Навчально- методичне забезпечення

Методологія мовознавства та спеціальні методи лінгвістичних досліджень. “Метод — це процедура виявлення й опису специфічних особливостей предмета чи явища або певної його сторони, що дозволяє одержати нові знання про будову предмета, його властивості, особливості їх виявів і под.” (В. М. Русанівський). Методологічна основа мовознавства. Методи дослідження мови (загальні і спеціальні). Описові методи (або дискриптивні): експериментальний, дистрибутивний, статистичний. Реконструктивні методи: порівняльно-історичний, метод внутрішньої реконструкції. Індукція. Дедукція. Аналіз. Синтез.

Структура науки про мову. Система найважливіших понять-термінів (метамова) лінгвістики.

Література

Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – 290с.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк., 1974. – С. 12 - 13.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 3 – 20; 27 – 35; 246 – 251.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 7 – 17; 303 - 328.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 7 – 11; 58 - 99.

6. Леонтьев А. А. Путешествие по карте языков мира / А. А. Леонтьев. – М.: Просвещение, 1988. – 167 с.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 44 - 53.

Додаткова

1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – С. 11 - 18.

2. Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови :[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. П. Бевзенко. – К.: Вища школа, 1988. – С. 5 – 6; 20 - 22.

3. Левицький Ю. М. Мови світу //Енциклопедичний довідник/ Ю. М. Левицький. – Львів, 1988. – 440 с.

4. Мельничук О. С. Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови/ О. С. Мельничук // Мовознавство. – 1991. - №3. – С. 3 – 11.

5. Царук О. В. Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри: монографія / О. В. Царук. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. – С. 104 = 113.

Питання для перевірки

1. Як Ви розумієте, що таке мова?

2. Як розрізняють конкретне і загатне мовознавство? Теоретичне і прикладне мовознавство? Зовнішнє та внутрішнє мовознавство? Які поділи мовознавства Вам ще відомі?

3. Перерахуйте основні проблеми мовознавства. Дайте їм стислу характеристику.

4. Чим відрізняється і що спільного між поняттями методологія і метод? Які методи мовознавства Вам відомі?

5. Чому виділяються різні аспекти мовознавства і чому мовознавство вважається комплексною наукою?

6. Що таке мовлення та яке його основне призначення? Чим відрізняються форми мовлення? Які науки ще вивчають мовленнєву діяльність людини?

7. Чим обумовлено включення мовознавства до числа соціальних, суспільно-історичних наук?

8. У яких формах і снує мова і чим займаються лінгвісти?

9. Складіть детальний план відповіді. Додайте втрачені складові ланцюжка.

Форми мовлення

/ \

Внутрішнє Зовнішнє

/ \

Усне ?

/ \

? діалогічне

Лекція № 1.

Тема . Мова, її природа і функції (1 година).

Мета. Ознайомити студентів з науковими поглядами на природу та походження мови; сформувати уявлення про історію письма.

Розгорнутий план лекції

1. Проблема визначення сутності мови. Основні філософсько-лінгвістичні теорії. До постановки проблеми. Зародження і походження конкретних мов. Походження людини, зародження його мислення і мовлення як комплексна проблема багатьох суміжних наук. Мова як ознака будь-якого людського колективу. Виникнення мови і свідомості людини в глибокій давнині. Потреба людини у спілкування як сутнісна риса людського колективу. Соціальні передумови зародження мислення й мовлення. Біологічні передумови зародження мови і мовлення:

• група біологічних концепцій ( наприклад, звукоімітаційна теорія), позитивні риси та недоліки. Німецький мовознавець Август Шлейхер (1821 — 1868) започаткував натуралістичний напрям у мовознавстві, вважаючи, що мова — природний організм, який народжується, розвивається, старіє й умирає. Мова не є біологічним явищем, бо вона не закладена в біологічній природі людини. Якби це було так, то новонароджена дитина одразу б заговорила мовою своїх біологічних предків. Дитину треба навчити мови. Деякі люди, опинившись поза суспільством, стають безмовними, так звані діти-мауглі. Межі мов і рас не збігаються. Дитина розмовляє мовою людей серед яких виховується. Існує феномен “дитячої мови”. Однак це не осмислені слова, а лише дитяче лепетання.

• група соціальних концепцій (наприклад, теорія соціального договору, теорія трудових вигуків), позитивні риси та недоліки. Більшість науковців інтерпретують мову як явище соціальне. Серед них — Дені Дідро (1713 — 1784), Ж.-Ж. Руссо (1712 — 1778). Поль Лафарг ( 1842 - 1911), Антуан Мейє ( 1866 — 1936) Жозеф Вандрієс (1875 — 1960), Фердінанд де Соссюр (1857 — 1913), Шарль Баллі ( 1865 — 1947). Мова — явище суспільне. Вона виникла у суспільстві, обслуговує суспільство, є однією з найважливіших ознак суспільства і поза суспільством існувати не може.

• група релігійних концепцій ( наприклад Біблійна теорія), позитивні риси та недоліки;

• група психологічних теорій (наприклад, вигукова теорія), позитивні риси та недоліки. Німецькі вчені Макс Мюллер (1823 — 1900) та Йоганн-Готфрід Гердер (1744 — 1803) розглядали мову як явище психічне. Таких же поглядів дотримувалися Вільгельм фон Гумбобльдт (1767 — 1835) та Олександр Потебня (1835 — 1891), які вважали, що мова — це дух народу. Однак психіка кожної людини індивідуальна, неповторна.

2. Деякі риси первинних мов:

• первинність звукового мовлення, його органічний взаємозв’язок з мімікою та жестами;

• нерозчленовані звукові комплекси як знаки ситуацій;

• первинні слова як родові назви цілих класів предметів.

3. Учення академіка І. П. Павлова про дві сигнальні системи як обґрунтування взаємозв’язоку мислення і мовлення.

4. Закономірності історичного розвитку мови:

• історія суспільства і розвиток мови. історія суспільства – важливий стимул розвитку мови. Розвиток мови як форма її існування як засобу спілкування. Протиріччя як джерело розвитку мов. Протиріччя між складними комунікативними потребами людей і системою конкретної мови. Протиріччя в системі мови на всіх рівнях її розвитку;

• лінгвістичні закони. Поняття лінгвістичного закону та його властивості. Об’єктивний характер лінгвістичного закону. Закон як відображення сутності закономірності. Прогнозуюча роль законів мови. Загальні лінгвістичні закони. Закон еволюційного розвитку мови. Закон нерівномірності розвитку різних рівнів мови. Принцип економії та закон аналогії. Вузькоспеціальні лінгвістичні закони різних рівнів мови. Закони розвитку мови та правила її функціонування. Питання про можливість свідомої саморегуляції мовних процесів;

• диференціація мови у процесі її розвитку і функціонування. Територіальне членування мови. Місцеві діалекти як часткові системи загальнонародної мови. Види соціального членування мови (чоловічий і жіночий варіанти мови; соціальне та спеціальне використання мов; соціально-групове і професійне членування мови; створення спеціальних жаргонів (умовні, «таємні» мови). Жанрово-функціональне членування мови. Основні стилі мови і мовлення. Літературна мова та основні її ознаки (чітка нормативність, що можлива тільки за наявності писемної форми мовлення, над діалектний характер, літературна мова – вища форма національної мови, багатоманітність функцій та сфер використання мови, жанрово-стилістична диференціація мови).

5. Основні функції мови:

• сутність мовленнєвої комунікації; мова як засіб людського спілкування;

• мова як безпосередня діяльність думки;

• мова як знаряддя пізнання;

• мова як засіб навчання та виховання (педагогічна функція мови);

• мова як засіб вираження почуттів (емотивна функція мови);

• мова як засіб образного світосприйняття (естетична функція мови).

6. Особливості розвитку мов та діалектів у різні історичні епохи:

• форми історичної спільності людей і соціальні функції мов. Соціолінгвістична класифікація мов (родові та племінні діалекти; мови/діалекти союзів споріднених племен; мови народностей; національні мови; міжнаціональні мови; світові мови);

• соціально-історична обумовленість диференціації та інтеграції мов та діалектів. Види мовних контактів (співіснування мов – мовні союзи; суміщення мов – креольські мови та жаргони; схрещення мов – явища субстрату та суперстрату);

• взаємовідношення мов і діалектів в первісному суспільстві. Зародження класового суспільства, утворення народностей та їх мов. Своєрідність мовних процесів в епоху феодалізму. Інтеграція племінних діалектів в діалекти територіальні. Диференціація територіальних діалектів. Формування націй і національних мов в епоху капіталізму. Основні шляхи формування національних мов.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 228 - 235.

2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 147 - 156.

3. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 56 - 102.

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 39 - 57.

5. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 465 - 474.

Б. Додаткова

1. Будагов Р. А. Человек и его язык / Р. А. Будагов. – М.: МГУ, 1976. – С. 28 -56.

2. Булаховський Л. А. Питання походження української мови / Л. А. Булаховський. – К.: Рад. Школа, 1956. – 450 с.

3. Леонтьев А. А. Путешествие по карте языков мира / А. А. Леонтьев. – М.: Просвещение, 1988. – С. 97.

4. Панов Е. Н. Знаки, символы, языки / Е. Н. Панов. – М.: Высшая школа, 1980. – 240 с.

Питання для перевірки

1. Чим принципово відрізняється діяльність людей від поведінки тварин?

2. Чому академік І. П. Павлов називав слово «сигналом сигналів»?

3. Чому тільки звукова мова могла стати повноцінним засобом спілкування людей, що формувалися?

4. Як і в яких формах оволодівають мовою глухонімі і сліпоглухонімі?

5. Які Ви знаєте сучасні уявлення про зародження людського суспільства та людської мови?

6. Які основні недоліки кожної із відомих Вам теорій походження мови?

7. Чи створює історія суспільства закони розвитку мови?

8. Чому розвиток мови є формою її існування як засобу спілкування?

9. Чому лінгвістичні закони називають ще внутрішніми законами розвитку мови?

10. Яке співвідношення понять: тенденція – закономірність – закон?

11. У чому полягає прогнозуюча роль лінгвістичного закону?

12. Чому загальні закони розвитку мови - це закони стратегії мовного розвитку?

13. Чим обумовлена нерівномірність темпів розвитку різних ярусів мовної системи?

14. Чому необхідно розрізняти закони розвитку мови і правила її функціонування?

15. За яких умов і як можна впливати на хід мовного розвитку?

16. Які основні засади соціолінгвістичної класифікації мов?

17. Яка співвіднесеність процесів диференціації та інтеграції мов в різні історичні епохи?

18. У чому сутність мовних союзів? Які союзи відомі Вам? Перерахуйте їх основні риси.

19. Чим відрізняються явища субстрату і суперстрату? Наведіть приклади.

