Пит № 34. Готичне письмо у середньовічній культурі: періодизація, особливості, класифікація.

Готичне письмо ХІІ - ХVIст.

Уже на початку ХІІ ст. почали з`являтися у письмі нові риси , які поступово набрали вираженого характеру. Такий перехід від каролінгського до готичного письма відбувся у Зах. Європі у ХІ ст. Ранньоготичне письмо започаткувалось в ХІІ ст. , а в ХІІІ – письмо набуло докінченої форми.

Термін «готичне письмо» виник у італійських гуманістів у ХVст. , які пристосували його до письма докаролінського періоду і намагалися у своєму «гуманістичному письмі» відродити античні традиції. Потім термін «готичний» почав застосовуватися , як синонім поняття «варварський» , середньовічний.

Основні риси готичного письма:

• В каролінському мінусколі: Букви вільно поставлені; круглі; майже квадратні; немають чіткого вираження жирних і волосних; вертикалі рівні; відстань між рядками – 2 і більше корпуси; відстань між словами 1 – 2 корпуси; виносні – не менше одного корпусу.

• В готичному письмі: букви тісно злиті одна з одною; угловаті; сильно витягнуті вверх; вертикалей немає; відстань між рядками – менше 2 корпусів; відстань між словами – менше 1 корпусу; виносні – менше 1 корпусу.

Отже, головні елементи письма – форма букв, дукт , кут письма залишились ті самі, що і в каролінському мінускулі. Зміни доторкнулись лише пропорцій букв, товщини ліній і розташуванням тексту на сторінці. Взагалі готичне письмо прийнято рахувати новим етапом в розвитку латинської писемності та одним з типів середньовічного мінускульного письма.

У розвитку готичного письма можна виділити кілька періодів:

• Перший включає ХІІІст. І продовжується до 1320 – х років. Книжне письмо цього часу має свої завершині форми. В готичному письмі відбулися сутєві зміни з виключенням письма в літургійних книгах в якому зберігались і навіть збільшились його особливості. Готичний курсив ХІІІст використовували в книгах особистого користування. Готичне письмо набуває завершеної форми і це приводить до появи каліграфічного письма з подвійним вузлом. Це письмо згодом стали називати – готичним каліграфічним мінускулом.

• Другий період охоплює з 1320 до 1380 – рр.. За час цього періоду формується певна «ієрархія стилів» в залежності від цільового призначення книги, письмо міняє свої форми – від каліграфічно виписаних до неохайно і важко читабельних букв. В цей період формуються перні норми готичного мистецтва, що безпосередньо вплинуло на розвиток готичного письма.

• Третій період 1380 – 1470 –ті рр.. Цей період характеризується переходом від основного книжкового письма до готичної бастарди, яку застосовують в книгах на національних мовах. Бастарда – бігле,чітке легко читабельне письмо.

В ХІІІ – ХІV ст..в готичному письмі почали яскраво проявлятися національні особливості. А саме у розвитку письма в Англії та Німеччині. Саме там з`являються подовжені форми букв, проте в німецьких рукописах подвійний вузол появляється в ХІІІ але застосовується не дуже часто. Загалом це відноситься до письма університетських рукописів .

В англійському готичному письмі характерні загостренні форми видовжених букв з виступаючою над стійкою петлею, а англійській бастарді характерні високо підняті потовщені осі.

Письмо літургійних книг набуває святкові, масивні та кутуваті форми. У відмінності від загострених французьких форм букви мають квадратну основу.

Каліграфічне письмо в Італії середньовічні писці називали «ротондою» , яке підкреслювали округлі форми. В ній багато витягнутих овалів і на півкругів.

Створенні в готичному письмі нові форми букв, продовжували існувати в латинському письмі і в наступні століття , особливо в курсивах. Регулювання письма та його стрімкий розвиток підготовила підґрунтя для створення печатних шрифтів.