МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІІ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА
МЕХАНІЗАЦІЇ БУДІВНИЦТВА
Для
дипломного проектування і самостійної
роботи з дисципліни “Організація
будівництва” по темі: “Проектування
будгенпланів” для студентів напрямку
будівництво.
Кривий Ріг 2006 р.
Укладачі: Валовой О.І., Рогозін
В.В.
Відповідальний за випуск: Бендерський
Ю.Б.
Рецензент: Афанасьєв В.В.
Методичні вказівки призначені для
дипломного проектування і виконання
самостійної роботи з дисципліни
“Організація будівництва”. Викладені
питання по проектуванню будгенпланів
у складі проектів організації будівкництва
(ПОБ) і проектів виконання робіт (ПВР)
при новому будівництві і реконструкції
об’ктів, зміст та склад цього розділу
у дипломному проекті.
Розглянуто на засіданні
Схвалено на вченій раді
кафедри ТОМБ будівельного
факультету
протокол № 4 від 01.2006 р. протокол №
4 від 02 .2006 р
Зміст
Вступ.............................................................................................3
Організація будівельного майданчика
для будівництва
та реконструкції
об’ктів..............................................................4
Проектування будівельніх генеральних
планів.......................27
Додатки........................................................................................48
Література....................................................................................60
ВСТУП
Сучасний
стан будівельної справи передбачає
обов"язкову глибоку
доробку питань, пов"язаних з
організацією виробничих процесів
безпосередньо
на будівельному майданчику.
Ці питання розробляються у спеціальних
проектах - проектах організації
будівництва /ПОБ/ і проектах виконання
робіт /ПВР/.
Особливе місце серед проектних документів
ПОБ та ПВР посідають будівельні
генеральні плани /БГП/.
БГП зведення чи
реконструкції будівлі або споруди є
підсумковим проектним документом
розв"язання великого комплексу
інженерних завдань
щодо організації будівельного
господарства, необхідного для зведення
або реконструкції об"єкта у конкретному
місці.
Будівельне
господарство - це комплекс виробничих
та допоміжних об"єктів будівельного
підрозділу, призначених для забезпечення
будівельно-монтажних робіт й обслуговування
персоналу будівництва. До нього
входять будівельні машини й механізовані
установки, тимчасові виробничі
підприємства й окремі цехи, об "єкти
транспортного й складського
господарства, водо-, електро- і
теплопостачання, зв"язку, адміністративні,
санітарні, господарські та житлові
будівлі.
Об"єкти будівельного господарства
можуть розташовуватися як безпосередньо
на будівельному майданчику, так і поза
його межами.
У зв"язку з
цим найчастіше під будівельним
господарством окремої будови мають на
увазі виробничі та допоміжні об"єкти
будівельного підрозділу, потрібні
для забезпечення будівельно-монтажних
робіт
та обслуговування персоналу будівництва,
розташовані безпосередньо
на будівельному майданчику.
Найважливішою передумовою проектування
будівельного
господарства є продумане забезпечення
будівництва у повній відповідності до
проекту за неодмінної умови - мінімуму
витрат.
Один
із шляхів до цього - першочергове
зведення інженерних мереж, установок,
будівель та споруд, передбачених
проектом, в точно
визначеному обсязі, який забезпечив
би всі потреби будівництва.
З наведеного випливає, що проектні
рішення з організації будівельного
господарства й розробки БГП у багатьох
випадках мають багатоваріантний
характер. Методика проектування БГП
останнім часом збагатилась економічними
моделями оцінки проектних рішень, які
забезпечують зумовлений ступінь їх
оптимальності за розглянутими варіантами.
Велике різноманіття завдань і критеріїв
оцінки проектних рішень дозволяє
застосовувати при створенні БГП ігрові
методи проектування. Це дає змогу
активізувати навчальний процес,
підвищити його ефективність щодо рівня
засвоєння методики проектування БГП
й набуття навичок колективної проектної
роботи.
1.1. Види будівельних генеральних планів
Спорудження об"єкта в установлені
строки, економно, якісно і з дотриманням
усіх інших вимог багато в чому визначає
якість організації будівельного
майданчика.
Організацію
будівельного майданчика в цілому
визначають рішення багатьох технологічних,
організаційних і соціологічних завдань
щодо спорудження об"єкта на різних
стадіях його
будівництва.
До технологічних завдань відносять
вирішення питань механізації основних
будівельно-монтажних робіт і розміщення
засобів механізації в різні періоди
будівництва об"єкта.
До
організаційних завдань відносять
питання добору й розміщення об"єктів
будівельного господарства, включаючи
організацію транспорту, складського
господарства, електро- і енергопостачання,
зв"язку й сигналізації,
адміністративно-побутового обслуговування,
а також інших тимчасових
об"єктів виробничого призначення.
До
соціологічних завдань відносять
вирішення питань побутового, культурного
і методичного обслуговування
будівельників.
Завершальним
проектним документом організації
будівельного майданчика
для спорудження об"єкта є БГП.
Будівельні
генеральні плани розробляють і в складі
ПОБ, і в складі
ПВР. У дипломному проекті можна розробляти
БГП, що за своїм змістом відповідають
вимогам БГП як у складі ПОБ, так і в
складі ПВР. Практично
ці БГП відрізняються тільки деталізацією
рішень з організації
будівельного майданчика.
У розробку БГП закладають такі основні
принципи:
І/
найменша розтягненість, економічність
будівництва й експлуатації
тимчасових інженерних комунікацій;
2/
мінімум витрат на будівельне господарство
за рахунок використання
наявних, а також споруджуваних
/передбачених проектом об'єкта/
будівель і комунікацій;
З/
організація найраціональніших
вантажопотоків на майданчику з
мінімальним числом перевантажень, а
також з комплексною механізацією
вантажно-розвантажувальних, складських
і транспортних робіт;
4/
розміщення виробничих установок на
найближчій відстані від місць
потреби в їхній продукції у процесі
спорудження об"єкта;
5/
розміщення тимчасових будівель, споруд,
мереж та установок на
вільних майданчиках, щоб експлуатувати
їх упродовж всього будівництва без
перенесення;
6/
забезпечення раціонального поєднання
в часі будівельних процесів
за потокового ведення робіт, завчасного
укрупнювального збирання конструкцій,
раціонального розміщення достатньої
кількості складів;
7/
дотримання вимог безпечного ведення
робіт, протипожежної безпеки
та виробничої санітарії;
8/
створення найсприятливіших умов
побутового обслуговування персоналу
будови;
9/ забезпечення
умов ефективної організації управління
будівництвом
на основі загяльномайданчикових систем
зв"язку й сигналізації.
Проектування
БГП - складне багатоваріантне завдання,
розв'язуване
на основі порівняльного техніко-економічного
оцінювання показників варіантів БГП
на певний об"єкт. Проте у всіх випадках
тільки дотримання
принципів проектування БГП може
забезпечити цільову ефективність
прийнятих рішень з організації
будівельного майданчика споруджуваного
об"акта.
БГП
як підсумковий проектний документ
організації будівельного майданчика
розробляють на певний період спорудження
об"єкта.
У складі ПОБ
будівельний генеральний план розробляють,
як правило,
для підготовчого й основного періодів
будівництва.
У складі ПВР залежно від виду будівельного
майданчика /освоєний, неосвоєний,
розташований у межах діючого підприємства,
в межах населеного пункту, поза ним
тощо/ розробляють такі БГП:
І/ періоду вивільнення або освоєння
майданчика;
2/ підготовчого періоду й нульового
циклу;
З/ розгорнутого будівництва;
4/ завершального періоду будівництва.
Будівельний
генеральний план вивільнення майданчика
розробляють, коли
він розташований у межах діючого
підприємства великої щільності забудови,
де потрібне переобладнання діючих
споруд і комунікацій із значними
обсягами робіт і тривалим періодом
вивільнення /освоєння/ території.
Така ситуація виникає під час розширення
й докорінної перебудови
діючого підприємства.
Будівельні
генеральні плани на підготовчий період
і нульовий цикл
розробляють, як правило, для будівництва
об"єктів із складними інженерними
комунікаціями та нульовим циклом робіт,
що потребують особливих
рішень з організації будівельного
господарства на будівельному
майданчику в цей період. При цьому такі
рішення принципово відрізняються
від необхідних для наступних періодів
будівництва об'єкта.
Як правило, ці БГП розробляють для
житлових кварталів /мікрорайонів/
на нових територіях і складних промислових
об'єктів із великими і
складними фундаментами й підземними
інженерними комунікаціями, що потребують
особливих способів їх улаштування та
прокладання.
Будівельні
генеральні плани періоду розгорнутого
будівництва
або, як його частіше називають, основного
періоду будівництва,
- найпоширеніші й відображають організацію
будівельного майданчика для спорудження
наземної частини об"єкта будівництва.
Вони, як правило, містять рішення з
організації будівельного майданчика,
що задовольняють усіх основних
учасників будівництва /спеціалізовані
будівельні організації/
з усіх видів будівельно-монтажних
робіт.
Будівельні
генеральні плани завершального періоду
будівництва
розробляють
зрідка. Вони, як правило, містить рішення
з організації будівельного
майданчика на період монтажу будівельного
устаткування, а
також з установки спеціальних машин,
пристосувань та пристроїв для подавання
й монтажу устаткування або ж на період
зовнішнього опорядження
об"єкта й упорядкування території
будівництва, коли потрібні спеціальні
машини, пристрої та перенесення об"єктів
будівельного господарства
на нові ділянки майданчика.
Основні
вихідні дані для вирішення організації
будівельного майданчика
на різних етапах спорудження об"єкта:
І/
генеральний план об"єкта на початок
планового періоду спорудження
та інші частини проекту;
2/ основні
будівельні й технологічні рішення для
робіт планового
періоду спорудження об"єкта;
З/ графік виконання робіт періоду
будівництва;
4/ дані про
необхідні розрахункові та дібрані
об"єкти будівельного
господарства на плановий період
будівництва /площі й види складів,
основні машини, виробничі установки,
адміністративно-побутові й
соціальні об"єкти, види транспорту,
комунікацій та влаштування енерго-
й водопостачання, зв"язку, сигналізації
тощо/.
Склад
об"єктів будівельного господарства
за номенклатурою, кількістю
й параметрами підлягає розрахунку і
залежить зрештою від цілого
ряду факторів, що їх у загальному плані
визначають як місцеві умови будівництва
об"єкта. У всіх випадках, проектуючи
організацію будівництва
об"єкта, насамперед намагаються
встановити всі об"єкти будівельного
господарства, необхідні для ефективного
проведення будівництва.
Організуючи
будівництво, слід прагнути до мінімізації
витрат на придбання
чи спорудження об"єктів будівельного
господарства за рахунок
широкого використання для потреб
будівництва наявних у будівельників
об"єктів або тимчасового використання
передбачених проектом будови
об"єктів як об"єктів будівельного
господарства шляхом їх дострокового
зведення. До таких можна віднести
об"єкти транспортного призначення,
мережі енерго-, тепло- і водопостачання,
зв"язку, адміністративно-побутові
й господарські будівлі.
У всіх випадках
відповідність витрат у цьому
багатоваріантному й
багатоплановому завданні з раціонального
складу будівельного господарства
слід розглянути у поєднанні й з іншими
факторами, а саме: забезпечення
надійності роботи всіх інженерних
комунікацій будови, зручності
спорудження основних об"єктів
проекту, дотримання охорони праці
й соціально-екологічних вимог. Об"єкти
будівельного господарства можуть
бути розташовані як безпосередньо на
будівельному майданчику, так
і поза ним. Це визначається місцевими
умовами будівництва. Тут необхідно
керуватися принципом - мінімум об"єктів
будівельного господарства
розміщується на будівельному майданчику
в разі забезпечення ефективності
всієї організації будівництва.
Окремо
слід приділити увагу скороченню
будівельного господарства
разового використання, тобто споруджуваних
лише для цієї будови, наприклад
інженерних мереж, складських приміщень
і т.ін.
Питання
загальної потреби в об"єктах
будівельного господарства вирішують
на стадії розроблення ПВР за періодами
будівництва.
Щоб розробити
БГП, необхідно мати такі характеристики
об"єктів будівельного
господарства:
І/ дані про максимальні вильоти стріл
будівельних кранів;
2/ розміри в плані адміністративних,
громадських, санітарно-побутових і
господарських приміщень;
З/ площу складів за видами /відкриті,
закриті, навіси/;
4/ розміри в плані
будівель майстерень, трансформаторних,
компресорних
і штукатурних станцій;
5/ ширина та
радіуси заокруглень обраних автодоріг
і залізнич-них
колій;
6/ діаметри
магістральних і розвідних мереж
водопроводу, каналізації
і тепломережі;
7/ розміри майданчиків укрупнювального
збирання конструкцій;
8/ прийняті
конструкції ліній електропередачі,
зв"язку й освіт-лення
/повітряні, кабельні/.
Крім
того, слід мати дані про транспортні
засоби /автопоїзди, вагони,
причепи, трайлери тощо/ і максимальну
довжину монтованих конструкцій.
Щоб
дістати дані про параметри об'єктів
будівельного господарства, проводять
відповідні обчислення і тоді добирають
необхідні об"єкти будівельного
господарства, наявні у будівельників,
або ж об"єкти, які
слід збудувати і придбати.
Будівлі
адміністративного і санітарно-побутового
призначення.
До
адміністративних будівель належать
контори будівельних управлінь, дільниць,
виконробів, майстрів, диспетчерські.
У групу санітарно-побутових
будівель включають гардеробні, душові,
умивальні, приміщення для
сушіння одягу, обігріву робітників,
туалети, буфети, їдальні, пункти
охорони здоров"я.
