- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
Пристрої для завантаження шихти і окатишів на машину повинні: 1) не допускати сильного руйнування грудочок шихти (і обкотишів) на шляху руху від окомкувачів до паллет, 2) забезпечувати укладання шихти і окатишів шаром постійної товщини по ширині машини, 3 ) не допускати значного ущільнення завантаження на палети шару шихти.
Одним з перших, найбільш простих типів завантажувальних пристроїв був хитний жолоб - маятниковий живильник, що застосовувався на перших зразках вітчизняних випалювальних машин і в американській практиці, простота конструкції живильника зумовила ряд істотних його недоліків. Так як маятниковий рукав приводиться в рух за допомогою кривошипно-шатунного механізму, то носок рукава має неоднакову швидкість над різними ділянками палети: в центрі її носок рукава рухається з максимальною швидкістю, до країв швидкість падає, а в точках реверсу швидкість дорівнює нулю. Таким чином, маятниковий живильник принципово не може чувати рівномірне завантаження шихти по ширині палети: в її центрі виходить шар малої товщини а в точках реверсу рукава - максимальної. Для розподiлення окотишiв використовують, живильники, дозатори, конвейэри.
3. Лінійний охолоджувач агломерату.
Линейный охладитель представляет собой пластинчатый конвейер. Для охлаждения используется воздух, подаваемый из дутьевых камер под давлением 23 кПа. Размеры этих охладителей достигают в длину 90м при ширине полотна до 3,5м. Средняя производительность составляет 300 т/ч при скорости движения ленты до Зм/мин.
Одним из способов охлождения агломерата является его охлождение на линейном охладителе.Агломерат после агломерационной машинны дробится ,отсеивается от мелочи (<5-6 мм.) и загружается с помощью устройства 1 в короба , иасположенные на бесконечном полотне охладителя.Охлаждение агломерата производится путем подачи воздуха с помощью дутьевых камер расположенных под. коробамм (рис.1)
Недостатки:Большие потери энергии при охлаждении агломерата на линейном охладителе.
Білет9
Газодинаміка агломераційного шару.
Вертикальная скорость спекания, а сле¬довательно и производительность агломерационной установки прямо пропорциональны скорости движения газа в слое. Поэто¬му одной из главных задач агломератчиков-технологов является создание условий, обеспечивающих поступление в спекаемый слой большого количества воздуха. .
.Общие закономерности газодинамики пористого слоя
Для обеспечения необходимой скорости движения газа в по-ристом слое требуется создать определенную разность давлений газа на входе в слой и на выходе из него — Ар = рвх - рвых, величина которой будет определяться как количеством проходящего газа, так и тем газодинамическим сопротивлением, которое оказывает слой проходящему газовому потоку.
Особенности газодинамики агломерируемого слоя
Во-первых, с самого начала агломе¬рации в слое спекаемого материала образуется несколько зон, раз¬личающихся по структуре и обладающих вследствие этого разным газодинамическим сопротивлением. Агломерируемый слоя явля-ется типично неоднородным. Во-вторых, в результате протекания различных химических реакций и физических процессов изменя-ются количество, состав и температура газа при переходе его из одной зоны в другую.
Газодинамическая структура отдельных зон агломерируемого слоя
Слой исходной подготовленной (смешанной и окомкованной) и уложенной на колосниковую решетку агломерационной шихты
Введение в состав шихты 4% обожженой извести не только значительно улучшило ее газопроницаемость, но и существенно уменьшило отрицательное влияние образования зоны переувлаж-нения: скорость просасывания воздуха при этом снизилась толь-ко на 30%. Единственным способом, позволяющим сохранять ис-ходную газопроницаемость спекаемого слоя, является агломера-ция предварительно нагретой (до укладки на агломерационную машину) шихты (температура нагрева до 80°С).
В зоне сушки протекает ряд процессов, оказывающих замет-ное и разнообразное влияние на изменение структуры слоя ших-ты. Среди специалистов по агломерации отсутствует единая точ-ка зрения на роль этих п^цессов. Одни считают, что интенсивное испарение влаги, сопровождаясь выделением значительного ко-личества водяного пара, может разрушать комочки и соответствен¬но ухудшать газопроницаемость шихты. По мненик&щгих, на¬личие тонких коллоидных составляющих в компонентах шихты (особенно их много в бурых железняках и окисленных рудах) и извести сообщает комочкам прочность, достаточную для проти¬водействия различным нагрузкам. В результате удаления влаги из шихты увеличивается пористость слоя, материал в зоне сушки может иметь более высокую газопроницаемость по сравнению с влажной шихтой.
Зона интенсивного нагрева в отношении изменения структу-ры слоя исследована в еще меньшей степени, чем зона сушки. Мож¬но предположить и увеличение межкусковой пористости слоя в результате выгорания топлива и диссоциации карбонатов и ее сни¬жение из-за спекания частичек и частичного плавления.
Наиболее значительное изменение структуры слоя происхо-дит в зоне плавления (формирования агломерата) при размягчении и плавлении шихты.
Измерения показывают, что в процессе агломерации общая пористость слоя почти не уменьшается и вместе с тем происходит уплотнение материала в отдельных объемах. Конечным результа-том такого сложного характера процессов является увеличение эквивалентного диаметра каналов слоя в зоне формирования аг-ломерата — улучшение его газодинамической структуры. Слой аг¬ломерата всегда обладает лучшей газопроницаемостью (в холод¬ном состоянии), чем шихта, из которой он получен.