1.4 Класифікація бірж та їх функції

В національній і зарубіжній юридичній та економічній літературі можна зустріти різні варіанти класифікації бірж за різними критеріями. Більшість з таких критеріїв законодавчо не закріплені, однак від цього класифікація бірж не втрачає свого теоретичного значення.

Найбільш поширеною серед українських науковців є класифікація з наступних критеріїв.

1. Залежно від виду майнових цінностей (біржового товару - цінні папери чи товари), щодо яких здійснюється організація та проведення торгів, розрізняють

- фондові біржі;

- товарні біржі.

Товарна біржа здійснює операції із купівлі-продажу вироблених масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками. Предметом угод можуть виступати промислові, сільськогосподарські товари, сировина для промислового виробництва, вторинні ресурси тощо.

Фондова біржа спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів, акцій, облігацій, обіг яких не обмежений. Призначення фондової біржі - мобілізація тимчасово вільних коштів через продаж цінних паперів, встановлення їх ринкової вартості. Обслуговує в основному вторинний ринок цінних паперів.

Деякі вчені залежно від виду біржового товару, щодо якого проводиться організація та проведення торгів, розрізняють також валютні біржі та біржі праці¹.

Валютна біржа здійснює угоди з іноземною валютою і визначає поточний курс вітчизняної грошової одиниці щодо іноземної валюти. На неї покладено підготовку пропозицій до Національного банку України щодо встановлення єдиного валютного курсу та функції валютного контролю.

Біржа праці - це установа (здебільшого державна), яка надає посередницькі послуги на ринку праці між працівниками та підприємцями у здійсненні угод купівлі-продажу робочої сили; займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу; вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.

Своєю чергою товарні біржі теж класифікуються за різними критеріями.

Так, залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на:

- вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів);

- спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів);

- універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів)².

Умовою виникнення спеціалізованих та вузькоспеціалізованих товарних бірж є те, що до членства у біржі залучаються саме виробники конкретно визначеної групи товарів (товару), що обумовлює їх (його) винятковість як предмету торгівлі на спеціалізованій або вузькоспеціалізованій товарній біржі.

2. Залежно від характеру біржових угод виділяють

- біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення). Укладення угод на таких біржах відбувається за відсутності самого товару, без його попереднього огляду, на основі стандартної якості та його описової характеристики. Поставка (передача) товару може відбутися одразу після укладення угоди на біржі або у визначений строк у майбутньому.

- ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них. Тобто на ф’ючерсних біржах укладається угода про продаж або покупку конкретного товару у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

- опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді,

- комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.

3. Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на:

- відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операш ях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та

- закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі¹.

4. За місцем біржі у світовій торговельній діяльності біржі поділяють на:

- міжнародні;

- національні.

Міжнародні біржі є особливою формою організації міжнародного оптового ринку, що охоплює декілька держав, на якому укладаються угоди купівлі-продажу певних товарів. Залежно від виду товару, що є предметом обігу, міжнародні біржі поділяються на товарні, фондові й валютні.

Національні біржі діють у межах однієї окремо взятої держави, вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу і споживання матеріальних ресурсів, які властиві певні країні.

Незалежно від поділу бірж на види за окремими критеріями, в цілому на підставі аналізу законодавчих актів, що регулюють їх діяльність, можна визначити загальні суспільно-значимі функції, які вони виконують.

Під функціями біржі слід розуміти основні напрями її діяльності, які випливають з її сутності, як господарської організації та призначення в суспільстві.

Функції бірж поділяються на види за різними критеріями:

1) за спрямованістю функції бірж поділяються на:

- внутрішні (на­приклад, пов'язані з регулювання порядку проведення біржових операцій, вирішенням питань щодо членства в біржі тощо) та

- зов­нішні (наприклад, пов'язані з укладенням між біржових угод, ін­формуванням біржі про свою діяльність, забезпеченням укладення біржових угод тощо).

2) за часом виконання функції біржі поділяються на:

– постійні (наприклад, пов'язані із збором, обробкою, аналізом та розповсюдженням інформації щодо біржових цін, організацією проведення біржових торгів тощо);

– тимчасові (наприклад, пов'язані із арбітражним обслуговуванням своїх членів, забезпеченням проведення державних товарних чи фінансових інтервенцій тощо).

3) за сферою суспільного життя функції бірж поділяються на:

– економічні (наприклад, регулювання обігу біржового товару; відтворення дійс­ної вартості основних виробничих фондів, сприяння одержанню прибутку членами біржі, виявлення ринкових цін на біржовий товар, підвищення ліквідності активів, прискорення обігу надлишкового капіталу, забезпечення його акумуляції для подальшого інвестування; забезпечення переміщення капіталу із однієї галузі в іншу; забез­печення доступу інвесторів до українського та міжнародних ринків тощо),

– політичні (наприклад, сприяння становленню економічної самостійності держави, прискорення інтеграційних процесів, сприян­ня створенню розвинутої ринкової економіки тощо),

– соціальні (на­приклад, сприяння розвитку ринку робочої сили, зростання доходів населення тощо),

– морально-психологічні (наприклад, формування у населення ринкової психології, створення відповідної морально-психологічної атмосфери в суспільстві, яка б забезпечувала форму­вання довіри до фінансово-кредитної системи, ринку цінних паперів; формування нового цивілізованого типу підприємця; позитивний вплив на динаміку соціальної структури суспільства)¹.