де Sн-
нормативний показник площі для кожного
виду будівель, який беруть із [2]
табл. 5, чи дод. І; N
- розрахункова
чисельність оОбслуговуючого персоналу
для цього виду будівлі. Персонал
будови в цілому - це всі працюючі:
робітники, інженерно-технічні
працівники /ІТП/, службовці і молодший
обслуговуючий персонал
/МОП/. Чисельність робітників на
будівельному майданчику встановлюють,
виходячи з графіка будівництва, де
беруть дані щодо вартості
або трудомісткості робіт на період чи
етап будівництва, для якого розробляють
БГП. У цьому разі чисельність робітників
визначають за формулами
де В - вартість
будівельно-монтажних робіт на об"єкті
за розрахунковий
період; К1
=
1,7...1,8 - коефіцієнт урахування
нерівномірності
виконання робіт за розрахунковий
період; К2
=
1,2...1,3 -коефіцієнт змінності робіт; Т -
тривалість розрахункового періоду в
робочих днях; Вс
-
прийнятий середній виробіток робітника
на зміну
у вартісному вираженні для робіт
розрахункового періоду; Q
- трудомісткість
будівельно-монтажних робіт на об"єкті
за розрахунковий період.
Точніше
розрахункове число робітників можна
встановити, побудувавши
епюри потреби в робочих кадрах на
розрахунковий період або за графіком
руху робочих кадрів на об"єкті. При
цьому необхідно обов'язково враховувати
коефіцієнт змінності роботи. Чисельність
ІТП, службовців,
охорони та МОП укрупнено беруть
відповідно 8,5 і 3% від числа робітників
або за даними дод. 2. Результати розрахунку
площ тимчасових будівель
рекомендується зводити у табл. І.
Чисельність обслуговуючого
персоналу для окремих будівель і споруд
установлюють, враховуючи дані дод. І.
Співвідношення чоловіків і жінок
необхідно брати як 0,7 : 0,3. Враховуючи,
що в основу розрахункової
чисельності обслуговуючого персоналу
для різних видів будівель
адміністративно-побутового
призначення покладено розрахункову
чисельність робітників, можна для
одержання даних для графи 2 табл.І
використовувати такі показники для
різних видів будівель: гардеробні - Nр
душові й туалети чоловічі –0,49Nр;
душові й туалети жіночі - 0,21Nр
; умивальні чоловічі - 0,535 Nр;
умивальні жіночі – 0,23Nр;
сушарня - 0,7Nр;
їдальня та приміщення для приймання
їжі – 0,7Nр;
конторські приміщення - 0,128Nр;
диспетчерська - 0,01Nр.
Обрати
типовий проект будівлі можна за даними
[3]
табл..
10.8..3. Таблиця 1
Результати розрахунку площ тимчасових
адміністративно-побутових будівель і
споруд
Найме-нування
будівлі
Розрах.
чис-ть роб.,чол
Норма на
од. особу,
м2
Площа за розрах.,
м2
Прийн. площа,
м2
Розмір будівлі,
м*м
Кільк. будівель,
шт.
Використ. типовий.
проект і його констр. хар-ка
1
2
3
4
5
6
7
8
Складські
приміщення і майданчики для складування.
У дипломному проекті
обчислюють площі відкритих і закритих
складів, навісів і спеціальних
складів пального та мастильних
матеріалів. Номенклатуру складових
матеріалів на будівельному майданчику
встановлюють, виходячи
з характеру об"єкта, умов ведення
будівництва, доставлення матеріалів
і підготовки та використання їх у
процесі спорудження об"єкта. В
усіх випадках номенклатуру матеріалів
і площі складів слід визначати,
враховуючи період будівництва, для
якого розробляють план
Розрахунки
площ складів для повної номенклатури
матеріалів, необхідних
для будівництва, визначають тоді, коли
будівельний майданчик має
обмежені розміри й необхідні перевірка
й обгрунтування перспективних
рішень організації зберігання
матеріальних ресурсів.
За
наявності даних про загальну потребу
в матеріалі на розрахунковий період
встановлюють запас матеріалів, які
підлягають зберіганню на
складі:
де Qзаг
- потреба в матеріалі /кількість
матеріалів на розрахунковий період за
графіком/; Т - час використання матеріалу
за графіком, днів; tн
- норма
запасу матеріалів, днів /дод. 5/; К3
- коефіцієнт нерівномірності
надходження матеріалів на склад /для
автотранспорту - 1,3...1,5, залізничного -
1,1, водного - 1,2;
К4
- коефіцієнт
нерівномірності використання матеріалів.
Площа складських
територій
де q1
- норма зберігання матеріалів
на І м2 підлоги
складу, враховуючи
проходи і проїзди /див, дод. 3/.
Розрахунок
складів, який рекомендується зводити
у відомість, завершується
обранням конструктивних рішень складів
У таблиці
розрахунку складів назначають такі
дані: найменування матеріалів та
виробів, що зберігаються; загальну
кількість на розрахунковий
період; прийнятий запас; загальну
розрахункову площу складу; прийнятий
тип складу; розміри в плані одного
складу; кількість складів.
Тимчасові
виробничі будівлі та споруди.
Розміщення на будівельному
майданчику тимчасових виробничих
об"єктів, необхідних для потреб
будівництва, диктується здебільшого
місцевими умовами роботи учасників
будівництва
і розвинутістю їхньої виробничої бази,
а також особливостями,
умовами і характером будівельно-монтажних
робіт під час спорудження
об"єкта.
До об"єктів виробничого
призначення відносять бетонорозчинові
вузли,
компресорні, малярні та штукатурні
станції, котельні, електростанції,
ацетиленові установки, а також майстерні
різного призначення
/ремонтно-механічні,санітарно-технічні,
столярно-теслярські,механо-монтажні,
арматурні, електротехнічні,
покрівельно-ізоляційні тощо/.
Розміщують
об"єкти виробничого призначення на
будівельному майданчику
і обирають номенклатуру й типи тимчасових
виробничих об'єктів проектувальники
БГП разом з будівельними організаціями,
що виконують
ті або інші будівельно-монтажні чи
спеціальні механомонтажні роботи
на об"єкті в період, для якого
розробляють БГП об"єкта.
У дипломному проекті ці
рішення приймаються на основі аналізу
вихідних
даних про місцеві умови будівництва
об"єкта, що проектується.
Для визначення площ майстерень
можна використати дод. 9. Характеристики
деяких типових тимчасових виробничих
об"єктів різного призначення
наведено у дод. 5.
Об"єкти
водопостачання та каналізації.
Розрахунок водопостачання будівельного
майданчика включає: визначення витрат
води, вибір джерел водопостачання,
проектування (при необхідності)
водозабірних і очисних споруд, складання
робочої схеми водопостачання будівельного
майданчика.
Основними споживачами води
на будівельному майданчику є будівельні
машини, механізми і установки, технологічні
процеси (бетонні роботи – приготування
бетону, поливка поверхні бетону,
штукатурні, малярні роботи, цегляна
кладка тощо).
Розрахункові секундні
витрати води для будівельного майданчика,
л/с визначаємо за формулами:
На виробничі потреби
Q1=К1
q1
–
питома витрата води на виробничі
потреби, л;
n1
– число
виробничих споживачів в найбільш
завантажену зміну;
Kf’
– коефіцієнт годинної нерівномірності
споживання води (дорівнює 1,5);
K1
– коефіцієнт
на невраховані
витрати води (дорівнює 1,2);
t1
– кількість годин, на які дається норма
витрат.
Питома витрата
води для задоволення виробничих потреб
наведена в табл.. 4 [2].
чи табл.2
На господарчо-побутові
потреби:
Q2=К1
q2
–
питома витрата води на господарчо-побутові
потреби, л;
n2
– число
працюючих в найбільш завантажену зміну;
q2’
–
витрата води на приймання душа одним
працюючим, л;
n2’
– число
працюючих, які користуються душем
(40%);
t2
– тривалість використання душової
установки (45 хвилин).
Питома витрата води для
задоволення господарчо- побутових
потреб наведена в табл. 5 [2], чи табл.2
Витрата води для зовнішнього пожежегасіння
приймається з розрахунку тригодинної
тривалості гасіння однієї пожежі і
забезпечення розрахункової витрати
води на ці цілі при піковій витраті
води на виробничі і господарчо-побутові
потреби (крім витрат води на на приймання
душа та поливання території).
Показники витрат води для
гасіння пожежі на будівельному майданчику
через гідранти наводяться в табл.. 6
[2].
При розрахунку витрат води на гасіння
пожежі необхідно враховувати, що число
одночасних пожеж приймається на
території будівництва до 150 га 1 пожежа,
понад 150 га – 2 пожежі.
Витрати води на гасіння
пожежі будівлі (Q3)
складає 2,5 л/сек. з кожного струменя
внутрішнього пожежного крана.
Загальна витрата води для
забезпечення потреб будівельного
майданчика визначається за формулою:
Qзаг.=
Q1+
Q2+
Q3
Діаметри трубопроводів рахуються за
формулою:
D
=2
V
– швидкість
руху води в трубах м/с (для малих діаметрів
0.6...0.9 для великих - 0.9-1.4).
Окремо рахуються
діаметри трубопроводів на виробничі
та господарсько-побутові потреби.
Для міських умов джерелом водопостачання
будівельного майданчика є, як правило,
міська мережа. У випадках відсутності
такої можливості необхідно як тимчасові
джерела водопостачання використовувати
природні відкриті водоймища (ріки,
озера водосховища тощо) і підземні
(артезіанські джерельні, грунтові) води
або резервуари, що періодично заповнюються.
При цьому необхідно дотримуватись
вимог ГОСТ 2761-84 та ГОСТ 2874-82.
Проектуючи БГП,розв'язують
питання забез-печення будови водою для
виробничих потреб, господарсько-питних,
пожежогасіння і проектують водопровідні
системи за призначенням
або змішані, що задовольняють водночас
усі потреби.
Проект тимчасового
водопостачання майданчика розробляють
з таким розрахунком, щоб він був
придатний на всі періоди будівництва
об"єкта і в міру
можливості не перебудовувався.
Таблиця 2
Споживачі
Одиниця
Обсяг
Питомі витрати води, л
Витрати води на весь обсяг, л
1
2
3
4
5
Виробничі потреби
/машини та устаткування/
Екскаватори з
двигунами внутрішнього згорання
1 маш/год
10...15
Продовження табл.2
1
2
3
4
5
Двигуни внутрішнього
згорання /дизелі/
1 к.с./год
15...30
Компресорні
станції
1м3
повітря
5...10
Вантажні автомашини
1 маш/добу
400...700
Трактори
1 маш/добу
300...600
Технологічні
потреби
Приготування
бетону
1 м3
бетону
225...400
Поливання бетону
й опалубки
1 м3
бетону
на добу
200...400
Приготування
цем.-вап. розчину
1 м3
розчину
200...250
Цегельна кладка
з пригот. розчину
1 тис. шт.цегли
200...250
Штукатурні роботи
1м2
7...8
Малярні роботи
1м2
0,5...1
Влашт. рулон.покрівлі
1м2
4...11
Санітарно-побутові
потреби
Господарсько-питні
потреби без каналіз.
На 1 робітника
на зміну
10...15
Те саме, за
наявності каналізації
На 1 робітника
на зміну
20...25
Душові установки
На 1 особу
30...40
Їдальня
На 1 особу
10...15
Каналізація.
Стічні води, що йдуть з тимчасових
санітарно-побутових приміщень, слід
виводити у зовнішню мережу
господарсько-фекальної каналізації,
а виробничі води від будівельних машин,
технологічних процесів
- у спеціальні відстойники, а потім,
після освітлення, - у зовнішню
мережу зливової каналізації.
Для
потреб будівництва використовують
наявні каналізаційні мережі поблизу
будівельного майданчика, а коли немає
такої можливості, влаштовують
тимчасові. У деяких випадках споруджують
заздалегідь каналізаційну мережу,
передбачену проектом будованого
об"єкта, щоб використати
її і для потреб будови. Проектуючи
тимчасові каналізаційні системи,
їх обладнують випусками, колодязями,
відстійниками, вигрібними
ямами тощо. Діаметри випусків проектують
не менш як 50 мм, а довжину
випусків стічних вод від місць утворення
- не більше за 10 м при
d
= 50 мм і не більше за 15 м при d=
100
мм.
Електропостачання.
Послідовність розрахунку електропостачання
будівельного майданчика включає:
визначення споживачів електроенергії,
вибір джерел отримання електроенергії
і розрахунок їх потужності, складання
робочої схеми електропостачання
будівельного майданчика.
Основними споживачами електроенергії
на будівельному майданчику є будівельні
машини, механізми і установки, а також
освітлення інвентарних будівель і
майданчика.
Сумарна потреба в електроенергії для
будівельного майданчика визначається
наступною формулою:
Р= 1,1/cos*(К1Р1+
К2Р2+
К3Р3+
К4Р4),
де Р – загальна потреба у потужності,
кВА;
1,1 – коефіцієнт, що встановлює втрати
потужності в мережах;
К1, К2, К3, К4 –
коефіцієнти одночасності, залежності
від виду і кількості споживачів;
приймаються 0,6...1
(К5шт=0.6, 6-8шт=0.5, 8шт=0.4; К2шт=0.4; К3шт=0
8; К4шт=0.9)
Р1 – силова потужність, що
споживається будівельними машинами,
інструментами, механізмами, кВт;
Р2 – споживна потужність на
технологічні потреби (електропідігрів
бетону), кВт;
Р3 – споживна потужність для
внутрішнього освітлення приміщення,
кВт;
Р4 – споживна потужність для
зовнішнього освітлення шляхів, проїздів
фронту робіт, кВт;
cos
– коефіцієнт потужності, в середньому
рівний 0,75.
