Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_opisovi_pitannya_z_SIDu_6.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
224.52 Кб
Скачать

Відповіді на описові питання з СІДу …….. Пит № 1Спеціальні історичні дисципліни (СІД) як методи історичного дослідження. Їх предмет та завдання.

Пит № 2 .Історія спеціальних історичних дисциплін.

Пит № 3. Спеціальні історичні дисципліни в системі гуманітарних наук. Класифікація СІД.

Пит № 4. Дипломатика як СІД: предмет і методи.

Дипломатика – це наукова дисципліна ,що вивчає походження ,форму і зміст,функціонування,історію відтворення тексту і археологічну долю документів правового характеру ( де вказані автори ).Також дипломатика вивчає історичні правові документи з метою з’ясування часу та місця походження , автентичності ,ступені вірогідності тощо.Назву дисципліні дав Мабільйон – 1681 р. « Dere diplomatica libri sex « . « Diplomatica « перетворилась в самостійне поняття.Середньовіччя – приділялась увага королівським та імператорським грамотам. Обєктом вивчення стали також і документи папської канцелярії.Обєктом дипломатики є давні правові акти як специфічне історичне джерело,сфера їх впливу та побуту ,

До складу обекта дипломатики( різні документи) ми можемо віднести :

1 – писемні і зображувальні документи ,джерела на будь-якому матеріалі та з будь-якою знаковою системою;

2 – речові документи,створені людиною і що пишуть інформацію у вигляді написів чи зображень;

3 – природні об’єкти , не спеціально оброблені для письма ,але мають нанесені людиною знаки письма.

Предмет :

Предметом дипломатики є чинники створення ,закони еволюції,методика та методологія вивчення документів, обставини,за яких виникли ці документи.Предмет дипломатики ми бачимо в застосуванні до актів методів дослідження їх внутрішньої та зовнішньої форми, зовнішнього та внутрішнього змісту, а також походження.

Під зовнішньою формою ми розуміємо матеріальну сторону джерела і його особливості : матеріал для письма, засоби письма ( чорнило ) , почерки ,прикраси ,інші атрибути зовнішньої форми.Під внутрішньою формою ми розуміємо вивчення структуру тексту самого документа, його формуляр.

Щодо методів дослідження ,то дипломатик має цілий комплекс спеціальни методів дослідження :

1 - умовно-документознавчий

2 - граматично- дипломатичний

3 – текстологічний

У процесі використання цих методів, дипломатика тісно пов’язана з такими науками, як : історичне документознавство,текстологія,діловодство,джерелознавство,палеографія,філігранологія.Це спричинене тим, що вони виконують функцію дослідження внутрішньої і зовнішньої форми актів та мають спільні об’єкти дослідження- історичні документи.

Можна також підкреслити той факт,що вивчення актових матеріалів проходить 5 стадій :

  1. аналіз зовнішньої форми акта;

  2. аналіз внутрішньої форми акта;

  3. з’ясування соціального і політичного походження акта;

  4. з’ясування достовірності змісту акта;

  5. використання актів конкретного різновиду чи типу в системі використовування актів іншого типу( тобто розглянути даний акт в порівнянні з актами іншого типу).

Текстологічний метод : дає змогу дослідити розвиток тексту і актів певного різговиду і співвідношення його розвитку з еволюцією суміжних формулярів.

Існує історико- юридичний метод аналізу акта – полягає в порівнянні акта із сучасним йому законодавчим джерелом.

Пит №5. Розвиток дипломатики у Західній Європі та на українських землях до середини XVIII ст.

Розвиток дипломатики у Західній Європі та на українських землях до середини XVIII ст. пов'язаний основним чином з історією канцелярської справи. Під поняттям канцелярії розуміємо установу ієрархічної структури котра видає документи та через яку здійснюється влада в суспільстві. Зазначимо, що перші канцелярії були створені у Римі (маємо на увазі ті, про які ми маємо певні свідчення), називалися вони табулярії. Їх було декілька, для договорів – у храмі Сатурна; постанов сенату – у храмі Церери; з 83 року до н.е був споруджений державний табуляцій позаду храму Сатурніна .

