і найчастіше виражається у формі відшкодування збитків.

Керівники біржі несуть відповідальність за будь-яке порушення Правил біржової торгівлі в порядку, що визначений положеннями про структурні підрозділи біржі та посадовими інструкціями.

За порушення Правил біржової торгівлі можуть застосовуватись санкції у випадках:

- надання документів, що містять недостовірну інформацію;

- несплати оформленого біржового контракту;

-перешкоджання веденню торгів;

- неявки на торги брокера, що подав заявку.

Цей перелік може бути змінено або доповнено рішенням керівних органів біржі.

До учасників торгів можуть застосовуватись санкції: попередження про неналежну поведінку; випровадження із залу торгів з одночасним зняттям заявки з торгів; позбавлення права участі в біржових торгах протягом певного часу або постійно (дискваліфікація); відмова в реєстрації на даний біржовий торг; штраф; призупинення або позбавлення членства на біржі.

За вимогою учасника торгу йому повинно бути видано офіційну довідку про застосування санкцій.

Спори, що виникають у процесі виконання Правил біржової торгівлі, вирішуються залежно від компетенції - дирекцією, біржовим комітетом, біржовим арбітражем, загальними зборами Членів Біржі. .

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.