5.3 Біржовий товар та порядок зняття товарів з біржових торгів

Особливістю організації біржової торгівлі є те, що предметом купівлі-продажу на біржі є товари, в яких індиві­дуальні відмінності окремих предметів не впливають на якість товарів в цілому.

А.В. Соловйов, визначаючи особливості організаціїї біржової торгівлі визначав, що жоден товар фізично не присутній під час проведення біржових торгів. Тогрівля ведеться певною кількістю одиниць стандартизованого товару чи цінних паперів¹

Перелік товару, що виставляється на торги, кожна біржа має право визначати само­стійно.

Товар повинен відповідати особливим вимогам:

1) бути якісно однорідним;

2) бути визначеним за кількістю або вагою;

3) може бути замінений будь-яким іншим товаром з цієї ж партії.

Вказані характеристики товару дозволяють укладати угоди щодо купівлі-продажу товару за його відсутності. Такий стан обумовлюється природою цього товару - папір одного і того ж сорту, акції одного підприємства, або за загальноприйнятим еталоном цього товару.

Товари, що відповідають всім перерахованим вимогам, називаються біржовими товарами.

До біржових товарів належать зернові, продовольчі, олійні, текстильна сировина, кольорові метали.

Зокрема А. І. Берлач характеризуючи біржові товари, вказував наступне. До біржових товарів належать такі, що масово виробляють­ся, мають якісну однорідність та стандартизовану зіставність характеристик на тривалий період часу, є взаємозамінними, тобто пристосовані до торгівлі за зразками або описом. Біржо­вий товар є масовим, однорідним, кількісно і якісно стандарти­зованим, взаємозамінним, знеособленим і, виходячи з високо­го рівня попиту і пропозиції, продається і купується у великих обсягах, що дає змогу виявити найбільш реальну рівноважну (ринкову) ціну. Це сировина або напівфабрикат, оскільки ос­новним під час визначення біржового товару є те, що така про­дукція повинна пройти у своїй переробці тільки технологічну стадію первинної обробки

До небіржових товарів належать будь-які інші готові виро­би і напівфабрикати. А.І. Берлач називає такі товари «позабіржовими» і вказує що до них належать всі інші, які не мають пе­рерахованих вище характеристик, однак допускаються на бір­жові торги внаслідок високого рівня попиту і пропозиції².

А.В. Соловйов пропонує дещо іншу класифікацію біржового товару за різними критеріями:

1) за видами ринків біржовий товар поділяється на:

а) інструменти товарного ринку, до яких належать реальний товар та стандартизовані контракти, базовим активом яких виступає реальний товар;

б) інструменти фондового ринку, до яких належать цінні папери та похідні цінні папери;

в) інструменти валютного ринку, до яких належать валюта та валютні деривативи.

2) за формою товару біржовий товар поділяється на реальний та фік­тивний.

3) за видом біржові товари поділяються на реальний товар, фондові цін­ності та валютні цінності¹.

Залежно від видів товарів, якими здійснюється торгівля, роз­різняють товарні, фондові, валютні біржі та біржі праці.

Загалом дослідники біржового права виділяють наразі такі основні класи біржових товарів:

- речові біржові товари;

- цінні папери;

- іноземна валюта;

- індекси біржових цін;

- процентні ставки по державних облігаціях.

Кожен із зазначених класів містить широкий перелік товарів.

Речові біржові товари традиційно розглядають як дві основні групи товарів:

- група сільськогосподарських і лісогосподарських товарів та продуктів їх переробки, що включає в себе:

• зернові (жито, пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, ріпак);

• олійні (насіння льону, бавовни, соєві боби, соєва олія тощо);

• харчові продукти (цукор, кава, какао-боби, рослинні олії, картопля, яйця, тваринні жири, концентрати соків, арахіс, перець тощо);

• текстильні товари (льон, бавовна, вовна, натуральний і штучний шовк тощо);

• натуральний каучук;

• лісогосподарські товари (пиломатеріали, фанера тощо);

• група промислової сировини та напівфабрикатів пред­ставлена:

• кольоровими металами (мідь, олово, цинк, свинець, алю­міній, нікель тощо);

• дорогоцінними металами (платина, золото, срібло, паладій тощо);

• енергоносіями (вугілля, нафта, бензин, мазут, дизельне пальне тощо).

Наведений перелік першої групи біржових товарів є таким, що має масове виробництво і не менш стабільний попит.

Під час проведення біржових торгів іноді мають місце випадки зняття товарів з біржових торгів, яке вчиняється згідно із встановленими правилами. А.І. Берлач визначає, що ці правила вводять­ся для того, щоб обмежити позабіржовий оборот. Біржа має прибуток з кожної укладеної на ній угоді. Тому вона зацікавле­на в розширенні кількості учасників і збільшенні кількості угод. З цією метою на біржах організовують дні відкритих торгів, в яких беруть участь усі особи, що бажають купити або прода­ти партію товару. Такі угоди повинні укладатися і оформляти­ся тільки через біржу. Однак, А.І Берлач вказує, що мають місце випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі інформацію, укладає угоду не на біржі, а поза нею. Тому керівництвом бірж були встановлені правила зняття товарів з торгів¹.

Брокер не може зняти виставлений для продажу товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінити вказану в заявці інформацію до закін­чення перших торгів.

Брокер може змінити інформацію щодо товару, вказаного в заявці, лише в торговому залі біржі або відразу після закінчен­ня обговорення пропозиції, або ж протягом певного часу після закінчення торгів. У відповідній товарній секції брокер по­відомляє маклеру або його помічнику ціну, з якою розпочнуть­ся торги на наступний день.

Якщо покупець товару не з'явиться протягом декількох торгів і товар не буде проданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього товару виводиться з інформаційного каналу.