Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Біржове право. Зубатенко О.М. КЛ. 2012. (укр.мо...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.06 Mб
Скачать

3.3 Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері біржової діяльності

З метою здійснення державного регулювання і контролю у сфері біржової діяльності, координації дій всіх учасників біржового ринку створена система органів влади та державного управління. Прямо законодавством система цих огранів не визначена, але в силу покладених на них законодавством функцій, ці органи тим чи іншим чином покликані впливати на упорядкування діяльності у сфері біржової торгівлі та сприяти її розвитку.

До органів, що здійснюють державне ругулювання у сфері біржової діяльності, відповідно до їх функцій, встановлених законодавством, можна віднести: Національний банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України (до грудня 2010 року – Міністерство праці та соціальної політики), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (до грудня 2010 року – Міністерство економіки), Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (до грудня 2010 року – Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг) та інші1.

На функціях та завданнях деяких з них слід зупинитися більш детально.

Національний банк України є центральним банком України, основна функція якого, відповідно до ст. 2 Закону України від 20 травня 1999 року «Про національний банк України», - за­безпечення стабільності грошової одиниці держави.

Для вико­нання своєї основної функції Національний банк сприяє дотри­манню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, цінової стабільності.

Національний банк виконує й інші функції, передбачені ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року «Про національний банк України»:

- виступає кредитором останньої інстанції для банків і орга­нізує систему рефінансування;

- встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформа­ції, коштів та майна;

- організовує створення та методологічно забезпечує систе­му грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

- визначає систему, порядок і форми платежів, у тому чис­лі між банками;

- визначає напрями розвитку сучасних електронних банківсь­ких технологій, створює, координує та контролює створення елект­ронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

- здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснен­ня операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валют­ний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення ва­лютних операцій;

- забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних ре­зервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами тощо.

Наступним органом державного регулювання біржової діяльності, у рамках своєї компетенції, є Міністерство фінансів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України» № 1837 від 27 грудня 2006 року Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із за­безпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджет­ної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та виробництва голографічних захисних елементів.

Основними завданнями Міністерства фінансів України, передбаченими п. 3 Положення про Міністерство фінансів, є:

- забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджет­ної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю та здійснення контролю за її проведенням Державною податковою адміністрацією, Держмитслужбою, ГоловКРУ, Державним казначейством;

- забезпечення здійснення державних запозичень, надання державних гарантій, погашення та обслуговування державного боргу;

- реалізація державної політики у сфері випуску та прове­дення лотерей тощо.

Мінфін відповідно до покладених на нього завдань:

- бере участь у розробленні прогнозних показників і програм економічного і соціального розвитку України;

- здійснює у межах своїх повноважень операції з державним боргом з метою погашення та обслуговування державних бор­гових зобов'язань;

- подає в установленому порядку висновки про відповідність проекту рішення про здійснення запозичень до місцевих бюджетів чи іншої операції вимогам, установленим бюджет­ним законодавством, забезпечує ведення загального реєстру за­позичень до місцевих бюджетів;

- визначає порядок отримання короткотермінових позичок Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими дер­жавними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад у фінансово-кредитних установах для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету;

- здійснює в установленому порядку випуск облігацій внут­рішньої і зовнішньої державної позики, казначейських зобов'я­зань та інших державних цінних паперів, передбачених законо­давством, визначає обсяг їх емісії за строком погашення у межах загального обсягу емісії тощо.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011 «Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України» є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва,технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Основними завданнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України є:

1) формування та забезпечення реалізації:

- державної політики економічного і соціального розвитку; - державної цінової політики;

- державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості;

- державної політики у сфері торгівлі;

- державної регіональної політики;

- державної політики у сфері розвитку підприємництва;

- державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності,управління якістю);

- державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;

- політики у сфері державно-приватного партнерства;

- державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності; - державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

- державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

- державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;

- єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ;

- державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної

технічної допомоги;

2) формування державної політики:

- у сфері захисту прав споживачів;

- у сфері статистики;

- з питань державного експортного контролю;

- у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України);

- з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

- у сфері державного матеріального резерву;

- у сфері управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;

4) забезпечення нормативно-правового регулювання у вищезазначених сферах;

5) забезпечення реалізації в межах своїх повноважень державної економічної політики у сфері оборони та безпеки;

6) удосконалення в межах своїх повноважень інструментів, процедур та стандартів діяльності органів виконавчої влади.

Наступним органом держуправління, що у межах своєї компетенції здійснює вплів на біржову діяльність є Антимонопольний комітет України

Антимонопольний комітет України, згідно із ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є державним органом зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльнос­ті та у сфері державних закупівель.

