- •1. Кримінально – процесуальне право. Джерела.
- •5. Кримінально-процесуальні функції, їхні поняття та види.
- •13. Загальна характеристика субєктв владних повноважень.
- •14.Суд як суб'єкт кримінального процесу.
- •15. Прокурор в кримінальному судочинстві. Процесуальне положення прокурора в досудових і судових стадіях.
- •17. Слідчий в кримінальному процесі його завдання і повноваження. Процесуальна самостійність слідчого.
- •18.Процесуальне положення обвинуваченого.
- •19. Процесуальне положення підозрюваного.
- •20. Процесуальне положення потерпілого і його представника.
- •21. Процесуальне положення захисника. Порядок запрошення, призначення, заміни захисника.
- •22. Процесуальне положення цивільного позивача і цивільного відповідача.
- •23Поняття, предмет та підстави цивільного позову у кримінальному процесі.
- •26. Класифікація доказів.
- •27.Поняття, властивості доказів.
- •28.Поняття, елементи процесу доказування.
- •29. Суб'єкти процесу доказування. Обов'язок доказування.
- •30. Презумпція невинності, її роль в доведенні.
- •31.Використання в доведенні даних, отриманих оперативним шляхом.
- •32. Свідчення свідка як джерело доказів. Права, обов'язки, відповідальність свідка.
- •33. Свідчення обвинуваченого і підозрюваного як джерела доказів.
- •34. Висновок експерта як джерело доказів. Обов'язкове призначення експертизи.
- •35. Речові докази, поняття, види, порядок збирання і перевірки.
- •37.Поняття, види заходів кримінально-процесуального примуcу.
- •38. Поняття, види запобіжних заходів. Підстави їх обрання.
- •39. Підстави, порядок затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину.
- •40. Підстави, порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
- •41. Строки тримання під вартою підозрюваних і звинувачених, порядок продовження строків.
- •42. Підстави, порядок застосування підписки про невиїзд як запобіжний захід.
- •43. Порядок і умови застосування застави як запобіжного заходу.
- •44.Поняття, значення приводів для порушення кримінальної справи.
- •45. Рішення, що приймаються у стадії порушення кримінальної справи.
- •47. Сроки досудебного следствия
- •48. Перевірка приводів і підстав до порушення кримінальної справи, порядок, строки, засоби перевірки.
- •49. Нагляд прокурора і контроль суду у стадії порушення кримінальної справи.
- •51. Загальні умови досудового слідства.
- •52.Поняття, види, строки дізнання.
- •53. Поняття, значення, форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •54. Поняття, види підслідності.
- •55.Поняття, види слідчих дій.
- •57. Гарантії прав особистості при проведенні обшуку, виїмки, накладенні арешту на кореспонденцію.
- •58. Особливості провадження слідчих дій у зв'язку із забезпеченням безпеки осіб, що беруть участь в них.
- •59. Огляд: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- •61. Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- •62.Підготовка і призначення судової експертизи. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Види експертиз.
- •63. Підстави, умови, порядок провадження обшуку.
- •64.Поняття, підстави, порядок відтворення обстановки і обставин події.
- •66. Процесуальний порядок виклику і допиту свідків потерпілих на досудовому слідстві.
- •68Підстави, порядок накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.
- •70. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •71.Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •72. Підстави та процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- •75. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- •76. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •77. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •78. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
70. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
Слідчий зобов'язаний пред'явити обвинуваченому сформульоване ним обвинувачення і не пізніше двох днів з моменту винесення постанови про притягнення як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше двох днів з моменту винесення постанови про притягнення як обвинуваченого або його приводу (ст. 133 КПК).
Обвинувачення пред'являється пізніше дводенного строку тоді, коли обвинувачений: а) не може з'явитися з поважних причин (через несвоєчасне отримання повістки, хворобу, стихійне лихо та інші обставини, які позбавляють його можливості своєчасно з'явитися до слідчого); б) без поважних причин не з'являється за викликом слідчого. Тоді слідчий застосовує до нього привід (ст. 136 КПК), а якщо місце його перебування не встановлено, то оголошує розшук (ст.ст. 138, 139 КПК).
Пред'явлення обвинувачення складається з наступних елементів:
а) оголошення постанови про притягнення особи як обвинуваченого;
б) роз'яснення суті пред'явленого обвинувачення; в) складання окремого протоколу про роз'яснення йому суті обвинувачення і факту вручення копії постанови (ст. 140 КПК); г) роз'яснення обвинуваченому його прав на досудовому слідстві (ст. 142 КПК).