20. Які функції виконує мова? Охарактеризуйте ці функції. Чому психологи називають комунікативну функцію мови функцією регуляції поведінки людини (регулятивною)? У якій формі мовлення реалізується ця функція?

21. У якій формі мовлення реалізується функція мови як засобу формування та вираження думки? Чи можливе поза мовленнєве мислення? Якщо так, то за якої умови?

22. Наведіть відомі Вам невербальні засоби спілкування. Чим мова відрізняється від усіх інших засобів? Розкажіть про вербальне та невербальне мислення.

Лекція №2.

Тема. Історія письма ( 4 години -самостійна робота).

Мета. Сформувати уявлення про письмо як особливу знакову систему, елементами якої є графеми. Домогтися усвідомлення студентами етапів розвитку письма, ознайомити із найбільш значущими алфавітними системами.

Розгорнутий план лекції

1. Письмо як дублер звукового мовлення:

• предметні способи передачі повідомлень Предметне спілкування могло розвиватись у досить розгалуджені системи предметного письма, у якому використовувались якісь однорідні предмети, що своїми розмірами, кольором чи конфігурацією символізують різний зміст. Це камінцеве письмо (Південна Америка), вузликове письмо (наприклад кіпу давніх інків у Перу), черепашкове письмо ( вампум, Північна Америка) тощо. Це доволі обмежена форма передачі інформації, якою можна повідомити про шось конкретне;

• причини зародження письма. Людство здавна відчувало гостру потребу у якомусь усталенні мовної інформації, у більш надійному її закріпленні, ніж людська пам'ть. Потреба ця була задоволена винайденням письма — системи засобів знакової, накреслювальної передачі мовної інформації. Поява письма відділена від появи мови величезним проміжком часу. Письмо як всеосяжна система для передачі будь-яких повідомлень існує не більше 6 тисяч років. Письмо не зразу стало таким зручним і надійним засобом, яким воно є тепер. Засіб цей удосконалювався протягом тисячоліть, у творчих пошуках і писемній практиці величезної кількості людей.

2. Типи письма за характером нарисних знаків:

• піктографія, наочно-образна та умовно-символічна Малюнкове письмо називається піктографією. Піктографія — найдавніший вид нарисного письма, і ним більш чи менш регуляоно користувалися колись усі народи. Піктографічному записові піддається лише та інформація, яку можна зобразити, намалювати. Абстрактну інформацію передавати важко, хоча деякі спроби відомі історії. Піктограму млжна розшишрровати,але встановити мову, звукову форму піктографічного повідомлення неможливо;

• логографія і морфемографія. Ідеографія ( єгипетська, шумерська, китайська, писемність майя (Мексика) іменується ще ієрогліфіяним. Кожен знак виражає окреме поняття, а отже, слово, бо поняття передається словом. Ця система письма вже зв'язується з мовою. ;

• фонографія (складове письмо, буквено-звукове письмо). Поєднання змістового запису слів із звуковим становило вже фактично новий тип письма. Ідеографічне письмо заступилось словесно-звуковим (його ще називають словесно-складовим). Ця форма письма є складною, але придатною для передачі будь-якого мовного змісту. У надрах ідеографії поступово зароджувалася фонографія, яка повністю облишила передачу семантики і зосередилась тільки на зображенні звукової матерії мови. Найдавніша форма звукового письма — силабічне, у якому окремий звук виражає певну послідовність звуків, найчастіше склад. Найдавнішою формою силабічного письма є деванагарі, що застосовувалось для запису санскриту і досі використовується в Індії як письмо мови гінді. Двома формами складового письма (катакана й хірігана) користуються японці. Складовою була давньосемітська писемність. На її базі розвинуллся кілька форм фінікійського письма, у тому числі й класичний фінікійський алфавіт, який став базою грецької писемності, що стала вихідною для всіх європейських систем письма. Саме греки завершили рух від силабічного до буквено-звукового (алфавітного), запровадивши знаки не тільки для приголосних звуків, а й для голосних (грецький, латинський, слов'янські алфавіти.

3. Графіка і орфографія:

• графіка як сукупність правил використання і читання букв. Графіка вивчає форми букв і співвідношення їх із звуками мови. Букви певної мови складають її алфавіт. Алфавіт — сукупність букв якогось фонографічного письма, розташованих в історично усталеному порядку. Майже 75 % населення Землі користується буквено-звуковим письмом. Нині існує чотири сім'ї алфавітів:латинська (30%), слов 'янська (10%), арабська (10%), індійська (20%). До латинської сім'ї належить 70 алфавітів: 30 європейських,20 азіатських, 20 африканс ьких. Ідеальний алфавіт повиинен мати стільки букв, скільки є звуків у мові. Причому кожна графема (буква) повинна позначати один звук, а кожен звук — мати одну графему. Однак ідеальних алфавітів не існує. Це пояснюється тим, що 24 буквами грецького і 25 латинського алфавітів неможливо передати усі звуки сучасних мов, по-друге, в усіх мовах відбуваються фонетичні зміни, а орфографія залишається традиційною. Цю суперечність частково усуває складовий принцип графіки. За співвідношенням зі звуками букви бувають: 1) однозначні; 2) двозначні; 3) які не позначають жодного звука.

• орфографія та її основні принципи (фонетичний і фонематичний, морфологічний і символічний, традиційний). Орфографія — 1) система однакових написань, що історично склалася, яку використовують в писемному мовленні; 2) розділ мовознавства, який вивчає й опрацьовує систему правил, що щабезпечують однакові написання. Існує чотири принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний та ідеографічний. Фонетичний принцип полягає в тому, що слова пишуть так, як вимовляють. Для морфологічного принципу характерне однакове написання однієї й тієї ж морфеми незалежно від її вимови в тій чи в тій позиції. Історико-традиційний принцип полягає в тому, що зберігаються такі написання, які на сучасному етапі втратили свою мотивованість, тобто слова пишуться так, як вони писались колись, хоч таке написання не відповідає ні звучанню слова, ні його морфемній структурі. Ідеографічний, або символічний, принципопирається на смислові відмінності поджібних написань. Орфографія має особливе соціальне значення. Вона торкається інтересів всього суспільства і тому є предметом постійної уваги і турботи мовознавців, які займаються проблемами культури мовлення.

4. Спеціальні типи письма:

• фонематична транскрипція;

• фонетична транскрипція, її системи і міжнародний фонетичний алфавіт;

- практична транскрипція і транслітерація.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 236 - 255.

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 156 - 174.

2. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 56 - 102.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34.

4. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 348 - 382.

Б. Додаткова

1. Истрин Б. Н. Возникновение и развитие письма / Б. Н. Истрин. – М. : Наука, 1965. – С. 88 – 120; 258 – 299; 402 – 504.

2. Різник М. Г. Письмо і шрифт/ М. Г. Різник. – К.: Вища школа, 1978. – 152 с.

Питання для перевірки

1. Чому і коли зародилося письмо?

2. Які залишки предметних послань зустрічаються у сучасних цивілізованих народів?

3. Чим зумовлена еволюція письма? Яку роль відіграють при цьому знаряддя й матеріал письма?

4. Чому піктографію називають ще фразеографією?

5. Чому логографічне письмо є разом з тим ідеографічним?

6. Чим зумовлені відмінності давньоєгипетської, шумерської та китайської ідеографічних систем письма?

7. Чомк до цього часу зберігається китайське ієрогліфічне письмо? Чому раніше воно отримало таке широке поширення в країнах Південно-Східної Азії?

8. Які переваги й недоліки складового письма у порівнянні з буквено-звуковим? Які народи користуються зараз складовим письмом?

9. Що таке алфавіт? Звідки пішли сучасні найбільш поширені алфавіти — грецький, латинський, слов'янський?

10. Чому серби використовують кирилицю, а хорвати — латиницю?

11. Які грецькі знаки, крім букв, застосовуються у сучасних звукових системах письма?

12. У якому письмі — англійському, німецькому, російському, українському, французькому — правила читання простіші? Чому?

12. Який принцип є основним для української та російської мов?

13. Що спільного між фонематичною та фонетичною транскрипціями? Чим вони відрізняються від орфографічного письма?

14. Для чого і де використовується фонематична транскрипція?

15. Яка мета використання фонетичної транскрипції?

16. Що таке транслітерація і яке її призначення?

Лекція № 2.

Тема . Структура мови. Системний характер будови мови. Синтагматичні та парадигматичні відношення у мові ( 2 години).

Мета. Ознайомити студентів з науковими поглядами на поняття «структура та система мови». Сформувати комплексне розуміння мови як системи.

Розгорнутий план лекції

1. Структура мови. Мова як система систем. Система — це організована множина взаємопов'язаних елементів. Система має три ознаки: 1) множинність елементів ( неможлива система із одного знака, система повинна складатися, як мінімум із двох знаків); 2) організованість знаків; 3) взаємопов'язаність знаків. Лінгвістичні та нелінгвістичні системи (годинник, Сонячна система, суспільство). Структура - це будова, розташування (структурна лінгвістика, структурне вивчення мови). Думка про синонімічність термінів структура і система. “Система — це цілісність, єдність, утворена складовими елементами. Структура — членування системи на складовві частини і певна їх організованість” (О. Мельничук). “ Система — це єдність однорідних взаємозумовлених елементів. Структура — єдність різнорідних елементів” (О. Реформатський). Чотири системи в межах мови: фонологічна, морфологічна, лексична, синтаксична (чотириповерхова структура).

2. Лінгвофілософська знакова теорія. Поняття знака у філософії. Знак — матеріально виражене умовне позначення будь-чогось. Співвідношення знака і речі. Річ і знак матеріальні. Не кожна річ може бути знаком. Три характерні властивості знака: матеріальне вираження (формальний бік знака, означуюче), закріплене значення ( змістовий бік знака, означуване), діалектичний взаємозв'язок матеріального вираження і значення. Поняття філософського знака та лінгвістичного знака. Спільне й відмінне у розумінні поняття «знак» у філософії та лінгвістиці. Знаки у лінгвістиці не мають штучного взаємозв'язоку матеріального вираження і значення. Система може складатися із двох знаків і більше. Характерні ознаки лінгвістичного знака. Мова як знакова система. Мовні одиниці, які є знаками мови. Усі слова мови, а також інші мовні одиниці є знаками. Фонема – не знак мовної системи.

3. Основні рівні мови та одиниці, що їм відповідають. Одиниці мови: фонеми, морфеми, слова, речення.Ієрархічний характер мовної системи.

4. Поняття «мова» і «мовлення». Характер взаємозв’язків між мовою і мовленням. Співвідношення одиниць мови та мовлення. Функції фонеми: конститутивна (будівельна), перцептивна (сприйняття), сигніфікативна та дистинктивна ( розрізнювальна - розрізняють інші одиниці). Функції морфеми: семасіолошічна, або семантична (розрізнює значення). Функції слова: номінативна ( функція називання). Функції речення: комунікативна (функція спілкування).Чотири рівні в межах мови: фонологічний морфологічний, лексичний, синтаксичний (чотириповерхова структура).

