7.3 Забезпечення виконання біржових угод

Виконанням біржових угод є виконання сторонами обов'язків, що становлять зміст правовідносин, які виникли на підставі біржового договору. Так, згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання й інші учасники господарських відносин зобов'язані виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. Таким чином, належне виконання біржового договору передбачає, що виконання зобов'язання може передбачати передачу речі або виконання грошових зобов'язань.

При уточненні вимоги про виконання в належний строк, варто відмітити, що строк виконання визначається настанням певного моменту або закінченням періоду часу, коли зобов'язання повинне бути виконане. Строк виконання, як правило, визначається договором залежно від виду біржового договору. Особливої уваги заслуговує вимога про належний спосіб виконання. Виконання зобов’язання по біржових угодах перебуває в прямій залежності від предмета виконання. Якщо предмет зобов'язання по біржовій угоді являє собою реальний товар, виконання не може бути проведене інакше, як шляхом передачі цього товару боржником кредиторові. Форвардні угоди, укладені на товарній біржі, припускають, насамперед, поставку реального товару. У теж час, як було зазначено раніше, виконання ф'ючерсних угод відбувається, як правило, шляхом виплати різниці в ціні й тільки в деяких випадках відбувається поставка реального товару [6, с. 276].

Цей спосіб виконання привів до появи клірингової системи розрахунків по угодах. Кліринг у широкому його розумінні — це процес розрахунків між сторонами, побудований на взаємозаліку зустрічних вимог і зобов'язань. Ввідносини, що виникають при кліринговому обслуговуванні виконання біржових угод, вимагають спеціальної правової регламентації. Нормативними актами, що регулюють правовідносини в даній сфер, наприклад,і є Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісією з цінних паперів і фондового ринку № 1001від 17 жовтня 2006 року; постанова Кабінету Міністрів України та Національного Банку України «Про порядок клірингових розрахунків» № 207 від 02 квітня 1994 р. й ін.

Факт виконання зобов’язання по біржовій угоді, як і по будь-якому господарському зобов’язанню. повинен бути належним чином оформлений. Порушення цієї вимоги створює труднощі в доведенні факту виконання зобов'язання й може спричинити настання негативних наслідків майнового характеру для порушника (призупинення виконання зобов'язання, створення презумпції прострочення й т.п.).Прийнявши виконання зобов'язання по біржовій угоді, предметом якої є біржовий товар, покупець і продавець підписують приймально-здавальний акт. Даний документ у встановлених випадках є підставою для перерахування коштів на рахунок продавця з рахунку біржі.

Виконанню зобов'язань біржового договору сприяють спеціальні заходи, іменовані способами забезпечення виконання зобов'язань. Вони полягають в покладанні на боржника додаткових обтяжень на випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань.

Способи забезпечення виконання зобов’язання передбачені ст. 546 ЦК України, до яких вона відносить: неустойку, поруку, гарантію, заставу, притримання завдаток. Однак вказаний перелік не є вичерпним. Договором або законом можуть бути встановлені й інші види забезпечення виконання зобов’язання за біржовим договором (контрактом).

Серед розповсюджених у практиці біржової торгівлі видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка. Під неустойкою (штраф, пеня) розуміється грошова сума або інше майно, що боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчисл.ється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Сторона, чиї інтереси за біржовим контрактом порушені невиконанням контрагентом своїх обов’язків, має право у будьякому випадку вимагати сплати неустойки зобов’язаною стороною.

Предметом неустойки може бути грошова сума, а також рухоме й нерухоме майно. Якщо ж предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодав­ства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільше­ний у договорі, а сторони можуть домовитися про зменшення роз­міру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Водночас, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В практичній діяльності бірж розмір неустойки може визначатися у договорі, розробленому біржею з метою застосування в біржовій торгівлі, і не може змінюватися на розсуд сторін. Правила біржової торгівлі, розроблені окремою біржею відповідно до законодаства, можуть передбачати певну систему гарантій, які належать до категорії додаткових засобів забезпечення виконання біржових зобов’язань, вироблених практикою біржової торгівлі.

Наприклад, у випадку відмови покупця від оплати або закінчення терміну оплати контракту, гарантійний внесок, за винятком обов'язкових платежів біржі, направляється на користь продавця. Оплата біржових контрактів проводиться через біржу до виконання контракту як продавцем, так і покупцем. У випадку ненадання біржі акта прийняття-здавання в строки, зазначені в контракті, кошти, що надійшли від платника, повертаються йому біржею протягом 2-х робочих днів. При надходженні заяви від продавця про порушення покупцем умов контракту біржа може затримати на своєму рахунку гарантійний внесок та прийняти рішення протягом п'яти робочих днів про порядок вирішення спору.

У випадку невиконання контракту винна сторона сплачує штраф у встановленому біржовим комітетом (радою біржі) розмірі на користь біржі та сторони, що потерпіла. Визнання біржової угоди недійсною внаслідок порушення цих Правил однією із сторін не звільняє порушника від сплати реєстраційного збору біржі.

Відповідно до законодавства України й інших країн у практичній діяльності бірж мають місце дві основні категорії гарантій виконання біржових угод: фінансові й адміністративні. Ці гарантії є спеціальними засобами, покликаними стимулювати боржника до належного виконання ним свого зобов'язання, а у випадку невиконання ним свого зобов'язання – служити засобами задоволення законних вимог кредитора. Основою фінансових гарантій є система гарантійних внесків, які потрібні від учасників ф'ючерсних операцій. Додатковою гарантією зниження ризику контрагента є рівномірний розподіл ризику, що досягається за рахунок розробки багаторівневої системи членства в біржі.

Такий підхід дозволяє гарантувати виконання біржових угод безпосередніми учасниками угоди. Однак мають місце й негативні моменти. Крім цього, внесення з боку покупця гарантійного внеску до укладення угоди, підвищує фінансові витрати, пов'язані із проведенням біржової операції, що не відповідає інтересам учасників біржової торгівлі.

Важливою й необхідною умовою забезпечення належного виконання біржових угод є також незалежний контроль за дотриманням виконання зобов'язань по біржових угодах з боку біржі як організатора торгів. У цьому випадку біржа фактично надає адміністративні гарантії, які забезпечуються організатором біржової торгівлі шляхом нагляду й контролю за дотриманням правил біржової торгівлі, застосуванням дисциплінарних й економічних санкцій за їхнє порушення. При цьому необхідно підкреслити, що в сучасних умовах господарювання саме біржа повинна не тільки надавати адміністративні гарантії, але й безпосередньо виступати гарантом виконання угод ув'язнених у процесі біржових торгів. Тому, з метою зниження ризиків, пов'язаних з розрахунками по зроблених угодах, на рівні Закону повинні бути встановлені обов'язки товарної біржі по забезпеченню гарантій виконання зобов'язань сторін біржової угоди.