У міських умовах вибір джерел
електроенергії для тимчасового
електропостачання будівельного
майданчика проводиться звичайно за
рахунок підключення до міської
енергосистеми. При неможливості
підключення до міської енергосистеми
застосовують інвентарні електростанції,
які розміщують в місцях зосередження
споживачів.
Розрахунки потрібної
потужності за групами споживачів
рекомендується робити в табличній
формі, табл. 3, 4,
5.
Таблиця 3
Найменування споживачів
Кількість
Норма витрат електроенергії, кВт
Загальні витрати, кВт
1
2
3
4
Освітлення внутрішнє
Таблиця 4
Найменування споживачів
Розмір у плані АхБ
Кількість
шт.
Норма на 1 м2
встановленої потужності
вт.
Загальні витрати
кВт.
1
2
3
4
5
Освітлення зовнішнє
Таблиця5
Найменування споживачів
Одиниця виміру
Кількість
Норма на одиницю
встановленої потужності
кВт.
Загальні витрати
кВт.
1
2
3
4
5
Для заповнення таблиць всі
дані у додатку 7 чи [2]
табл.1, 2.
По потрібній потужності
встановлюється тип трансформаторної
підстанції [2] табл. 3,
чи дод.8.
Розрахунок кількості прожекторів по
формулі:
N=p E
S/Pл,
де p
– питома потужність при освітленні
прожекторами, приймаємо 0,25...0,4 Вт/м2
лк., E –
освітленість 2...4 лк. S
– площа, яка підлягає освітленню, м2;
Pл
– потужність лампи прожектора, вт. (при
освітлені прожекторами ПЗС-35, =500,
1000 вт, ПЗС45 Pл=1000,
1500 вт.)
3. Рекомендації щодо розміщення об"єктів
будівельного господарства
Установлення
кранів на будівельних майданчиках і
визначення небезпечних зон під час їх
роботи.
Для безпечної роботи будівельних кранів
необхідно запроектувати правильне їх
встановлення і режими роботи на
певних етапах будівництва. Цю роботу
передбачають у процесі розроблення
БГП, суворо дотримуючись положень СНиП
Ш-4-80* “Техника безопасности в
строительстве.”
Мінімальну безпечну відстань установлення
баштового крана від будованого об"єкта
визначають за умови, що та частина
крана, яка найбільше виступає на висоті
до 2 м, має перебувати від краю будівлі
не ближче ніж 0,7 м, а на висоті понад 2 м
- не ближче ніж 0,4 м. Відстань між рухомими
частинами стрілового самохідного крана
й елементами будівлі повинна бути по
горизонталі не менша за І м.
Прийнято розрізняти так звані небезпечні
зони під час виконання будівельно-монтажних
робіт.
Перший різновид таких зон - це небезпечні
зони поблизу споруджуваних будівель,
де під час установлення можливе падіння
предметів, вантажів, конструкцій тощо.
Таку зону називають монтажною і її межу
визначають за СНиП Ш-4-80 відстанню від
зовнішнього периметра, м:
Висота будівлі
10
20
20...70
70...120
120...200
Відстань межі
3,5
5
7
10
15
Такі зони, як правило, огороджуються
на БГП позначають штриховими лініями.
Другий різновид-це зони можливого
переміщення вантажу краном і його
падіння, враховуючи дальність відлітання.
Радіус цих зон визначають відстанню
по горизонталі від осі обертання стріли
крана.
Для баштових кранів радіус небезпечної
зони /рис.1/
Rнз=Rmax+n+Sb,
/16/
де Rmax
–радіус максимального
виліту стріли крана; n-максимальний
габарит вантажу від гака; Sb-відстань
дальності відлітання вантажу.
Для стрілових кранів /рис.2/
Rmax=lг+c,
/17/
тоді
Rнз=lг+c+n+Sb,
/18/
де lг-довжина
стріли крана з гусаком;
с-відстань від осі обертання крана до
осі шворення стріли (приймають за
паспортними даними крана).
Відстань дальності відлітання
вантажу залежить від висоти можливого
його падіння, м:
Висота можливого падіння
10
20
20...70
70...120
120...200
Hmax
4
7
10
15
20
Рис. І. Габарити небезпечної зони під
час роботи баштового крана:
І
- будований об"єкт; 2 - майданчик для
складування; 3 - автомобільна дорога; 4
-знак 2.7 /ГОСТ 12.4.026-90/; В - ширина небезпечної
зони;Rmax
-радіус
максимального вильоту стріли крана;
Пп
- габарит противаги крана; Н - висота
будівлі; 0,7 -відстань між виступаючими
частинами крана й огорожею, підкрановою
колією чи будівлею у метрах
Рис.2. Габарити небезпечної зони під
час
роботи стрілового крана
Коли для зведення об"єкта необхідно
кілька баштових кранів на одній
підкрановій колії /рис. З/, то встановлюють
обмежувачі переміщення кранів, які
забезпечують їх зупинку на відстані
не менше як 5 м між переміщуваними
вантажами.
Робочу зону визначають за формулою
Rроб=Rmax+n
/19/
Межі небезпечних і робочих зон кранів,
обмеження кутів повороту обов"язково
зазначають на об"єктових БГП, як і
відстань між робочими зонами. Для цього
застосовують умовні позначення й
відповідні написи.
Будівельні автомобільні доро-ги повинні
бути, як правило, кільцевими. На тупикових
під"їздах влаштовують майданчики
для роз"їзду чи розвороту розміром
12x12 м або петльовані об"їзди. Максимальна
ширина доріг з однобічним рухом 4,5 м, з
двобічним - 7м. Якщо ви-користовуються
машини ванта-жопідйомністю до 25...30 т і
більше, дороги розширюються до 8м і
більше.
Рис.5. Варіанти
розміщення двох
кранів
між двома паралельно споруджуваними
об'єктами: а - обмеження кутів повороту;
б - обмеження виліту стріл кранів
Постійні дороги меншої ширини тимчасово
розширюють до потрібних розмірів
інвентарними залізобетонними плитами.
За однобічного
кільцевого руху автотранспорту на
дорогах через не менше ніж 100 м у зоні
видимості влаштовують майданчики
завширшки б
м і завдовжки 12...18 м для роз’їзду
транспортних засобів. Такі самі
майданчики влаштовують і в зонах
розвантаження матеріалів незалежно
від схеми руху автотранспорту.
Найменший радіус заокруглення дороги
12 м, а при русі автопоїздів по дорогах
завширшки 3,5 м у місцях заокруглень їх
розширюють до 5 м. Розширення від 3 до 1
м /залежно від радіуса заокруглення/
влаштовують і на інших дорогах.
Під час трасування доріг слід дотримуватися
таких мінімальних відстаней: між дорогою
і складським майданчиком - 0,5. ..1 м; між
дорогою та віссю підкранових колій -
0,5...12,5 м; між дорогою та віссю залізних
колій - 3,75 м /нормальна колія/ і 3 м /вузька
колія/; між дорогою та огородженням
будівельного майданчика - не менше як
1,5 м; між дорогою і краєм траншеї -
1,0...1,5 м /для піщаних грунтів/; автодорога,
що йде понад котлованом, має бути за
межами призми обвалу.
Тимчасову дорогу від споруджуваної
будівлі прокладають не ближче ніж
8...12 м, щоб забезпечити проходження та
встановлення монтажного крана.
На БІ'П стрілками позначають напрями
руху транспорту.
Розміщення
складів.
Склади слід розміщувати так, щоб уникнути
прокладання додаткових доріг, тобто
розташовувати їх у міру можливості
вздовж запроектованих доріг, враховуючи
місцеве розширення останніх.
Навіси для масивних і важких матеріалів
та устаткування розміщують у зоні дії
монтажного механізму або в безпосередній
близькості, щоб, не перевантажуючи,
доставляти вантажі в робочу зону.
До окремих складів можна підводити
тимчасові дороги. На відкритих складах
однойменні конструкції, деталі й
матеріали, що використовуються повсюди
на об"єкті, слід складувати рівномірно
вздовж будівлі за захватками чи
ділянками. Важкі й масивні збірні
елементи /матеріали/ розміщують ближче
до крана. На майданчиках, відведених
для складування матеріалів, при потребі
намічають майданчики для приймання
бетону й розчину.
Якщо конструкції монтуються з транспортних
засобів за допомогою стрілових кранів,
на БГП позначають шлях руху транспорту
з урахуванням того, щоб розвантаження
й подавання важких деталей на монтаж
відбувалося без змін вильоту стріли.
Поперечні проходи між складами
влаштовують завширшки не менше як 0.7 м
через кожні 25...30 м.
Розміщення
адміністративно-побутових тимчасових
будівель.
Розташовуючи тимчасові будівлі, слід
ураховувати такі основні вимоги:
І/ в місцях розташування будівель слід
мати безпечні й зручні підходи для
працівників, що користуються ними;
2/ тимчасові будівлі не повинні заважати
зведенню основних об'єктів протягом
усього розрахункового періоду /особливо
це стосується збірно-розбірних та
неінвентарних будівель/;
З/ місце розташування повинно забезпечувати
мінімальні витрати на підключення до
комунікацій бажано в такому порядку:
каналізація - теплопостачання -
водопостачання - електропостачання -
телефонізація;
4/ має бути забезпечене максимальне
блокування інвентарних будівель за
функціональними групами;
5/ тимчасові будівлі дозволяється
розташовувати на відстані не більше
за 25 м від пожежних гідрантів і доріг.
Побутові приміщення та контори
розташовують поза небезпечними зонами
дії механізмів і транспорту, а також
установок, що виділяють пил, газ, пару
тощо. Відстань від цих будівель до
подібних установок має бути не менше
як 50 м. Будівлі зводять ураховуючи розу
вітрів, - з навітряного боку панівних
вітрів і в міру можливості поблизу
входів на будівельний майданчик, але
не ближче 25 м до будованого об"єкта.
Відстань між блокованими функціональними
групами тимчасових будівель повинна
бути не менш як 15 м. Загальне число
зблокованих будівель не повинно
перевищувати 10, а відстань між групами
має бути 18 м.
Приміщення для обігрівання робітників
розташовують у зоні роботи бригади:
убиральні - не далі 100 м від найвіддаленішого
робочого місця, враховуючи розу вітрів;
пункти харчування, гардероби, душові-не
далі 500 м від робочих місць.
На БГП усі тимчасові будівлі нумерують
відповідно до специфікації, зазначають
їх прив'язування до координатної сітки
або до об'єктів, уже прив"язаних до
неї /доріг, будівель тощо/. На БГП
показують підведення необхідних мереж
та комунікацій до блокованих груп.
Розміщення
об"єктів соціального забезпечення
будівництва і проектування побутових
містечок будівельників.
Проектуючи БГП, слід намітити розв'язання
питань побутового, культурного і
медичного обслуговування. Особливу
увагу слід приділити заходам щодо
скорочення втрат часу, підвищення
продуктивності праці, поліпшення якості
виконуваних робіт, безпеки пересування
працюючих на будівельному майданчику,
а також охорони праці. У цьому зв"язку
великого значення набувають питання
складу об"єктів соціального
забезпечення будівельників і розміщення
їх на майданчику.
Останнім часом об"єкти соціального
призначення здебільшого намагаються
проектувати й розміщувати у вигляді
побутових містечок будівельників.
Проектуючи БГП великих об"єктів у
складі ПОБ, назначають місця і розміри
майданчиків побутових містечок та їх
належність до певної будівельної
організації.
Усі об"єкти обслуговуючого /соціального/
призначення для великих промислових
комплексів розміщують у трьох зонах:
загальній зоні комплексу, зоні
побутових містечок і локальній.
У першій
зоні
- зоні комплексу з радіусом дії до 1000 м
- розташовують загальні об"єкти
й пристрої службового та обслуговуючого
призначення: контори управління
будівництвом комплексу /підкомплексами/,
клуби, агітаційні майданчики, засоби
й приміщення інформаційної роботи,
їдальні, пункти та установи охорони
здоров"я, торгівельні установи,
перукарні, майстерні з ремонту одягу
й взуття, пральні спецодягу тощо. Таку
зону, як правило, проектують для
обслуговування 1000-5000 осіб.
Друга зона
- зона побутових містечок - розміщується
з розрахунку радіуса дії до 250 м і
проектується на чисельність працюючих
85-100 осіб. У
цій
зоні розміщують побутові містечка, де
містяться контори начальників дільниць,
виконробів, майстрів, комори, відкриті
майданчики для проведення зборів,
стенди наочної агітації, спортивні
майданчики, буфети, гардероби, туалети
/каналізовані/, душові, умивальні,
кімнати особистої гігієни, навіси та
лави для відпочинку, приміщення, де
встановлено ванни для рук і ніг,
майданчики особистого автотранспорту.
Третю зону
- локальну - розміщують безпосередньо
біля робочих місць на відстані до 50 м
і розраховують на 40-60 осіб. Це приміщення
для обігрівання робітників, обладнані
гучномовцями, програвачами функціональної
музики й дискотек, сонцезахисні навіси
й тенти з лавами і столами для відпочинку,
питні установки, бочки з квасом, пиріжкові
тощо.
Побутові містечка
для обслуговування будівельників
проектують виходячи з чисельності
працюючих на певній дільниці або в
підрядній організації з розрахунку
6...8м2
на одну особу. Віддаленість містечок
від робочих місць не повинна перевищувати
250 м, оптимальна віддаленість - на
100...200 м. Чисельність робітників побутового
містечка не повинна перевищувати 500
осіб, оптимальна - 80 - 120 осіб.
