Тема 7 Біржові угоди

7.1 Поняття біржових угод та їх ознаки. Види біржових угод

Основна мета, з якою створюється біржа, це організація біржових торгів. Основною метою членства в біржі – організація біржових угод².

Поняття «біржова угода» у законодавстві чітко не визначене. Що розуміти під «біржовою угодою» в науковій літературі існують різні думки та надаються різні визначення цього терміну.

Так, А.І Берлач пропонує розглядати поняття «біржові угоди» в широкому і вузькому розумінні.

Так, зокрема, у вузькому розумінні біржові угоди — це тор­гові угоди, які офіційно укладаються між членами біржі або брокерами під час біржових зборів у приміщенні біржі, або ж договір (укладення договору) про виконання певних зобов'я­зань. Роль біржі в цьому разі полягає лише в організації біржо­вої торгівлі, вона не бере участі як активна сторона угоди, а ви­конує тільки функцію забезпечення, сприяння укладанню біржових угод, що власне й визначає природу функціонування біржі. А тому вузьке поняття «біржова угода» не включає в себе договори щодо комунального й технічного обслуговування приміщення біржі, поставки технічного устаткування, колек­тивні й індивідуальні договори з персоналом біржі тощо.

У широкому розумінні біржовими прийнято вважати будь-які угоди, що укладаються на біржі, як то між брокерами, що працюють у брокерських фірмах, і, як правило, зареєстровані на біржах, між біржею й кліринговою організацією, біржею і брокером, біржею і дипозитарієм, біржею і комерційним бан­ком, що обслуговує її, кліринговою організацією й брокером, дипозитарієм і брокером тощо. Як бачимо, за одних обставин стороною угоди виступає біржа, за інших - брокер, клірингова організація, дипозитарій, комерційний банк тощо. Таким чи­ном, біржова угода в широкому розумінні часто виступає лише як передумова для укладання власне біржової угоди, що забез­печить реалізацію інтересів брокерів та покупця і продавця¹.

Аналізуючи поняття «біржова угода», А.І. Берлач вказує, що іноді поняття «біржова угода» та «біржова операція» ототожнюються, та наводить думки вчених з цього приводу, які досліджували вказані поняття в різні часи. Одним з перших був О. Штиллих, який ще на початку минуло­го століття визнавав за доцільне розглядати поняття «біржові операції» як угоди, що укладаються в біржовому приміщенні, в існуючий біржовий час, з міновими цінностями, допущени­ми до обігу й котирування на цій біржі й підлягають виконанню не в біржовому приміщенні, а в іншому місці й в інший час.

Така думка існує і серед сучасних вітчизняних дослідників. Так, зокрема, розглядати біржову операцію як договір продажу, купівлі й поставки цінностей за посередництвом маклера про­понує Б. П. Дмитрук. Позиція вченого є такою, скоріш за все тому, що норми вітчизняного біржового законодавства також визначають біржовою операцією угоду, яка відповідає сукупнос­ті зазначених нижче умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

На думку професора В. С. Щербини, діяльність за виснов­ком біржових угод є біржовою операцією, а відтак ці поняття не збігаються. Тобто вчений розглядає біржову угоду як одну із ла­нок біржової операції.

Підтримує дану позицію й відомий дослідник біржової діяль­ності Б. В. Губський, вважаючи біржовою операцією сукупність дій учасників біржової торгівлі й персоналу біржі зі здійснення й реалізації біржових угод. Учений наголошує, що для розуміння механізму функціонування біржової торгівлі важливо знати суть і види як біржових угод - двосторонніх договорів про виконан­ня зобов'язань, так і біржових операцій - окремих дій у ряді подібних, спрямованих на здійснення угоди.

Така позиція науковців підтверджена й на законодавчому рівні, зокрема зміст норм Господарського кодексу України свід­чить про розмежування цих понять як родове і видове поняття. Так, наприклад, у п. 4 ст. 281 ГК України визначено, що біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або бро­керам - громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони пред­ставляють, щодо здійснення біржових операцій. Таке формулю­вання закону вкотре свідчить про широкий обсяг біржових операцій на відміну від процедури укладання біржових угод¹.

Аналізуючи точки зору вчених щодо понятт «біржова угода», «біржова операція» А.І. Берлач доходить висновку, що повну характеристику біржовим угодам можна дати лише за умови аналізу ознак, що властиві цим угодам і ви­окремлюють їх з-поміж інших цивільно-правових угод. Та наводить з цього приводу думку В.С. Щербини, який до особливостей біржових угод відносить наступне: укладаються ці угоди через посередників - брокерські контори й брокерів, а не самими покупцями й продавцями реаль­ного товару; виконуються угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає)².