Основним завданням Антимонопольного комітету України, передбаченими ст. 3 Закону України «Про антимонопольний комітет України» є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в час­тині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням зако­нодавства про захист економічної конкуренції на засадах рів­ності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення пору­шень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного сере­довища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, відповідно до ст. 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та п. 1 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1063/2011 «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку» є державним колегіальни органом підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та п. 1 вищевказаного Положення Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.

Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» є:

1) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

2) координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;

3) здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування;

4) захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

5) сприяння розвитку ринку цінних паперів;

6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Завдання, що стоять перед Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, викладені у Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», фактично продубльовані у п. 3 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, однак в останньому вони дещо розширені. Зокрема у п. 3 вказаного Положенні окрім вищевказаних завдань, до завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку також належить:

1) здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування;

2) здійснення у межах компетенції державного регулювання та контролю у сфері накопичувального пенсійного забезпечення;

3) здійснення у межах компетенції державного регулювання і нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) здійснення у межах компетенції заходів щодо запобігання і протидії корупції;

5) здійснення у межах повноважень, визначених законодавством, нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі за небанківськими фінансовими групами та їх підгрупами.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»):

- встановлює вимоги щодо випуску (емісії) та обігу цінних паперів і їх похідних, інформації про випуск і розміщення цін­них паперів, у тому числі іноземних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також уста­новлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформа­ції про їх випуск;

- встановлює за погодженням з Національним банком України додаткові вимоги щодо випуску цінних паперів комерційними банками;

- встановлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, ін­формації про випуск цінних паперів, що пропонуються для від­критого продажу, в тому числі цінних паперів іноземних емітен­тів, які здійснюють випуск цінних паперів на території України, та порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск;

- видає дозволи на обіг цінних паперів українських емітен­тів за межами України;

- здійснює реєстрацію випуску цінних паперів та інформації про їх випуск, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів, що є в обігу на території України;

- встановлює вимоги щодо допуску цінних паперів інозем­них емітентів та обігу їх на території України;

- реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів та їх похідних;

- встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів на території України;

- у встановленому нею порядку видає, переоформлює, зупиняє дію або анулює ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів та видає дублікати і копії таких ліцензій;

- встановлює порядок складання адміністративних даних учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного законодавства України;

- визначає за погодженням з Національним банком України особливості отримання комерційними банками ліцензії на депозитарну та розрахунково-клірингову діяльність;

- визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів - також з Національним банком України особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;

- здійснює контроль за дотриманням законодавства і призначає державних представників на фондових біржах, у депозитаріях і торговельно-інформаційних системах;

- встановлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

- встановлює зразок та видає свідоцтво про реєстрацію об'єднання професійних учасників фондового ринку як саморегулівної організації;

- встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства;

- бере участь у розробці та вносить на розгляд у встановленому порядку проекти актів законодавства, що регулюють питання розвитку фондового ринку України, а також бере участь у підготовці відповідних проектів міжнародних договорів України, здійснює співробітництво з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесених до їх компетенції;

- координує роботу по підготовці фахівців з питань фондового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійснюють професійну діяльність з цінними паперами, та проводить сертифікацію фахівців шляхом видачі сертифікатів на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Україні на підприємствах, які мають відповідну ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також анулювання таких сертифікатів;

- розробляє і організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери;

- організовує проведення наукових досліджень з питань функціонування фондового ринку в Україні;

- інформує громадськість про свою діяльність та стан розвитку ринку цінних паперів;

- встановлює порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів іноземними юридичними особами та підприємствами з іноземними інвестиціями;

- видає дозволи, визначає стандарти і правила діяльності, реєструє випуск та інформацію про випуск інвестиційних сертифікатів інвестиційних фондів та інвестиційних компаній;

- роз'яснює порядок застосування чинного законодавства про цінні папери та акціонерні товариства;

- визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів і аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів та їх похідних;

- визначає порядок ведення та веде реєстр професійних учасників ринку цінних паперів, інститутів спільного інвестування та саморегулівних організацій;

- встановлює відповідно до закону особливості порядку реорганізації і ліквідації професійних учасників ринку цінних паперів (за винятком банків);

- встановлює критерії професійної діяльності на ринку цінних паперів;

- визначає професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів та керівників структурних підрозділів професійних учасників ринку цінних паперів, інститутів спільного інвестування і саморегулівних організацій;

