- •1. Суспільно-політична та культурна атмосфера в Україні у 2п. 19ст.
- •2. Поезія шевченківської епохи:традиції, новаторство.
- •3. Розвиток жанру поеми у поезії 50-60 років 19ст.
- •5.Світлий і темний дух Куліша. Взаємини Куліша з Шевченком, м.Вовчком.
- •6. Ідейно-естетичний аналіз збірки «Досвітки» Куліша.
- •7. Суперечливий характер «Хуторної поезії» Куліша. Франко про збірку.
- •8. Історичні поеми Куліша.
- •9. Поема «Магомет і Хадиза» Куліша.
- •10. «Чорна рада» Куліша – перший укр. Іст. Роман.
- •11. Марко Вовчок:»таємниця її обличчя». Чотири періоди творчості.
- •12. Новаторство «Народних оповідань» Марка Вовчка.
- •13. «Інститутка» Вовчка: повість про панночку чи селянку.
- •14. Жанр казки у творчості Марка Вовчка.
- •15. Проза Стороженка.
- •16. «Марко Проклятий». Сюжет і композиція. Характеристика образів.
- •17. Життєвий і творчий шлях Свидницького.
- •18. «Люборацькі» - перший укр. Соціально-побутовий роман.
- •19. Творчість Воробкевича – поезія буковинського «жайворонка».
- •20. Життєвий і творчий шлях Федьковича.
- •21. Жовнірська поезія Федьковича.
- •22. Балади Федьковича.
- •23. Поеми Федьковича.
- •24. Романтична проза Федьковича.
- •25. Проблематика повісті «Три як рідні брати» Федьковича.
- •26. Життєвий і творчий шлях Глібова.
- •27. Тематика і проблематика та національна своєрідність байок Глібова.
- •28. Лірика Глібова. Творчість Дідуся Кенира.
- •29. Життєвий і творчий шлях Степана Руданського.
- •30. Лірика Руданського.
- •31. Гумористичні поезії Руданського. Тематика і проблематика. Особливості жанру співомовки.
- •32. Історичні поеми Руданського.
- •33. Жанрово-тематичне розмаїття укр. Поезії 70-90 років 19ст.
- •34. Українська поема 70-90 років 19ст.
- •35. Особливості розвитку укр. Прози 70-90 років 19ст.
- •37. Укр роман 70-90 років 19 ст.
- •38. Укр драматургія 2п.19ст. Театр корифеїв:доля і слава.
- •39. Укр журналістика 2п.19ст. Франківські видання.
- •40. Життєвий і творчий шлях Нечуя-Левицького.
- •41. Панас Рудченко та Панас Мирний:чиновник і письменник. Проблема становлення та еволюції таланту.
- •42. Громадська і літературна діяльність Кониського. Зв*язки письменника з Галичиною.
- •43. Олена Пчілка: письменниця, громадський діяч, мати.
- •44. Життєвий і творчий подвиг Бориса Грінченка.
- •45. Голгофа п. Грабовського.
- •46. Основні мотиви лірики Грабовського.
- •47. Я. Щоголев: запізнений романтик і «непривітаний співець».
- •48. І. Манжура – співець укр. Степу.
- •49. Від Тобілевича до Карпенка-Карого.
- •50. Творчий шлях Кропивницького.
- •51. Розвиток зх.-укр прози у 2п.19ст.(Павлик,Ковалів,Бордуляк,Кобринська,Ярошинська).
- •52. «Нова людина» у прозі Нечуя-Левицького.
- •53. Дореформене і після реформене укр. Село у повістях Нечуя-Левицького.
- •55. «Хіба ревуть воли» Панаса Мирного та Івана Білика. Історія створення, публікації. Особливості сюжету, композиції. Система образів.
- •56. Трагедія Христі Притиківни у романі «Повія» Панаса Мирного.
- •57. Укр село у прозі Кониського.
- •58. Національна ідея у повісті «Юрій Горовенко» Кониського.
- •59. Творчість в. Мови (Лиманського).
- •60. Світ дитини у прозі Грінченка.
- •61. Основні мотиви поезії Василя Чайченка.
- •62. Проблема розорення «селянських гнізд» у дилогії Грінченка «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами».
- •63. «Пора першого пробудження нашого жіноцтва» у повісті «Товаришки» Олени Пчілки.
- •64. Проблема взаємин інтелігенції і народу у прозі Пчілки.
- •65. Художній світ «Думок-мережанок» Олени Пчілки.
- •66. Доля України в поезії Щоголева.
- •67. «Ремеслові» поезії Щоголева.
- •68. Поезія Старицького – «перші проби нових тонів, нових форм, нового вислову в нашій поезії» (Франко).
- •69. Старицький - драматург.
- •70. «Не судилось» Старицького: традиція і новаторство.
- •71. Моральний світ драми "Дай серцю волю, заведе в неволю" Кропивницького.
- •72. Соціальні аспекти драми "Доки сонце зійде, роса очі виїсть" Кропивницького.
- •73. Український Яго у трагедії "Глитай, або ж Павук" Кропивницького.
- •74. Український "чумазий" у комедіях Карпенка-Карого.
- •75. "Хазяїн" Карпенка-карого:історія написання, прототипи і персонажі, конфлікти і характери, принципи творення комедійних ситуацій.