Створення побутових містечок
обслуговуючого й санітарно-побутового
призначення і розташування їх на
оптимальних відстанях від робочих
місць /100...200 м/ дає змогу вдвічі знизити
втрати продуктивності праці робітників,
пов"язані з подоланням відстаней за
розсередже-
ного розташування цих
об"єктів. Розміщуючи об"єкти
обслуговуючого й санітарно-побутового
призначення на території побутового
містечка, слід враховувати функціональне
призначення об"єктів і блокувати їх
групи за цією ознакою.
Проект побутового містечка містить
креслення з розміщення об'єктів містечка,
доріг і тротуарів у вигляді генерального
плану, тимчасового водопостачання й
каналізації, електропостачання,
теплопостачання, зв"язку.
Мережі і пристрої
електропостачання.
На БГП тимчасове електропостачання
показують схематично. При цьому
позначають: місця розташування джерел
електропостачання /трансформаторної
підстанції, пересувних електростанцій/,
а також інвентарних пристроїв /комплексних
розподільних пристроїв, інвентарних
розподільних шаф на 2,4 і 6 споживачів,
інвентарних стояків разом із розподільними
шафами для підключення на поверхах-секціях
електроагрегатів та освітлення/; траси
ліній електропередачі /дротових - на
стовпах, кабельних - у землі або на
опорах/; місця розташування освітлювальних
пристроїв /прожекторних щогл, окремих
прожекторів, електротехнічних ліхтарів/.
Мережі тимчасового електропостачання
можна запроектувати радіальними або
кільцевими /замкненими/. На практиці
частіше застосовують мережі змішаного
типу, повітряні магістральні лінії
електропередачі влаштовують здебільшого
вздовж проїздів, що дає змогу використати
стовпи для світильників зовнішнього
освітлення.
На дільницях, де працюють крани,
заборонено використовувати голі проводи
для ліній електропередачі. Відстань
між стовпами ліній електропередачі -
25...40 м.
Джерела електропостачання /трансформаторні
підстанції, пересувні електростанції/
намагаються розміщувати в центрі
навантажень з радіусом обслуговування
не більше як 400...500 м. Радіус зони
обслуговування інвентарних розподільних
шаф для підключення до них
електроінструментів, приладів робочого
освітлення беруть до 60 м.
Освітлення
будівельних майданчиків і робочих
місць
проектують за ДБН А 3.1-5-96. “Організація
будівельного виробництва”.
Для всіх будівельних майданчиків та
робочих дільниць необхідно передбачати
загальну рівномірну освітленість не
менше як 2 лк незалежно від застосованих
джерел світла. Для цього застосовують:
на вузьких майданчиках завширшки до
20 м - світильники з лампами розжарювання;
на майданчиках завширшки до 150 м -
освітлювальні прилади з лампами типу
ДПЛ;
на майданчиках завширшки 150. ..300 м -
прожектори з лампами розжарювання;
на майданчиках завширшки понад 300 м -
освітлювальні прилади з ксеноновими
лампами.
Для дільниць, де за нормами рівень
освітленості має бути більше як 2 лк,
слід передбачати загальне локалізоване
освітлення на додаток до загального
рівномірного. /Локалізоване освітлення
часто називають робочим./ Для загального
локалізованого освітлення доцільно
застосовувати прожектори типу ПЗС-35
або ПЗС-45 з лампами розжарювання на
пересувних інвентарних щоглах,
будівельних машинах і конструкціях
об'єктів. Установлювати такі прожекторні
щогли і прилади треба, за можливістю,
не ближче 15 м від місця виконання робіт.
Загальне рівномірне освітлення
забезпечують прожекторами на будівлях,
стовпах або спеціальних щоглах. Крім
того, на межі будівельного майданчика,
де є загальна рівномірна освітленість
території не менше як 0,5 лк, яку
забезпечують, установлюючи освітлювальні
прилади /прожектори, ліхтарі тощо/ на
щоглах, стовпах, будівлях та інших
конструкціях і спорудах. На БГП зазначають
місця розміщення прожекторних щогл,
окремих прожекторів, ліхтарів, зазначаючи
кількість ламп та висоту їх встановлення.
Слабкострумові
пристрої і засоби зв’язку.
В разі їх розміщення визначають:
І/ місця розташування диспетчерських
пунктів будівельних організацій та
дільниць, що ведуть будівництво;
2/ розташування стаціонарних абонентів
і робочих зон пересувних абонентів;
З/ місця розташування телефонних пунктів
і гучномовних пристроїв на будованих
об'єктах, механізованих установках і
складах та проектують мережі зв"язку.
Як диспетчерські пункти будівельних
дільниць використовують приміщення
контор /виконробських/ будівельних
дільниць. Такі пункти оснащують
телефонним абонентським апаратом, що
входить у загальну систему оперативного
/директорського/ зв"язку. У деяких
випадках на дільницях можна встановлювати
й радіостанцію прямого оперативного
зв"язку з диспетчерськими пунктами
й пересувними абонентами, а також
виробничий гучномовний зв"язок на
дільницях генеральних підрядчиків.
Якщо на будові функціонує АСУ, то
диспетчерський пункт будівельного
майданчика можна обладнати апаратурою
механізації процесів збору, реєстрації,
первинної обробки, зберігання, пошуку
і розмноження інформації, а також
зв"язком з обчислювальним центром.
Стаціонарними абонентами можуть бути
контори субпідрядних організацій,
механізовані установки, центральні
склади, майстерні, прохідні, їдальні,
а також будовані об"єкти.
На стаціонарних абонентах обладнують
телефонні пости, а також радіопошуковий
і виробничий гучномовний зв"язок.
Чергові телефонні
пости для лінійних
працівників
розміщують так, щоб відстань від
будь-якої точки дільниці, яку обслуговує
лінійний працівник, до найближчого
телефонного поста дорівнювала 50 м.
Розставляючи на БГП гучномовці і
проектуючи зони їх дії, слід ураховувати,
що гучномовці потужністю 10 Вт мають
зону ефективної чутності завдовжки
/по осі рупора/ 100...150 м і завширшки 80 м.
Тому на БГП, крім точок розташування
гучномовців, слід позначати і напрям
звукового випромінення гучномовця.
Для телефонного
і радіотелефонного зв"язку на основних
напрямах прокладають кабелі у землі,
на стовпах або змішаним способом. При
підвішуванні кабелів на стовпах можна
використовувати стовпи електропередачі
низької напруги. При неможливості
влаштування кабельного телефонного
зв’язку
використовують мобільний телефонний
зв’язок
Тимчасове
водопостачання.
Мережа тимчасового водопостачання
влаштовується за кільцевою, тупиковою
або змішаною схемами. Тупикову схему
застосовують при відстані споживача
від джерел водопостачання 200 м.
На схемі водопостачання показують
розрахункові діаметри трубопроводів
і відстані між колодязями, пожежні
гідранти, водорозбірні крани, питні
фонтанчики, оглядові колодязі або
колодязі з гідрантами .
Пожежні гідранти розташовують на
відстані більш як 150 м один від одного,
від краю проїжджої частини дороги - не
більше ніж 2,5 м, від будівлі - не ближче
5 м і не далі 50 м.
Водорозбірні крани проектують з
розрахунку радіуса обслуговування
гнучким шлангом не більш як 100 м.
Питні фонтанчики влаштовують на відстані
до 75 м від робочих місць, а також біля
місць відпочинку робітників. Пожежні
гідранти - на трубопроводах діаметром
не менш як
100 мм /як виняток, 75 мм/.
Каналізаційні
мережі.
На будівельних майданчиках до
каналізаційної мережі або пристроїв
підключають їдальні, буфети, туалети,
умивальні, душові. За певних строків
будівництва і в разі відсутності
місцевої фекально-каналізаційної
мережі стічні води від об"єктів
утворення виводять у локалізовані
вигрібні ями з періодичним вивільненням
їх асенізаційними машинами. Ці ями
влаштовують з підвітряного боку.
Як правило, усі інженерні мережі -
водопостачання, каналізації,
теплопостачання, кабельні, електропостачання
і зв"язку - розміщують у вигляді
єдиної системи в спеціально відведених
технічних смугах поза проїжджою частиною
доріг, дотримуючи відстані між підземними
мережами, що визначаються відповідними
правилами. Ці відстані коливаються в
межах 0,5...2 м.
2.1. Загальний порядок проектування
будівельних генеральних планів
Будівельний генеральний план об"єкта
будівництва проектують, як правило, на
стадії розроблення ПОБ і ПВР.
Основою БГП є ступінь деталізації й
точності основних рішень і розрахунків
з установлення характеристик об"єктів
будівельного господарства, розміщуваних
на будівельному майданчику, а також
ступінь деталізації проектних рішень,
прийнятих у БГП, для безпосереднього
розміщення всіх об"єктів будівельного
господарства на майданчику за безумовного
виконання всіх вимог техніки безпеки
ведення робіт, пожежної безпеки,
санітарних та соціологічних правил
тощо.
На основі БГП у складі ПОБ вирішують
загальні принципові питання організації
будівельного майданчика в цілому, що
забезпечує ефективність масових
будівельно-монтажних робіт в основні
періоди будівництва комплексу об"єктів.
Тому розроблення самого БГП має відбиток
схематичності основних рішень з
розміщення головних об'єктів будівельного
господарства.
У таких БГП, особливо для великих
комплексів будівель та споруд, наприклад,
не показують розміщення кожної тимчасової
будівлі адміністративно-побутового
призначення, кожного відкритого складу,
а лише зазначають місця розташування
й розміри майданчиків під них.
Тимчасові інженерні мережі водо- й
енергопостачання, зв"язку, а також
дороги показують без деталізації їх
улаштування і параметрів прив"язування
до координатної сітки та об"єктів
будівництва. Таку деталізацію виконують
після розроблення відповідних робочих
проектів кожної мережі.
БГП, розроблювані на стадії ПВР, мають
таку деталізацію рішень зі структури
та розміщення об"єктів будівельного
господарства, яка дає змогу розміщувати
їх, дотримуючись основних вимог техніки
безпеки й охорони праці, а також
забезпечувати ефективне проведення
будівельно-монтажних робіт.
Якщо БГП
у складі
ПОБ охоплює в цілому будівельний
майданчик усього комплексу будівель
або ж однієї великої будівлі, для якої
готують технічний проект будівництва,
то БГП
у складі ПВР розробляють, як правило,
на один окремий об"єкт /будівлю чи
споруду/ або ж його частину /вузол,
ділянку/ на період виконання певного
комплексу будівельно-монтажних робіт.
За всієї відмінності
БГП, розроблюваних у складі ПОБ і ПВР,
порядок
їх розроблення практично однаковий.
Спершу всі об"єкти будівельного
господарства, визначені для розміщення
на будівельному майданчику на повний
період будівництва, згруповують і
наводять у табличній формі
/табл. 4/. Таблиця
4
Об’єкти
будівельного господарства, розміщувані
на будівельному майданчику
Найменування
груп та об’єктів
Одиниця
Кількість
Розміри в плані,
м*м
Вартість одиниці,
що вимір.,грн
Загальна вартість,
тис.грн..
До групи І належать монтажні й
вантажопідйомні механізми, виробничі
установки та склади, а також різноманітні
крани, підйомники, бетоно-розчинні
установки, бетононасоси, полігони
виготовлення конструкцій, майстерні,
малярні станції, стенди укрупнювального
збирання конструкцій, стенди ревізії
технологічного обладнання, склади
відкриті й закриті, місця відвалів
грунту, навіси.
До групи II
відносять об"єкти адміністративного
та службового призначення, санітарно-побутові
будівлі, торгівельні та медичні будівлі.
До групи III
належать автомобільні дороги й залізниці,
мережі та пристрої водопостачання,
каналізації, енерго- і теплопостачання,
освітлення й огородження територій.
До групи ЇV
належать слабкострумові мережі та
пристрої зв"язку й сигналізації
/адміністративно-господарської,
диспетчерської та охоронно-сторожової/.
БГП проектують
у такій послідовності.
На генеральному
плані будівельного майданчика будованого
об"єкта, враховуючи стан робіт на
період розроблення БГП,
прив"язують
монтажні та вантажопідйомні механізми
і розміщують виробничі установки
й
склади. Водночас трасують автомобильні
дороги й залізничні колії.При цьому
встановлюють небезпечні зони й
розробляють схеми одночасної роботи
кранів.
Позначають місця
розташування поза небезпечними зонами
конкретних будівель
групи
II
-
адміністративно-побутового та
соціального призначення. Водночас
проектують проходи для будівельників
до місць
роботи й позначають за
потреби місця влаштування тротуарів.
3. Розміщують
установки й об"єкти енерго-, водо- і
теплопостачання; проектують схеми
підключення
всіх
споживачів електроенергії, у тому числі
й освітлення, а також теплоти, пари,
ацетилену, кисню, води до розвідних
мереж; проектують каналізаційну мережу
й відведення стічних вод.
Заключним етапом
проектування
розміщення
об'єктів на БГП слід вважати розміщення
абонентних пристроїв та мереж зв"язку
й сигналізації на майданчику
/диспетчерських пристроїв, телефонних
постів, гучномовних установок тривожної
сигналізації/.
Складають відомість
нетитульних тимчасових об"єктів та
обладнання, необхідних для влаштування
будівельного майданчика відповідно
до запроектованого БГП і табл. 4. При
цьому слід керуватися тим, що до
нетитульних тимчасових будівель,
споруд та пристосувань належать:
контори
й комори виконробів та майстрів, душові,
туалети неканалізовані, прохідні та
сторожові будки, приміщення для
обігрівання робітників, паркани та
огородження місць провадження
будівельно-монтажних робіт, тимчасові
розведення мереж електропостачання,
пари, води, газу, стиснутого повітря в
межах робочої зони. Витрати на цих
об'єктах компенсують за статтею
накладних витрат.
