Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_opisovi_pitannya_z_SIDu_6.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
224.52 Кб
Скачать

Пит № 14. Дипломатика Галицько-Волинської держави: особливості організації канцелярії та розвитку документа.

Дипломатика Г-В князівства – самобутнє явище, що поєднувало в собі узагальнені традиції давньоруської документації та загальноєвропейські впливи.

Канцелярія Гал.-Волин.державі існували в 13 перш.пол.14ст.

Загалом стимулом і підставою для розвитку інституту документа, насамперед державного, у ХІІІ – ХІV ст. могли бути такі чинники:

  • Загальне прямування країни до правових норм у щоденному житті та фіксування їх на письмі (купівля-продаж нерухомого майна).

  • Захист давніх економічно-господарських, судово-адміністративних привілеїв, ухвал, розпоряджень, наказів.

  • Контакти із західноєвропейськими країнами на різних рівнях, в наслідок яких документ у ХІІІ ст. набув особливого значення і ваги.

Повсюдно на г-в землях того часу мав би розвиватися приватний акт найрізноманітнішого змісту. Він, правдоподібно, з’явився дуже скоро, може, й раніше за державний. На його появу могли вплинути (ті самі чинники, що і на державний, потреба закріпити на письмі факти і події).

Усамостійнення князівської канцелярії було важливим чинником у житті Г-В князівства. Конкретні причини появи у ХІІІ ст. розвиненої князівської канцелярії:

1.Загальний суспільно-історичний та економ.розвиток Г-В держави

2.Політичне становище галицько-волинських князівств

3.Розвиток культури на галицько-волинських

4. Зростання ролі правового статусу докум.у внутр..і зовніш.політиці

Від ХІІІ ст. у багатьох країнах Середньої та Східної Європи документ набуває значного поширення, як головний доказ на право власності.

У Г-В державі значно розширилися ф-ції княжого двору.Одним із завдань князівської канцелярії було збирання й зберігання документів,які відображали різноманітні сторони політичного,економічного ,культурного життя Г-В князівства.

У різні часи князівські канцелярії діяли у містах дрібних уділів – Белзького,Холмського та ін.

Серед канцелярій, що діяли на т-рії Галичини і Волині у ХІІІ – ХІV ст. виділяємо канцелярії князів:Романа Мстиславовича,Данила Романовича,Лева Даниловича,Володимира Васильковича ,Юрія львовича та ін..

Однією з найбільш досліджених є організація князівської канцелярії за Данила Галицького.

За ранніх років правління князя Данила Романовича, очевидно, місце перебування канцелярії часто змінювалось, не було чіткого складу урядовців. З 1230х рр. відомо про листування князя з Римом. До того часу належить також поява документів, пов’язаних з наданням світським людям князівства земельних наділів і міст з волостями.

У 1230-1240х рр. особливої ваги набувають контакти Д. Галицького, а отже, г-в двору і канцелярії із зарубіжними країнами (Угорщина, Литва, Польща, Тевтонський орден, Золота Орда).

У 1240-50х рр. Данило Романович приділяє посилену увагу не тільки політ., але й економічні проблеми (видана значна к-сть документів на право володіння землею).

Персонал:

Одним із завдань князівської канцелярії було збирання та зберігання документів, які відображали різноманітні сторони політичного, економічного, культурного життя Г-В князівства.

Печатник-канцлер: управляв канцелярією, хранитель князівської печатки, впливав на вирішення різних справ вн. і зов. політики (Кирило).

Два умовні колективи – колективу укладачів документів (в т.ч. іноземною мовою) та колективу писарів та переписувачів документів.

Для праці в князівську канцелярію запрошували високоосвічених осіб, книжників, учених. При дворі князя Данила були також іноземці. Робота членів канцелярії значною мірою регламентувалась, до їхніх завдань входило: участь у засіданнях боярської ради, у складанні звітів про перебіг подій, підготовка реєстраційних документів, складання листів, звернень, угод, поточне діловодство канцелярії, зберігання архіву.

У Г-В князівстві в процесі праці над документом користувалися різними типами руських і закордонних формулярів документів, водночас зуміли виробити також власні зразки, отже вагоме місце посідають збірники формулярників, котрі засвідчують як давньоруські традиції, так і грекомовні та латино мовні школи документа. Розвиток державного документа є невіддільним від діяльності князівських (придворних) канцелярій.