
- •1. Суспільно-політична та культурна атмосфера в Україні у 2п. 19ст.
- •2. Поезія шевченківської епохи:традиції, новаторство.
- •3. Розвиток жанру поеми у поезії 50-60 років 19ст.
- •5.Світлий і темний дух Куліша. Взаємини Куліша з Шевченком, м.Вовчком.
- •6. Ідейно-естетичний аналіз збірки «Досвітки» Куліша.
- •7. Суперечливий характер «Хуторної поезії» Куліша. Франко про збірку.
- •8. Історичні поеми Куліша.
- •9. Поема «Магомет і Хадиза» Куліша.
- •10. «Чорна рада» Куліша – перший укр. Іст. Роман.
- •11. Марко Вовчок:»таємниця її обличчя». Чотири періоди творчості.
- •12. Новаторство «Народних оповідань» Марка Вовчка.
- •13. «Інститутка» Вовчка: повість про панночку чи селянку.
- •14. Жанр казки у творчості Марка Вовчка.
- •15. Проза Стороженка.
- •16. «Марко Проклятий». Сюжет і композиція. Характеристика образів.
- •17. Життєвий і творчий шлях Свидницького.
- •18. «Люборацькі» - перший укр. Соціально-побутовий роман.
- •19. Творчість Воробкевича – поезія буковинського «жайворонка».
- •20. Життєвий і творчий шлях Федьковича.
- •21. Жовнірська поезія Федьковича.
- •22. Балади Федьковича.
- •23. Поеми Федьковича.
- •24. Романтична проза Федьковича.
- •25. Проблематика повісті «Три як рідні брати» Федьковича.
- •26. Життєвий і творчий шлях Глібова.
- •27. Тематика і проблематика та національна своєрідність байок Глібова.
- •28. Лірика Глібова. Творчість Дідуся Кенира.
- •29. Життєвий і творчий шлях Степана Руданського.
- •30. Лірика Руданського.
- •31. Гумористичні поезії Руданського. Тематика і проблематика. Особливості жанру співомовки.
- •32. Історичні поеми Руданського.
- •33. Жанрово-тематичне розмаїття укр. Поезії 70-90 років 19ст.
- •34. Українська поема 70-90 років 19ст.
- •35. Особливості розвитку укр. Прози 70-90 років 19ст.
- •37. Укр роман 70-90 років 19 ст.
- •38. Укр драматургія 2п.19ст. Театр корифеїв:доля і слава.
- •39. Укр журналістика 2п.19ст. Франківські видання.
- •40. Життєвий і творчий шлях Нечуя-Левицького.
- •41. Панас Рудченко та Панас Мирний:чиновник і письменник. Проблема становлення та еволюції таланту.
- •42. Громадська і літературна діяльність Кониського. Зв*язки письменника з Галичиною.
- •43. Олена Пчілка: письменниця, громадський діяч, мати.
- •44. Життєвий і творчий подвиг Бориса Грінченка.
- •45. Голгофа п. Грабовського.
- •46. Основні мотиви лірики Грабовського.
- •47. Я. Щоголев: запізнений романтик і «непривітаний співець».
- •48. І. Манжура – співець укр. Степу.
- •49. Від Тобілевича до Карпенка-Карого.
- •50. Творчий шлях Кропивницького.
- •51. Розвиток зх.-укр прози у 2п.19ст.(Павлик,Ковалів,Бордуляк,Кобринська,Ярошинська).
- •52. «Нова людина» у прозі Нечуя-Левицького.
- •53. Дореформене і після реформене укр. Село у повістях Нечуя-Левицького.
- •55. «Хіба ревуть воли» Панаса Мирного та Івана Білика. Історія створення, публікації. Особливості сюжету, композиції. Система образів.
- •56. Трагедія Христі Притиківни у романі «Повія» Панаса Мирного.
- •57. Укр село у прозі Кониського.
- •58. Національна ідея у повісті «Юрій Горовенко» Кониського.
- •59. Творчість в. Мови (Лиманського).
- •60. Світ дитини у прозі Грінченка.
- •61. Основні мотиви поезії Василя Чайченка.
- •62. Проблема розорення «селянських гнізд» у дилогії Грінченка «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами».
- •63. «Пора першого пробудження нашого жіноцтва» у повісті «Товаришки» Олени Пчілки.
- •64. Проблема взаємин інтелігенції і народу у прозі Пчілки.
- •65. Художній світ «Думок-мережанок» Олени Пчілки.
- •66. Доля України в поезії Щоголева.
- •67. «Ремеслові» поезії Щоголева.
- •68. Поезія Старицького – «перші проби нових тонів, нових форм, нового вислову в нашій поезії» (Франко).
- •69. Старицький - драматург.
- •70. «Не судилось» Старицького: традиція і новаторство.
- •71. Моральний світ драми "Дай серцю волю, заведе в неволю" Кропивницького.
- •72. Соціальні аспекти драми "Доки сонце зійде, роса очі виїсть" Кропивницького.
- •73. Український Яго у трагедії "Глитай, або ж Павук" Кропивницького.
- •74. Український "чумазий" у комедіях Карпенка-Карого.
- •75. "Хазяїн" Карпенка-карого:історія написання, прототипи і персонажі, конфлікти і характери, принципи творення комедійних ситуацій.
- •76. Дилогія "Суєта" і "Житейське море" Карпенка-Карого. Проблема батьків і дітей. Життя української богеми.
- •77. Трагедія української дівчини у драмах "Наймичка" і "Безталанна" Карпенка-Карого.
- •78. Проблема зради в історичних драмах Карпенка-Карого.
- •79. Проблема автобіографізму збірки «Малий Мирон».