5. Рівні мовної структури. Ієрархічний характер будови мовної системи. Роль у комунікативній функції мови кожного з рівнів мовної структури (фонетики, лексики, словотворення, морфології, синтаксису, стилів)? Час, причини і спосіб виступу одиниць мови у матеріально-ідеальному та суб’єктивно-об’єктивному аспектах.

6. Особливості вживання таких мовних одиниць мови, як звуки, слова, словосполучення і речення у мовленні. Перехід фактів мовлення у факти мови. Час і причини переходу. Спільне й відмінне у мовленні і в писемній мові, мовленні усному літературному та діалектному. Мовлення — це конкретне говоріння, усне чи письмове, і сприйняття (слухання або читання).Мова існує, реалізується, виявляє себе тільки в мовленні. Властивості мовленні: а) мовлення має лінійний характер; б) мовлення змінне і динамічне; в) мовлення індивідуальне, суб'єктивне; г) акт мовлення використовує певний набів мовних засобів із системи мови. Властивості мови: а) ієрархічна організація нелінійного характера; б) стала, статична і стабільна система; в) соціальне, суспільне об'єктивне явище; г) мова — складна лінгвістична система. Мова пов'язана з мисленням. Це не тотожні явища. Мова є інструмент, знаряддя мислення.Мислення впливає на мову, мислення відбивається в мові. Мова також впливає на мислення.

6. Синтагматичні відношення в мовленні (змінні, це здатність елементів різних рівнів мови сполучатися між собою) та парадигматичні відношення в системі мови ( сталі, це щільні єдності, сукупність яких становить систему мови).

7. Розділи мовознавства. Основні розділи мовознавства: фонетика, фонологія, акцентологія, морфонологія, морфологія, лексикологія, семасіологія, етимологія, ономастика, лексикографія, деоиватологія, синтаксис, фразеологія, стилістика.

8. Синхронічний та діахронічний аспекти вивчення мови. Синхронія — це часовий зріз, стан мвои у певну історичну епоху. Діахронія — це рух мови у часі, мовний розвиток, історична посліджовність мовних змін.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 9 - 29.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 24 – 29; 40 - 42.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 10 - 25.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 40 - 68.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 39 - 57.

Додаткова

1. Кисленко Ю. І. Системна організація мови / Ю. І. Кисленко. – К.: Вища школа, 1997. – 248 с.

2. Панов Е. Н. Знаки, символы, языки / Е. Н. Панов. – М.: Высшая школа, 1980. – 240 с.

Питання для перевірки

1. Наведіть аргументи на користь того, що мова належить до знакових систем.

2. Як Ви розумієте поняття «система» і «структура» мови?

3. Перерахуйте основні мовні одиниці. У чому полягає функціональне навантаження кожного типу одиниць? Чому фонема не є знаком мови?

4. Які рівні виділяються у мовній системі і як вони організуються?

5. У чому полягає відмінність між синхронічним і діахронічним мовознавством?

6. Заповніть пропуски у таблиці «Структура мови»:

Модуль № 2.

Лекція № 3.

Тема. Фонетика як наука про звуки людської мови (самостійна робота - 4 години).

Мета. Ознайомити студентів з поняттям про фонетичну систему мови, про будову мовленнєвого апарату людини. Сформувати поняття про звук як основну одиницю фонетики.

Розгорнутий план лекції

1. Предмет і зміст фонетики як науки. Теоретичне і практичне значення вивчення фонетики. Розділи загальної фонетики.

2. Поняття про звук мовлення. Три аспекти характеристики звуків мовлення.

3. Акустичні властивості звука (сила, висота, гучність, довгота, тембр).

4. Артикуляційна характеристика звуків мовлення:

• структура мовленнєвого апарату і функції його складових частин. Широке і вузьке розуміння мовленнєвого апарату. Активні і пасивні мовні органи;

• артикуляція звуків та її фази;

• артикуляційна база мови і акцент.

5. Функціональна (лінгвістична) характеристика звуків.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 26‑29.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 50 - 57.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 34 - 43.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 39 - 57.

6. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.

8. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.

Б. Додаткова

1. Аванесов Р. И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / Р. И. Аванесов // История советского языкознания: хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 153 - 156.

2. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.

3. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.

Питання для перевірки

1. Які ознаки звуків мовлення свідчать про те, що вони є природною матерією мови?

2. Обґрунтуйте потребу виділення трьох аспектів вивчення звуків мови.

3. Якими акустичними ознаками характеризуються звуки мовлення? Як виникають шуми і тони? Від чого залежать висота, сила(інтенсивність, гучність) і тривалість звука?

4. Що таке резонатор і резонанс? Як утворюється тембр звука?

5. Які звуки називають голосними?

6. Які звуки називають приголосними?

7. Що є предметом анатомо-фізіологічного аспекту вивчення звуків людського мовлення (антропофоніки)?

8. Обґрунтуйте термін «мовний апарат людини» в широкому і вузькому розумінні.

9. Назвіть звуки мовлення послідовно за походженням видихуваного повітря із легень. На які три частини поділяється мовний апарат і чому?

10. Дайте функціональну характеристику кожного органа мовлення.

11. Перерахуйте окремо активні і пасивні мовні органи.

12. Що таке фонація?

13. Охарактеризуйте роботу гортані і роботу голосових зв’язок:

• при вимові голосних;

• при вимові сонорних приголосних;

• при вимові шумних дзвінких приголосних;

• при вимові шумних глухих приголосних.

14. Яка роль ротової порожнини для звукоутворення?

15. Яка роль органів рота при творенні голосних звуків?

16. Яка участь носа при творенні приголосних звуків?

17. Яка участь органів рота при творенні приголосних звуків?

18. Яка участь губ при творенні голосних і приголосних звуків?

19. У якому стані перебувають мовні органи при шепоті?

20. Із роботою яких мовних органів пов’язаний поділ приголосних на тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні?

21. Що таке артикуляція звука? З яких частин вона складається?

Лекція № 3.

Тема . Основи класифікації звуків мови. Голосні та приголосні звуки (фонеми) (2 години).

Мета. Ознайомити студентів з поняттям «голосні» та «приголосні» звуки, із принципами класифікації звуків.

Розгорнутий план лекції

1. Голосні та приголосні звуки, їх акустичні та артикуляційні відмінності:

• наявність/відсутність перепони у ротовій порожнині;

• характер і ступінь напруженості мовленнєвого апарату;

• сила струменя видихуваного повітря;

• співвідношення тону і шуму;

• роль у складотворенні.

2. Принципи класифікації голосних:

• місце підняття спинки язика (голосні переднього, середнього та заднього рядів);

• ступінь підняття спинки язика до піднебіння (голосні високого, середнього та низького підняття);

• участь губ у творенні голосних (голосні лабіалізовані та не лабіалізовані);

• тривалість звука (короткі та довгі приголосні).

3. Специфіка фонетичної системи голосних різних мов світу.

Класифікація голосних української мови

Класифікація голосних російської мови

Класифікація голосних польської мови

Класифікація голосних англійської мови

Класифікація голосних німецької мови

4. Принципи класифікації приголосних звуків (фонем):

• співвідношення голосу і шуму; сонорні і шумні (дзвінкі і глухі);

• місце творення , або співвідношення активного і пасивного органів мовлення; губні (губно-губні та губно-зубні); язикові (передньоязикові (зубні та альвеолярні); середньоязикові, задньоязикові, язичкові та гортанні приголосні;

• спосіб творення, або характер перепони та спосіб її подолання; проривні носові, бокові, дрижачі; фрикативні та африкати;

• твердість/м’якість (приголосні тверді та пом’якшені);

• тривалість (короткі та подовжені приголосні).

Література

А. Основна

1. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.

2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43; 72 – 79; 89 – 93.

3. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

5. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.

7. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.

Б. Додаткова

1. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.

2. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.

3. Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.

Питання для перевірки

1. Які найтиповіші акустико-артикуляційні ознаки голосних звуків?

2. Якими типовими акустико-артикуляційними ознаками відрізняються приголосні звуки від голосних?

3. Що таке вокалізм? Що таке консонантизм?

4. Як поділяються приголосні за акусимчною ознакою?

5. З роботою яких мовних органів пов’язане творення звуків різного типу?

6. З роботою яких мовних органів творення приголосних звуків різного типу?

7. Чи є органи мовного апарату, які функціонують однаково і при творенні голосних, і при творенні приголосних звуків? У яких випадках?

8. З чим пов’язаний поділ голосних звуків за піднесенням, рядом, лабіалізацією?

9. Чи є різниця в класифікації голосних звуків української та російської мов, інших відомих Вам мов?

10. На чому базується поділ приголосних звуків на шумні та сонорні, на дзвінкі та глухі?

11. Як поділяються приголосні за роботою активного мовного органу?

12. Що означає поділ приголосних за місцем творення?

13. На основі чого виділяються дорсальні, апікальні і какумінальні звуки і як вони характеризуються?

14. Які звуки називаються увулярними, фарингальними?

15. Що означає поділ приголосних за способом творення?

16. На основі чого виділяють шиплячі і свистячі?

17. У чому особливість африкат?

18. Як Ви розумієте поняття основна і додаткова артикуляція?

19. Що таке палаталізація звуків? Яким артикуляційним моментом вони зумовлюються?

20. Як передається палатальність звуків на письмі?

21. Чи однаковою мірою і які звуки підлягають палаталізації в українській і російській мовах?

22. Що таке веляризація?

23. Що таке дифтонг? Які дифтонги Ви знаєте?

24. Що таке нескладотворчий голосний звук? Які нескладові звуки є в українській мові?

25. Що таке назалізація звуків? Що таке лабіалізація?

26. Що таке аспірація? Які звуки можуть бути аспіратами?

27. На чому ґрунтується повна класифікація голосних звуків?

28. Чи є відмінності в класифікації приголосних звуків української та російської мов? У чому вони полягають?

29. Як класифікуються звуки іноземної мови, яку Ви вивчаєте?

Лекція № 3.

Тема . Звукове мовлення як лінійний ряд звуків у часі і просторі. Орфоепія (самостійна робота - 4 години).

Мета. Ознайомити студентів з поняттям «суперсегментні одиниці мовлення», з основними принципами орфоепії.

Розгорнутий план лекції

1. Фраза як фонетичне речення:

• схема інтонації як конструктивна ознака фрази;

• елементи інтонації (мелодика мовлення, темп мовлення, фразовий та логічний наголоси, тембр голосу).

2. Мовленнєві такти, або синтагми.