Для розробки таких БГП потрібна
відповідна методика, що значно полегшує
роботу з проектування і сприяє кращій
її організації. Можна
рекомендувати таку методику проектування
загальнобудівельного БГП.
Усі об"єкти
будівельного господарства, які треба
розмістити на майданчику будівництва,
групують відповідно до рекомендацій,
викладених
вище. Проектування доцільно вести по
групах об"єктів і етапах.
Перший етап.
Якщо
на
будівельному майданчику треба прокласти
залізничну лінію нормальної або вузької
колії з паро- або мотовозною тягою, то
розміщення об"єктів будівельного
господарства розпочинають з вибору
місця введених на майданчик рейкових
колій. Нормальну залізничну колію у
зв"язку із значними радіусами кривих
ділянок немає змоги прокласти в будь-яку
точку будівельного майданчика
безпосередньо до місця використання
матеріалів. Тому виникає потреба
організовувати внутрішній транспорт.
Лінії нормальної колії так розміщують
на будівельному майданчику, щоб довжина
трас внутрішнього транспорту і відстані
переміщення вантажу були мінімальними.
Разом з тим лінії нормальної колії не
повинні заважати перевезенням, що
здійснюються на майданчику.
Для потреб будівництва бажано
використовувати залізничні колії
/широкої колії/, запроектовані для
обслуговування підприємств, що будуються.
Можна також прокладати залізничні
колїї по тимчасових трасах; у ході
будівництва їх перекладають, керуючись
полегшеними технічними умовами.
Введення нормальної
колії на будівельний майданчик може
бути посередині майданчика. Таке рішення
доцільне на будівництві
великих
комплексів, коли майданчик поділяють
на кілька будівельних дільниць із
самостійним господарством.
На невеликих будівельних майданчиках
введення лінії нормальної колії роблять
звичайно з одного або з двох боків з
краю майданчика.
Другий етап.
Розміщують склади будівельних матеріалів
і виробів, що прибувають на будівельний
майданчик залізницею. Їх розміщують
звичайно вздовж лінії нормальної колії.
Якщо немає можливості забезпечити
склади достатнім розвантажувальним
фронтом, влаштовують розвантажувальні
майданчики.
В разі потреби з протилежного боку
майданчика паралельно із залізницею
роблять під"їзди до складів для
автомобільного транспорту. Склади
матеріалів, напівфабрикатів і готових
виробів розміщують уздовж транспортних
шляхів так, щоб забезпечити
вантажно-розвантажувальні операції
фронтом достатньої протяжності. Треба
уникати влаштування складів після
магістральних шляхів; найкраще
розміщувати їх біля другорядних шляхів
та відгалужень. При рейкових транспортних
лініях робити склади з уклоном
забороняється.
Склади матеріалів і напівфабрикатів
біля централізованих механізованих
установок найкраще розташувати
безпосередньо біля пунктів, які вони
обслуговують; дотримати цю умову
найлегше в разі доставки матеріалів
автомобільним транспортом.
Склад, який
обслуговує кілька пунктів, треба
розміщувати на майданчику ближче до
центрів
використання
матеріалів, що зберігаються на складі.
Якщо на одному об"єкті застосовують
різні матеріали, то найближче розміщують
склади матеріалів, що мають найбільшу
вагу або раніше від інших використовуються.
Третій етап
проектування - розміщення загальнобудівельних
підсобних виробничих централізованих
установок. При визначенні найвигіднішого
розміщення виробничих установок на
БГП,
виходячи
з відстані, на яку перевозять сировину
або
готову
продукцію, треба брати до уваги умови
під"їзду, наявність постійних
залізничних ліній та автомобільних
шляхів, рельєф місцевості, близькість
інших будов, можливість експлуатації
постійних об"єктів, а також, щоб не
виникало потреби вже найближчим часом
перебазовувати виробничі установки.
Виробничі установки, які використовують
одну й ту саму сировину або якщо готова
продукція одного виробництва
використовується як напівфабрикат
іншим виробництвом /наприклад, бетонний
вузол і полігон залізобетонних виробів/,
треба розміщувати на одному майданчику
або максимально наблизити їх.
Четвертий етап
- розміщення
об"єктних
установок і складів. Усі масові матеріали
і вироби завозять безпосередньо до
об"єктів, що будуються, і розміщують
біля
них. Склади
матеріалів,
що мають перероблятися на приоб'єктних
механізованих
установках,
розміщують поблизу них.
Цінні матеріали /фарби, віконне і дверне
приладдя, спецодяг, інструмент та ін./
зберігаються в центральних матеріальних
складах та іноді, крім того, в складах,
які обслуговують окремі дільниці
будівництва.
Склади технічного постачання, які в
адміністративному відношенні
підпорядковані безпосередньо відділу
постачання будівельної організації,
рекомендується виділити на БГП у
самостійне господарство.
За умовами пожежної безпеки склади
хіміко-москательних матеріалів треба
розміщувати в окремих будівлях або
вогнетривких відділеннях матеріальних
складів; склади карбіду кальцію, кисневих
балонів, а також кисневі станції - в
окремих будівлях, дотримуючись
нормативних протипожежних розривів.
Відкриті й закриті
склади основного технологічного,
транспортного та іншого устаткування,
вогнетривких матеріалів, як правило,
розміщують
поблизу
тих об"єктів, де це устаткування і
матеріали /або більшу частину їх/
монтують і укладають. Склади вибухових
матеріалів розміщують з дотриманням
розривів, передбачених правилами
безпеки.
Звичайно на загальнобудівельному БГП
об"єктні установки і склади наносять
схематично й уточнюють в об"єктних
БГП.
П"ятий етап.
Одночасно з розміщенням механізованих
установок та об"єктних складів
проектують внутрішній транспорт -
розміщення автомобільних та вузькоколійних
доріг, ширину автомобільних шляхів при
двосторонньому русі беруть не менше
від 6 м, при односторонньому не менше
як 3,5 м. Відстань від шляхів до будівлі,
що споруджується, не повинна перевищувати
25 м. Особливу увагу слід звертати на
зручність шляху, по якому доставляють
збірні конструкції до місць монтажу;
зокрема, треба старанно перевіряти
радіуси заокруглень.
У разі перевезення
довгомірних
конструкцій
автомобільні шляхи будівельного
майданчика повинні дати в плані радіус
кривої 30 м з урахуванням розширень
проїзної частини кривих при швидкості
руху автомобіля 15...20 км/год. По змозі
треба забезпечувати круговий проїзд
без тупиків, незручних для повороту
машин. Щоб мати можливість вільного
проїзду автомашин в усі пори року за
будь-якої погоди та з метою здешевлення
будівництва для покриття тимчасових
доріг доцільно застосовувати готові
великі залізобетонні плити.
Шостий етап.
Намітивши розміщення механізованих
установок, складів і транспортних трас,
розміщують тимчасові господарські,
адміністративні та побутові будівлі.
Контору будівельного тресту /при
тресті-майданчику/ бажано розмістити
в районі входу на будівельний майданчик,
а контору будівельної дільниці - в зоні
діяльності цих підрозділів. Контори
виконавців робіт і майстрів, а також
об"єктні комори розміщують по
можливості ближче до об"єктів, що
будуються.
Побутові приміщення для обслуговування
робітників /душі, їдальні та ін./ найкраще
розміщувати окремою групою, враховуючи
можливе скорочення переходів робітників
від цих приміщень до робочих місць.
Промтоварні й продовольчі магазини та
інші будівлі, не пов'язані з
обслуговуванням працівників будівництва
під час виконання будівельно-монтажних
робіт, треба розміщувати ближче до
входу на майданчик.
Сьомий етап.
Потім розміщують мережі та пристрої
водо- та енергопостачання, а також
мережі та установки для освітлення
робочих місць і майданчика будівництва
у послідовності і за методикою, викладеною
раніше.
Енергетичні установки /електропідстанції,
компресорні, котельні, та ін./ розміщують
на БГП у центрі використання їх продукції.
Електричні, кисневі та компресорні
станції також треба розміщувати в
місцях найбільшого використання
електроенергії, кисню, стиснутого
повітря - біля майданчиків і стендів
для укрупнення та монтажу металевих
конструкцій та устаткування; котельні
- біля будівель, що опалюються, або
місць робіт, які потребують багато пари
/прогрівання інертних матеріалів,
бетону та ін./.
І, нарешті, заключним етапом проектування
загально-будівного БГП є нанесення
мереж і засобів зв"язку та сигналізації,
а також технічних засобів диспетчерського
зв"язку відповідно до розробленого
проекту.
У разі проектування БГП промислових
комплексів треба враховувати додаткові
вимоги, що випливають з викладених
раніше основних особливостей будівництва
промислових підприємств.
Для промислових підприємств у проектах
виконання робіт розробляють БГП
підготовчого періоду, БГП пускового
комплексу, окремих об"єктів і в разі
потреби окремо на час спорудження
підземних і наземних конструкцій
будівель.
Звичайно в генеральному плані промислового
підприємства передбачають досить
розгалужену мережу постійних залізничних
шляхів. Спорудження цих шляхів
передбачають до масового надходження
будівельних матеріалів, елементів
конструкцій і технологічного устаткування,
які треба доставляти якомога ближче
до об'єктів, що будуються. Конструкції,
які потребують укрупнення, доставляють
на склади майданчиків укрупнювального
складання.
Якщо мережу постійних залізничних
ліній до масового надходження будівельних
вантажів прокласти неможливо, то
доцільно прокласти тимчасові залізничні
лінії.
Оскільки ширококолійні залізничні
лінії при будівництві великих промислових
підприємств немає змоги підвести до
кожного об"єкта, то для зберігання
цінних будівельних матеріалів і виробів
треба влаштовувати загальнобудовельні
базисні склади.
Склади елементів
будівельних конструкцій з
залізничними лініями і навантажувальними
засобами треба розміщувати поблизу
майданчиків укрупнювального складання.
Аналогічно вирішують питання про
розміщення майданчиків укрупнювального
складання технологічного і
підйомно-транспортного устаткування
для будівель і споруд виробничого
призначення. У
здійсненні будівництва промислових
підприємств беруть участь організації
з монтажу технологічного,
підйомно-транспортного та інших видів
устаткування, а також організації, які
виконують спеціальні роботи. Проектуючи
БГП, треба враховувати потреби цих
організацій у складах, тимчасових
будівлях, спорудах і пристроях.
Для великих
промислових підприємств, будівництво
яких здійснюється чергами протягом
кількох років, БГП можна розробляти
окремо для різних стадій /стадії монтажу
устаткування, експлуатації і будівництва
та ін./.
2.4. Особливості проектування будівельних
генеральних планів окремих будинків,
житлових кварталів і мікрорайонів
Загальна методика проектування
будівельних і генеральних планів
окремих будинків і комплексу будівель
та споруд викладена в розд. 2,2 та 2,3. Але
особливості житлово-цивільного
будівництва потребують внесення деяких
змін у загальну методику.
На БГП забудови житлового масиву
відповідно до ДБН А3.3-5-96 про порядок
складання і затвердження проектів
організації будівництва та проектів
виконання робіт зазначають рельєф
місцевості, чорні й червоні відмітки
/в горизонталях/, існуючі й ті, що
проектуються, постійні та тимчасові
будівлі, споруди, шляхи, підземні
комунікації, мережі електропостачання,
а також монтажні механізми. Умовними
позначками виділяють постійні об"єкти,
що їх будують у підготовчий період з
метою використання для потреб будівництва.
В складі проекту виконання робіт
розробляють БГП кожного об"єкта на
час спорудження підземної частини
будинку /із зазначенням розміщення
монтажних кранів, місць розкладання
деталей, влаштування вводів, випусків
підземних комунікацій/ і на час
спорудження надземної частини будинку.
Крім того, в
складі проекту виконання робіт при
спорудженні комплексу житлових і
цивільних будівель потоковими методами
розробляють БГП окремо для виконання
робіт підготовчого періоду, спорудження
підземної і наземної
частин
будинку. У цих планах уточнюють розміщення
постійних і тимчасових мереж електро-,
водо-, газо- і теплопостачання, каналізації,
водостоків, мереж адміністративно-господарського,
телефонного та диспетчерського зв"язку
/зовнішнього і внутрішнього/; розміщення
механізмів і механізованих установок,
складів, постійних будівель, споруд і
пристроїв, що використовують під час
будівництва.
Житлово-цивільне
будівництво в містах звичайно ведеться
на обмеженій території. За таких умов
немає можливості розмістити на
будівельному майданчику великі склади,
майстерні та інші господарства для
обслуговування будівництва. Тому
виробничі бази будівельно-монтажних
організацій у містах, як правило,
організовують на спеціально виділених
для цього майданчиках. На будівельних
майданчиках всередині кварталів, що
будуються, розміщують тільки невеликі
приоб"єктні
склади і найнеобхідніші тимчасові
будівлі /інвентарні, пересувні або
збірно-розбірні/ та пристрої, які зносять
перед заселенням будинків.
До тимчасових
будівель
і споруд на будівництві в містах і
робітничих селищах /огорожа, прохідні
будки, контори та ін./ ставляться ще й
особливі вимоги архітектурного нагляду:
ці споруди не повинні порушувати
загального ансамблю міста.
Умови виконання будівельно-монтажних
робіт та їх зміст під час реконструкції
об"єктів впливають на деякі відмінності
проектних документів ПОБ та ПВР,
включаючи БГП.
