Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_33__33__33.docx
Скачиваний:
43
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
244.83 Кб
Скачать

1. Суспільно-політична та культурна атмосфера в Україні у 2п. 19ст.

2. Поезія шевченківської епохи:традиції, новаторство.

3. Розвиток жанру поеми у поезії 50-60 років 19ст.

4. Основні тенденції розвитку прози 50-60 років 19ст.

5.Світлий і темний дух Куліша. Взаємини Куліша з Шевченком, М.Вовчком.

6. Ідейно-естетичний аналіз збірки «Досвітки» Куліша.

7. Суперечливий характер «Хуторної поезії» Куліша. Франко про збірку.

8. Історичні поеми Куліша.

9. Поема «Магомет і Хадиза» Куліша.

10. «Чорна рада» Куліша – перший укр. іст. роман.

11. Марко Вовчок:»таємниця її обличчя». Чотири періоди творчості.

12. Новаторство «Народних оповідань» Марка Вовчка.

13. «Інститутка» Вовчка: повість про панночку чи селянку.

14. Жанр казки у творчості Марка Вовчка.

15. Проза Стороженка.

16. «Марко Проклятий». Сюжет і композиція. Характеристика образів.

17. Життєвий і творчий шлях Свидницького.

18. «Люборацькі» - перший укр. соціально-побутовий роман.

19. Творчість Воробкевича – поезія буковинського «жайворонка».

20. Життєвий і творчий шлях Федьковича.

21. Жовнірська поезія Федьковича.

22. Балади Федьковича.

23. Поеми Федьковича.

24. Романтична проза Федьковича.

25. Проблематика повісті «Три як рідні брати» Федьковича.

26. Життєвий і творчий шлях Глібова.

27. Тематика і проблематика та національна своєрідність байок Глібова.

28. Лірика Глібова. Творчість Дідуся Кенира.

29. Життєвий і творчий шлях Степана Руданського.

30. Лірика Руданського.

31. Гумористичні поезії Руданського. Тематика і проблематика. Особливості жанру співомовки.

32. Історичні поеми Руданського

33. Жанрово-тематичне розмаїття укр. поезії 70-90 років 19ст.

34. Українська поема 70-90 років 19ст.

35. Особливості розвитку укр. прози 70-90 років 19ст.

36. Укр повість 70-90 років 19 ст.

37. Укр роман 70-90 років 19 ст.

38. Укр драматургія 2п.19ст. Театр корифеїв:доля і слава.

39. Укр журналістика 2п.19ст. Франківські видання.

40. Життєвий і творчий шлях Нечуя-Левицького.

41. Панас Рудченко та Панас Мирний:чиновник і письменник. Проблема становлення та еволюції таланту.

42. Громадська і літературна діяльність Кониського. Зв*язки письменника з Галичиною.

43. Олена Пчілка: письменниця, громадський діяч, мати.

44. Життєвий і творчий подвиг Бориса Грінченка.

45. Голгофа П. Грабовського.

46. Основні мотиви лірики Грабовського.

47. Я. Щоголев: запізнений романтик і «непривітаний співець».

48. І. Манжура – співець укр. степу.

49. Від Тобілевича до Карпенка-Карого.

50. Творчий шлях Кропивницького.

51. Розвиток зх.-укр прози у 2п.19ст.(Павлик,Ковалів,Бордуляк,Кобринська,Ярошинська).

52. «Нова людина» у прозі Нечуя-Левицького.

53. Дореформене і після реформене укр. село у повістях Нечуя-Левицького.

54. Історичні романи Нечуя-Левицького:проблема відступництва і проблема зради.

55. «Хіба ревуть воли» Панаса Мирного та Івана Білика. Історія створення, публікації. Особливості сюжету, композиції. Система образів.

56. Трагедія Христі Притиківни у романі «Повія» Панаса Мирного.

57. Укр село у прозі Кониського.

58. Національна ідея у повісті «Юрій Горовенко» Кониського.

59. Творчість В. Мови (Лиманського).

60. Світ дитини у прозі Грінченка.

61. Основні мотиви поезії Василя Чайченка.

62. Проблема розорення «селянських гнізд» у дилогії Грінченка «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами».

63. «Пора першого пробудження нашого жіноцтва» у повісті «Товаришки» Олени Пчілки.

64. Проблема взаємин інтелігенції і народу у прозі Пчілки.

65. Художній світ «Думок-мережанок» Олени Пчілки.

66. Доля України в поезії Щоголева.

67. «Ремеслові» поезії Щоголева.

68. Поезія Старицького – «перші проби нових тонів, нових форм, нового вислову в нашій поезії» (Франко).

69. Старицький - драматург.

70. «Не судилось» Старицького: традиція і новаторство.

71. Моральний світ драми "Дай серцю волю, заведе в неволю" Кропивницького.

72. Соціальні аспекти драми "Доки сонце зійде, роса очі виїсть" Кропивницького.

73. Український Яго у трагедії "Глитай, або ж Павук" Кропивницького.

74. Український "чумазий" у комедіях Карпенка-Карого.

75. "Хазяїн" Карпенка-карого:історія написання, прототипи і персонажі, конфлікти і характери, принципи творення комедійних ситуацій.

76. Дилогія "Суєта" і "Житейське море" Карпенка-Карого. Проблема батьків і дітей. Життя української богеми.

77. Трагедія української дівчини у драмах "Наймичка" і "Безталанна" Карпенка-Карого.

78. Проблема зради в історичних драмах Карпенка-Карого.

79. Проблема автобіографізму збірки «Малий Мирон».

80. Франко у період «молодечого романтизму». Збірка «Баляди и роскази».