- •76. Дилогія "Суєта" і "Житейське море" Карпенка-Карого. Проблема батьків і дітей. Життя української богеми.
- •77. Трагедія української дівчини у драмах "Наймичка" і "Безталанна" Карпенка-Карого.
- •78. Проблема зради в історичних драмах Карпенка-Карого.
- •79. Проблема автобіографізму збірки «Малий Мирон».
- •80. Франко у період «молодечого романтизму». Збірка «Баляди и роскази».
- •81. Збірка «з вершин і низин». Особливості композиції, система жанрів. Образ ліричного героя.
- •82. «Зів*яле листя» Франка. Генеза, щоденник самогубця, авторська концепція, композиція і т.Д.
- •83. Збірка «Мій ізмарагд» Франка. Особливості композиції. Поліфонія жанрів.
- •84. Образ автора у збірці «Із днів журби» Франка
- •85. Концепція книги «Semper tiro» Франка. Жанрово-композиційні особливості.
- •86. Соціально-побутові поеми Франка(«Панські жарти», «Сурка»).
- •87. Проблема українсько-польських взаємин в історичній поемі «На Святоюрській горі».
- •88. Українська версія «Reinke-Fuchs-a».
- •89. Образ Івана Вишенського в пемі Івана Франка.
- •90. Франкова версія «Каїна»
- •91. Проблема зради у поемі «Похорон» Івана Франка
- •92. Поема «Мойсей» - заповіт Івана Франка українському народові.
- •93. Тематика і проблематика малої прози Франка.
- •94. Бориславський цикл Івана Франка.
- •95. Проблеми галицького села в малій прозі Івана Франка.
- •96. Тюремні оповідання Івана Франка: суспільно-психологічні студії «дна».
- •97. Об’єкти суспільно-політичної сатири у малій прозі Франка.
- •98. Майстерність Франка-прозаїка у новелах «Сойчине крило», «Маніпулянтка», «Батьківщина».
- •99. Соціальна утопія роману «Борислав сміється» Івана Франка.
- •100. «Захар Беркут» - «образ громадського життя Карпатської Русі в хііі віці».
- •101. Проблема взаємин інтелігенції і народу в романі «Лель і Полель».
- •102. «Для домашнього вогнища» і «Основи суспільності» - домінанта антигероя.
- •103. Художні колізії роману «перехресні стежки». Євген Рафалович – новий естетичний ідеал письменника.
- •104. Тематика і проблематика комедій Івана Франка:Рябина, Учитель, Майстер Чирняк.
- •105. Драма Івана Франка «Украдене щастя».
55. «Хіба ревуть воли» Панаса Мирного та Івана Білика. Історія створення, публікації. Особливості сюжету, композиції. Система образів.
Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мирного від Полтави до Гадяча. 1874 року у журналі «Правда» письменник опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. Почута від візника розповідь про «відомого чи не на всю губернію розбишаку» Гнидку, що був засуджений на каторжні роботи, зосталася в пам'яті, «як здоровенний іржавий цвях, забитий в білу стіну його споминів». Найбільше ж дивувало Панаса Мирного те, що люди не засуджували вчинків Гнидки, а навпаки співчували йому, називали його нещасним чоловіком. Робота над романом тривала чотири роки: з 1872 до 1875. Немає жодних свідчень про те, чи збирав Панас Мирний додаткові відомості про Василя Гнидку. Вочевидь, головний персонаж твору — Нечипір Вареник (Чіпка) — вигаданий персонаж, якого автор поселив у селі Піски Гетьманського повіту на Полтавщині. Село Піски існувало насправді, проте знаходилося воно у Гадяцькому повіті, а Гетьманський — вигаданий письменником. Готовий рукопис повісті Рудченко надіслав братові Іванові, який тоді працював під літературним псевдонімом Іван Білик, був відомим фольклористом і літературним критиком. Той загалом схвально оцінив сюжет роману, проте зробив деякі суттєві зауваження. Всього редакцій роману було шість. Уже після третьої редакції, поради Івана Білика переросли у співпрацю з Панасом Мирним, спрямовану на вдосконалення твору. Остаточний варіант роману не зміг вийти друком в Україні. Він був надрукований лише 1880 року у Женеві за сприяння Михайла Драгоманова.Ідейно-тематичний зміст Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став першою в нашому письменстві монументальною селянською епопеєю, усебічним змалюванням життя українського села. Автори сміливо утверджують важливу в усі віки ідею — народ жив би мирно, якби не нестерпне гноблення (воли б не ревли, якби ясла були повні), але разом із тим за допомогою насильства світ не вдосконалиш. Відповідаючи на зло злом, людина лише посилює його й замикає в коло, з якого немає виходу. Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув'язнення на каторгу. Цікаво, що в радянських підручниках і посібниках дещо інакше формулювали тему цього твору: «Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні й під час проведення реформ, що розпочалися 1861 р.».Жанрові й стильові особливості твору У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм. Отже, це яскраво виражений соціально психологічний роман. Ця жанрова форма роману — надбання реалістичного мистецтва. Найвидатнішими майстрами роману стали О. де Бальзак, Стендаль, Г. Флобер, І. Тургенєв, Ф. Достоєвський, Л. Толстой. У реалістичному полотні Панаса Мирного та Івана Білика трапляються й романтичні вкраплення, особливо в першому ліричному розділі «Польова царівна».