3. Фонетичні (акцентні слова:

• словесний наголос та його типи (експіраторний, силовий, кількісний та музичний);

• рухомий та нерухомий.

4. Склад як мінімальна ритмічна одиниця мовленнєвого потоку:

• основні теорії складу (експіраторна, сонорна, теорія м’язового напруження);

• Складові та нескладові звуки (складові голосні та плавні приголосні; нескладові голосні у складі дифтонгів; види дифтонгів.

5. Типи складів за структурою (неприкриті/ прикриті, відкриті/закриті).

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 26 - 29.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 81- 87.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 69 - 72.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 132 - 137.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

6. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 78 - 96.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 187 - 192.

8. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 48 – 50; 68 - 94.

Додаткова

1. Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.

Питання для перевірки

1. На які ритміко-інтонаційні одиниці членується послідовно наше мовлення?

2. Що таке фраза і як вона співвідноситься з реченням?

3. Що являє собою інтонаційна схема фрази (інтонаційна конструкція)?

4. Яка роль логічного наголосу в організації мовлення?

5. Чи однозначно використовується термін «такт (мовленнєвий)» і «синтагма» в наукові та навчальній літературі? Від чого залежить членування фрази на мовленнєві такти?

6. Що таке словесний наголос? Чим відрізняється силовий (динамічний) і кулькісний (квантитативний) наголоси? Чому чехам російські голосні в наголошених складах здаються довгими, а росіяни сприймають чесьеі довгі голосні в ненаголошених складах як наголошені?

7. Чим акустично відрізняються мови за музичним наголосом?

8. Чому при сприйнятті магнітофонного запису, який складається з трьох пропорційних ударів однакової гучності, чехи стверджували, що в кожній пропорції найсильнішим був перший удар, поляки - другий, а французи – третій?

9. Чому фонетичне слово не збігається зі словом лексичним? Чим відрізняється проклітика від енклітики?

10. Чому дошкільнята ототожнюють звук зі складом і на питання: «Скільки звуків у слові рама?» - часто відповідають: «Два: ра і ма».

11. У яких випадках приголосні можуть бути складотворними? У яких мовах складові плавні є типовими звуками, а в яких факультативними?

12. Чим відрізняються висхідні дифтонги від спадних? Які дифтонги представлені в іноземній мові, яку Ви вивчаєте? Чи є дифтонги в слов’янських мовах? Як фонетично змінюються слова в слов’янських мовах, якщо в автентичній мові були дифтонги при запозиченні?

13. Чому так важко визначити межі складів і сформулювати правила складоподілу?

Лекція № 4.

Тема. Фонологія як розділ мовознавства. Поняття фонеми ( 2 години).

Мета. Домогтися усвідомленого розуміння студентами предмета фонології, сутності фонеми як її одиниці.

Теоретична частина

1. Фонологія як функціональна фонетика.

2. Фонема як одиниця мови:

• фонема і звук;

• функції фонеми;

• фонологічний зміст фонеми, її інтегральні та диференційні ознаки.

3. Варіації і варіанти фонеми, їх позиційна зумовленість.

4. Система фонем і фактори, що зумовлюють її національну своєрідність. Загальна кількість фонем. Співвідногення голосних і приголосних у системі (мови вокалічні й консонантні).

5. Фонологічні школи (МФШ, ЛФШ, Празький лінгвістичний гурток).

Література

А. Основна

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43.

2. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

4. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.

5. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.

Б. Додаткова

1. Аванесов Р. И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / Р. И. Аванесов // История советского языкознания: хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 153 - 156.

2. Донець Л. С., Мацько Л. І. Вступ до мовознавства : практикум[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. С. Донець, Л. І. Мацько. –

К. : Вища школа, 1989. – С. 62 - 64.

3. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.

4. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.

5. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.

6. Реформатский А. А. Основные положения МФШ / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 91 - 97.

7. Реформатский А. А. О расхождении МФШ с ленинградскими фонологами / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 281 - 295.

Практична частина

Дібрати текст ( приблизно 80 слів) і записати транскрипцією:

А) фонетичною;

Б) фонематичною ( з позицій МФШ і ЛФШ).

Лекція № 5.

Тема . Лексикологія як розділ мовознавства (2 години).

Мета. Ознайомити студентів з основними поняттями лексикології, із основними властивостями слова.

Розгорнутий план лекції

1. Слово в системі мови. Лексикологія та її основні розділи. Зв’язок лексикології з мисленням людини і граматичною системою мови.

2. Найважливіші ознаки простого самостійного слова:

• фонетична оформленість і автономність (наявність власного і єдиного наголосу, неможливість внутрішніх пауз);

• граматична оформленість і структурність;

• автономність значення;

• цільнооформленість (окремість) і непроникливість;

• лексико-гараматична віднесеність (приналежність до тієї чи тієї частини мови);

• вільне відтворення в якості будівельного матеріалу словосполучень і речень;

• здатність виступати в якості граматичного мінімуиа речення;

• виконання номінативної функції.

3. Слова самостійні та службові.

4. Лексичне значення слова. Фактори, що визначають лексичне значення слова. Стабільність і змінність лексичного значення слова. Співвіднесеність слова з об’єктивною дійсністю (реалією). Співвіднесеність слова з поняттям. Значення і функціонування слова.

5. Місце слова в лексико-семантичній системі мови.

6. Сутність називання. Слова вмотивовані та невмотивовані.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С.69 - 117.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 163 - 164.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 94 - 224.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 183 - 224.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 181 - 248.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 54 - 148.

Б. Додаткова

1. Абрамов В. П. Созвездие слов / В. П. Абрамов. – М. : Просвещение, 1989. – 160 с.

2. Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – 140 - 161.

3. Лисиченко Л. А. Бесіди про рідне слово. Слово і його значення. / Л. А. Лисиченко. – Харків : ХГУ, 1993. – 198 с.

4. Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений. Иллюзия и парадоксы в лексике и семантике / М. М. Маковский. – М. : Высшая школа, 1989. – 200 с.

5. Усатенко Т. П. Лексическая семантика / Т. П. Усатенко. – К. : Рад. Школа, 1984. - 265 с.

Питання для перевірки

1. Який розділ мовознавства називається лексикологією? Яке коло проблем обіймамє наука лексикологія у вузькому та широкому розумінні слова?

2. Поясніть значення терміну семасіологія. Які слова мають лексичне значення, а які не мають його? Чи ототожнюються предмети і явища зі словами, які їх називають?

3. Що таке номінативна функція слова стосовно до дій, ознак, предметів, явищ?

4. Поясніть характер взаємозв’язку між словом як знаком і його складом. Що таке предметне (денотативне) і стилістичне (конотативне) значення?

5. Поясніть роль слова у вираженні понять. Що є лексичним значенням слова? Чому лексичне значення слова? Чому лексичне значення слова опосередковано позначає реальність об’ективного світу? Яка роль поняття у цьому процесі? З’ясуйте узагальнюючу функцію слова.

6. Продемонтсруйте на конкретних прикладах із відомих Вам мов характер взаємозв’язків між словом і типлм мислення народу, словом і граматичною будовою мови.

Лекція № 6.

Тема . Типи відношення лексичних одиниць (2 години).

Мета. Ознайомити студентів з основними пардигмами лексиксичної системи мови. Сформувати розуміння системних відношень у лексичній системі мови, розкрити основні теоретичні підходи до проблем, запропонованих у лекційному занятті. Розвивати вміння здійснювати системний аналіз лексики, добирати мовний ілюстративний матеріал з різних мовних систем та здійснювати системний аналіз.

Розгорнутий план лекції

1. Слова багатозначні та однозначні. Семантична структура багатозначного слова (пряме та переносне значення слова). Типи переносного значення слова (метафора, метонімія, синекдоха).

2. Омоніми, джерела омонімії. Різновиди омонімів. Використанні омонімів у мовленні. Відмінність явища омонімії від явища полісемії.

3. Тематичні та лексико-семантичні групи слів.

4. Синоніми як члени тематичних груп соів. Типи синонімів. Джерела синонімії. Синонімічні ряди і домінанти синонімічних рядів. Синонімія і культура мовлення. Контекстуальні синоніми.

5. Антоніми як члени тематичних груп слів. Антоніми і енантіосемія. Використання антонімів в мовленні. Контекстуальні антоніми. Групи слів, які не можуть утворювати лексичні антоніми за наявності логічного протиставлення понять.

6. Паронімія. Роль слів-паронімів у стилістичному забарвленні тексту.

7. Табу та евфемізми.

8. Терміни та їх призначення. Сутність термінів. Джерела термінів. Міжнародний термінологічний фонд мов.

Література

А. Основна

1. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1959. – С. 32 – 34; 166 - 178.

2. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 107 - 117.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 192 – 194; 196 - 216.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 75 - 128.

Додаткова

1. Будагов Р. А. Введение в науку о языке: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Р. А. Будагов. – М. : Высшая школа, 1988. – 340с.

2. Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М.: Просвещение, 1986. – 175 с.

Довідкова

1. Етимологічний словник української мови: в 7 томах / За аг. Ред.. О. С. Мельничука / - К. : Наукова думка, 1982. -245 с.

2. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.

1. Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М.: Просвещение, 1964 – 1973.

Питання для перевірки

1. Що таке семантична структура слова? Чи характеризується лексичне значення слова набором його семантичних компонентів?

2. Що таке термін? Чому для правильного розуміння природи терміна необхідно знати його походження? Які вам відомі визначення терміна? Чому термін дає узагальнюючу інформацію про поняття?

3. Поясніть, чому при визначенні лінгвістичної суті терміна необхідно виходити із співвіднесеності терміна з об’єктом (предметом) чи системою об’єктів (предметів) матеріального світу, з поняттям та предметно логічними відношеннями між поняттями?

4. Яке значення називається прямим , а яке – переносним?

5. Які слова називаються омонімами, синонімами, антонімами, паронімами? З’ясуйте різницю між багатозначними словами і омонімами. Чи мають місце у паронімах семантико-образні зв’язки? У якому відношенні пеербувають явища синонімії та полісемії?

Лекція № 7.

Тема . Лексична система мови (2 години).

Мета. Виявити основні шляхи збагачення лексичної системи мови, проаналізувати впливи на систему української мови протягом всієї її еволюції, з’ясувати можливості впливу української лексики на інші мови світу, сформувати принципові світоглядні позиції щодо активізації процесу запозичень. Розвивати у студентів вміння працювати з лексичними системами різних мов, використовувати довідкову літературу, аналізувати процес формування мовної системи у зв’язку з культурологічнимипроцесами у суспільстві.

Розгорнутий план лекції

1. Основні процеси в історичному розвитку словникового запасу мови.

2. Шляхи збагачення лексики. Збагачення лексики за рахунок власних ресурсів мови.

