- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
Агломерационный процесс начинается с момента зажигания шихты и заканчивается с подходом зоны горения к слою пастели. В спекаемом слое шихты можно выделить ряд зон, (сверху вниз):а) готового агломерата; б) горения топлива и образования расплава с температурами 1300–1600°С; в) подогрева; г) сушки (испарения гигроскопической влаги); д) переувлажнения, в которой содержание влаги на 20-30 % выше, чем в шихте, приготовленной к спеканию, вследствие конденсации водяных паров газового потока; е) конденсации, в которой температура горячего газового потока при соприкосновении с холодной шихтой понижается ниже точки росы (50-55 ˚С), вследствие чего происходит конденсация водяного пара, выносимого газовым потоком из зон подогрева (гидратная влага) и сушки (гигроскопическая влага); ж) шихты, не претерпевшей никаких, кроме усадки, изменений. Эти зоны после их возникновения продвигаются в спекаемом слое по направлению к колосниковой решетке со скоростью спекания
При агломерации протекают следующие физико-химические процессы:
1. Горение углерода в спекаемом слое протекает по реакциям:С + О2 → СО2 + 400,428 МДж//С + ½ О2 → СО+ 117,845 МДж
2. Разложение карбонатов CaCO3, MgCO3, FeCO3, MnCO3.Диссоциация карбонатов протекает по схеме:MeСО3 → MeО + СО2 – Q.
3.Диссоциация и восстановление оксидов железа.В зоне горения, т.е. в области наиболее высоких температур, протекает термическая диссоциация Fe2O3 по реакции:3Fe2O3 → 2Fe3O4 + ½ О2.В зоне спекания, при наличии высокой температуре и СО, интенсивно идут процессы восстановления оксидов железа. Процессы восстановления протекают по схеме:3Fe2O3 + СО → 2Fe3O4 + СО2//Fe3O4 + СО → 3FeO + СО2//FeO + СО → Fe + СО2Концентрация восстановителя недостаточна, поэтому восстановление протекает, до Fe3O4 и в гораздо меньшей степени до FeO. Восстановление же до металлического железа почти не проходит.Восстановленные в зоне спекания оксиды железа охлаждаются воздухом в зоне охлаждения агломерата. Это создает условия для обратного окисления магнетита по уравнению реакции:4Fe3O4 + О2 → 6Fe2O3.Таким образом, при спекании гематитовых шихт выделяющийся кислород поступает в газовую фазу, а при спекании магнетитов – расходуется из подаваемого воздуха на окисление шихты.Процесс окисления магнетитовой шихты сопровождается значительным выделением теплоты. Кроме того, теплота не используется на диссоциацию гематита. Это приводит к снижению расхода топлива при спекании магнетитовых руд.
4. Удаление серы. В железных рудах и концентратах сера находится в форме сульфидов: пирита FеS2, реже пирротина FeS или сульфатов: СаSO4 или ВаSО4. Пирит FeS2 и пирротин FeS начинают окисляться при температуре 250-280 °С по реакциям:4FeS2 + 11О2 = 2Fe2O3 + 8SO2//4FeS + 7O2 = 2Fe2O3 + 4SO2. При температуре выше 1383 °C по реакциям:3FeS2 + 8О2 = Fe3O4 + 6SO2//3FeS + 5О2 = Fe3O4 + 3SO2
Происходит также взаимодействие оксидов железа с сульфидами:
16Fe2O3 + FeS2 = 11Fe3O4 + 2SO2(при t>500 °C)10Fe2O3 + FeS = 7Fe3O4 + SO2(при t>1100 °C)При температурах до 900-1000 °С известь, известняк и ферриты кальция поглощают SO2 из газа по реакциям: СаО + SO2 + 0,5Н2О = CaSO3·0,5H2O//CaSO3·0,5H2O = CaSO3 + 0,5Н2О//CaSO3 + 0,5О2 = CaSO4. Таким образом, удаление серы улучшается при наличии окислительной атмосферы, высокой температуре, высокой контактной поверхности частиц и низкой основности. При оптимальных условиях степень удаления сульфидной серы может достигать при агломерации 95-99%.