81. Збірка «З вершин і низин». Особливості композиції, система жанрів. Образ ліричного героя.

82. «Зів*яле листя» Франка. Генеза, щоденник самогубця, авторська концепція, композиція і т.д.

83. Збірка «Мій ізмарагд» Франка. Особливості композиції. Поліфонія жанрів.

84. Образ автора у збірці «Із днів журби» Франка

85. Концепція книги «Semper tiro» Франка. Жанрово-композиційні особливості.

86. Соціально-побутові поеми Франка(«Панські жарти», «Сурка»).

87. Проблема українсько-польських взаємин в історичній поемі «На Святоюрській горі».

88. Українська версія «Reinke-Fuchs-a».

89. Образ Івана Вишенського в пемі Івана Франка.

90. Франкова версія «Каїна»

91. Проблема зради у поемі «Похорон» Івана Франка

92. Поема «Мойсей» - заповіт Івана Франка українському народові.

93. Тематика і проблематика малої прози Франка.

94. Бориславський цикл Івана Франка

95. Проблеми галицького села в малій прозі Івана Франка.

96. Тюремні оповідання Івана Франка: суспільно-психологічні студії «дна».

97. Об’єкти суспільно-політичної сатири у малій прозі Франка.

98. Майстерність Франка-прозаїка у новелах «Сойчине крило», «Маніпулянтка», «Батьківщина».

99. Соціальна утопія роману «Борислав сміється» Івана Франка.

100. «Захар Беркут» - «образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці».

101. проблема взаємин інтелігенції і народу в романі «Лель і Полель».

102. «Для домашнього вогнища» і «Основи суспільності» - домінанта антигероя.

103. художні колізії роману «перехресні стежки». Євген Рафалович – новий естетичний ідеал письменника.

104. Тематика і проблематика комедій Івана Франка:Рябина, Учитель, Майстер Чирняк

105. Драма Івана Франка «Украдене щастя».

1. Суспільно-політична та культурна атмосфера в Україні у 2п. 19ст.

Занепад кріпосницької системи господарювання, активізація колонізаторської політики російського царизму одночасно з іншими чинниками зумовлювали дальший розвиток національного руху в Україні. Його найрадикальніших учасників уже не задовольняли культурно-просвітницькі заходи, що обмежувалися виданням українських книжок і журналів, публікаціями фольклорних записів, професійним вивченням та популяризацією історичних знань. редставники нової хвилі патріотичної української інтелігенції у своїх програмах боротьби проти національного гноблення стали висувати вже й суспільно-політичні вимоги. Головними з них були:• ліквідація самодержавно-кріпосницьких порядків; • установлення демократично-республіканської форми правління; • здобуття державної незалежності України. Столиця Російської імперії фактично стала одним з головних духовних центрів наступного етапу українського національного відродження XIX - початку XX ст. Саме тут була заснована так звана Українська громада, яка на початку свого існування об'єднувала невелику кількість свідомих українців. На відміну від братчиків, громадівці проводили свою діяльність не в політичному, конспіративному, а в культурно-просвітницькому, легальному напрямку. Вони відмовилися від широких, неосяжних політичних планів і мрій, зосередивши головну увагу на актуальних та першорядних завданнях. Одним з таких завдань було збереження й подальший розвиток молодої української національної культури. З ініціативи П. Куліша громадівці налагодили в Петербурзі видавництво українських книжок. Саме тут друкувалися антикріпосницькі вірші Т. Шевченка, повісті молодої української письменниці М. Вілінської (Марка Вовчка), твори Г. Квітки-Основ'яненка, І. Котляревського, П. Куліша, нотні записи українських пісень. На початку 1861 року, завдяки зусиллям В. Білозерського, вийшов український щомісячник «Основа», засновниками якого були заможні українці Василь Тарновський і Григорій Ґалаґан.Розвиваючи традиції своїх попередників-братчиків, громадівці 60-х pp. намагалися поєднати національну ідею з народними прагненнями. Проте їхнє ставлення до народних мас зазнало певних змін. Нова генерація української патріотичної інтелігенції, на відміну від кирило-мефодіївців, чітко усвідомлювала надзвичайну важливість і значимість соціальних питань, бачила перед собою реальне українське село з його бідами й болями. Тому громадівці цілком свідомо, з конкретними цілями йшли в народ, щоб допомогти йому вийти з того тяжкого й принизливого становища, у якому він перебував.Лібералізація суспільного життя у середині XIX ст., що була провісником майбутніх реформ та модернізації, водночас сприяла пожвавленню національного руху. Повернувшись після амністії із заслання, колишні члени Кирило-Мефодіївського товариства у 1859 р. створили у Петербурзі першу українську громаду — культурно-освітню організацію, яка мала на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості. Саме на цих ідеях базувався перший в імперії український часопис «Основа» (почав виходити у 1861 р. в Петербурзі), навколо якого групувалися вже відомі діячі національного руху М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Т. Шевченко і весь громадівський рух. Підтримуючи національне відродження, активно починає діяти інтелігенція. Виникають громади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі. Найвпливовішою в українських землях у цей час була Київська громада, що утворилася на основі таємного гуртка хлопоманів. її лідерами були представники нової хвилі української інтелігенції — В. Антонович, Т. Рильський, А. Свидницький, П. Житецький. З кожним роком громадівський рух поступово міцнів, ставав організованішим і цілеспрямованішим. З найавторитетніших, найдосвідченіших його учасників була обрана рада — центральний керівний орган «федеративного об'єднання громад» усієї України. До її складу увійшли такі видатні представники тогочасної культури.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]