- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
Собственно процесс агломерации начинается с воспламенения твердого топлива находящегося в поверхностном слое агломерационной шихты: последующее просасывание воздуха обеспечивает перемещение зоны горения вниз. Таким образом, главной задачей зажигания является нагрев поверхностного слоя агломерационной шахты до таких температур, при которых начинается горение топлива шихты. Хотя коксовая мелочь и антрацит в атмосфере воздуха воспламеняются уже при 700—800° С, на практике зажигание ведут, нагревая поверхность слоя до 1200 °С и выше, благодаря этому процесс горения топлива становится более устойчивым и быстрым. Максимальная температура зажигания ограничивается оплавлением поверхности агломерируемого слоя с резким ухудшением его газопроницаемости 1300° С.
Верхние слои агломерируемого материала должны получить определенное количество тепла, необходимого для завершения эндотермических процессов (испарения влаги и диссоциации карбонатов) и для нагрева шахты до заданной температуры.
Удельный расход тепла на зажигание q составляет 50—60 МДж/м2 поверхности шихты.
Очень важным является правильный выбор времени подачи этого количества тепла в слой, что характеризуется интенсивностью зажигания І МДж/(м2 мин).
Интенсивность зажигания оказывает существенное влияние на прочность агломерата. На различных агломерационных фабриках продолжительность зажигания составляет 0,5—1,5 мин
Для обеспечения нормальной работы агломерационной машины газы, образующиеся в зажигательном торне, должны успевать пройти через спекаемую шихту, т. е. каждой интенсивности зажигания должно соответствовать свое определенное, разрежение под колосниками паллет. Если вакуум ниже необходимого, то часть образующихся продуктов сгорания «выбивается» из-под горна; яри чрезмерно высоком вакууме в зажигательный горн засасывается наружный воздух (через зазор между нижней кромкой горна и, бортами паллет), который затем проходит через шихту главным образом у бортов паллет, охлаждая эту часть слоя и усиливая неоднородность спекания по ширине машины.
Зажигательные горны на агломерационных машинах делятся на два типа; камерные с верхним расположением горелок (рис. 117, а) для машин малой мощности и с боковым (рис. 117, б) для машин большой мощности, а также бескамерные многогорелочные (рис. 117, в).
Обычно в качестве топлива в зажигательных горнах используют коксовый, коксодоменный и природный газы; при отсутствии газа применяют мазут.
3. Чашовий огрудкувач.
Чашевые окомкователи предназначены для получения сырых окатышей из тонкоизмельченных рудных материалов. Чашевый окомкователь состоит из чаши, расположенной под необходимым по технологическим условиям углом, механизма вращения и наклона чаши, опоры. Во вращающуюся чашу непрерывно подается на открытую часть днища шихта, которая смачивается распыленной водой и превращается в круглые тела - окатыши. Диаметр чаши-мм7000-7500Высота борта чаши-мм650-650
Частота вращения чаши-об/мин3.5..7.0-3.5..7.0Угол наклона чаши-град.45..55Влажность шихты, %8..9.5 Производительность-т/ч80-90.
Чашевый окомкователь - вращающаяся тарель со скоростью от 5 до 15 об/мин, снабженая бортом имеющий диаметр от 6 до12м Ось вращения имеет наклон к вертикали от 30до35°.
Концентрат подается транспортером ив рабочую поверхность, при необходимости производится увлажнение мат-ла с помощью брызгал. Материал движется по замкнутому контуру образовавшиеся окатыши постепенно укрупняются при этом занимая в слое более высокое положение. Достигая заданой крупности окатыш перемещается к борту окомкователя и в конечном итоге пересыпается через борт, таким образом осуществляется разгрузка.
Рабочая поверхность окомкователя футеруется износостойким материалом, что обеспечивает значительный срок эксплуатации чаши и ее бортов.
Привод окомкователя состоит из: электродвигателя, установлены на раме, понижаюшего редуктора; ведущих и ведомых валов; приводных.
Для обеспечения оптимальной толщины гарнисажа предусмотрено нож, который имеет свой отдельный привод.
Білет10