Будівельні генеральні плани для
реконструкції об’єктів можна розробляти
на період вивільнення будівельного
майданчика і на етапи проведення
комплексів будівельно-монтажних або
механомонтажних робіт, що потребують
окремих проектних рішень з організації
будівельного майданчика в ці етапи,
пов’язаних із розміщенням об’єктів
будівельного господарства й дотриманням
безпеки під час реконструкції й
експлуатації реконструйованого об’єкта.
До таких етапів можна віднести: демонтаж
і монтаж каркаса будівлі, розбирання,
перенесення й прокладання інженерних
мереж, демонтаж і монтаж устаткування
тощо.
Крім БГП на окремі
етапи робіт у складніших умовах
реконструкції на стадії розроблення
ПОБ і ПВР проектують і БГП
за
періодами реконструкції: підготовчим,
до зупинним і зупинним.
БГП підготовчого періоду вирішує
питання організації будівельного
господарства під час вивільнення
будівельного майданчика.
БГП до зупиненого періоду включає
розміщення й організацію будівельного
господарства під час проведення
будівельно-монтажних робіт з реконструкції
об’єкта в умовах, коли виробничий
процес на реконструйованому об’єкті
не зупиняють.
БГП зупиненого періоду охоплює
організацію будівельного майданчика
на період повної зупинки виробничого
процесу на реконструйованому об"єкті.
Рішення БГП повинні забезпечити
максимально можливу інтенсивність
робіт з реконструкції за безумовного
дотримання правил техніки безпеки й
охорони праці.
Спеціалізовані субпідрядні організації
повинні розробляти БГП у складі своїх
проектів виконання робіт і погоджувати
їх із генеральним підрядчиком.
Вихідними даними для розроблення БГП
реконструйованого об'єкта крім звичайних
і встановлених нормативними документами
є акти технічного обстеження будівель,
споруд, їх конструкцій, які тією або
іншою мірою зазнають впливу в процесі
реконструкції. Крім того, використовують
робочі креслення пристроїв та
пристосувань, що забезпечують посилення,
оберігання існуючих об"єктів під
час реконструкції, а також безпеку
встановлення й переміщення засобів
механізації під час проведення робіт
/захисні й огороджувальні настили,
підпірні стояки, розтяжки, естакади,
риштування тощо/.
Особливо ретельно до розроблення БГП
вивчають прийняті методи виконання
робіт з реконструкції та способи
подавання й транспортування конструкцій,
деталей та вузлів будівель, споруд і
технологічного устаткування. Виходячи
з цього, у БГП реконструйовуваного
об'єкта додатково до обов'язкових рішень
щодо робіт на ново споруджуваних
об’єктах мають бути відображені:
І/ постійні будівлі, використовувані
тимчасово для потреб будівництва;
2/ будівлі та споруди, що підлягають
знесенню;
З/ діючі, розбирні та перекладні
комунікації, місця й черговість їх
відключення та підключення;
4/ тимчасові, реконструйовані й
новозбудовані залізниці та автомобільні
шляхи, тротуари, проходи тощо;
5/ споруди й пристрої, до забезпечують
захист діючого устаткування та пристроїв
під час демонтажу, заміни стінових
огороджень, перекриттів та покриттів;
6/ маршрути переходів будівельників та
працівників реконструйованого об"єкта
від робочих місць до місць відпочинку;
7/ шляхи подавання великогабаритних
конструкцій та вузлів і їх влаштування,
яке забезпечить надійність і безпеку
транспортних операцій. 2.6. Оцінка варіантів
будівельного генерального плану. ігрове
проектування
У проектуванні БГП здебільшого можливе
розроблення ряду варіантів як за складом
будівельного господарства, так і за
розміщенням його на будівельному
майданчику, а також за загальними
рішеннями щодо організації будівельного
майданчика на певний період будівництва.,
ймовірність одержання помітно відмінних
за показниками варіантів БГП най
можливіша, коли розроблення БГП доручено
різним проектувальникам. У дипломному
проектуванні це можливо і найзручніше,
коли комплексний проект виконують
кілька студентів, розробляючи в такому
проекті, як правило, загальномайданчиковий
БГП у складі ПОБ.
Для оцінювання
варіантів за вартістю витрат на
будівельне господарство та влаштування
майданчика з необхідними інженерними
комунікаціями можна використовувати
дані про вартість постійних і тимчасових
інженерних мереж і доріг /дод. 10,
11/.
БГП порівнюють за питомими й абсолютними
показниками, які враховують вплив
місцевих умов. Оцінюючи БГП, використовують
такі показники, як коефіцієнт забудови
/відношення площі забудови будованих
об'єктів до загальної площі за генеральним
планом/ і коефіцієнт використання площі
/відношення площі, зайнятої будівлями,
спорудами, залізницями й автомобільними
дорогами, до загальної площі за
генеральним планом/.
Зі збільшенням площі будівництва
зростає розтягненість тимчасових
залізниць та автомобільних доріг, водо-
й енергетичних мереж, площа складів та
інших елементів будівельного господарства.
Це відбиватиметься на вартості та
обсягах робіт, що припадають на одиницю
площі, які є питомими показниками.
Основними показниками для порівняльного
оцінювання варіантів є також тривалість
зведення тимчасових будівель та споруд,
трудомісткість їх зведення, вартість
і відстань переміщення вантажів на
будівельному майданчику.
Попередня оцінка варіанта розміщення
/за вартістю/ здійснюється за витратами,
враховуючи і зведені витрати:
де Ст
м
- загальна вартість тимчасових інженерних
мереж, комунікацій та пристроїв; Кн
= 0,85 - коефіцієнт надійності й зручності
використання для потреб будівництва
постійних мереж та споруд;
Вз
- втрати від заморожування коштів під
час використання для потреб будівництва
проектованих постійних інженерних
засобів та споруд.
Сп
- загальна
вартість постійних об"єктів,
використовуваних для потреб будівництва;
Ен
= 0,15 - нормативний коефіцієнт ефективності
капітальних вкладень; Тс.з.-
середній строк заморожування коштів,
/умовно може дорівнювати половині
нормативного строку будівництва
об"єкта/, років.
Остаточно оцінюючи
варіант БГП, обов'язково слід урахувати
не лише вартісні показники витрат, а й
дотримання
всіх правил охорони праці, зручності
спорудження експлуатації об"єктів
будівельного господарства: кількість
перетинів комунікаціями доріг, відстань
переходу робітників до робочих місць,
радіуси обслуговування пристроїв водо-
та електропостачання. При цьому слід
вважати за розрахункову точку робочого
місця будованого основного об"єкта,
пристроїв водопостачання - водорозбірні
крани, пристроїв електропостачання -
розподільні шафи. Додатковими показниками
для порівняння варіантів є міра зручності
роботи транспорту на будівельному
майданчику й забезпечення найраціональнішого
обслуговування робітників /мінімальні
відстані переходів на майданчику,
мінімальне число перетинів і тупиків
в організації транспорту всередині
будови тощо/.
Ураховуючи можливості одержання різних
вартісних показників за варіантами
БГП, раціонально його можна спроектувати
методом ігрового проектування.
Основна відмінність ігрового проектування
від простого варіантного в тому, що
можна ввести ігровий елемент об'єктивнішого
оцінювання кожного варіанта завдяки
системі об'єктивних оцінок у вигляді
процентних штрафів від загальної
вартості будівельного господарства
за варіантом, одержаним за формулою
/20/.
Шкалу можливих об"єктивних оцінок
може використати арбітр ігрового
проектування БГП /наприклад, керівник
комплексного дипломного проекту/,
оцінюючи варіанти /табл. 5/. Для надання
більшої гостроти ігровому проектуванню
з-поміж учасників ігрового проектування
призначають "спеціалістів" за
окремими групами проектних рішень і
надають їм права накладати штрафи на
інших учасників ігрового проектування
у процесі завершальної і взаємної
експертизи рішень за варіантами БГП.
Таблиця 5
Шкала можливих об’єктивних
оцінок рішень БГП при ігровому
проектуванні
Найменування
груп і видів проектних рішень
Штраф, %
Примітки
1
2
3
Робота
будівельних машин та автотранспорту
Не
забезпечено в’їзд
і виїзд машин у споруду за непогоди
1
-
Не
забезпечено майданчики для роз’їзду
на дорогах з однобічним рухом і для
розвантаження матеріалів
1
-
Не дотримано
радіусів заокруглення доріг та їх
розширення в місцях заокруглень
1
-
Не забезпечено
майданчики складування конструкцій,
які потребують попередньо розкладання
1
-
Порушено відстані
доріг від складів, будованого
об’єкта,побутових та адміністративних
будівель,кранів тощо.
1
За кожне порушення
Майданчики
складування /попереднього розкладання/
містяться поза зоною дії крана
1
За кожне порушення
Продовження табл.5
Продовження табл.5
1
2
3
Розворотні майданчики не забезпечують
розвороту транспортних засобів на
них
1,5
-
Склади устаткування
/укрупненого збирання, ревізії/ не
мають зручних під’їздів
для транспортування устаткування та
вузлів на будований об’єкт
1
-
Закриті склади немасових матеріалів
не забезпечують зручного транспортування
матеріалів до місць використання
1
-
Не продумане транспортування бетону
до місць його укладання
1
-
Немає рішень щодо складування
матеріалів і їх розміщення при
влаштуванні покрівлі
1
-
Проектування мереж водо-
й електропостачання освітлення і
зв’язку
Не витримані /збільшені/
радіуси обслуговування пристроями
електропостачання, води, зв’язку
й сигналів
1
За кожне порушення
Немає необхідних пристроїв
електропостачання, освітлення, зв’язку
і сигналізації
Те саме
Невиправдано збільшена кількість
пристроїв електропостачання, освітлення
і зв’зку
1
-
Трансформаторну підстанцію будови
розміщено не в центрі електрона
вантажень, при цьому порушено оптимальні
відстані подавання електроенергії
1
-
Не зазначено напрямів
роботи засобів та пристроїв гучномовного
зв’язку й освітлення
на стаціонарних підпорах
1
За кожне порушення
Проектування об’єктів
адміністративно-побутового
обслуговування
У проектуванні розташування будівель
побутового призначення не враховано
розу вітрів
1
-
Продовження табл.5
Продовження табл.5
1
2
3
Не використано можливості створення
побутового містечка для робітників
1
-
Адміністративні будівлі віддалені
без потреби від входу на будівельний
майданчик
1
-
Не дотримано умов правильного
блокування груп будівель за призначенням
1
-
Не дотримано оптимального радіуса
обслуговування для туалетів
1
-
Не використано всі можливості
скорочення переходів від місць роботи
до місць відпочинку
1
-
Техніка безпеки, охорона праці й
надійність рішень та оформлення БГП
Немає пожежних постів
1
-
Неправильно розташовані
пожежні пости /далеко від пожежонебезпечних
об”єктів/
1
-
Не зазначено небезпечних і монтажних
зон
1
-
Немає необхідних розширень
доріг для роз’їздів
транспорту,його розвантаження
1
-
Немає пожежних гідрантів
2
-
Неправильно запроектовано розташування
пожежних гідрантів відносно доріг,
будівель та відносно одне одного
1
За кожне порушення
Немає огороджень тимчасових
трансформаторних
1
-
Невдало запроектовано охоронне
/загальне/ освітлення будівельного
майданчика
1
-
Не весь майданчик забезпечено
гучномовним зв’язком
виклику
1
-
Не дотримано пожежних розривів між
будівлями
1
-
Економічна оцінка варіантів БГП
Продовження табл.5
1
2
3
Неправильний підрахунок довжини
мереж доріг в економічній оцінці
варіанта БГП /понад 5% загальної
довжини/
1
За кожне порушення
Застосування занижених розцінок на
споруди будівельного господарства
1
Те саме
Невикористання повною
мірою постійних об’єктів
для потреб будівництва за нормативного
строку будівництва понад 1,5 року
1
-
Неохайне оформлення робочих креслень
2
-
Неправильне накладання штрафу членом
технічної ради
1
За кожне порушення
Галаслива поведінка члена
ради під час з’ясування
правильності накладання штрафу
1
Те саме
З метою полегшення та упорядкованості
праці "спеціалістів" важають за
необхідне керуватися їм у своїх діях
схемами контролю якості проектних
рішень БГП, які підлягають їхньому
праву контролю за умовами ігрового
проектування. Такі схеми наведені в
дод. 13-20.
Ці схеми рекомендується також
використовувати авторам окремих
варіантів БГП для самоконтролю якості
в процесі проектування.
За такої організації переможцем ігрового
проектування вважають того, чий варіант
БГП, враховуючи штрафи й додаткові
можливі витрати, пов"язані зі змінами
внаслідок виправлення помилок, виявиться
найдешевшим.
2.7. агальні вимоги до оформлення креслень
будівельних генеральних планів
БГП об"єкта виконують залежно від
розмірів будівлі у масштабі 1:200, 1:500 або
1:1000. Основою для нього є генеральний
план будованого об"єкта. На БГП слід
нанести координатну сітку розміром
50x50 або 100x100 м, до якої мають бути
прив"язані всі постійні й тимчасові
об"єкти, включно з інженерними
мережами й комунікаціями. Крім того,
показують розу вітрів, яку обов'язково
враховують, розмішуючи об"єкти
будівельного господарства.
Залежно від умов будівництва, обов'язково
вказують межі будівельного майданчика
з огородженням або без нього.
Показують горизонталі планувальних
відміток майданчика, що забезпечують
стікання атмосферних вод на всій
території будівельного майданчика,
включаючи територію, зайняту основними
об'єктами й дорогами.
Як правило, таке планування на рівних
майданчиках забезпечує нахил для стоку
вод, що дорівнює 0,002 або 0,005.
Прив"язують тимчасові об"єкти
будівельного господарства або до
координатної сітки, або до основних
будованих об"єктів, які, в свою чергу,
обов'язково прив"язують до координатної
сітки. Усі прив'язувальні розміри
вказують у метрах.
