- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
Тарельчатый окомкователь - представляет диск диаметром 6—8 м. с бортом,вращающ. со скоростью 5-15 об/мин. Ось вращ. т. о. наклонена к вертикали на 30-55°. В т. о. материалы движутся по раб. поверхности тарели по замкн. контуру, подаваемая шихта непрерывно увлажн. водой из брызгал (рис.). Достигнув заданного размера, окатыши переваливаются через борт т. о. Такая технология позволяет получить окатыши строго заданного размера. Произв-ть т. о. < 40 т/ /(м2-сут);
Барабанный окомкователь состоит из барабана длиной 10-11м, диаметром 3м. Отношение диаметра барабана к его длине применяется равным 2-2,5. Барабан установлен под углом от 2-8°, что обеспечивает равномерное перемещение маи-ла от загрузочной части к разгрузочной и далие к грохоту.
Число оборотов подбирается индивидуально опытным путем для каждой шихты. Как правило оно изменяется в пределах от 8до12об/мин. что соответствует окружной скороости стенки барабана от 30до 80м в длину. При недостаточной скорости вращения окомкования не происходит, при избыточной происходит разрушение окатышей.
Внутрение стенки барабана покриваются слоем бетона, что обеспечивает болие плотное закрипление на них гармисажа и как следствие создаются более благоприятные условия для бразования окатышей.
Концентрат подается в барабан при помощи конвеера. Разгрузочный
барабана иногда выполняем в виде незаконченой спирали. Что дает возможность более равномерно распредилить окатыши по грохоту.
Необходимость грохочения является одним из недостатков барабаного окомкователя. Переодически в барабанах вводится нож или спиральный скрабок с целью очистки стен барабана и достижения оптимальной толщины горнисажа.
3 . Барабанні сушарки
Найчастіше на збагачувальних фабриках використовуються барабанні сушарки. Вони можуть бути застосовані для сушіння будь-яких матеріалів незалежно від їх крупності (до 250 - 300 мм) і початкової вологості. Для сушіння матеріал по завантажувальному лотку 2 подається у обертальний барабан 3, що спирається на котки 4. Всередині барабана установлюють різної форми насадки для кращого контакту матеріалу з гарячими газами. Гарячі димові гази надходять до барабана з топки 1 і рухаються в тому ж напрямку, що й матеріал. Переміщення матеріалу забезпечується обертанням барабана і його нахилом під кутом 3 - 5º до горизонту. Вологий матеріал при русі розпушується, перемішується насадками і висушується від зіткнення з гарячими газами і нагрітою внутрішньою поверхнею барабана. Сухий матеріал видається з барабана через розвантажувальну камеру 5. Відпрацьовані димові гази надходять у систему пиловловлення і після очищення викидаються в атмосферу.
Переваги барабанних сушарок : велика продуктивність, висока економічність у відношенні витрат тепла і електроенергії, надійність у роботі, простота конструкції і зручність в експлуатації.
Недоліки сушарок : громіздкість конструкції, високі капітальні витрати, кришення (подрібнення) матеріалу при сушінні, тривалий контакт матеріалу з тепловим аґентом (до 40 хв.), забруднення продуктів золою з топки (0,2 – 0,7 %), налипання вологого матеріалу на внутрішню поверхню і насадки барабана.
Барабанні сушарки, як правило, використовуються на збагачувальних фабриках великої продуктивності.
Білет6
1. Твердофазне спікання при випалі окатишів. Реакції між твердими реагентами сильно відрізняються від реакцій у розчинах і розплавах. Перша відмінність – природа первинного продукту реакції не залежить від співвідношення кількостей реагуючих речовин. Так, при співвідношенні твердих реагентів CaO і SiO2 від 3:1 до 1:1, первинним продуктом реакції у всіх випадках буде 2CaO∙ SiO2. Першим продуктом твердо фазних реакцій, незалежно від вихідного співвідношення реагентів, є речовина з найменшою молярною теплотою плавлення й мінімальною поверхневою енергією (найчастіше ця речовина з найбільш простою будовою решітки).
Друга відмінність твердо фазних реакцій – вирішальним фактором протікання реакцій є не хімічна спорідненість реагентів, а наявність безпосереднього контакту реагуючих речовин. При спіканні офлюсованої шихти (обкотишів) ця особливість реакцій у твердій фазі призводить до того, що, незважаючи на більшу хімічну спорідненість СаО й SiO2 чим CaO і Fe2O3, через малу їхню кількість (CaO і SiO2), у твердій фазі утворяться головним чином ферити кальцію.
Важливою характеристикою процесів у твердій фазі є температура початку взаємодії реагентів Механізм і кінетика взаємодії твердих речовин надзвичайно складні. Швидкість твердофазних реакцій є функцією поверхневого натягу. Об'єднання двох часток однакового розміру відбувається в тому випадку, якщо поверхнева енергія нової фази, що утвориться на границі фаз, буде менше суми поверхневих енергій вихідних складових
Практичні висновки з теорії твердо фазних реакцій для процесів окускування. 1.)При окускуванні не офлюсованої шихти у твердій фазі йде утворення фаяліту. Якщо спікається (агломерується) гематитова шихта, то утворення фаяліту неможливо доти, поки не відбудеться відновлення частини Fe2O3 до Fe3O4, тобто цій реакції сприяє відновлювальна атмосфера. 2.)В офлюсованій шихті найбільший розвиток має реакція між CaO і Fe2O3 (тобто нижче температура початку реакції, вище швидкість реакції, найбільше число контактів). Реакції сприяє окислювальна атмосфера, бо Fe3O4 не реагує із СаО при звичайному тиску. 3.)Твердофазні реакції не завжди визначають кінцеву структуру обкотишів, тому що більша частина продуктів цих реакцій при плавленні дисоціює на більш прості складові.