- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
Випалювальна конвейєрна машина.
Технические характеристики
Тип обжиговой машины |
ОК-108 |
ОК-306 |
ОК-315Л |
ОК-324/336 |
ОК-520 |
ОК-520/536 |
Производительность, т/ч |
90-110 |
280 |
304 |
259,2 |
391 |
360 |
Рабочая ширина/длина, м |
2/54 |
3/102 |
3/105 |
4/84 |
4/130 |
4/130 |
Рабочая площадь, м2 |
108 |
306 |
315 |
336 |
520 |
536 |
Высота слоя окатышей, мм |
320 |
450 |
480 |
500 |
400 |
400 |
Количество газовоздушных камер, шт. |
27 |
34 |
35 |
27 |
32,5 |
33 |
Размер газовоздушной камеры, м |
2х2 |
3х3 |
3х3 |
4х3 |
4х4 |
4х4 |
Количество обжиговых тележек, шт. |
136 |
189 |
171 |
142 |
204 |
210 |
Размер обжиговых тележек, м |
2х1 |
3х1,35 |
3х1,5 |
4х1,5 |
4х1,5 |
4х1,5 |
Масса обжиговой тележки, т |
3,225 |
6,8 |
8,21 |
9,48 |
9,05 |
10,5 |
Скорость движения обжиговых тележек, м/мин |
0,5-3,0 |
0,63-3,78 |
1,5-3,5 |
0,72-2,5 |
1,8-5,6 |
1,8-3,12 |
Удельный расход тепла топлива мДж/т (тыс. ккал/т) |
1260 (301,0) |
502 (120,0) |
200 (47,6) |
648 (155,0) |
540 (129,0) |
586 (140,0) |
Максимальная температура над слоем окатышей в зоне обжига, °С |
1350 |
1350 |
1280 |
1300 |
1300 |
1350 |
Максимальная температура в газовоздушной камере зоны рекуперации, °С |
550 |
550 |
550 |
550 |
550 |
600 |
Температура окатышей на выходе из машины, °С |
300 |
150 |
120 |
130 |
130 |
130 |
Мощность электродвигателя привода машины, кВт |
20 |
17 |
22 |
22 |
32х2 |
32х2 |
Масса машины, т |
1230 |
3500 |
2950 |
2610 |
4064 |
4580 |
Білет22
Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
Учитывая необходимость экспериментального определения большого числа параметров слоя, а именно – пористость, вязкость, эквивалентный диаметр зерен, коэффициент формы зерен, постоянные коэффициенты А2 и И (эмпирические коэф.) , целесообразно представить их в виде обобщающих эмпирических коэффициентов
В этом случае уравнение газодинамики получает вид :
Т.о. коэффициенты гидродинамического сопротивления К1 и К2 определяющие только свойства слоя, являются объективными и однозначными показателями газодинамических свойств слоя пористых материалов в области переходного режима.
Численное значение коэффициентов К1 и К2 для данного слоя могут быть определены при условии если известны найденные экспериментально две скорости движения газового потока, и соответствующие им потери напора.
Аналитически К1 и К2 находятся решением системы уравнения (3). Точнее К1 и К2 могут быть определены графически после преобразования уравнения (3) следующим образом :
(4)
полученное выражение является уравнением прямой линии где К2 – tg угла наклона этой линии к оси абсцисс , а К1 отрезок отсекаемый на оси ординат!