Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_opisovi_pitannya_z_SIDu_6.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
224.52 Кб
Скачать

Пит № 49. Значення хронології у роботі історика з джерелами. Проблеми переведення дат на сучасну систему літочислення.

Вивчаючи писемні джерела, історик спершу повинен перевірити автентичність і встановити по можливості найбільш повну та точну його дату. Встановлення автентичності джерела здійснюється за допомогою різних спеціальних дисциплін. Правильне датування джерела не можливе без знання хронології. Власне значення хронології є дуже важливим у вивченні тої чи іншої історичної події,адже в залежності від періоду(століття, року,місяця чи дня) залежить сам процес перебігу події. Знаючи дату перебігу події можна зрозуміти оточення, культуру того часу й відповідно відтворити певні процеси, які відбувалися під час чи на передодні даної події, поєднавши усі ці результати відкривається перед істориком частково цілісна картина історичної події,що сприяє подальшому її дослідженню.

В 46 р. до н. е. Ю. Цезар провів реформу місячно-сонячного календаря, який був зовсім запущений жерцями. Реформа календаря опиралась на астрономічних знаннях, накопичених єгиптянами. В новому календарі взяли єгипетську подовженість року, але з поправкою в1 додатковий день,один раз в 4 роки. Три роки підряд в кожному році вирішили рахувати по 365 діб, а в 4 рік 366. Таким чином прийняли річний сонячний період в 365 діб і 6 год. В календарі лишилось 12 місяців,були збереженні старі назви. Протяжність місяців прийняли в 30, 31 день, лишній день в 4 році прибавили до лютого. Початок року перенесли на 1 січня( в січні починався новий адміністративний рік) В процесі були змінені назви двох місяців: квінтілій отримав назву «июль» ( ) в пам*ять про Юлія Цезаря, і в VIII ст. текстиль був перейменований в август ( ) в честь римського імператора Августа. Календар отримав назву від Ю. Цезаря – юліанський. Цей календар як і єгипетський чисто сонячний, його задача – тримати в календарному році фіксовані моменти на одних і тих же порах року. Календар відносно точно вирішував проблему співвідношення тропічного чи астрономічного року і сонячних днів. Юліанський рік тільки на 11 хв. і 14 с. довший астрономічного. В 325 р. 1-й Вселенський Нікейський собор визнав юліанський календар обов*язковим для християн.

Юліанський календар вважає рік рівним 365 добам і 6 год.,а насправді рік = 365 добам 5 год. і 46 с.з кожним наступним роком через це робилась помилка на 11 хв. і 14 с. Помилка в 1 добу накопичувалася через 128 р. черз 384 в 3 доби, а через 1280 в 10 діб. В часи Ю. Цезаря весняне рівнодення за юліанським календарем припадало на 24 березня, в 325 році, коли календар був прийнятий як обов*язковий для всіх християн , на 21 березня . В подальшому весняне рівнодення продовжувала рухатись. Пасха повина була святкуватись після весняного рівнодення 21 березня і не пізніше 25 квітня. Але в ХVI ст. день весняного рівнодення припав на 11 березня, це грозило тому що Пасха перестане бути весняним святом. Це було доволі вагомою проблемою, й тому у 1582 р. була проведена реформа календаря за ініціативи папи Григорія ХІІІ, відповідно новий календар названо григоріанським. Завдання полягало в тому, що б початок весни прийшов на 21 ,а не на 11 березня,так вони хотіли ліквідувати різницю в 10 діб. Після 14 жовтня 1582 р. почали рахувати не 5, а 15 жовтня. Так і була вирішена проблема, яка виникла за усі ці роки. В ХХ р. різниця між юліанським і григоріанськими календарями досягла 13 діб , тому декрет передбачав вважати наступний за 31 січня день не 1 ,а 14 лютого.

Отож, в практиці історика часто зустрічається необхідність в переведенні дат з Юліанського на Григоріанський. Для правильного вирішення цього питання необхідно вияснити суть різниці між цими календарями, так званими, старим та новим стилями.