Перед оголошенням постанови про притягнення як обвинуваченого слідчий повинен переконатися в особі обвинуваченого шляхом ознайомлення з документами, які пред'являються ним або такими, що маються в справі і засвідчують його особу (паспорт, військовий квиток тощо). Необхідність у засвідченні особи обвинуваченого виникає у випадках, коли він раніше не брав участі в справі як підозрюваний, свідок.
Оголошення постанови про притягнення як обвинуваченого можливе шляхом прочитання ним вказаного документа або шляхом зачитування уголос самим слідчим. У випадках участі перекладача останній здійснює переклад постанови в усній формі.
Суть обвинувачення роз'яснюється слідчим шляхом пояснення юридичних та спеціальних термінів, які містяться в постанові, а при необхідності ще й ознайомлення з текстом відповідних статей Кримінального кодексу, за якими кваліфікується діяння.
Про факт пред'явлення обвинувачення, способу ознайомлення з І постановою про притягнення як обвинуваченого, вручення копії цієї постанови обвинуваченому складається окремий протокол, з зазначенням часу і дати пред'явлення обвинувачення, який підписується самим обвинуваченим, слідчим, захисником, перекладачем та іншими особами, які були присутні при пред'явленні обвинувачення.
Якщо обвинувачений відмовляється поставити підпис у протоколі ознайомлення з постановою і наводить мотиви відмови, то останні повинні бути викладені в протоколі. Про відмову обвинуваченого поставити підпис на протоколі і про мотиви відмови слідчий повинен сповістити про це прокуророві, який здійснює нагляд за розслідуванням даної справи, з тим, щоб він при необхідності сам зміг допитати обвинуваченого.
Закон (ст.ст. 144, 438 КПК) передбачає і особливості пред'явлення обвинувачення глухим, німим, сліпим, особам, які визнані обмежено осудними, неповнолітнім.
Згідно з ч. 1 ст. 142 КПК обвинувачений під час провадження досудового слідства має право: знати, в чому його обвинувачують; давати показання щодо пред'явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; подавати докази; заявляти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертиз, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі; заявляти відвід слідчому, прокурору, експерту, спеціалісту і перекладачу; з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора.
У випадках, коли захисник допущений до участі у справі до пред'явлення обвинувачення, або допущений з моменту його пред'явлення, він бере участь не тільки в допиті обвинуваченого, але і в пред'явленні обвинувачення.
Виконання обов'язку слідчого роз'яснити обвинуваченому його права засвідчується підписом останнього на постанові про притягнення як обвинуваченого.
Слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого негайно після його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення.
Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинен проводитися удень (з 6.00 до 22.00 години).
При допиті обвинуваченого за його бажанням може бути присутнім захисник, а у випадках, передбачених ч. 1 ст. 45 КПК, присутність захисника є обов'язковою. Обвинувачений допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності — і в місці його перебування. Обвинувачені допитуються окремо. При цьому слідчий вживає заходів, щоб обвинувачені в одній і тій же справі не могли вноситися між собою. На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Слідчий вислуховує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставить йому запитання. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання). Про кожний допит обвинуваченого слідчий складає протокол. У протоколі допиту зазначаються місце і дата допиту; посада та прізвище особи, яка проводила допит, і осіб, які були присутні при допиті; час початку і закінчення допиту; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць, день і місце його народження; громадянство, національність, освіта, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, судимість обвинуваченого та інші відомості про нього, що вважаються необхідними за обставинами справи. Показання обвинуваченого та відповіді на поставлені йому запитання викладаються в першій особі і по можливості дослівно. Після закінчення допиту слідчий пред'являє протокол обвинуваченому для прочитання. За проханням обвинуваченого він може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню в протокол. Протокол підписують обвинувачений і слідчий. Якщо протокол написаний на кількох сторінках, обвинувачений підписує кожну сторінку окремо. Якщо в допиті обвинуваченого брали участь прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші особи, вони також підписують протокол.
Обвинуваченому, якщо він того просить, надається можливість написати свої показання власноручно, про що робиться відмітка в протоколі допиту. Слідчий, ознайомившись з письмовими показаннями обвинуваченого, може поставити йому додаткові запитання. Ці запитання і відповіді на них заносяться до протоколу. Правильність запису показань, запитань і відповідей на них засвідчується підписами обвинуваченого і слідчого.
Порядок допиту глухих, німих та сліпих визначений ст. 144 КПК. Особливість їх — це участь захисника, а також осіб, які розуміють знаки глухих та німих.