3. Збагачення лексики за рахунок інших мов. Запозичення слів. Запозичені слова і варваризми. Калькування слів та словосполучень з іноземних мов. Види кальок.

4. Застаріла лексика. Причини виникнення застарілих слів. Історизми та архаїзми. Їх різновиди та сфери вживання.

5. Етимологія як наука. Принципи наукової етимології. Деетимологізація та її причини. Причини виникнення народної етимології.

6. Фразеологія та основні типи фразем. Джерела фразеологізмів. Вияв у фразеологізмах національної специфіки мови.

7. Стилістичні розряди лексики. Стилістичне розшарування лексики як розподіл синонімічних рядів слів за сферами використання. Загальновживана лексика. Стилістично обмежена лексика, її основні групи.

Література

А. Основна

1. Будагов Р. А. Введение в науку о языке: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Р. А. Будагов. – М. : Высшая школа, 1988. – С. 71 – 81.

2. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1959. – С. 196 – 199; 201 – 210; 363.

3. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 69 – 89; 110 – 123..

4. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 119 - 141; 155 – 159; 163 - 169.

5. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 107 – 109; 112 - 116.

6. Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М.:

Просвещение, 1986. – 175 с.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 101 – 107; 121 – 128; 148 - 151.

Додаткова

1. Паламарчук Л. С. Новий академічний словник / Л. С. Паламарчук // Мовознавство. – 1980. - №5. – С. 3 - 9.

Довідкова

1. Етимологічний словник української мови: в 7 томах / За аг. Ред.. О. С. Мельничука / - К. : Наукова думка, 1982. -245 с.

2. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.

3. Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М. : Просвещение, 1964 – 1973.

Питання для перевірки

3. Що таке етимологія і які її завдання? Наведіть приклади етимологічно прозорих і етимологічно непрозорих слів. Що таке деетимологізація слова? Що таке народна етимологія? Назвіть принципи етимологічних досліджень. Охарактеризуйте кожен із цих принципів. З’ясуйте характер зв’язку між звуковим складдом, звучанням і значенням слова в процесі етимологічних досліджень. Назвіть основні прийоми порівняльно-історичного методу, застосовувані у процесі етимологічних досліджень. Чому необхідно враховувати часову послідовність мовних явищ у галузі лексики?

4. Які словосполучення називають фразеологічними?

5. Чому фразеологічні словосполучення називають еквівалентами слів?

6. Дайте визначення фразеологічним зрощенням.

7. Що таке фразеологічні єдності?

8. Що таке фразеологічні сполучення?

9. Поясніть лексичне значення терміна «ідіома».

10. Назвіть основні джерела фразеологізмів.

Лекція № 8.

Тема . Граматика як наука про граматичну будову мови. Морфеміка. Словотвір(2 години).

Мета. Сформувати у студентів уявлення про граматичну будову мови, значення основних граматичних понять. Розвивати усіння системно сприймати мову, усвідомлювати взаємозв’язок граматичних одиниць різних рівнів граматики.

Розгорнутий план лекції

1. Граматична будова мови (граматика) як система відношень.

2. Граматичне значення слів в їх протиставленні лексичним значенням. Співвідношення лексичних і граматичних значень у самостійних і службових словах.

3. Граматичні форми слів. Лексема і словоформа. Парадигма.

4. Граматичні категорії.

5. Граматика як наука. Складові граматики. Морфологія і синтаксис.

6. Поняття про морфему. Основні типи морфем. Корні та афікси. Класифікація афіксів. Основа слова. Типи основ. Структурний (морфемний), словотвірний, етимологічний аналіз слова.

7. Частини мови як лексико-граматичні класи слів. Принципи розмежування частин мови. Система частин мови.

Література

А. Основна

1. Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1979. – 430 с.

2. Виноградов В. В. Русский язык (грамматическое учение о слове) : [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1972. – С. 10 – 13; 38 - 43.

3. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 6 – 27; 31 – 50; 98 – 126; 146 – 165; 173 - 179.

4. Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика української мови: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. – К. : Рад. школа, 1987. – С. 32 - 45.

5. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 193 – 208.

6. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 175 – 194; 206 -211; 214 - 228.

7. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 116; 123; 125; 128 – 146.

8. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 232 – 240; 265 -282.

9. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 243 - 346.

10. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Реформатский А. А. Агглютинация и фузия как две тенденции грамматического строения слова / А . А. Реформатский // Морфологическая типология и проблема классификации языков. – М. – Л. : Наука, 1965. – С. 64 - 92.

Питання для перевірки

1. Що таке граматика? Що вивчає граматика? Яке її значення в житті людини і суспільства? Які основні поняття граматики?

2. Чим відрізняється граматичне значення від лексичного? На конкретних прикладах з’ясуйте лексичне і граматичне значення слів та відмінності їх.

3. Як виражається граматичне значення?

4. Що таке синтетичний спосіб вираження граматичних значення?

5. Яка особливість аналітичного способу вираження граматичного значення?

6. Що таке аналітична і синтетична форми? Наведіть їх приклади в українській, російській та англійській мовах.

7. Яка різниця між флективністю та аглютинацією?

8. Що таке гарамтична категорія? Спільне й відмінне між понятійними і граматичними категоріями. Які є граматичні категорії? Назвіть їх структуру. Як проявляються категорії у різних мовах?

9. Що таке парадигма? Які бувають парадигми?

10. Які основні розділи граматичної науки? Що є предметом вивчення у кожному розділі?

11. Що вивчає морфеміка? Що називається морфемою? Чим відрізняється морфема від фонеми? Чи може морфема матеріально дорівнювати фонемі і за яких умов? Покажіть на прикладах конкретних морфем план змісту і план вираження. Що таке семантична сторона морфеми? Що таке морф, аломорф?

12. На які типи поділяються морфеми? Що таке основа слова? З чого вона складається і які її функції? Що називається коренем? Чим він відрізняється від основи? Чи можуть збігатися корінь і оснва?

13. Що таке афікси? Які афікси називаються постфіксами? Що таке суфікс? Яка функція флексії? Які афікси називаються префіксами? Що таке інтерфікси (інфікси)? З’ясуйте формотворчу і складотворчу роль афіксів, ілюструючи свою дуику прикладами. Що таке морфемний складслова?

14. Які основні поняття словотвору (дериватології)? Що таке твірна основа? Що таке словотворчі засоби мови?

15. Які Ви знаєте способи творення слів? Які засоби при них використовуються? Покажіть це на прикладах.

16. Які види афіксального творення Ви знаєте?

17. Що таке словотвірна модель?

18. Що таке безафіксне творення слів?

19. Що таке частини мови? Які основні категоріальні ознаки частин мови? З’ясуйте, в чому виявляється семантична ознака частин мови, - морфологічна,- синтетична, -словотворча.

20. Як класифікуються частини мови? Які основні категоріальні ознаки слів – домінантів – іменника? Прикметника? Числівника? Займенника? Дієслова? Прислівника?

21. Які ознаки дейктичних слів? Які ознаки інтер’єктивних слів (вигуків, звуконаслідувань, слів прикликання та відгону)?

22. Охарактеризуйте парадигми змінних частин мови.

23. Що таке синтагма? З’ясуйте поняття парадигматичних і синтагматичних відношень.

Лекція № 9.

Тема . Синтаксис як розділ граматики. Словосполучення та його основні ознаки (1 година).

Мета. Сформувати у студентів уявлення про синтаксичну систему мови, висвітлити основні теоретичні підходи до розуміння словосполучення як синтаксичної одиниці, які склалися в історії науки; продемонструвати основні типи словосполучень слов’янських мов та їх відмінності від структурно-семантичних типів словосполучень інших мовних груп індоєвропейської сім’ї. Розвивати навичку аналітичної роботи з базовими теоретичними джерелами, сформувати уміння системного аналізу словосполучень як синтаксичних одиниць, зіставного аналізу слова, словоформи, словосполучення і речення.

Розгорнутий план лекції

1. Поняття про речення та словосполучення. Питання визначення основної одиниці синтаксису в наукові літературі.

2. Словосполучення, слово і фразеологізм.

3. Способи синтаксичного зв’язку слів. Підрядність (узгодження, керування, прилягання); координація; тяжіння; сурядність. Граматичні засоби вираження підрядного зв’язку.

4. Форма словосполучення. Роль головного і залежного компонента.

5. Семантика словосполучень і типи синтаксичних відношень між компонентами словосполучення (атрибутивні, обставинні, об’єктні, комплетивні, синткретичні).

6. Класифікаціґ словосполучень за кількістю компонентів (прості, складні та перехідного типу). Основні підходи до питання кількісних типів словосполучень у науковій літературі.

7. Типи словосполучень за морфологічною природою головного і залежного слів ( іменні, дієслівні, прислівникові).

8. Прояв національної специфіки синтаксичних систем мов у словосполученнях.

Література

А. Основна

1. Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1979. – С. 231 - 253.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

3. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

5. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

6. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

8. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – С. 40 - 88.

Питання для перевірки

1. Охарактеризуйте словосполучення як синтаксину одиницю Чим відрізняється словосполучення від речення, від слів, від випадкового поєднання слів?

2. Що є відмінне і що може бути спільне між словосполученням і синтагмою? Наведіть приклади.

3. Які є види підрядного зв’язку між словами? Що таке узгодження? Керування? Прилягання? Тяжіння? Інкорпорування?

4. Які є типи словосполучень:

• за ступенем зв’язності;

• за кількістю компонентів;

• за лексико-граматичною природою незалежного слова;

• за синтаксичними відношеннями.

Лекція № 9.

Тема . Речення та його основні ознаки. Особливості будови речень у різних мовах (1 година).

Мета. Сформувати у студентів уявлення про те, що речення є основною синтаксичною одиницею; здійснити зістаний аналіз слова, словосполучення і речення, виокремивши специфічні ознаки речення, які вирізняють його серед інших одиниць синтаксису; висвітлити питання прояву національної специфіки граматичної системи мови на рівні речення. Розвивати навичку системного підходу до повного синтаксичного аналізу речення як основної одиниці синтаксису, зіставного аналізу речень різних мов світу.

Розгорнутий план лекції

1. Теорія речення – «ядро синтаксису» кожної мови. Історія формування синтаксису як розділу мовознавства.

2. Найважливіші ознаки речення: предикативність, модальність, синтаксичний час, інтонаційна завершеність, граматична оформленість за законами певної мови. Основні теоретичні підходи до зазначених вище понять.

3. Речення і судження.

4. Структура речення та способи її представлення. Двоскладні та односкладні речення. Члени речення та способи їх відношення жл структурної схеми. Головні члени речення та головний член односкладних речень. Поняття структурного мінімума речення. Другорядні члени речення, обов’язкові та факультативні. Основні типи речень за структурою.

