63. Підстави, умови, порядок провадження обшуку.

Обшук - це обґрунтована доказами, що є в справі, слідча дія, суть якої полягає в примусовому обслідуванні приміщень, ділянок місцевості, інших об'єктів та окремих громадян, з метою виявлення та вилучення знарядь злочину, речей та цінностей, здобутих злочинним шляхом, а також предметів і документів, які мають значення для встановлення істини в справі. Обшук може бути також проведений для виявлення злочинців, що переховуються.

Підставою для прийняття слідчим рішення про проведення обшуку згідно ст. 177 КПК є наявність достатньої сукупності даних, яка дає підстави слідчому вважати, що у певному місці, або у певної особи знаходиться певна річ або предмет, які мають значення для розслідуваної справи, або переховується особа, яка вчинила злочин. Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, а також трупи чи тварини.

Умовами проведення обшуку згідно ст. 177 КПК є наступне. Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи. У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого володіння особи, може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про проведений обшук та його результати. Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. При цьому в протоколі зазначаються причини, що обумовили проведення обшуку без постанови судді. Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу обшуку прокуророві.

Охарактеризуємо порядок проведення обшуку.

Прибувши на місце проведення обшуку, слідчий оголошує обшукуваній особі про мету прибуття та пред'являє постанову про проведення обшуку. Обшукуваному роз'яснюються його права та обов'язки, про що робиться відмітка у протоколі та пропонується добровільно видати предмети, документи та інші речі, які можуть мати значення у справі. Якщо запропоновані слідчим об'єкти видаються добровільно, то проведення обшуку може тривати тільки у тих випадках, коли слідчий має підстави вважати, що обшукуваним видані не всі шукані предмети, речі та документи.

Перед проведеннями обшуку слідчий повинен оглянути місце обшуку, встановити приблизний обсяг пошукових дій та розподілити ділянки обшуку між членами слідчо-оперативної групи.

Обшук на місцевості. Об'єктом обшуку може бути ділянка місцевості (території подвір'я, садиби, садової ділянки, підсобного господарства, саду, городу, які належать або знаходяться в користуванні конкретної особи, установи). Коли місцевість стає самостійним об'єктом обшуку, слідчий виносить окрему постанову на обшук та подає її керівнику, господарю ділянки або іншій особі, у володінні чи користуванні якої знаходиться ця ділянка (директору заводу, ректору ВУЗу, на території якого планується обшук). У ході проведення обшуку необхідно звертати увагу на ознаки, які можуть свідчити про можливість знаходження у тому чи іншому місці замаскованого тайника - ділянки землі з пожовклою травою на фоні загальної зеленої маси, пошкодження ґрунту, мітки на деревах, скопана грядка на присадибній ділянці тощо.

Обшук у приміщенні. Обшук у приміщенні є найбільш розповсюдженим видом обшуку. Тактичні прийоми обшуку приміщення поділяють на загальні та окремі. До загальних прийомів належать: а) планомірність та послідовність обстеження приміщення; б) активне використання технічних засобів і спеціальних знань (спеціалістів); в) використання логічних і психологічних прийомів. Особливу увагу слід звертати на дії осіб, які виявляють послужливість, прагнення у всьому полегшити роботу слідчого і таким чином залишити тайники не дослідженими, створити невірне уявлення, що шукати даремно.

Окремі тактичні прийоми залежать від виду приміщення й характеру обстановки, де проводиться обшук, зокрема, обшук в окремій ізольованій квартирі або приватному будинку необхідно розпочинати з обстеження житлового приміщення. Особи, які знаходяться в приміщенні, крім господаря, запрошуються до іншої кімнати або на кухню та за ними встановлюється спостереження. Під час обшуку із приміщення не дозволяється виходити. Особи, які знаходяться в приміщенні, можуть піддаватися особистому обшуку. При провадженні обшуку необхідно враховувати професійну діяльність обшуканої особи, її схильності та захоплення, так як це може бути пов'язано із способами переховування предметів і документів, а також обранням місць для обладнання тайників.

Обшук особи передбачає примусове обстеження тіла людини, її одягу та інших речей. Об'єктами пошуку можуть бути насамперед: вогнепальна та холодна зброя, дорогоцінні речі, наркотики, гроші, валютні цінності, документи та інші речі, що мають значення у справі.

