Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_opisovi_pitannya_z_SIDu_6.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
224.52 Кб
Скачать

Пит № 22. Історичний розвиток палеографії у Західній Європі XVIII-XX ст.

Розклад феодалізму,буржуазні революції,які прокотилися Європою,сприяли розвитку нового капіталістичного суспільства. З XIX ст. починає інтенсивно розвиватись палеографія, розвитку палеографії сприяли технічні винаходи, особливо винайденняу 1839 р. фотографії,що дозволило виготовляти фотокопії письмових текстів.

У 1750-1765 рр. вийшов шеститомний твір французьких монахів Тассена і Тустена «Новий трактат по дипломатиці».де на основі обширної джерельної бази було дано детальну класифікацію типів середньовічного письма.Це стало основою для розробки палеографії у XIX – XX ст.

Як самостійна наука палеографія повністю сформувалась у XIX ст. це пов’язано з появою спеціальних вищих навчальних закладів та періодичної літератури. У 80-их рр.. зявились підручники :1882- підручник Пру, 1896- Ваттенбаха і на початку XX ст. неодноразово перевидавався підручник Стеффенса.

Центром розвитку спеціальних історичних дисциплін,і зокрема,палеографії, у Франції стала «Школа Хартій» заснована в Парижі у 1821р. У цій школі працювали видатні вчені серед яких Я. Сільвестр, Л. Делісла. Сільвестр є автором чотиритомної універсальної праці з палеографії,надрукованої у 1841 р. «Paleographie universelle» .У Німеччині великий вплив на розвиток палеографії мало Товариство для вивчення давньої німецької історії,засноване у Франкфурті – на – Майні у 1819р. яке розгорнуло широку діяльність по виданню джерел «Monumenta Germaniae Historica». Слід відзначити працю В. Ваттенбаха «Вступ до латинської палеографії». В Англії палеографічні дослідження зв’язані з Британським музеєм,і наявної в ньому джерельної бази. У 1873р. там було засновано палеографічне товариство,в яке входили Є. Томпсон та Г.Варнер. В Італії палеографічні дослідження ведуться з другої половини XIX ст. головним чином в наукових центрах Флоренції і Падуї. Найвидатніший італійський палеограф Ч. Паолі.

У XX ст. у палеографів посилився інтерес до установлення закономірностей в розвитку письма. До цього часу була вироблена методика палеографічного дослідження в якій основне місце займала еволюція букв і оформлення рукописів в цілому. В працях найвідоміших палеографів першої половини XX ст. основна увага приділялась зв’язку письма і культури.

У цей період слід відзначити роботи Траубе,Ліндсе,Лоу,О. Добіаш-Рождественской.Велике значення мало детальне вивчення та публікація всіх латинських рукописів I – VIII ст. в каталозі «CLA» під ред. Лоу.

У 1952 р у Парижі було організовано Міжнародну нараду по латинській палеографії,яка мала на меті виробити сучасну термінологію і принципи побудови каталогів. Дуже велику допомогу надає вченим заснований в 1937 р. в Парижі «Інститут дослідження та історії текстів. На базі свого великого бібліографічного апарату, фільмотеки і фототеки Інститут веде організаційно-довідкову та дослідницьку роботу. З 1946 р. в Брюс-

селі виходить два рази на рік спеціальне періодичне видання, присвячене латинській та грецькій палеографії.

В останні роки підвищився інтерес до важливих проблем історії

письма різних народів в давнину, середньовіччя , у новий і новітній час. Фахівці досліджують питання еволюції писемності у зв'язку з мовою, матеріальною і духовною культурою суспільства, історичне і соціологічне значення письма; вони шукають закономірність в процесі розвитку письма, досліджують його в порівняльному плані у різних народів і т.д.

У 1940-1950-х рр.. французький палеограф Маллон виступив з новою методикою дослідження письма. Відзначимо основні риси запропонованої ним методики палеографічних дослідження. Крім аналізу форм літер він запропонував аналізувати

  • дукт (послідовність, з якою писар накреслює складові елементи графеми і напрямок їх начерку)

  • модуль (розмір і пропорції графем)

  • кут (нахил літер)

  • вага (ширина літер)

Зараз ця методика є основною,на її основі можна провести детальний палеографічний аналіз тексту. Крім методів і прийомів дослідження власне палеографії зараз застосовуються методи й прийоми дослідження інших дисциплін і наук, передусім лінгвістики тексту (аналіз орфографії, мови), мистецтвознавства (вивчення орнаментів, мініатюр), фізики й хімії (датування органічних матеріалів для письма за допомогою радіоактивних ізотопів, аналіз складу чорнила й фарб, використання різного проміння для читання вицвілих текстів або їх частин) та інші.

Література :

- Кісь Я. П. Палеографія. Навчальний посібник. Львів: Вища школа, 1975.

- Черепнин Л. В. Русская палеография. Москва, 1956.

- Люблинская Д.А. Латинская палеография, 1969.