5. Актуальне членування речення. Речення та висловлювання. Тема і рема висловлювання.

6. Прояв національної специфіки синтаксичних систем мов в реченнях.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

7. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – С. 40 - 88.

Питання для перевірки

1. Дайте визначення речення як найважливішої комунікативної одиниці мови. Які основні функції речення?

2. Чим речення відрізняється від інших мовних одиниць? У яких відношеннях перебуває речення з іншими мовними одиницями? Які основні ознаки речення?

3. З’ясуйте поняття предикативності, модальності , смислової і граматичної цілісності, інтонаційної завершеності.

4. Які є принципи поділу речень? Визначіть, за яким принципом поділу які типи речень виділяються. Знайдіть основні ознаки речень у кожному з типів і видів речення.

5. Що таке актуальне членування речення?

6. З’ясуйте на прикладах з історії рідної мови поняття змінності граматичної будови мови.

Практичні заняття до курсу «Вступ до мовознавства»

Модуль № 1.

Практичне заняття №1, 2 ( 4 години).

Тема. Мови світу та їх класифікація.

Мета. Ознайомити студентів із принципами порівняльно-історичного методу мовознавства, сутністю генеалогічної класифікації мов світу.

Теоретична частина

1. Зародження порівняльно-історичного методу мовознавства.

2. Основи порівняльно-історичного методу мовознавства:

   1. тотожність мов – результат спільності їх походження;

   2. прамова як першоджерело спорідненості мов;

   3. відмінність темпів і характеру розвитку спорідненості мов.

3. Прийоми порівняльно-історичного методу мовознавства:

зіставлення значимих лінгвістичних одиниць ( коренів і слів певних тематичних груп);

1. доведення їх ґенетичної тотожності;

2. прийом часових співвідношень;

3. метод зовнішньої реконструкції;

4. метод внутрішньої реконструкції.

1. Переваги і обмеженість порівняльно-історичного методу мовознавства.

2. Ґенеалогічна класифікація мов та її основні поняття:

   1. сім’я мов;

   2. гілка, або окрема група;

   3. окрема мова та її діалекти.

3. Лінгвістична карта світу.

4. Типологічна ( морфологічна) класифікація мов, її принципи.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 256 – 260.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. Для

студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 263 – 290.

2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 161 – 174.

3. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 285 – 328.

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 165 -200.

5. Леонтьев А. А. Путешествие по карте языков мира / А. А. Леонтьев. – М.: Просвещение, 1988. – С. 1 - 33.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 407 – 494.

Б. Додаткова

1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – С. 11 - 18.

2. Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови :[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. П. Бевзенко. – К.: Вища школа, 1988. – С. 5 – 6 , 20 - 22.

3. Левицький Ю. М. Мови світу //Енциклопедичний довідник/ Ю. М. Левицький. – Львів, 1988. – С. 22 - 35.

4. Мельничук О. С. Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови/ О. С. Мельничук // Мовознавство. – 1991. - №3. – С. 3 – 11.

5. Царук О. В. Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри: монографія / О. В. Царук. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. – С. 104 - 113.

Практична частина

1. Покажіть на політичній карті світу, в яких країнах поширені:

• слов’янські мови;

• міжнародні мови.

Дайте стислу характеристику фінно-угорській, тюркській, китайсько-тибетській, семіто-хамітській, індоєвропейській мовним сім’ям.

У яких країнах поширені англійська, французька, німецька, іспанська, арабська мови? Покажіть їх на карті світу. У яких країнах ці мови виконують функцію державної мови? Назвіть мови їх груп.

Назвіть мови, найпоширеніші на кожному з континентів. Покажіть райони поширення цих мов на лінгвістичній карті. Визначте їх приналежність до тієї чи тієї сім’ї і групи мов.

Чому багато країн Північної та Південної Америки називають Латинськими? Покажіть ці країни на карті світу.

Яка з мов – таджицька чи узбецька є далекою родичкою української?

Знайдіть п’яте зайве:

• болгарська, македонська, сербська, словацька, словенська;

• казахська, каракалпацька, карельська, киргизька, кумицька;

• угорська, мансійська, молдавська, мордовська.

Нижченазвані мови диференціюйте за сім’ями і групами відповідно до ґенеалогічної класифікації мов. Які з них є державними і в яких країнах?

В’єтнамська, польська, пруська,португальська, фінська, ірландська, українська, естонська, вірменська, чеська, татарська, англійська, шотландська, литовська, корейська, норвезька, японська, грузинська, лужицька.

9. Визначте на карті світу, в яких країнах поширені східні, західні, п південні слов’янські мови.

10. Назвіть мови ізолюючого типу. Які їх основні граматичні ознаки? Покажіть сферу поширення цих мов на карті світу.

11. Назвіть основні граматичні ознаки мов афіксуючого типу. Покажіть сферу поширення цих мов на карті світу.

12. Мотивуйте прикладами відмінність між мовами аглютинуючими і флективними, флективними і синтетичними аналітичними. Які мови належать до кожного типу? Покажіть сферу поширення цих мов на карті світу.

13. Які граматичні ознаки полісинтетичних мов? Чи має схожість інкорпоруючий комплекс із складним словом? Покажіть сферу поширення цих мов на карті світу.

14. Чи відбуваються якісні зміни в граматичних типах мови в межах тривалого історичного періоду? Відповіді мотивуйте прикладами.

Практичне заняття № 3, 4.

Тема. Походження і розвиток мов (4 години).

Мета. З’ясувати, у чому полягає проблема походження мови як явища. Ознайомити студентів із основними лінгвофілософськими теоріями цієї проблеми. Показати відмінність у підході до проблеми походження людської мови і формування та розвитку конкретних мов світу.

Теоретична частина

1. Специфічні особливості проблеми походження мови. Чим відрізняється проблема походження мови взагалі від проблеми виникнення якоїсь конкретної національної мови?

2. Розкрийте суть теорії походження мов (релігійні легенди про походження мови, погляди античних філософів, теорія звуконаслідування, ономатопетична теорія, гіпотеза трудових вигуків тощо). Класифікуйте теорії на групи (релігійні, психологічні, природні, соціальні теорії).

3. Розв’язання проблеми походження людської мови з точки зору сучасної лінгвістики. Фактори, що відіграли вирішальну роль у формуванні людини і появі мови.

4. Закономірності історичного розвитку мови. Лінгвістичні закони.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 228 - 235.

5. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 147 - 156.

6. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 56 - 102.

7. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 39 - 57.

8. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 465 - 474.

Б. Додаткова

1. Будагов Р. А. Человек и его язык / Р. А. Будагов. – М.: МГУ, 1976. – С. 28 -56.

2. Булаховський Л. А. Питання походження української мови / Л. А. Булаховський. – К.: Рад. Школа, 1956. – 450 с.

3. Леонтьев А. А. Путешествие по карте языков мира / А. А. Леонтьев. – М.: Просвещение, 1988. – С. 97.

4. Панов Е. Н. Знаки, символы, языки / Е. Н. Панов. – М.: Высшая школа, 1980. – 240 с.

Практична частина

1. Підготуйтесь до аргументованого захисту однієї з обраних вами теорій походження мови. Доберіть самостійно мовний матеріал на її підтвердження. Підберіть критичні питання та зауваження щодо інших концепцій.

2. З’ясуйте, що таке субстрат, адстрат, суперстрат.

3. Визначте явище мовної інтерференції. Наведіть приклади.

4. Підготуйте невеличкі повідомлення:

• історія становлення англійської, іспанської, української або будь-якої іншої мови світу;

• походження праслов’янської мови і шляхи розвитку східнослов’янських мов;

• походження різних мовних шарів (на матеріалі конкретної мови).

Практичне заняття № 5, 6.

Тема. Історія письма ( 4 години).

Мета. Сформувати уявлення про письмо як особливу знакову систему, елементами якої є графеми. Домогтися усвідомлення студентами етапів розвитку письма, ознайомити із найбільш значущими алфавітними системами.

Теоретична частина

1. Письмо як дублер звукового мовлення:

• предметні способи передачі повідомлень;

• причини зародження письма.

1. Типи письма за характером нарисних знаків:

• піктографія, наочно-образна та умовно-символічна;

• логографія і морфемографія;

• фонографія (складове письмо, буквено-звукове письмо).

1. Графіка і орфографія:

• графіка як сукупність правил використання і читання букв;

• орфографія та її основні принципи (фонетичний і фонематичний, морфологічний і символічний, традиційний);

1. Спеціальні типи письма:

• фонематична транскрипція;

• фонетична транскрипція, її системи і міжнародний фонетичний алфавіт;

- практична транскрипція і транслітерація.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 236 - 255.

2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 156 - 174.

3. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 56 - 102.

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34.

5. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 348 - 382.

Б. Додаткова

1. Истрин Б. Н. Возникновение и развитие письма / Б. Н. Истрин. – М. : Наука, 1965. – С. 88 – 120; 258 – 299; 402 – 504.

2. Різник М. Г. Письмо і шрифт/ М. Г. Різник. – К.: Вища школа, 1978. – 152 с.

Практична частина

1. Які пережитки предметних послань зустрічаються у сучасних цивілізованих народів?

2. Уважно розгляньте малюнки 20 – 30; 24 – 28 []. Подайте коментар. З’ясуйте, до якого виду графічного письма вони належать.

3. Проаналізуйте малюнки 29 – 32 []. Прокоментуйте історію письма від піктографії до сучасних ієрогліфів. Чим зумовлені відмінності давньоєгипетської, шумерської та китайської ієрогліфічних систем письма? Чому досі зберігається китайське ієрогліфічне письмо? Чому раніше воно мало таке поширення в країнах Південно-Східної Азії?

4. Які переваги і недоліки силабічного письма порівняно із буквено-звуковим письмом? Які народи користуються досі силабічним типом письма?

5. Проаналізуйте таблицю №89 []. Порівняйте букви алфавітів. З’ясуйте етимологію слів «глаголиця» і «кирилиця». Поясніть сутність полеміки навколо питання про походження слов’янського письма. Чому серби використовують кирилицю, а хорвати – латиницю?

6. Які графічні знаки, крім букв, застосовуються у сучасних звукових системах письма?

7. Дайте характеристику грецькому, латинському, фінікійському алфавітам.

8. Проф. Д. М. Ушаков стверджував: «Правопис – це костюм, в якому

появляється мова, і він може бути зручним і незручним; однак завжди треба пам’ятати, що це зовнішність, від зміни якої не змінюється мова. Мова живе і змінюється зовсім незалежно від правопису». Проаналізуйте цю думку. Дійсно звукова мова не підлягає впливу орфографії?

Модуль № 2.

Практичне заняття №7.

Тема. Звукова система мови. Три аспекти у вивченні звуків мови. Робота мовленнєвого апарата (2 години).

