- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
3. Ушільнення агломераційних машин
Известно несколько конструктивных решений уплотняющих устройств решений уплотняющих устройств: 1. Уплотнения со свободно подвышенными полосами, которые находятся с обеих сторон спекательных тележек и скользят по продольным направляющим. Такой тип уплотнения нельзя отнести к надежным, особенно при высоких вакуумах(1200-1300 мм.рт.ст.) 2. Другим типом уплотнения являются устройства из специальных пластин, которые находятся на нижней части спекательной тележки , и скользят в свою очередь по пластинам закрепленой на вакуум камерах. На тех и других пластинах предусмотренный смазочный канал глубиной 3-5 мм куда нагнетается масло под большим давлением . Такое устройство повышает герметизацию, и упрощает процесс скольжения, на пластины передается не более 10% общего веса тележки.Такое устройство характерно для машин Немецкого производства. 3. Гидравлическое уплотнение. Пластины камер разряжения помещаются на две или один резиновых шланга в которых подается вода под давлением 0,85 атм. Фиксированое давление в рукавах обеспечивает надежное уплотнение, между пластинами, тележкой и камерой автоматически подается смазка.
Білет14
Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
В первые же мгновения пребывания шихты под зажигатель¬ным горном на ее поверхности образуется зона сушки. При по¬ступлении во влажную шихту горнового газа с температурой 1200°С равновесная температура испарения составит 82°С насыщенное влагосодержание х будет около 0,65 кг пара/кг с. г. Удельный расход газа для образования зоны переувлажения (пря1 = 15°С) в эти мгновения непосред¬ственно под зоной сушки оказывается равным примерно 0,06 кг с.г,/кг с.ш. Коли-чество конденсирующейся влаги в шихте на этом горизонте со¬ставитДвк = 0,06 (0,650 - 0,012) = 0,038 кг воды/кг с.ш., или около 4%. Через некоторое время зона сушки опустится на определен¬ное расстояние от поверхности шихты. Над ней появится слой вы¬сушенной шихты. Часть тепла горнового газа будет оставаться в этом слое, и в зону сушки будет поступать газ с более низкой тем¬пературой, чем 1200°С. Соответственно снизится равновесная тем¬пература испарения, уменьшится количество конденсирующейся влаги. Непрерывное снижение темпе¬ратуры в зоне сушки, а следователь¬но, и в расположенных ниже участ¬ках шихты идет до тех пор, пока не будут сформированы основные зоны агломерируемого слоя: охлаждающегося агломерата, плав¬ления, интенсивного нагрева. С этого момента происходит отно¬сительная стабилизация теплообмена в этих зонах и в располо¬женных ниже зонах сушки и переувлажнения. В последующий, ос¬новной период процесса агломерации равновесная температура испарения не зависит от температуры газа на входе в агломериру¬емый слой и остается практически неизменной — стабилизирован¬ной (I г). К началу основного песиода агломерации температура по высоте слоя влажной шихты оказывается одинаковой. Одина¬ковым оказывается и содержание влаги, соответствующее разно¬сти температур ^ . Обнаруженное в некоторых опытах более высокое содержание влаги в нижних слоях шихты объясняется не теплофизическими факторами, а простым переносом капелек скон¬денсировавшейся воды за счет энергии газового потока. Наблю¬дение за процессом спекания в чаше со стеклянной стенкой пока¬зало. что такое явление имеет место. Степень механического пере¬носа воды газом неодинакова для различных шихт.