- здійснює методологічне забезпечення запровадження та розвитку принципів корпоративного управління відповідно до законодавства;

- у межах, визначених Законом України «Про інститути спільного інвестування пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», встановлює вимоги щодо здійснення діяльності компаній з управління активами та інститутів спільного інвестування;

- у межах, визначених Законом України «Про іпотечніоблігації», встановлює вимоги щодо здійснення діяльності з управління іпотечним покриттям;

- видає уповноваженим рейтинговим агентствам Свідоцтво про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств;

- визначає перелік міжнародних рейтингових агентств,які мають право визначати обов'язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів;

- встановлює порядок ведення та веде Державний реєстр уповноважених рейтингових агентств;

- встановлює правила визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною шкалою;

- встановлює порядок подання Рейтинговим агентством інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- встановлює відповідність рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародних рейтингових агентств рівням за Національною шкалою;

- узагальнює досвід та практику діяльності Рейтингових агентств і забезпечує публічність визначених рейтингових оцінок;

- встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку;

- встановлює критерії суттєвого відхилення ціни від поточної ціни фінансового інструменту на фондовій біржі залежно від виду, ліквідності та/або ринкової вартості такого інструменту;

- погоджує відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в установленому нею порядку набуття юридичною чи фізичною особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах правління професійного учасника фондового ринку;

- встановлює вимоги та розробляє і затверджує стандарти корпоративного управління в професійних учасниках фондового ринку, а також здійснює контроль за їх дотриманням;

- виконує інші завдання відповідно до закону.

Ст. 5 Закону України Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачено, що з метою координації діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада, до складу якої входять керівники державних органів, що в межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функ­ції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяль­ності в Україні. Очолює Координаційну раду Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

До складу Координаційної ради входять керівники державних органів, що у межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні. Очолює Координаційну раду Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Склад та Положення про Координаційну раду затверджуються Президентом України за поданням Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – Нацкомфінпослуг) відповідно до п. 1 Положення про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджного Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1070/2011 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Пунктом 3 вищевказаного Положення, визначені завдання Нацкомфінпослуг до яких зокрема належать:

1) формування та забезпечення реалізації політики державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг (крім ринку банківських послуг і ринків цінних паперів та похідних цінних паперів);

2) розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг та вирішення системних питань їх функціонування;

3) забезпечення розроблення та координації єдиної державної політики щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

4) здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

5) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;

7) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;

8) координація діяльності з іншими державними органами;

9) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.

Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань:

1) аналізує стан і тенденції розвитку ринків фінансових послуг, розробляє пропозиції щодо формування державної політики у сфері фінансових послуг;

2) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;

3) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг;

4) здійснює відповідно до законодавства державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державної казначейської служби України та державних цільових фондів);

5) здійснює нагляд на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг;

6) здійснює державне регулювання та контроль за діяльністю бюро кредитних історій;

7) надає висновки про віднесення операцій до певного виду фінансових послуг;

8) здійснює реєстрацію фінансових установ та саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг;

9) веде: Державний реєстр фінансових установ;

- у визначених нею випадках реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

- Єдиний реєстр бюро кредитних історій;

- Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків);

- Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення зазначених брокерів до такого реєстру;

- Реєстр саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг;

- Реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, та визначає порядок його ведення;

10) визначає вимоги до документів, що подаються для реєстрації Нацкомфінпослуг фізичними та юридичними особами;

11) встановлює форму витягу про виключення юридичної особи з Державного реєстру фінансових установ;

12) видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг;

13) затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, для якої необхідно отримання відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок здійснення контролю за дотриманням зазначених умов;

14) видає ліцензії на провадження діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням інформації, яка складає кредитну історію;

15) затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням інформації, яка складає кредитну історію, та порядок здійснення контролю за дотриманням таких умов;

16) встановлює плату за реєстрацію документів і видачу ліцензій відповідно до законів з питань регулювання ринків фінансових послуг;

17) встановлює обмеження щодо суміщення надання певних видів фінансових послуг;

18) визначає критерії та нормативи ліквідності, капіталу і платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, дотримання правил надання фінансових послуг, а також інші показники і вимоги, що обмежують ризики, пов'язані з проведенням операцій з фінансовими активами;

19) затверджує методику формування небанківськими фінансовими установами, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, резервів для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій), придбаними цінними паперами (в тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані завсіма цими операціями проценти та комісії;

20) встановлює у передбачених законом випадках порядок формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;

21) здійснює сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;

22) здійсню інші повноваження, передбачені законодавством.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.