- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
Редуктором называют механизм, состоящий из зубчатых или червячных передач, выполненный в виде отдельного агрегата и служащий для передачи мощности от двигателя к рабочей машине.
Назначение редуктора - понижение угловой скорости и повышение вращающего момента ведомого вала по сравнению с валом ведущим.
Типы редукторов Классификация редукторов осуществляется по нескольким признакам, важнейшими из них являются: тип используемой передачи, количество ступеней, взаимное расположение осей и их положение в пространстве, способ крепления. При этом тип передачи - главный классификационный признак, по которому редукторы делятся на: цилиндрические, конические, червячные, планетарные и комбинированные. Цилиндрический редуктор служит для передачи вращательного движения между параллельными или соосными валами. Этому типу редукторов присущ высокий КПД (0,94…0,98 в одной ступени) и долговечность в эксплуатации. Конический редуктор более сложен по сравнению с цилиндрическим. Эти редукторы применяются для передачи вращательного движения между пересекающимися (обычно под прямым углом) валами. Их расположение валов ведёт к некоторой потере мощности при передаче КПД такого редуктора - 0,9…0,96 в одной ступени. Червячный редуктор используется для передачи движения между скрещивающимися (обычно под прямым углом) осями. Важное преимущество такого типа редукторов - большое передаточное число в одной ступени, доходящее до 80 в обычных редукторах нескольких сотен в специальных разновидностях. Червячные редукторы обладают высокой плавностью хода и бесшумностью в работе, а также возможностью самоторможения при определенных передаточных числах, что позволяет исключать из привода дополнительные тормозные устройства. Явные преимущества по сравнению с цилиндрическим имеет планетарный редуктор. Среди них - малая удельная материалоемкость при достаточно большой нагрузочной способности, что объясняется наличием многопарного зацепления; компактность, бесшумность, небольшая масса и габариты, возможность получения больших передаточных чисел (до нескольких десятков тысяч) и т.д. Особый тип редуктора комбинированный. В нём сочетаются различные типы передач. Например, коническо-цилиндрический, червячно-цилиндрический, цилиндрическо-червячный. Последняя ступень такого редуктора может быть планетарной.
Білет20
Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
Основними показниками якості окатишів являється початкова міцність (на розчавлювання і по барабанному випробуванню) і стабільність хімічного складу (за вмістом заліза і основності) та їх розміри. Оптимальна доля окатишів в шихті залежить від місцевих умов і визначається з урахуванням їх негативних властивостей (менша віддача від підвищення змісту заліза, гірші газодинамічні характеристики із-за раннього розм'якшення, посилена стиранність, гірший розподіл в печі та ін.) і переваг, пов'язаних з хорошою транспортабельністю і можливістю тривалого зберігання.
Качество окатышей. Окатыши должны иметь максимальное содержание железа, высокую механическую прочность (в сыром и обожженном состояниях), минимальные содержания серы и мелочи, оптимальную основность и ситовый состав. Содержание железа зависит от подготовки концентрата, а основность – от состава шихтовых материалов. Прочность окатышей обычно оценивается по двум показателям:- прочность при испытании на раздавливание – требуется более 2,5 кН/окатыш;- прочность на истирание после испытания в барабане, которая оценивается по выходу фракции 0-0,5 мм – требуется менее 3%;- прочность на удар после испытания в барабане, которая оценивается по выходу фракции >5 мм – требуется не менее 95%;- прочность на истирание (в барабане) после восстановления, которая оценивается по выходу фракции 0-0,5 мм – требуется менее 5%;- прочность на удар (в барабане) после восстановления, которая оценивается по выходу фракции >5 мм – требуется не менее 80%