Обшук особи рекомендується проводити у певній послідовності - зверху донизу. Спочатку досліджується головний убір, потім одяг, взуття, а потім натільна білизна. Ці речі знімають з особи у наведеній послідовності та досліджують. Особливу увагу необхідно приділяти дослідженню кишень, швів, підкладці пальта, піджака, спідниці, каблукам взуття. Потім досліджується тіло людини. Це пов'язано з тим, що невеликі та мініатюрні речі, а також певні речовини (наркотики) можуть переховуватися як в одязі, так і на тілі, або в природних порожнинах тіла.

Обшук транспортних засобів передбачає примусове обстеження будь-якого транспортного засобу, який є у приватному володінні особи. В залежності від виду транспортного засобу, що підлягає дослідженню, обшук має певну специфіку. Обстеження транспортних засобів повинно мати планомірний та послідовний характер.

Основним способом фіксації проведеного обшуку є складання протоколу цієї слідчої дії у відповідності з вимогами ст. 85 та ст. 188 КПК України. Додатковими способами фіксації є застосування фото-, кіно-, відео-зйомки складання планів, схем та креслень.

Протокол обшуку складається з двох примірників та містить вступну, описову та заключну частини.

У вступній частині протоколу зазначається: коли, де і ким складений протокол, прізвище, звання або класний чин посадової особи, яка проводила цю слідчу дію, підстави для обшуку; особа, у якої проводився обшук, хто брав участь у проведенні слідчої дії, прізвища та адреси понятих, відмітка про роз'яснення понятим їх прав та обов'язків, пропозиція слідчого добровільно видати предмети та документи і відповідь обшукуваної особи на цю пропозицію.

В описовій частині протоколу містяться: відомості про порядок та послідовність пошукових дій; відомості про виявлені об'єкти, їх назва, стан, ознаки та місце їх виявлення. Всі виявлені в ході проведення обшуку або виїмки предмети і документи пред'являються спочатку понятим, після чого детально описуються у протоколі з вказівкою їх кількості, відмінних рис, загальних та окремих ознак, а також наявних слідів. Стосовно документів вказується матеріал, з якого вони виготовлені, спосіб виконання, колір фарбника, початкові та заключні фрази, наявні реквізити. Якщо виявлені предмети були запаковані, вказується спосіб упаковки, вид пакувального матеріалу.

При виявленні тайника чи іншого сховища у протоколі обшуку детально фіксується місце його розташування, розміри, об'єкти, що знаходяться у тайнику, їх кількість та взаємне розташування. Тайник разом з його вмістом фотографується (або знімається на кіно- чи відеокамеру), після чого за правилами детальної фотозйомки фотографуються всі вилучені з нього об'єкти. Розташування тайника зазначається на схемах або планах, які додаються до протоколу.

У заключній частині зазначаються: відомості про використання технічних засобів під час проведення обшуку; їх назва, марка, тип використаної фото-, кіно-, відеоплівки; заяви та зауваження присутніх під час обшуку на дії слідчого; перелік вилучених предметів, документів. У випадках, коли вилучається значна кількість предметів, складається їхній опис у двох примірниках. Обидва примірники протоколу та опис вилучених предметів підписують слідчий, особа у якої проводився обшук або виїмка, поняті та інші запрошені учасники слідчої дії.

Протокол обшуку є джерелом доказів тільки у тих випадках, коли він складений із дотриманням усіх вимог закону.

Якщо з місця обшуку вилучається значна кількість речей або документів і їх огляд на місці проведення обшуку є неможливим, вони запаковуються та опечатуються без проведення огляду та детального їх опису у протоколі обшуку або виїмки. В таких випадках огляд вилучених предметів та документів здійснюється у кабінеті слідчого з дотриманням вимог ст. 190,191 КПК України. Для участі у проведенні огляду цих предметів та документів у якості понятих доцільно запрошувати тих осіб, які були присутні при проведенні обшуку або виїмки. Фотознімки, кіно- та відеострічки, голограми, схеми, плани та малюнки додаються до протоколу.