Дипломатика набирає розвитку також у межах Київської Русі. Першими документами вважають договори з Візантією 907-911. Вони були укладені у двох екземплярах. Один писався у Візантії для Русі, інший у Русі для Візантії. Ці документи були завірені підписами державних правителів, ними посольства обмінювались. Зрештою канцелярія Київської Русі могла налічувати всього одного писаря (в посольство,звісно,відправлялося значно більше осіб), оскільки підписати договори не вимагало значної кількості писарів. Розвиток дипломатики, окрім цього, гальмувало звичаєве право, оскільки воно не передбачало письмових свідчень, вироків і т. д. Значно розвинутішою була канцелярія Галицько-Волинській державі. Ймовірно, що тоді канцелярія була поєднана з єпископською канцелярією.

Канцелярія Романа Мстиславовича вела листування з іноземними дворами. З якимось князівським посланням чи листом двору перебувало у Царгороді посольство на чолі з Тверятою Остромирочем.

Маємо свідчення про листування князівської канцелярії Данила Романовича з папською курією. З боку римо-католицької церкви було надіслано дві булли : папи Гонорія ІІІ від 1227, та папи Григорія ІХ від 1231 року.

У 1230-40 роках особливої ваги набувають контакти Данила Романовича з зарубіжними канцеляріями. Велике і різнобічне листування канцелярію Данила Романовича мала б вести насамперед з Угорщиною, авестійським герцогом Фрідріхом, з яким Данило навіть укладає союз,щоб протиставитися королеві Угорщини Беллі ІV.

Зазначимо, що булла папи Інокентія ІV з 1247 року згадує послів від Данила. За 12467-47 років було написано в Галичину понад 10 бул.

Поступовий розвиток суспільних відносин спричинив до відходу звичаєвого права,що спричинило до письмової фіксації законів, створення державних інституцій, передусім судів котрі б немогли обійтися без канцелярій. Земські, гродські суди мали свої канцелярії, архіви які зберігалися  їхні судові книги де в будь-який час можна було зробити відповідний впис.

Велика ймовірність загибелі окремих документів,як з об’єктивних ( пожежі, війни і т.д.) так і суб’єктивних (наприклад втрата документом правової сили і наступне знищення  з огляду на непотрібність) причин привела монарші канцелярії середньовічної Європи до необхідності запровадження процесу фіксації всіх або частини документу,що видавалися ними або до них надходили. Поява системи, організаційно вищої від попереднього фрагментарного зберігання матеріалів впровадження систематичного реєстрування документів розпочинається з періоду розвиненого Середньовіччя. Перші реєстри у папській канцелярії велися вже з 920-30 років, а безперервна починається від 1198 року.

З’являються Метрики, - офіційний перелік, список, реєстр. Метрикою, як вважають в Короні та в КЛВ в ХV- ХVІІІ ст. називався державний архів, проте з таким твердженням важко погодитися.

Коронна Метрика – книги польської ,королівської канцелярії - в найдавнішому збереженому томі сягає сер.ХV ст., точніше 1447р. тобто початку правління Казимира ІІІ.Одначе цей рік не є датою запровадження книг МК. Загально відомо,що перші книги МК непосідають ані хронологічної, ані предметної системності, але чітко поділяються на канцелярські та підготовчі.

1650 р.- згадка про першу гетьманську канцелярію. Штаб полкової канцелярії складався із старших канцеляристів та канцеляристів. ЇЇ очолював полковий писар. Полкові канцелярії складали компути- списки козаків полку з відомостями провів майнове становище,проходження ними військової служби.

1723 р. – виникла Генеральна скарбова канцелярія – найвищий фінансовий орган гетьматьманської адміністрації. Штаб канцелярії складався з канцеляристів , секретарів.

Протягом ХVст. Діяли сотенні канцелярії, на які покладалося виконання військової, адміністративної та судової влади. Сотенні канцелярії не рідко пов’язували свою  діяльність з діловодством, іноді вписували справи в міські актові книги. Варто згадати коли загинула Римська імперія,з’являються Меровінська і Каролінські канцелярії,які користувались римським правом.