Враховуючи вищевикладене, слід погодитись з науковцями, які до основних ознак, властивих біржовим угодам, відносять настіпні:

- укладаються тільки під час біржових торгів, проведених у заздалегідь певному місці (торгівельний зал біржі), і в заздалегідь певний час (біржова сесія);

- предметом є біржовий товар, допущений до обороту на біржі;

- стороною може бути тільки особа, що є членом товарної біржі (брокери діють із доручення членів біржі);

- підлягають реєстрації біржею в порядку, установленому законодавством і внутрішніми документами біржі;

- носять знеособлений і стандартний характер;

- відбуваються з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність біржі;

- виконуються поза біржею;

- біржа є гарантом виконання угод, зареєстрованих на її торгах.

Зазначеним ознакам біржової угоди відповідає її визначення, згідно якого біржова угода - це угода про взаємну передачу прав і обов'язків щодо майна (товарів, цінних паперів тощо), до­пущеного до обігу на біржі, що укладається учасниками біржі на біржових торгах (зборах) у порядку, встановленому біржо­вим законодавством і біржовими статутами.

Відмітну ознаку біржових угод від не біржових варто шукати не в їхній класичній природі, а в умовах, при яких угода відбувається, а саме: де, між ким, з приводу якого об'єкта, і коли відбувається³. На всі угоди, в тому числі і біржові, поширюються одні й ті ж самі правові норми про угоди. Ці положення врегульовані Цивільним кодексом України, Законами «Про товарну біржу», «Про цінні папери та фондовий ринок» тощо. Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, зміст яких визначається типовими контрактами, які затверджуються біржовими комітетами.

Зміст угоди має такі складові: найменування товару; його якість; кількість товару;ціна і форма оплати за куплений товар; форма постачання; пункт доставки товару; термін виконання угоди і умови поставки¹.

Біржові угоди прийнято поділяти на дві групи:

- угоди з реальним товаром;

- угоди без реального товару.

В свою чергу угоди з реальним товаром класифікують на: угоди з негайнім терміном постачання та форвардні (з відстроченим терміном постачання).

Угоди без реального товару поділяються на: ф’ючерсні та опціонні.

Назва угоди з негайним терміном постачання, або «касові угоди» зумовлено тим, що придбання або відчуження товару передбачає саме «негайне» виконання угоди. За своєю юридичною природою касові операції є типовий договір купівлі-продажу. За такою угодою товар має знаходитися на одному з указаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно, а також на товар, котрий знаходиться в момент укладання угоди в дорозі; відвантажений або готовий до відвантаження товар, який знаходиться на складі покупця². Більш точний строк визначається Правилами біржової торгівлі.

Як правило, цей товар до торгів проходить біржову або іншу незалежну експертизу або на біржі під час торгів виставлені його зразки. У деяких випадках, якщо товар до моменту проведення торгів доставлений на склад біржі, покупець до укладення договору може оглянути товар. При укладанні угод, за умови, що товар знаходиться на складі біржі, сторони повинні врегулювати питання витрат щодо збереження товару на складі біржі.

Щодо цих угод на біржі не існує стандартних контрактів. У силу цього форма проведення біржових торгів, на умовах касових операцій мати свої особливості, оскільки сторони повинні обговорити всі умови майбутнього договору. Як правило, до укладення угоди ці витрати відносяться до рахунку продавця, а після укладення угоди - на покупця.

Форвардний контракт - стандартний документ, що засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папе­ри, товари або кошти в певний час і на певних умовах у май­бутньому, з фіксацією ціни такого продажу під час укладання такого контракту.

За своєю характеристикою, форвардні договори дуже схожі на касові. Тому їх часто об’єднують в одну групу біржових договорів - угоди з реальним товаром, тобто операції по яких здійснюється дійсна передача товарів. Але ці договори містять в собі суттєві відмінні ознаки.  Форвардні угоди, на відміну від касових, передбачають більш тривалі терміни виконання. Ці терміни визначені в Правилах біржової торгівлі. Терміни поставки визначаються в договорі з вказівкою на конкретний місяць, в якому здійснюється виконання зобов'язань. Другою відмітною ознакою форвардних угод є те, що їх предметом може виступати як товар, який знаходиться у власності продавця, так і той, який фізично не існує, але до моменту виконання зобов'язання буде виготовлений продавцем. Форвардні договори на підставі визначених вище ознак (реальність передачі товару і передача його в майбутньому) є особливою формою договору поставки¹.

При укладанні форвардних договорів сторони можуть передбачити, якщо це не передбачено в стандартному договорі, забезпечення виконання зобов'язань, тобто встановити  заходи майнового характеру, які зобов'язують боржника до належного і своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань. Заходами такого забезпечення у біржовій практиці, як правило, виступають завдаток і заставу. 

