1.5 Розвиток біржової діяльності в Україні

Поява сучасних бірж, як одного з видів організованого товарного ринку, стала результатом історичної трансформації різних форм оптової торгівлі протягом тривалого, майже шість століть, часу. За цей час було сформовано основні правила проведення біржових торгів, які знайшли своє відображення в сучасній біржовій практиці та закріплені як в загальнодержавному, так і у локальному законодавстві про біржі. Збереження та удосконалення інституту бірж є свідченням їх затребуваності у сучасному господарському обігу.

У сучасній науковій літературі дослідники визначають такі етапи становлення бірж².

І. Виникнення бірж реального товару. Для таких бірж було властиве регулярне проведення торгів та підпорядкованість певним правилам. На цьому етапі торгівля лише вста­новлювала зв’язок між експортерами і імпортерами, виробниками і споживачами. Лише згодом поряд із традиційними видами біржової діяльності - наданням біржового місця, організацією біржових торгів і фіксацією торгових звичаїв, біржі почали виконувати нові функції, такі як стандартизація товарів, котирування цін, розробка типових контрактів, врегулювання спорів, інформаційна діяльність.

II. Масове виробництво товару, розширення територій ринку утруднили ведення торгів реальними партіями товарів, а різкі коливання цін значно обмежили прогнозованість отримання прибутку. Тому основне місце у біржовій діяльності стали посідати угоди на строк з реальним товаром, які надавали можливість придбати товар певної якості, який буде поставлений у фіксований строк по фіксованим цінам.

III. Розвиток промисловості, можливість виробництва все більшої кіль­кості продукції зумовили не лише можливість підняття, а й падіння цін. Науково-технічний прогрес забезпечив можливість сталого ви­робництва, яке все менше залежало від випадкових факторів. Це дозволило укладати угоди не лише з фіксованою ціною, а й з ймо­вірним визначенням ціни на дату поставки товару.

IV. Глобалізація економічних процесів, свобода комунікацій, прозорість кордонів, науково-технічний прогрес призвели до істотного збільшення обсягу товарів, що продавались, а згодом і до можливості узагальнення торговельних процесів, створення синтетичних показників, індексів, які використовуються у біржовій практиці.

Попередниками біржі є ринки і ярмарки. На ринках торгівля велася регулярно, але на відміну від біржі товар продавався реальний і покуп­ці були кінцевими споживачами товару. На ярмарках реальний товар був відсутній, торгівля велася по зразкам оптовими партіями і купували його торгові посередники. З розвитком промисловості виникла не­обхідність в постійному оптовому ринку, який би забезпечував зв'язок між галузями. Цей ринок склався в ході розвитку торгівлі між Іспанією та Голландією у 16 ст. у формі біржі. Виникнення біржі в Європі як своєрідної, наділеної специфічними рисами форми ринку відносять до 16-17 ст.

Перші біржі виникали в Італії, в містах Венеція, Генуя, Флоренція, де на базі міжнародних мануфактур росла зовнішня торгівля. Пер­шою міжнародною біржею вважають біржу в Антверпені (заснована в 1531 p.), яка мала своє власне приміщення.

У Російській імперії біржі виникли у 18 ст. на початку 20 ст. У Харкові були засновані кам'яновугільна та залізоторговельна біржі, у Москві - скотопромислова і м'ясна, у Мінську - лісова, у Нижньому Новгороді - торгова біржа, на півночі України - хлібні. Всього функціонувало понад сто сорок бірж.

В післяреволюційний період в 1920-1927 p.p. біржі відігравали функції державного регулювання ринку. Учасниками бірж в основно­му були державні підприємства і установи. В 1923 р. було створено фондові відділи товарних бірж, які проводили операції з іноземною ва­лютою, державними цінними паперами, акціями і паями акціонерних та інших товариств визначених законодавством. В подальшому біржі пере­творились в громадські установи, утворені за типом асоціації з участю державних підприємств кооперативних організацій, змішаних спілок, а також приватних торговельних та промислових закладів. Біржі ста­ли підпорядковуватись комітету внутрішньої торгівлі. В умовах згор­тання НЕПу визначення курсу на жорстку централізацію в управлінні народним господарством, потреба в біржах почала зменшуватись. В лютому 1927 р. вони були ліквідовані повністю.

Сучасний етап становлення біржової діяльності в Україні обумовлений прийнят­тям Законів України «Про товарну біржу», «Про цінні папери та фондову біржу», а згодом і Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». Прийняття вищевказаних законів було обумовлено необхідністю та доцільністю розвитку біржового ринку в Україні, розширенням біржової торгівлі.

Біржова торгівля в Україні повільно, але все ж таки зростає. Про це свідчить аналіз даних Державного комітету статистики України за 2009 -2011 роки, відповідно до яких станом на 01 счня 2009 року в Україні зареєстровано 503 біржі (з них: 103 універсальних, 318 товарно-сровинних, 26 аграрно промислових та 19 фондових); станом на 01 січня 2010 року кількість зареєстрованих бірж відповідно склала 531 (зокрема універсальних бірж - 106, товарних і товарно-сировинних - 341, агропромислових - 25, фондових бірж та їх філій - 21, інших – 38)¹, а станом на 01 січня 2011 року кількість зареєстрованих бірж, навіть без врахування фондових, вже досягла 537 (універсальних - 106, товарних і товарно-сировинних - 368, агропромислових - 25, інших – 38)².