На БГП показують експлікацію тимчасових
будівель і споруд, яку складають у
табличній формі /табл. б/. Нумерація
тимчасових будівель на БГП має відповідати
їх нумерації у таблиці експлікації.
Машини, механізми та пристрої зображують
відповідно до прийнятих позначень,
наводячи марку. Інженерні мережі, дороги
та пристрої також показують відповідними
умовними позначеннями, вказуючи в разі
потреби діаметри трубопроводів, переріз
дроту та їх прив'язування у плані до
інших об’єктів БГП. Щоб уточнити
зображення, мережі комунікацій можна
показати прийнятими кольорами.
Таблиця 6
Експлікація тимчасових будівель і
споруд
Номер пор.
Найменування
будівель
Кількість, шт.
Обсяг
Габаритні розміри
в плані, м*м
Конст
рукція /тип,марка/
Тимчасові і постійні будівлі, споруди
та пристрої позначають за держстандартами
/дод. 11/.
Не слід забувати про показ на БГП місць
розташування пожежних постів і місць,
де дозволено роботу з відкритим вогнем.
Зображуючи основні будівельні машини
/баштові крани, підйомники/, показують
прив'язування їх у плані до будованих
об"єктів, а також місця електрозаземлення,
зон монтажу та небезпечних зон, обмежених
відповідними лініями, штрихуванням
тощо. Крім того, показують переріз на
місці встановлення крана /підйомника/
біля будівлі з необхідними прив"язувальними
розмірами.
Мобільні стрілові крани показують,
позначаючи фрагменти напряму їх руху,
а також напрями руху транспортних
засобів, що перевозять великогабаритні
конструкції чи елементи за умови монтажу
їх із транспортних засобів.
Фрагменти загальномайданчикового БГП
на основний період будівництва комплексу
будівель і споруд та БГП об"єкта на
період ведення основних наземних
конструкцій будівлі показано на рис.
6 і 7.
Рис.6 .Приклад
БГП у складі ПОБ основного періоду
будівництва комплексу споруд
промислового призначення: 1-постій-ні
споруджувані будівлі; 2-постійні
споруди, використовувані для потреб
будівництва; 3-тимчасові
навіси;4-прохідна;5-туа-лет;6-відкриті
майданчики для складування будівельних
матеріалів та конструкцій;7-об’єкти
бетонорозчинового вузла; 8-майданчик
адміністративно-побутового містечка
будівельників; 9-тимчасова трансформаторна
підстанція.
Рис.7. Приклад БГП промислової будівлі
у складі ПВР
Застосування економіко-математичних
методів та ПК для розв'язання завдань
з організації будівельних майданчиків
дає змогу до 25% скоротити довжину
тимчасових будівель та споруд, знизити
витрати на тимчасові будівлі й споруди
на 2-3%, скоротити строки будівництва на
5-10%.
Найважливіші завдання з проектування
організації будівельних майданчиків
об"єктів та їх комплексів:
І/ розрахунок обсягів та визначення
оптимальних строків зведення тимчасових
і постійних будівель та споруд, що
використовуються для потреб будівельного
виробництва;
2/ обрання оптимального розташування
тимчасових будівель і споруд на
будівельному майданчику;
З/ добір оптимального комплекту
інвентарних будівель для санітарно-побутового
обслуговування працюючих;
4/ обрання оптимального місця для
майданчиків укрупнювального збирання
конструкцій і технологічного збирання
конструкцій і технологічного устаткування;
5/ визначення раціональної конфігурації
тимчасових мереж і комунікацій;
6/
обрання додаткової відчуджуваної
території для потреб будівництва;
7/ обрання технології будівельно-монтажних
робіт під час підготовки будівельного
майданчика;
8/ планування спеціалізованих потоків
з підготовки території будівництва.
Розглянемо завдання добору оптимального
комплекту інвентарних будівель для
обслуговування працівників на
будівельному майданчику за витрат на
формування й експлуатацію побутового
містечка.
Номенклатуру інвентарних будівель, що
використовуються для обслуговування
працівників на будівельному майданчику,
визначають на основі аналізу
організаційно-технологічних умов
будівництва об'єктів.
Потрібну кількість будівель для кожного
виду обслуговування /приміщення для
обігрівання, сушіння одягу, приймання
їжі тощо/ визначають, розв'язуючи
завдання, математичне формулювання
якого полягає у знаходженні мінімуму
функції
за умови, що
усі Xij
–цілі
числа;
/24/
Xij≥0,
/25/
де Сij
– витрати на обладнання та експлуатацію
побутового містечка з використанням
інвентарних будівель і-го типорозміру
/і=1,2,...,n/
для j-го
виду обслуговування, грн.; Xij
– шукана кількість інвентарних будівель
і-го типорозміру для j-го
виду обслуговування, шт.;bij-місткість
інвентарних будівель і-го типорозміру
для j-го
виду обслуговування осіб; Bj-
розрахункове число працівників, що має
бути забезпечене інвентарними будівлями
j-го виду
обслуговування осіб.
Умова /23/ виражає необхідність забезпечення
всіх працівників згаданими видами
обслуговування; умова /24/ - необхідність
одержання цілочислового розв'язку;
умова /25/ виключає негативні значення
шуканих величин.
Оптимального
розв’язку
завдання /22/-/25/ досягають методом
динамічного програмування. Розв’язати
завдання можна, використовуючи ПК
На основі розв’язку
завдання визначають оптимальну структуру
побутового містечка.
/26/
Результати
розв’язку
ілюструють прикладами добору інвентарних
будівель, їдалень і приміщень для
обігрівання робітників.
Приклад 1.
Визначити оптимальний комплект
інвентарних будівель їдалень. Розрахункова
чисельність робітників 84 чол. Вихідні
дані наведено в табл. 7.
Таблиця 7
Вихідні дані для добору оптимального
комплекту інвентарних їдалень
Типи інвентарних будівель їдалень
Місткість,
чол.
Вартість,
тис.грн.
1
2
3
1
2
2,4
2
12
2,85
3
16
3,06
4
20
3,95
5
22
4,6
6
24
5,2
7
56
14,1
8
60
15,14
Цільова функція
F=2,4X1+2,85X2+3,06X3+3,95X4+4,6X5+5,2X6+14,1X7+
+15,14X8→min
Обмеження
8X1+12X2+16X3+20X4+22X5+24X6+56X7+60X8=84;
X1…8≥0;
усі X1…8≥0
– цілі числа.
Розв'язавши завдання, визначають
оптимальний комплект інвентарних
будівель їдалень для обслуговування
робітників будівельного майданчика.
Це чотири інвентарні будівлі типу 3 та
одна - типу 4. Загальна вартість комплекту
будівель 16,29 тис. грн.
Приклад 2.
Визначити оптимальний комплект
інвентарних будівель для обігрівання
робітників будівельного майданчика.
Розрахункова чисельність робітників
- 108 осіб. Вихідні дані наведено в табл.
8.
Таблиця 8
Вихідні дані для обрання оптимального
комплекту інвентарних будівель для
обігрівання
робітників
Типи інвентарних будівель
Місткість,
чол.
Вартість,
тис.грн.
1
2
3
1
8
2,2
2
9
2,4
1
2
3
3
12
3,1
4
14
3,4
5
16
3,5
6
20
3,9
7
22
4,1
8
24
4,3
9
26
4,6
Цільова функція
F=2,2X1+2,4X2+3,1X3+3,4X4+3,5X5+3,9X6+4,1X7+4,3X8+
+4,6X9→min
Обмеження
8X1+9X2+12X3+14X4+16X5+20X6+22X7+24X8+26X9=108;
X1…9≥0;
усі X1…9≥0
– цілі числа.
Розв'язавши завдання, визначають
оптимальний комплект інвентарних
будівель для обігрівання робітників.
Це одна інвентарна будівля типу 1, дві
– типу 8, дві – типу 9. Загальна
вартість комплекту будівель становить
20 тис. грн.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Нормативні показники для визначення
площ інвентарних будівель службового
та санітарно-побутового
призначення
Номен-клатура інвентарних будівель
Норматив-ні показни-ки
Ті хто користується будівлею
Примітки
1
2
3
4
Службові приміщення
Контора
4 м2/люд.
ІТП,службовці,МОП
та охорона
Диспетчерська
7 м2/люд.
Диспетчери
Один диспетчер на 1,5-30млн.грн. річного
обсягу БМР
Кабінет техніки безпеки
15…25 м2
Працівники
Нижня межа за
списком працю-ючих до 500 осіб, верхня-до
1000осіб
Прохідна-табельна
8…10м2
Те саме
Те саме
Сторожова будка
3 м2
Те саме
Один виїзд
Санітарно-побутові будівлі
Гардеробна
0,5…0,6 м2
Усі робітники
Нижня межа-для гардеробних без лав,
верхня-з лавами
Душова з перед душовою
0,82 м2/люд.
Робітники 1 зміни
Те саме
Умивальня
0,06…0,065 м2/люд.
Те саме
Нижня межа-для групових, верхня-для
індивідуальних
Туалет
0,07…0,14
Те саме
Нижня межа-для чоловіків, верхня-для
жінок
Приміщення для сушіння
0,2 м2/люд.
Робітники 1 зміни
Те саме
Закінчення дод.1
Продовження дод. 1
1
2
3
4
Приміщення для обігрівання робітників
0,1 м2/люд.
Кількість працю-ючих на відкритому
повітрі
Мінімальна
площа приміщення 8м2
Укриття від сонячної радіації й
атмосферних опадів
0,1 м2/люд.
Те саме
Те саме
Їдальня:
на 50 місць
1…1,2 м2/люд.
Робітники найзаван-таженішої зміни
Враховуючи
корисну площу всіх приміщень їдалень
і буфетів,нижня межа-для їдалень,що
працюють на напів-фабрикатах,верх-ня
для їдалень,що пра-цюють на сировині;
одне місце на 4 особи
150
0,9…1 м2/люд.
250
0,8…0,9 м2/люд.
Буфет:
на 8 місць
0,9 м2/люд.
Робітники найзаван-таженішої зміни
Те саме
16-24
0,7 м2/люд.
Кімната для приймання їжі
0,25 м2/люд.
Те саме
Площа кімнати
не менша за 12 м2
Продовольчий намет
6…8 м2/люд.
Те саме
Те саме
Пункт охорони
здоров’я
IV
категорії
до 70 м2
Працівники най-завантаженішої зміни
Кількість
працю-ючих:200-1200;
1201-2000;2001-3000
Приміщення для особистої гігієни
жінок
6…10 м2
Кількість жінок найнавантаженішої
зміни
Нижня межа – за кількість 50 жінок,
верхня – до 100 осіб
Додаток 2
Орієнтована структура працівників у
промисловому будівництві
Галузь будів-ництва
Категорії працівників,%
Робітники
ІТП
Службовці
МОП та охорона
Металургія
83,9
11
3,6
1,5
Хімія і нафто-переробка
8,6
10,2
3,1
1,1
Машинобудуван-ня, легка й хар-чова
промисло-вість
82,2
12,7
3,8
0,9
ДРЕС,ТЕЦ,АЕС
84,6
11,7
2,9
0,8
Додаток 3 Укрупнені
норми для розрахунку площ складів для
зберігання матеріалів та виробів
1
2
3
Матеріали та вироби
Одиниця
Розрахункова
площа на одиницю виміру, враховуючи
проходи й проїзди, м2
Закриті склади
А.Опалювальні
Хімікати,фарби,оліфа,
паркет,москательні матеріали,спецодяг,взуття,
постільні речі,
канцелярське приладдя
1 млн.грн.
16,1
Б.Неопалювальні
Цемент
1 млн.грн.
6,1
-
т
1
Гіпс
1 млн.грн.
5
Вапно
1 млн.грн.
3
Повсть,
клоччя, мінеральна вата,
теплоізоляційні матеріали, гіпсові
вироби, суха штукатурка, клей, азбестові
листи, фанера,
провід для електро-установок,
троси, ланцюги, сталь покрівельна,
інструмент, цвяхи, металеві вироби
,залізні вироби
1 млн.грн.
19,4
Продовження дод. 3
Навіси
1
2
3
Сталь арматурна
1 млн.грн.
1,5
Рубероїд,
толь, гідро-ізоляційні
матеріали, плитки облицювальні
й метлахські, азбестоце-ментно-волокнисті
плитки, гіпсові
перегодки
1 млн.грн.
32,2
Столярні й теслярські вироби
1 млн.грн.
8,7
Бітумна мастика
1 млн.грн.
8,7
Склади вогнебезпечних матеріалів
А.Центральний склад зай-мистих
матеріалів /за 30-денного запасу
зберігання/
Бензин
1 млн.грн.
6,1
Дизельне паливо
1 млн.грн.
5,1
Гас
1 млн.грн.
1
Б.Центральний склад мас-тила та інших
вогнебез-печних матеріалів
Кислоти,хімікати,мастило й вогненебезпечні
матеріали
1 млн.грн.
1,5
Відкриті складські майданчики
Сталь-прокат і сталь бортова
т
1,8...1,2
Ліс:
круглий
м3
1,5...1,3
пиляний
м3
1,7...1,25
Цегла будівельна із
зберіганням:
у клітках
тис.шт.
2,5
у пакетах на піддонах
тис.шт.
2,5...3,2
Камінь бутовий і камінь дикий у
механізованих складах
тис.шт.
0,5...0,35
Пісок у механізованих складах
тис.шт.
