- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
Различные железные руды и концентраты обладают неодинаковой способностью давать прочные гранулы в процессе оком- кования, т. е. обладают различной «комкуемостью». Под «комкуемостью» в полном смысле следует понимать скорость образования и роста гранул и их прочность. Так как скорость возникновения комочков сама определяется прочностью сцепления частичек, то комкуемость материалов может характеризоваться одним параметром — взаимной прочностью сцепления частичек.Поверхность любой жидкости и твердого тела обладает силовым полем, способным захватывать и удерживать посторонние атомы и молекулы. Аналогичные силы сцепления появляются между двумя макроскопическими телами, поверхности которых сближены до очень малых расстояний. Однако этот эффект заметно проявляется только для частичек менее 0,005 мм. Наличие микрорельефа соприкасающихся поверхностей более крупных частиц не позволяет сблизить их до расстояний, на которых проявляется 'взаимодействие силовых полей.
Способность к образованию прочных гранул в процессе окомкования у железных руд и концентратов не одинаковая, эти материалы имеют различную комкуемость, Комкуемость нельзя определить однозначно, так как она является результатом одновременного действия многих факторов, прежде всего гранулометрического состава материала, формы и свойств поверхности зерен, химико-минералогического состава.
Понятие «комкуемость» включает в себя скорости образования и роста окатышей. Так как скорости образования и роста окатышей определяются их прочностью, комкуемость можно качественно определить с помощью прочности сцепления зерен увлажненного материала.
СПОСОБЫ ОЦЕНКИ КОМКУЕМОСТИ ТОНКОИЗМЕЛЬЧЕННЫХ МАТЕРИАЛОВ. Для оценки поверхностных свойств комкуемых материалов и определения их способности к окомкованию прибегают к методу свободной капли (определение способности к самоокомкованию), а также к измерению капиллярного давления, высоты капиллярного всасывания и теплоты смачивания
Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
Многолетняя практика агло фабрик установила оптимальный режим по кол-ву воздуха и разряжения для большенства случав спекания различных руд и концентратов. Воздуха не обходимо 2500-3500м3/т готового агломерата или 160м3 в мин. На 1м2 площади спекания машины, при вакуме до 2000 мм вод. ст. Эксгаустеры для агломашин выполняется одноступенчатого типа с 2-х стороним подгоном отсасываемых газов. Всасывающие отверстия имеют прямоуголную форму , а нагнетательное отверстие круглое.Смазка подшибников проиходит под. давленим с электрическим двигателем соединяется при помощи муфты.Найболее изнашиваемой частью является ротор. Для боорьбы с етим явленим пов-ть лопаток наваривают тв.. сплавом, примерно 80% от площади. Не смотря на его срок службы лопаток при хорошой газоочистки составляет 7-8 месяцев, при плохой 1-2 недели.
Системы газоочистки оказывает значительное влияние на строк службы ексгаустера. В частности на лопатки , ротор, корпус. На корпус ротора ставится броня из листовой стали. Она измен. 1 раз в год. Литые корпуса служат 15-20 лет. Перед пуском Эксгаустера не обходимо закрыть задвижку которая устанав. на газопровод, после того как эксгаус. имеет найбольшее число оборотов. Задвижку можно открыть до установл. высоты степень её открытия определяется принятым режимом работы.
Задвижки имеют привод через електродвиг. и редуктор.