- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
Постель, укладываемая на спекательные тележки, выполняет следующие функции: 1) предохраняет колосники паллет (и борта обжиговых машин) от чрезмерного нагрева, т. е. увеличивает срок их службы; 2) служит защитным слоем, предотвращает просыпание под машину мелких частичек материала и сохраняет живое сечение между колосниками, препятствуя забиванию влажной шихтой; 3) предупреждает приплавление пирога агломерата к колосникам, обеспечивая свободный сход его с машины.
Наряду с этим постель сама не должна иметь высокое газодинамическое сопротивление; в ней не должно быть горючих веществ или материалов, разрушающихся при высоких температурах.
Наилучшим материалом для постели при агломерации является возврат крупностью 6—12 (15) мм. При производстве окатышей на постель идут обожженные, охлажденные окатыши. Возврат выделяют грохочением при обработке агломерата и подают на машины специальной линией конвейеров.
Однако на многих отечественных агломерационных фабриках постель выделяется грохочением не спека, а влажной шихты (до или после окомкования) или работают без грохочения, используя сегрегацию шихты по крупности непосредственно при ее загрузке на машину. В этом случае в расположенный на колосниках слой попадают не только кусочки возврата, но и крупные кусочки
коксовой мелочи, известняка и влажные комочки шихты, что значительно ухудшает качество постели. Более простая технологическая схема агломерационных фабрик без специального цикла выделения и подачи постели на машину имеет лишь кажущиеся преимущества. В этом случае заметно уменьшается производительность агломерационных машин (за счет повышения газодинамического сопротивления спекаемого слоя, вызванного забиванием влажной шихтой зазоров между колосниками); резко возрастает вынос пыли, затрудняющий работу газоочистных устройств и значительно сокращающий срок службы эксгаустеров. При доведении спекания до колосников усиливается их прогар, происходит приваривание к паллетам кусков пирога агломерата, т. е. требуются специальные устройства и люди для очистки колосников. Большинство агломерационных машин имеет разрыв между паллетами в хвостовой части (200—400 мм). При переходе на разгрузочную ветвь каждая паллета, падая, бьет по предыдущей, «стряхивая» приварившийся пирог агломерата. В результате таких многочисленных ударов изнашиваются торцовые поверхности паллет, нарушается герметичность в месте их стыковки, увеличиваются вредные подсосы воздуха с соответствующим снижением производительности машины. Если же спекание не доводят до колосников (что иногда практикуется), то уменьшается выход годного из единицы шихты и, кроме того, резко возрастают потери железорудного концентрата при разгрузке агломерата с машины. Укладкой достаточного количества (20—30 кг/м2) хорошей постели удается в 2—3 раза сократить потери агломерируемого материала; во столько же раз уменьшается запыленность агломерационного газа и повышается срок службы деталей пылеуловителей и эксгаустеров.
Нормальная работа конвейерных обжиговых машин вообще невозможна без постели, так как в этом случае из слоя окатышей в течение длительного времени (10—15 мин) выходит газ с высокой температурой (выше 1000° С). Для обеспечения тепловой защиты колосников толщину постели доводят до 100 мм (около 200 кг/ма). Одновременно с целью защиты бортов тележек от разгара в высокотемпературных зонах укладывают бортовую постель.