0,5...0,35
Шлак
м3
1,1...0,8
Продовження дод.3
1
2
3
Труби:
сталеві
т
2,1...1,7
чавунні
т
2,5...1,4
залізобетонні
м3
5,5...4,1
Кабель
т
5,5...4,1
Опалубка
м3
0,1...0,07
Арматура
т
1,4...1,2
Збірний залізобетон:
1
2
3
фундаменти
м3
1,7...1
колони
м3
2
плити перекриття
м3
2
плити покриття
м3
4,1...3,3
ферми
м3
4,1...2,8
балки покриття
м3
5
фундаментні й підкранові балки,сходові
майданчики, марші, плити балконні,
перемички,санітарно-технічні блоки
м3
3,2...2,5
Блоки бетонні стінові
м3
1
Шлакобетонні камені
тис.шт.
2,8
Блоки цегляні
тис.шт.
2...1,44
Утеплювач плитковий
тис.шт.
4,1...2,1
Металоконструкції
т
3,3
Примітки:
У таблиці 1 млн.грн. означає 1 млн.грн.
річного обсягу будівельно-монтажних
робіт.
Місткість
складів усіх типів добирають за типовими
проектами, виходячи
із загального запасу зберігання
матеріалів, встановленого проектом
організації будівництва.
Показник
по бензину при перевезенні автотранспортом
загального
користування уточнюють за місцевими
умовами.
При зберіганні
каменю бутового, дикого, щебеню, гравію
та піску
у механізованих складах потрібну під
них площу подвоюють.
Розрахункові нормативи запасу основних
матеріалів та виробів на складах будови
/у днях/
Матеріали та вироби
З перевезенням
залізницею
автотранспортом на відстань, км
понад 50
до 50
1
2
3
4
Сталь
/прокатна, арматурна, покрівельна/
труби чавунні й сталеві,
ліс круглий і пиляний,
нафтобітум, санітарно-технічні
й електротехнічні матеріали,
хіміко-москательні товари
25...30
15...20
12
Цемент,
вапно, скло рулонне й
азбестоцементні матеріали, рами
віконні, полотна дверей і ворота,
металоконструкції
25...30
10...15
8...12
Цегла,
камінь бутовий і дикий, щебень
/гравій/, пісок, шлак, збірні залізобетонні
конструкції, блоки цегляні й
бетонні, шлакобетонні
камені, утеплювач
плитковий, перегородки
15...20
7...20
5...10
Примітки:
Наведені норми запасу основних
матеріалів є орієнтовними, які мають
уточнювати проект організації
будівництва, відбиваючи місцеві умови.
Норми запасу не
враховують матеріалів, що є на складах
кар'єрів, лісорозробок та підприємств
будіндустрії.
Тимчасові виробничі
будівлі та споруди
будівельних організацій
Об’єкт
Розміри,м
Корис-на пло-ща, м2
Вартість, тис.грн.
Шифр типового проекту
Тип будівлі
1
2
3
4
5
6
Штукатурна станція
3,85*2,21*2,48
8,45
4,67
ПРШС-1М
П
Малярна
4,25*2,5*2,57
10,6
4,86
ПМС
П
Компресорна
18*12*6,85
216
77,76
420-06-46
С
Котельня
12,3*9*3,3
72,5
33,84
420-03-5
К
Ацетиленова установка
9*2,7*3,3
22
3,49
420-03-2
К
Майстерні:
арматурна
1584
81,23
420-06-55
С
механомонтажу
24*12*6
288
33,56
420-06-13
С
санітарно-технічного монтажу
24*12*6
288
48,68
420-06-10
С
електромонтажу
24*12*6
288
41,01
420-06-16
С
столярно- теслярська
37,09*3*2,65
48,8
6,2
СПД
К
електротехнічна
4,27*2,35*2,11
9,2
4,16
ПЭМ-2П-4
П
покрівельно-ізоляційна
7*2,38*1,8
8,45
2,5
КИ-2П-4
П
ремонтно-ме-ханічна
7,5*2,3*2,22
16,8
5,3
М-1
П
Додаток 6 Нормативи
необхідної електричної потужності,
кВ•А /чисельник/ і кількість води, л/с
/знаменник/, на 1млн.грн. річної вартості
будівельно-монтажних робіт
Галузь
Річна вартість будівельно-монтажних
робіт, млн.грн.
0,5
1
2
3
5
10
20
1
2
3
4
5
6
7
8
Чорна мета-лургія
-
320/0,79
280/0,48
240/0,29
190/0,22
150/0,13
140/0,11
Хімічна
-
230/0,85
160/0,79
130/0,72
125/0,59
100/0,38
100/0,34
Вугільна
-
-
340/0,92
310/0,84
280/0,7
210/0,47
-
Енергетична
-/1,08
380/0,88
380/0,72
380/0,62
360/0,48
340/0,48
300/0,48
Машино-будування загальне
230/2,2
200/1,5
140/0,86
130/0,62
120/0,4
110/0,34
110/0,31
Легка
210/0,8
190/0,8
140/0,5
110/0,4
80/0,4
60/0,4
60/-
Промис-ловість бу-дівельних матеріалів
-
290/1,03
190/0,7
130/0,58
100/0,44
100/0,4
90/-
Житлово-цивільне бу-дівництво
205/0,3
185/0,23
100/0,16
70/0,16
70/0,15
-
-
Сільське бу-дівництво
400/8
310/5,3
250/4
150/3,5
140/2,6
135/2
-
Примітка.Витрати
води на пожежогасіння можна взяти:
для площі, забудованої до 50 га включно,
- 20 л/с, для більшої площі – 20 л/с на перші
50 га і по 5 л/с на кожні наступні 20 га.
Додаток 7
Норми потужності на освітлення
1м2,Вт,за
споживачами
Найменування
споживачів
Норма, Вт
Адміністративні приміщення
12
Побутові приміщення
6
Склади матеріальні закриті й
напівзакриті /навіси/
3
Майстерні
12
Охоронне освітлення всієї території
будівництва
1
Робоче освітлення майданчика, де йде
монтаж збірних залізобетонних
конструкцій
2,4
Додаток 8
Технічні характеристики комплектних
трансформаторних підстанцій
Тип
Потужність трансформа-тора,
кВ•А
Тип трансформатора
Маса, т
Зовнішні установки
КТПН-72М-160
160
ТМ 16016/10/
1,31
КТПН-72М-250
250
ТМ 25016/10/
1,65
КТПН-72-400
400
ТМ 400/6/10
2,18
Внутрішні установки
КТП 250/6,КТП10/04
250
ТМФ-250/10
1,43
КТП 400/6,КТП10/04
400
ТМФ-400/10
1,9
КТП630/6,КТП10/0,4
630
ТМФ-630/10
3
КТПМ630/6,КТПМ10/0,4
630
ТМФ-630/10
3
КТП-630
630
ТМФ-630/10
3
КТПУ-630
630
ТМФ-630/10
3
КТП-1000
1000
ТМЗ-1000/10
5
КТПУ-1000
1000
ТПЗ-1000/10
5
Додаток 9
Дані для визначення площі інвентарних
будівель виробничого призначення
/майстерень/
Найменування майстерень
Розрахунковий показник
площі, м2
Ремонтно-механічні
67
Арматурні
12
Санітарно-технічні
32,5
Столярно-теслярські
9
Авторемонтні
23
Примітка.
За одиницю виміру
прийнято 1 млн. грн. будівельно-монтажних
робіт.
Додаток 10
Вартість тимчасових комунікацій, доріг
і паркану
Найменування тимчасових мереж і
комунікацій
Одиниця
Вартість у ділі, грн.
Водогінна мережа діаметром,
мм:
50
1м
3,6
100
1м
6,1
Мережа каналізації 200 мм
1м
11
Мережі теплопостачання 50 мм
1м
8,7
Кабельна силова мережа
1м
7,5
Повітряна освітлювальна мережа
1м
1,9
Грунтово-гравійні дороги
1м2
3,2
Дороги зі збірними залізобетонними
плитами покриття
1м2
4
Вузькоколійна залізниця
1м
11
Ширококолійна
1м
32
Дерев’яний
паркан
1м
2,9
Примітка.Дані
для тимчасових доріг зі збірними
залізо-бетонними плитами покриття
наведені за умови іх чотириразо-вого
використання.
Додаток 11
Укрупнені показники вартості постійних
мереж
комунікацій доріг
Найменування видів комунікацій і
доріг
Одиниця
Вартість одиниці, грн.,у будівництві
промисловому
житлово-цивільному
1
2
3
4
Водопостачання
1м
27
24
Теплопостачання
1м
75
65
Каналізація
1м
36
32
Газопостачання
1м
30
26
Електропостачання кабельної мережі
1м
9
6
Телефон, радіо
/слабко-струмова мережа/
1м
4
3
Продовження дод.11
1
2
3
4
Повітряні мережі /теле-фон, електромережі/
1м
0,6
0,6
Залізниця з нормальною колією
1км
55000
55000
Автодороги й майдан-чики, асфальтовані
на бетонній основі
1км2
6
6
Додаток 12
Умовні позначення
Позначення
Об’єкт
1
2
Тимчасова каналізація
Тепломережа
Тимчасова тепломережа
Каналізаційний колодязь
Адміністративний телефонний
зв’зок
Диспетчерський, директорський
телефонний зв’язок
Кабельна високовольтна лінія
електропередачі
Тимчасова кабельна високовольтна
лінія електропередачі
Повітряна високовольтна лінія
електропередачі
Те саме,тимчасова
Низьковольтна кабельна лінія
електропередачі
Те саме,тимчасова
Повітряна низьковольтна лінія
електропередачі
Закінчення дод.12
1
2
Трансформаторна підстанція
Інвентарна розподільна шафа
електроенергії /шафа розподільна/
Світильник /ліхтар/ на підпорі
Пересувна освітлювальна щогла
Освітлювальна щогла
Гучномовець з телефоном
Телефонний апарат
Проектована або наявна
дорога:А-асфальтована,Б-бруківка,Г-гравійна
Проектована дорога,використовувана
для потреб будівництва
Тимчасова дорога
Тимчасова дорога із залізобетонних
плит
Місця розвантаження,роз’їзди,розширення
тощо
Залізнична колія
Огородження території будівництва
Ворота в огородженні
Підкранова рейкова колія
Баштовий кран
Мобільний кран
Бетономішалка
Розчиномішалка
Список рекомендованої літератури.
ДБН А.3.1.-5-96 “Організація
будівництва” К:, НДІБВ, 1997
Посібник з розробки ПОБ і ПВР (до ДБН
А.3.1.-5-96) К:, НДІБВ, 1997 р.
Организация
жилищно-гражданского строительства.
Спровочник строителя. Л.Г. Дикман, М:,
Стройиздат, 1990 г.
Дикман Л.Г. “Организация и
планирование строительного производства”
М:-Высшая школа, 1988 г.
Строительные краны. Справочник .Под
редакцией Станевского В.П. К: Будівельник,
1984 г
.Методичні вказівки по виконанню
крсового проекту по дисципліні
“Організація та планування будівельного
виробництва”, Валовой О.І., Лідневич
А.Г. КТУ, 2004 р. 1, 2, 3 ч.
Справочник по специальным работам.
Монтаж вентиляционных систем. Под
редакцией
И.Г Староверова М:, Стройиздат, 1961 г.
С.А. Ушацький Організація зведення і
реконструкції будівель та споруд К.,
Вища школа, 1992 р.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Методичні
вказівки для дипломного проектування
і виконання самостійної роботи з
дисципліни “Організація будівництва”
по темі: “Проектування будгенпланів”
для студентів спеціальностей 7.092101 ПЦБ;
7.092103 МБГ; 7.092601 ТГПВ усіх форм навчання.
УКЛАДАЧІ:Валовой
Олександр Іванович.,
Рогозін Валерій Володимирович
Реєстрація
№___________________
Підписано
до друку ______________2006 р.
Формат А5
Обсяг 64
стор
Тираж 50
прим.
Видавничий
центр КТУ,
вул.
ХХІІ партз’їзду, 11. м. Кривий Ріг.
Методичні вказівки
1. Організація будівельного майданчика для будівництва та реконструкції об'єктів
1.2. Визначення потреби в об"єктах будівельного господарства і розрахунок їх основних параметрів
Потрібні площі цих видів будівель
,
/1/
;
/2/
,
/З/
,
/5/
,
/6/
,
де
+
,
де
де
Витрати води за споживачами
Силові та технологічні потреби
Якщо
монтаж будівель ведеться кранами,
встановленими з різних боків /рис.4/ і
при цьому виникає небезпека їх зіткнення
або зіткнення вантажів, то слід
передбачити обмеження вильотів стріл
кранів або кутів поворотів /рис. 5/ або
водночас того й іншого. Проте в усіх
випадках відстань між робо-чими зонами
кранів повинна бути не менша як 5 м.
Будівельні
дороги.
До всіх будованих та експлуатованих
будівель, у тому числі й до тимчасових,
має бути вільний під"їзд. До будівель
завширшки понад 18 м під"їзди повинні
бути з двох боків, а завширшки понад
100 м - з усіх боків будівлі.
2. Проектування будівельних генеральних планів
2.2. Проектування загальномайданчикових будівельних генеральних планів /у складі поб/
2.3. Особливості проектування будівельних генеральних планів при спорудженні окремих промислових будівель і підприємств
2.5. Особливості будівельних генеральних планів для реконструкції об"єктів
/20/
/21/
2.8. Застосування економіко-математичних методів та пк для вирішення завдань з організації будівельних майданчиків
/22/
,
/23/
Додаток 4
Додаток 5
63
3
62
4
61
5
60
6
59
7
58
8
57
9
56
10
55
11
54
12
53
13
52
14
51
15
50
16
49
17
48
18
47
19
46
20
45
21
44
22
43
23
42
24
41
25
40
26
39
27
38
28
37
29
36
30
35
31
34
32
33