Форвардний контракт має наступні різновиди: угоди з заставою, угоди з премією, угоди з умовою, бартерні угоди. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання винятково при наяв­ності згоди іншої сторони контракту або у випадках передба­чених законодавством. Претензії щодо невиконання або неналежного виконан­ня форвардного контракту можуть пред'являтися винятково емітенту такого форвардного контракту².

Продавець форвардного контракту не може передавати (продавати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту. Покупець форвардного контракту маї право без узгод­ження а іншою стороною, у будь-який момент до закінчення терміну дії (ліквідації) контракту продати такий контракт будь-якій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Ф’ючерсний контракт - стандартний документ, що засвідчує зобов'язання продати (купити) цінні папери, товари або кошти в певний час і на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на момент виконання зобов’язань сторонами контракт.

Предметом ф’ючерсної угоди є ф’ючерсний контракт - документ, що визначає права і обов’язки на отримання або передачу майна (включаючи гроші, валютні цінності та цінні папери) або інформації із зазначенням порядку такого отримання або передачі. При цьому він не є цінним папером.

Правила торгівлі по ф’ючерсних контрактах відкривають певні можливості: за продавцем зберігається право вибору - доставити продукцію або відкупити терміновий контракт до настання терміну поставки товару; покупець - прийняти товар або перепродувати терміновий контракт до настання терміну поставки. Основними ознаками ф'ючерсної торгівлі є: 

- фіктивний характер угод, при якому купівля-продаж відбувається, але обмін товаром практично повністю відсутня;

- метою угод є не споживча, а мінова вартість товару; 

- переважно непрямий зв'язок з ринком реального товару (через хеджування, а не через поставку товару); 

- знеособленість угод і заменимость контрагентів із них, так як вони полягають не між конкретними продавцем і покупцем, а між ними або навіть між їх брокерами і розрахункової палатою (спеціальної організацією при біржі, яка бере на себе роль гаранта виконання зобов'язань сторін при купівлі або продажу ними біржових контрактів).

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання винятково при наяв­ності згоди іншої сторони контракту або у випадках передба­чених законодавством. Покупець ф'ючерсного контракту має право продати та­кий контракт протягом строку його дії іншим особам без узго­дження умов такого продажу із продавцем контракту.

Ф’ючерсні угоди звичайно використовуються для страхування-хеджування від можливих втрат у випадку зміни ринкових цін при укладанні угод на реальний товар.

Опціон - стандартний документ, що засвідчує право придбати (продані) цінні манери (товари, кошти) на певних умовах у майбутньому а фіксацією ціни на час укладання тако­го опціону або на час придбання за рішенням сторін контракту.

Опціон дає можливість одержання вигоди за рахунок зміни курсу цінного паперу. Таке право здобувається за відносно невелику суму (премія-опціон) і дає можливість виконати угоду за фіксованою ціною при сприятливих умовах (дістати прибуток)або відмовтися від неї (утратити премію). Опціон, як правило, представляє собою іменний цінний папір.

Можна не використовувати право на опціон до кінця терміну його дії і зобов'язання припиняться самі собою. При реалізації права на опціон за сприятливого співвідношенні цін, тоді зобов'язання за опціоном перетворяться на зобов'язання за ф'ючерсним контрактом. Можна ліквідувати зобов­’язання за опціоном, тобто покупець опціону на купівлю повинен продати такий же опціон на покупку, а продавець опціону на покупку - купити такий же опціон на покупку. Цей спосіб є найпоширенішим у біржовій практиці. 

Використання опціонів дозволяє знизити фінансовий ризик втрат у біржовій грі в порівнянні з торгівлею ф'ючерсними контрактами. Таким чином, можна зробити висновок, що є достатня кількість різновидів біржових угод. Але за своїм юридичним змістом вони є договорами купівлі-продажу, які відрізняються за умовами виконання угоди. 

Біржовий контракт - це двостороння угода, договір, тому що для його укладення потрібно тільки згода продавця і покупця. Стандартним контрактом на біржовий товар є контракт, в якому кількість, якість, базис постачання і терміни виконання є стандартними. Єдиною змінною величиною стандартного контракту є ціна, визначена за результатами біржових торгів.

Особливості біржової торгівлі стандартними контрактами затверджуються окремо. Таким чином, суб'єктами правовідносин, що випливає з біржового контракту, виступають тільки продавець і покупець.Біржові контракти набувають чинності з моменту підписання сторонами і реєстрації на біржі і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Однак, біржовий контракт оформляється на підставі усної угоди, зафіксованого маклером в ході біржових торгів і відповідальність сторін за біржовій угоді наступає до підписання контракту на підставі правил торгівлі, встановлених біржею. 

Біржові контракти складаються в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу та розподіляються наступним способом: один - для покупця, один - для продавця і один зберігається у справах біржі.  Розрив контракту в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, передбачених чинним законодавством і у випадках, обумовлених контрактом.