- •Культура і цивілізація як бінарні опозиції.
- •Знаки і символи первісної культури (доооовге запитання, де багато «магічних» деталей)
- •Значення «вісьового часу» в історії культури (к.Ясперс).
- •Культура античної Греції. Періодизація, поняття про канон.
- •10. Що таке міфологічне мислення?
- •11. Типологія міфів.
- •12. Трипілля як феномен світової культури. (інформації аж занадто багато, вкінці є висновки)
- •26. Картина світу і людина Бароко.
- •27. Поняття «караваджизму» у живописі.
- •28. Порівняльна характеристика Середньовіччя, Відродження, Бароко.
- •29. Історичні умови становлення української барокової культури.
- •30. Геометрія барокових форм (архітектура, скульптура, малярство).
- •31. Жовківська барокова школа в контексті світових мистецьких здобутків.
- •32. Порівняльна характеристика класицизму хуіі і хуііі сторіч.
- •33. Загальні естетичні принципи класицизму.
- •34. Стильові риси рококо як аристократичного декаденсу.
- •35. Основні риси стилю ампір.
- •36. Картина світу і концепція людини доби романтизму.
- •37. Основні риси українського романтизму.
- •38. Садово-паркова архітектура кін.Хуііі- середина хіх ст. (напр.. Умань, «Софіївка»).
Іспитові питання з курсу «Історія світової та української культури»
Культура і цивілізація як бінарні опозиції.
Звичними для нас стали поняття: цивілізація майя, інків, ацтеків, Антична, Візантійська, Західна цивілізація. Що ж це таке? Який зміст ми вкладаємо у термін "сучасна цивілізація"? На початку XXI ст. важко відшукати вченого, який міг би дати відповідь на усі ці питання.
Термінологічний словник дає таке означення цього поняття. Цивілізація (лат. Civilis - громадянський, державний):
1. форма існування істот, наділених розумом;
2. синонім культури, сукупність духовних і матеріальних досягнень суспільства;
3. ступінь розвитку матеріальної і духовної культури;
4. процес становлення громадянського суспільства;
5. відносно самостійне соціально-історичне утворення, локалізоване у просторі і часі, що може мати ієрархічні рівні.
Автори термінологічного словника справедливо зазначають, що однозначного трактування цивілізації не існує. Спочатку термін використовувався для означення епохи, якій передували дикунство і варварство.
„Цивілізація – остання ступінь розвитку людства після дикунства і варварства” /Л.Морган/
На побутовому рівні під терміном "цивілізація" розуміється найвищий ступінь у розвитку певної спільноти. У згаданому вже науковому дослідженні "Занепад Заходу" О.Шпенглер, заперечуючи існування загальнолюдської культури, доводить, що кожна відома нам культура - це є певний "живий організм" з тривалістю життя близько 1000 років. Потім наступає "смерть" і залишається форма - цівілізація. Однак, коли ми говоримо про сучасну цивілізацію, О.Шпенглер вважав, що з початком нового тисячоліття закінчиться "фаустівський вік культури" і залишиться лише європейська цивілізація.
Означене теоретичне протиріччя було в певній мірі подолане в дослідженнях А. Тойнбі. У своїй 12-ти томній роботі "Дослідження історії" автор структурує історію людства на локальні цивілізації. У своєму розвитку вони вписуються в концепцію коловороту, а в основі їх структуризації визначальним чинником виступає релігійна приналежність, якій підпорядковані такі сфери буття, як політика і економіка.
Погляди О. Шпенгера і А. Тойнбі на співвідношення культури і цивілізації поділяли М. Вебер, П. Сорокін, М. Бердяєв, більшість релігійних філософів-культурологів, протиставляючи культуру поняттю "цивілізація".
Відмінності понять „культура” і „цивілізація”:
1. поняття "культура" семантично ширше, ніж поняття "цивілізація", воно застосовується як до невеликого племені (наприклад, культура ірокезів), так і до цілих континентів (наприклад, "культура Європи ");
2. поняття "культура " включає в себе як НТП, так і духовно-гуманістичну спадковість між племенами, а в понятті "цивілізація" явно відчуваються матеріально-виробничі пріоритети;
3. поняття "культура " тісно пов'язане з расовою і національною специфікою людських груп, в той час як поняття "цивілізація" тяжіє до загальнолюдських глобальних масштабів;
4. поняття "культура" обов'язково передбачає наявність в ній цементуючого релігійного начала, без якого неможлива будь-яка духовність-пружина будь-якої культури. Цивілізація - безрелігійна. "Культура має душу, цивілізація ж має тільки методи і знаряддя" (М. Бердяєв).