- •80. Франко у період «молодечого романтизму». Збірка «Баляди и роскази».
- •81. Збірка «з вершин і низин». Особливості композиції, система жанрів. Образ ліричного героя.
- •82. «Зів*яле листя» Франка. Генеза, щоденник самогубця, авторська концепція, композиція і т.Д.
- •83. Збірка «Мій ізмарагд» Франка. Особливості композиції. Поліфонія жанрів.
- •84. Образ автора у збірці «Із днів журби» Франка
- •85. Концепція книги «Semper tiro» Франка. Жанрово-композиційні особливості.
- •86. Соціально-побутові поеми Франка(«Панські жарти», «Сурка»).
- •87. Проблема українсько-польських взаємин в історичній поемі «На Святоюрській горі».
- •88. Українська версія «Reinke-Fuchs-a».
- •89. Образ Івана Вишенського в пемі Івана Франка.
- •90. Франкова версія «Каїна»
- •91. Проблема зради у поемі «Похорон» Івана Франка
- •92. Поема «Мойсей» - заповіт Івана Франка українському народові.
- •93. Тематика і проблематика малої прози Франка.
- •94. Бориславський цикл Івана Франка.
- •95. Проблеми галицького села в малій прозі Івана Франка.
- •96. Тюремні оповідання Івана Франка: суспільно-психологічні студії «дна».
- •97. Об’єкти суспільно-політичної сатири у малій прозі Франка.
- •98. Майстерність Франка-прозаїка у новелах «Сойчине крило», «Маніпулянтка», «Батьківщина».
- •99. Соціальна утопія роману «Борислав сміється» Івана Франка.
- •100. «Захар Беркут» - «образ громадського життя Карпатської Русі в хііі віці».
- •101. Проблема взаємин інтелігенції і народу в романі «Лель і Полель».
- •102. «Для домашнього вогнища» і «Основи суспільності» - домінанта антигероя.
- •103. Художні колізії роману «перехресні стежки». Євген Рафалович – новий естетичний ідеал письменника.
- •104. Тематика і проблематика комедій Івана Франка:Рябина, Учитель, Майстер Чирняк.
- •105. Драма Івана Франка «Украдене щастя».
34. Українська поема 70-90 років 19ст.
70—90-і роки — розквіт української філософської поезії. Тогочасна поетична думка обертається в колі насамперед таких етико — філософських колізій, у яких прозирають ті чи ті алюзії стосовно національного руху України. До них належить, зокрема, інтерпретація біблійних сюжетів у поемах "Самсон" Лесі Українки, "Дебора", "Юдіта" Олени Пчілки, "Терновий вінок" О. Маковея. Взаємне прояснювання духовної проблематики віддалених епох української історії (часу дії твору та часу його написання) відчутне в "Івані Вишенському" І. Франка. Філософський потенціал сюжету недостатньо розгорнуто в поемі Б. Грінченка "Ярина", проте твір засвідчує, що традиційна історична тема може набувати нового, поглибленого звучання, зокрема при окресленні в історичному епізоді тих "межових" обставин особистісного вибору (у поемі — можливість утечі козака й дівчини з обложеного міста), які дають змогу розгорнути аргументацію узагальненого світоглядного плану. "Похорон" І. Франка — твір складних, драматичних почуттів. Герой поеми під час боротьби схиляється до думки про передчасність перемоги повстанців, яких є сам проводирем. Поет відсторонюється від занадто простого, нібито цілком "ясного" й безкомпромісного розуміння відступництва, яке саме в такому вигляді було предметом зображення в попередній поетичній традиції. Суперечливість і труднощі історичного поступу народу, драматизм долі того, хто чує в собі поклик його скерувати, переконливо окреслені Франком пізніше в поемі "Мойсей". Ширші світоглядні параметри відзначають поему "Ех nihilo" І. Франка. Цей філософський монолог-роздум може прочитуватись як утвердження раціоналістичної (позитивізм, "ліберальна теологія") думки XIX ст. про те, що "не Бог людину, а людина Бога з нічого створила". Різними за висновком, але спорідненими за своїм драматичним характером є переживання неуникненості смерті, хисткості підвалин земного життя — в окремих творах В. Самійленка ("Непевність"), Б. Грінченка ("Хвиля за хвилею плеще й зникає...", "Труна в землі, могила над труною..."), О. Маковея ("Нічна думка", "Елегія"), І. Франка ("До Дранмора, прочитавши його поему "Requiem"). Роздум ліричного суб'єкта позначений тут як намаганням постулювати тривкість духовно-культурних цінностей, так і болісним сумнівом у наявності будь-якого сенсу буття, у можливості бодай умовної форми безсмертя індивіда. Гострота таких колізій представлена і в поемі "Герострат" В. Самійленка. Відомий з історії вчинок — спалення храму Артеміди Ефеської — герой цього твору здійснює не через бажання прославитись, а з відчаю усвідомлення неминучості своєї смерті, гадаючи бодай у такий спосіб зберегти в віках своє ім'я. Медитативною поемою можна назвати "Вспомини" (1884), один з останніх творів М. Устияновича, медитативно-сатиричною з ослабленою сюжетною основою — поему "Куліш у пеклі" П. Куліша; зразок сатирично-повістувальної — "Ботокуди" І. Франка. Характерне явище останнього двадцятиріччя XIX ст. — філософсько-медитативна поема. Вона має різновиди, в яких присутній виразний повістувальний сюжет ("Магомет і Хадиза" П. Куліша, "Смерть Каїна", "Іван Вишенський" І. Франка), а також лірично-медитативна домінанта ("Молитва" В. Стебельського, "Герострат" В. Самійленка, "Ex nihilo" І. Франка, "Бог на Україні" О. Прозори).