Мета. Сформувати у студентів уявлення про фонетичний рівень мови як один із ярусів загальної системи мови.

Теоретична частина

1. Предмет фонетики в її теоретичному й практичному аспектах.

2. Акустична характеристика звуків мови:

• Як творяться звуки мови?

• Які коливання пружного тіла утворюють музикальні звуки, а які коливання не утворюють музикальні звуки?

• Що слід розуміти під основним тоном звука і обертоном?

• Чим визначається висота, тембр звука?

• Яка роль резонатора і резонансу у створенні звука мови?

• Які звуки називаються голосними?

• Які звуки називають приголосними?

3. Анатомо-фізіологічна характеристика звуків мови:

• З яких частин складається мовленнєвий апарат людини?

• Які мовні органи вважаються активними, а які пасивними?

• Що таке артикуляція і артикуляційна база мови?

• З яких частин (фаз) складається артикуляція звуків?

• Які ви знаєте артикуляційні особливості окремих звуків у різних мовах? Наведіть приклади.

4. Лінгвістична характеристика звуків мови (загальна характеристика).

Література

А. Основна

1. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 50 - 57.

2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 - 43.

3. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34.

5. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.

7. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.

Б. Додаткова

4. Аванесов Р. И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / Р. И. Аванесов // История советского языкознания: хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 153 - 156.

5. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.

6. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.

Практична частина

1. З’ясуйте, за яким акустичним параметром ми впізнаємо по телефону голос знайомої нам людини, голос дорослого і дитини, чоловіка і жінки?

2. Послухайте, як звучить один текст, який читають ваші однокурсники. Визначте результати резонансу.

3. Визначте, з якою акустичною ознакою пов’язані відмінності таких парп слів іноземної мови:

англ.: sleep – slip, peak – pick, seat – sit, seal – sill, leap – lip.

4. Доберіть приклади інших мов, якими ви володієте чи які ви вивчаєте.

5. Перемалюйте схему мовленнєвого апарата. Проаналізуйте функціональні особливості активних і пасивних мовних органів.

Практичне заняття № 8, 9.

Тема. Класифікація голосних і приголосних звуків (фонем). Фонетичні процеси (4 години).

Мета. Сформулювати поняття про фонетичну систему мови, принципи класифікацію звуків (фонем). З’ясувати сутність живих фонетичних процесів та процесів історичних.

Теоретична частина

1. Система голосних звуків (фонем). Найтиповіші акустико-артикуляційні ознаки голосних звуків (фонем). Що таке вокалізм? З роботою яких мовленнєвих органів пов’язане творення голосних звуків (фонем) різного типу? З чим пов’язаний поліл голосниз звуків (фонем) за ступенем підняття спинки язика до піднебіння; за рядом; за участю губ?

2. Спостерігаючи за мовленнєвими органами у власній вимові українських голосних звуків (фонем), виділіть звуки високого піднесення, низького піднесення, середнього піднесення, переднього ряду, заднього ряду, середнього ряду (визначте, в яких мовах наявні голосні середнього ряду), лабіалізовані.

3. Визначте, в яких опозиціях один до одного перебувають голосні звуки української мови.

4. Чи правильним є визначення: голосними є звуки, при вимові яких повітряний струмінь не зустрічає ніяких перешкод?

5. Система приголосних звуків (фонем). Що таке консонантизм?

6. Спостерігаючи за мовними органами при вимові приголосних звуків української мови, окремо виділіть губні, гортанні, язикові приголосні.

7. Спостерігаючи за мовними органами при вимові приголосних звуків української мови, окремо виділіть зімкнені, щілинні, африкати, дрижачі, бокові приголосні.

8. Комбінаторні зміни голосних і приголосних звуків (фонем).

9. Позиційні зміни голосних.

10. Історичні чергування голосних і приголосних.

Література

А. Основна

1. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.

2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43; 72 – 79; 89 – 93.

3. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

5. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.

7. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.

Б. Додаткова

1. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.

2. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.

3. Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.

Практична частина

1. Розв’яжіть пропорції: [і] : [о] = [е] : [?]. Доберіть аналогічні пропорції в українській фонетичній системі та у фонетичних системах інших європейських мов.

2. Виконати вправи 23 – 28 [].

3. Охарактеризуйте голосні звуки в словах різних мов:

• рос.: утро, гордость, экзамен, прекрасный;

• укр.: степ, гора, бажання, усміхнений;

• англ.: name, cat, me, good;

• пол.: brudny, daleki, dobrdze, hiaty;

• нім.: Bild,leben,Stadt.

4. Розв’яжіть пропорції: [б] : [п] = [з] : [?]. Доберіть аналогічні пропорції в українській фонетичній системі та у фонетичних системах інших європейських мов.

5. Зіставте класифікації приголосних звуків (фонем) української, російської, польської, англійської, німецької, французької мов.

6. Охарактеризуйте приголосні звуки (фонеми):

• укр..: людяність, зіронька, чарівний, народження;

• рос.: успех, английский, доцент, счастье;

• пол.: rytm, dobry, noga, chleb.

7. Визначте і охарактеризуйте явища редукції в словах:

• укр..: вишенька, повечоріло, зозуленька, кожушина, степовик;

• рос.: садовод, водолечебница, гостеприимный, лосятина, вышивание.

8. Визначте, в яких позиційних варіантах реалізуються приголосні звуки:

• укр.: збройний, здавна, койне, крайнебо, ковзаняр, дівка, взяв, ковбой;

• рос.: сад, дуб, голубь, берег, луг, комод, любов, друг, суд.

9. Знайдіть явища акомодації голосних звуків і поясніть їх:

- укр.: дядько, люлька, косять, рясно, люстра, дудочка, Льонька;

- рос.: лед, отыграться, буря, сядь, горько, мыл, пуля, предыстория.

10. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Знайдіть та поясніть явища асиміляції.

Молотьба, пісня, ось де, якби, могутні, принісши, дивуються, кузня, заквітчати, кігті, зцілити, у мисці, мишці, радість, льотчик.

4. У поданих словах знайдіть явища дисиміляції, поясніть їх.

Рушник, сердешний, вищий, соняшний, лицар, срібло, хто, кращий.

5. Як можна пояснити появу в розмовному мовленні просторічних форм: «калідор» замість «коридор», «лабораторія» замість «лабораторія», «свайба» замість «свадьба», « транвай» замість «трамвай», «асфальт» замість «асфальт».

6. Знайдіть і охарактеризуйте явище епентези та протези в словах: Індія, вогонь, вузький, павільйон, Ганна, опозиція, вівця, вікно, просторіччя: какао, окіян, вгірок, фіялка, Гандрій.

7. Які явища відбулися між відповідними парами слів?

Творушка (рос.) – ватрушка; феврарь (рос. ) – февраль; знаменоносец

( рос.) – знаменосец; трагікокомедия ( рос.) – трагикомедия, дикообраз (рос.) – дикобраз; вельблюд (рос.) – верблюд.

8. Наведіть приклади українською, російською чи іншими мовами, які б ілюстрували явище протези.

Модуль № 3.

Практичне заняття № 10, 11.

Тема. Лексикологія як розділ мовознавства. Слово як предмет лексикології ( 4 години).

Мета. Ознайомити студентів з основними проблемами лексикології, сформувати поняття про лексичну систему мови.

Теоретична частина

1. Слово у системі мови. Лексикологія та її основні розділи.

2. Найважливіші ознаки слова.

3. Слова самостійні і службові.

4. Лексичне значення слова:

• стабільність і рухомість лексичного значення;

• фактори, що зумовлюють лексичне значення (співвіднесеність слова з об’єктивною дійсністю, з поняттям);

• місце слова в лексикосемантичній системі мови;

• сутність називання;

• слова вмотивовані й невмотивовані;

• значення і вживання слова.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С.69 - 117.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 163 - 164.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 94 - 224.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 183 - 224.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 181 - 248.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 54 - 148.

Б. Додаткова

1. Абрамов В. П. Созвездие слов / В. П. Абрамов. – М. : Просвещение, 1989. – 160 с.

2. Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – 140 - 161.

3. Лисиченко Л. А. Бесіди про рідне слово. Слово і його значення. / Л. А. Лисиченко. – Харків : ХГУ, 1993. – 198 с.

4. Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений. Иллюзия и парадоксы в лексике и семантике / М. М. Маковский. – М. : Высшая школа, 1989. – 200 с.

5. Усатенко Т. П. Лексическая семантика / Т. П. Усатенко. – К. : Рад. Школа, 1984. - 265 с.

Практична частина

1. Що таке слово? Які слова в наведеному тексті мають лексичне і граматичне значення, а які – лише граматичне?

Квітчастий луг і дощик золотий,

А вдалині, мов акварелі, -

Примружились гаї, замислились оселі…

Ах, серце, пий!

Повітря, мов прив’ялий трунок.

Це рання осінь шле цілунок

Такий чудовий та сумний (П. Тичина).

2. Розгляньте наведені приклади, з’ясуйте, які зв’язки існують між словом і поняттям.

Моціон – це прогулянка для здоров’я.

Ходити, дибати, топати, брести, плентатися, плестися.

3. Значення слова визначається його лінгвістичною співвіднесеністю з іншими словами. Дайте коментар до таких прикладів:

укр..: рука від кісті до плеча англ..: arm

кість руки hand

нога – ступня foot

палець на руці finger

нога від ступні і вище leg

палець на нозі toe

блакитний blue

4. Що таке семантична структура слова? З’ясуйте, які ознаки утворюють структуру лексичного значення наведених нижче слів. Зразок: Евкаліпт: 1) дерево; 2) вічнозелене; 3) швидкоростуче; 4) родина миртових.

Вата, ватра, вепр, верства, верша, веселка, графин, госпіталь, десерт, туя, директива, лаванда, сметана.

Практичне заняття № 12, 13.

Тема. Типи відношень лексичних одиниць (4 години).

Мета. Домогтися свідомого засвоєння студентами типів відношень лексичних одиниць.

Теоретична частина

1. Слова однозначні та багатозначні:

- семантична структура багатозначного слова;

- типи переносного значення слова (метафора, метонімія, синекдоха);

2. Омоніми як ряди слів, що збігаються за звуковою оболонкою (джерела омонімії, різновиди омонімів).

3. Синоніми й антоніми як члени тематичних груп слів у лексичній системі мови.

4. Терміни та їх цільове призначення.

5. Фразеологія і основні типи фразем.

6. Стилістичні ресурси лексики.

7. Історичні зміни словникового складу мови:

• причини історичних змін;

• історизми та архаїзми;

• неологізми;

• запозичення.

8. Внутрішня форма слова. Деетимологізація. Народна етимологія.

9. Історична лексикологія та етимологія.

Література

А. Основна

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 104 - 119.

2. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 196 - 216.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

4. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 75 - 128.

Б. Додаткова

1. Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М: Просвещение, 1986. – 175 с.

2. Полюга Л. М. Омонімія і багатозначність / Л. М. Полюга // Українська мова і література в школі. – 1985. - №7. – С. 40 – 45.

3. Трубачев О. Н. Реконструкция слов и их значений / О. Н. Трубачев // Вопросы языкознания. – 1980. - №3. – С. 314 – 318.

Довідкова

1. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.

2. Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М. : Просвещение, 1964 – 1973.

3. Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник / К. Т. Баранцев. – К. : Рад. Школа, 1969. – 152 с.

4. Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови: в 2 томах / Г. М. Удовиченко. – К. : Вища школа, 1978.

Практична частина

1. Виберіть з будь-якого тлумачного словника 5 однозначних і 5 багатозначних слів.

2. Простежте, чи збігаються за своїм семантичним кодом слова: укр. : іти; нім.: gehen; фр.: aller; англ. : to go.

3. Простежте значення слова за словником:

• нім.: die Weide, die Seite, Fub, Stadium,

• англ.: set, Sidt, foot, stage;

• фр. : poste, piecе

4. Поясніть значення поданих термінів, користуючись відповідним словником: аглютинація, ад’єктивація, омофонія, парадигма, деетимологізація, фузія, варваризми.

5. Установіть, яким шляхом виникли омоніми. При потребі використайте етимологічний словник.

Укр. : шах (титул монарха) – шах ( тармін шахової гри);

Мило (ім..) – мило (прислівник);

Зефір (вітер) – зефір (тканина) – зефір ( ласощі);

Сонце – сон це.

Рос.: брак (шлюб) – брак (неякісні вироби);

Язык (орган смаку) – язык (засіб спілкування);

Лечу ( від дієслова лететь) – лечу ( від дієслова лечить);

Рот - род.

6. Поясніть значення паронімів:

Інтелігентний – інтелігентський; адрес – адреса; туристський – туристичний; статус – статут; ефектно – ефективно.

7. Проаналізуйте мовне явище:

• нім. : Band – том, стрічка, тасьма, бант, кайдани;

• англ.: board – стіл, харчування, дошка, управління, міністерство, борт.

8. Доберіть приклади вживання слів у переносному значенні (метафора, метонімія, синекдоха). Подайте коментар.

9. Поділіть фразеологічні звороти на три типи: а) фразеологічні зрощення; б) фразеологічні єдності; в) фразеологічні сполучення.

Лихом об землю вдарити (кинути). Наздогад буряків, щоб дали капусти. Світ за осі. Залити за шкуру сала. Не чути ніу під собою. На всі руки майстер. От тобі, бабо, і Юріїв день. Носа не показувати. Брати в шори. Перемивати кісточки. Відкрити Америку. Альфа і омега. Ловити вітру в полі. Пір’я розпускати. Терновий вінець.

Практичне заняття № 14, 15.

Тема. Лексична система мови (4 години).

Мета. Дати поняття про лексико-семантичну систему мови, про шляхи її збагачення.

Теоретична частина

1. Поняття лексико-семантичної системи.

2. Парадигматичні та синтагматичні відношення в лексичній системі мови.

3. Словниковий склад мови.

4. Стилістична диференціація лексики.

Література

А. Основна

1. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1959. – С. 32 – 34; 166 - 178.

2. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 107 - 117.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 192 – 194; 196 - 216.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 75 - 128.

Додаткова

1. Будагов Р. А. Введение в науку о языке: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Р. А. Будагов. – М. : Высшая школа, 1988. – 340с.

2. Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М.: Просвещение, 1986. – 175 с.

Довідкова

1. Етимологічний словник української мови: в 7 томах / За аг. Ред.. О. С. Мельничука / - К. : Наукова думка, 1982. -245 с.

2. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.

2. Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М.: Просвещение, 1964 – 1973.

Практична частина

1. Випишіть старослов’янізми, тюркізми, грецизми, латинізми з наведених слів в окремі групи за схемою:

Усно з’ясуйте, якими фонетичними і морфологічними ознаками вони характеризуються.

Укр.: вождь, щедрий, приязнь, учитель, істинний, буква, глашатай, граматика, філософія, академія, алфавіт, любимий, адміністрація, уста, чадо, братія, факультет, декан, цитата, бюлетень, огненний, гієна, мудрий, акт, змій, нащадок, інтервенція, лекція, секретар, диктор, базар, табун, тулуб;

Рос.: разногласие, преграждать, вождение, мочь – мощь, младший, главный, угождать, агитация, студент, драма, любитель, конструкция, политика, администрация, санаторий, школа, депрессия, реконструкция, театр.

2. Наведіть по 5 прикладів історизмів, архаїзмів, неологізмів.

3. Користуючись етимологічними словниками російської та української мов, поясніть етимологію поданих слів:

Укр.: колодязь, кінець, острів, сорок, дев’яносто;

Рос.: отвага, чепуха, вдохновение, дерзать, досуг.

Модуль № 4.

Практичне заняття № 16.

Тема. Граматика як розділ мовознавства. Граматична форма. Граматичне значення. Граматична категорія ( 2 години).

Мета. Познайомити студентів із основними поняттями граматики.

Теоретична частина

1. Граматична будова мови (граматика) як система відношень.

2. Граматичне значення слів в їх протиставленості лексичним значенням: а) абстрактні/реальні; б) типові (категоріальні)/ індивідуальні; в) обов'язкові (класифікуючі)/ факультативні; г) формальні/ основні.

3. Співвідношення лексичних і граматичних значень у самостійних і службових словах.

4. Граматичні форми слів: а) граматична форма як внутрішня єдність граматичного значення та його формального показника; б) лексема і словоформа; в) парадигма.

5. Граматичні категорії, лексико-граматичні і власне граматичні ( класифікуючі та словозмінні).

6. Граматика як наука. Складові частини граматики: а) морфологія як учення про форми слова та лексико-граматичні класи слів.

7. Синтаксис як учення про функції форм слова, про будову словосполучення та речення.

Література

А. Основна

1. Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1979. – С. 231 - 253.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

3. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

5. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

6. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

8. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – С. 40 - 88.

Практична частина

1. В яких значеннях використовується термін “граматика”?

2. Дібрати текст художнього стилю ( 50 слів). Проаналізувати співвідношення лексичних та граматичних значень представлених слів. Користуйтеся довідковою літературою.

3. Продемонструйте систему частин мови української мови. Зазначте систему граматичних значень, граматичних категорій та граматичних форм кожної частини мови. Подайте зіставну характеристику морфологічної системи української мови з аналогічною системою однієї із європейських мов (за власним вибором). Укладіть таблицю. Наведіть приклади до кожної мовної ситуації.

Практичне заняття № 17.

Тема. Словосполучення та його основні ознаки (2 години).

Мета. Удосконалити набуті в шкільному курсі української мови знання із синтаксису словосполучення.

Теоретична частина

1. Словосполучення. Слово. Фразема.

2. Способи синтаксичного зв’язку:

• підрядність (узгодження, керування, прилягання);

• координація і тяжіння;

• сурядність.

3. Форма словосполучення ( підрядного сполучення слів). Роль головного і залежного компонентів. Зовнішня і внутрішня форма словосполучення.

4. Семантика словосполучень, синтаксичні відношення між компонентами ( атрибутивні, обставинні, об’єктні, комплетивні, синкретичні).

5. Класифікація словосполучень за будовою ( прості, складні, комбіновані).

6. Типи словосполучень за морфологічною природою головного компонента ( іменні, дієслівні, прислівникові).

Література

А. Основна

1. Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1979. – С. 231 - 253.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

3. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

5. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

6. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

8. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – С. 40 - 88.

Практична частина

Спишіть текст. Виділіть словосполучення і проаналізуйте їх.

Гарбузи в’ються поміж картоплею, спинаються на тини, перелазять через тин, вони, прикріпившись чіпкими своїми вісиками, просочуються , пробиваються скрізь, де тільки можуть знайти краплину сонця. Завойований простір вони відзначають високим зірчастим цвітом, цілими вогняними сузір’ями, які палахкотять поміж кущами картоплі, які завзято здираються на кущі, на тини, всі перелазять через рови, з наївною безтурботністю вискакують на вигін, на стежку, на дорогу, розцвітають і там, нашорошуючи свої чутливі струни-вусики, аж доки довірливість не розтопче в пилюці людська ного, або ж худоба, або ж переїде колесо воза чи велосипеда. Так закінчуюються майже всі вилазки гарбузів за межі городу, але це їх не лякає, не зупиняє, - і хіба тут відмовищ городній рослині у вродженій відвазі (Є Гуцало).

Практичне заняття №18.

Тема. Синтаксис як розділ граматики. Вчення про речення ( 2 години).

Мета. Довести до студентів думку про те, що синтаксична система кожної мови виявляє її національну специфіку; ознайомитися з основними поняттями синтаксису.

Теоретична частина

1. Учення про речення – «ядро синтаксису» будь0якої мови

2. Найважливіші ознаки речення: предикативність, синтаксичний час, модальність, інтонаційна завершеність, граматична оформленість за законами певної мови.

3. Речення і судження.

4. Двоскладні й односкладні речення.

5. Структура речення і способи її реалізації.

6. Члени речення у їх відношенні до структурної схеми. Головні члени двоскладного речення і головний член односкладного речення. Другорядні члени речення ( обов’язкові та факультативні поширювачі предиката).

7. Актуальне членування речення. Речення і висловлення. Тема і рема висловлення.

8. Основні типи речень за структурою. Прості непоширені / поширені , повні /неповні, ускладнені/ неускладнені речення. Складні сполучникові і безсполучникові речення.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

7. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – С. 40 - 88.

Практична частина

Речення, подані у тексті, проаналізуйте за схемою повного синтаксичного розбору. Поясніть пунктограми.

За татарським бродом коні топчуть яру руту і туман. За татарським бродом із сивого жита, червоно маку народжується місяць, і коло козацької могили, як повір’я, висікається старий вітряк.

А в татарському броді глухо бухикають весла: похилі, наче давнина, діди стоять на човнах-душогубках, і не знати, що вони виловлюють – рибу чи далеку минувшину, бо тут , над берегом, і соняшники, немов щити, бо тут , над водою, і комар дзвенить, як ординська стріла, бо і досі хвиля вимиває зотлілий посів зотлілого часу: чиїсь таляри, чиїсь щерблені кості.

О пам’ять і смуток землі, чи минулися ви? Чи минулись? Бо й тепер од печалі сивіє жито над ханськими і чорними шляхами, бо й тепер є татарські броди і козачі могили. Це давнина. Це наша гірка, мов полин давнина, її вже збуває час по книгах і кобзарі по майданах (М. Стельмах).