64.Поняття, підстави, порядок відтворення обстановки і обставин події.

У відповідності зі ст. 194 КПК з метою перевірки й уточнення ре­зультатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваче­ного або даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих, а в необ­хідних випадках за участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрю­ваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності. Зараз ця слідча дія іменуєть­ся — «відтворення обстановки і обставин події».

Відтворення обстановки й умов події злочину за показаннями вка­заних вище осіб фактично може здійснюватися шляхом провадження двох слідчих дій: а) шляхом перевірки показань на місці; б) шляхом проведення слідчого експерименту. Незважаючи на наявність деякої схожості між цими діями, вони все ж таки мають і суттєві розбіжності в цілях, задачах, процедурі провадження. А головна відмінність по­лягає в тому, що при перевірці показань на місці обстановка події не відновлюється і дослідні дії не провадяться, як це відбувається при провадженні слідчого експерименту.

Перевірка показань на місці. Суть цієї слідчої дії полягає в тому, що в ході її показання, які раніше дані свідком, потерпілим, обвину­ваченим чи підозрюваним, перевіряються на місці шляхом показу цими особами де, як і в якій послідовності розгорталися події, які роз­слідують, та співставлення цих показань з реальною обстановкою.

Таким чином, головними цілями провадження цієї слідчої дії є: уточнення раніше встановлених фактичних даних, виявлення нових доказів; з'ясування і усунення протиріч у показаннях; викриття не­правдивих показань.

КПК містить наступні деякі положення стосовно правил перевірки показань на місці: 1) провадженню даної слідчої дії передує доклад­ний, детальний допит особи, чиї показання перевіряються, про обста­вини, за яких вона брала участь у події, яка розслідується, або спосте­рігала її, а також отримання згоди допитаного на участь у перевірці показань на місці; 2) обов'язкова присутність понятих, можлива участь спеціалістів та інших осіб; 3) забороняється особі заздалегідь показувати місце події і надавати іншу інформацію про неї; 4) не до­пускаються дії, що принижують гідність або небезпечні, шкідливі для здоров'я осіб, які присутні; 5) оскільки головна суть цієї слідчої дії по­лягає в співставленні показань з обстановкою на місці, то проведення її тільки з метою «закріплення» зізнання підозрюваного або обвинуваче­ного є безпідставними; 6) про проведення перевірки показань на місці повинен бути складений протокол з дотриманням норм КПК, а в разі необхідності проводиться вимірювання, фотографування, аудіо- та відеозапис, складаються плани та схеми, які додаються до протоколу.

Для одержання найбільш повних і об'єктивних відомостей від осо­би, показання якої перевіряються, дія повинна починатися з пропо­зиції їй повідомити і добровільно показати все, що їй відомо в справі, і лише після цього слідчий може ставити запитання. Навідні питання ставити заборонено.

Якщо в ході перевірки показань на місці будуть знайдені й вилуче­ні сліди, предмети, то вони можуть оглядатися на місці проведення даної слідчої дії з відповідною фіксацією.

Після того, як учасники майбутньої перевірки показань зберуться у призначеному пункті, необхідно роз'яснити їм суть слідчої дії, яка планується. Всі учасники повинні бути інформовані також і про те, з ким саме буде проведено вихід або виїзд на місце — з підозрюваним, обвинуваченим, свідком чи потерпілим. Останні, якщо вони досягли 16-річного віку, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідки ще й за відмову від дачі показань.

Після запрошення особи, показання якої перевіряються, слідчий роз'яснює всім учасникам порядок провадження слідчої дії: особі, показання якої перевіряються, надано право вільного вибору напрямку руху, вибору ділянок і предметів; решта учасників не повинні проти­діяти або перешкоджати цьому; при пересуванні особи, показання якої перевіряються, слід йти спереду, вказуючи маршрут і об'єктні що мають значення для справи, а також давати пояснення; задавати які-небудь питання цій особі інші учасники слідчої дії можуть тільки з дозволу слідчого; всі учасники повинні уважно спостерігати за дія­ми, що відбуваються, в процесі перевірки показань на місці всі органі­заційні питання вирішує особисто слідчий і в разі необхідності учасники повинні звертатися до нього.

Порядок перевірки показань на місці за аналогією з допитом також включає дві стадії. Перша має деяку схожість з вільною розповіддю при допиті. Слідчий повідомляє особі, чиї показання перевіряються що саме його цікавить і після цього надає їй можливість розповісти про відомі їй факти в тому обсязі, який вона вважає необхідним. Після вільної розповіді й показу слідчий переходить до другої стадії слідчої дії, пропонуючи дати відповідь на запитання, які, на його думку, слід поставити з метою уточнення окремих деталей і заповнення прогалин у поясненні особи, що дає показання, а також на усунення протиріч, що маються.

Слідчий експеримент. Закон (ст. 194 КПК) надає також можли­вість проведення слідчого експерименту, який являє собою самостій­ну слідчу дію. Суть його полягає у відтворенні операцій, обстановки й інших обставин певної події шляхом виконання необхідних дослід­ницьких дій або випробувань.

Слідчий експеримент проводиться частіше всього в наступних ці­лях, які, по суті, визначають види цієї слідчої дії: 1) встановлення можливості сприйняття якого-небудь явища, факту, об'єкта; 2) вста­новлення можливості виконувати певні дії, або наявності чи відсут­ності професійних, кримінальних навиків; 3) встановлення механіз­му події в цілому або його окремих деталей; 4) встановлення часу, який необхідно затратити на здійснення тих чи інших дій; 5) встанов­лення можливості існування якого-небудь факту, явища; 6) перевірка й оцінка слідчих версій, які висунуті в кримінальній справі.

Законом встановлюються наступні процесуальні правила прове­дення слідчого експерименту:

1. його провадження допускається при умові, якщо при цьому не принижується честь і гідність осіб, які беруть участь у ньому, не ство­рюється небезпека для їхнього життя і здоров'я (ч. 2 ст. 194 КПК);

2. при проведенні слідчого експерименту обов'язкова присутність не менше двох понятих;

3. у разі необхідності в слідчому експерименті на добровільній основі можуть брати участь свідки, потерпілі, підозрюваний, обвину­вачений;

4. до участі в слідчому експерименті може бути запрошений і спеці­аліст;

5. в необхідних випадках слідчий проводить виміри, складає план, креслення, схеми, а також здійснює фотографування або кіно-, відеозйомку (ч. 3 ст. 194 КПК);

6. якщо за умовами провадження слідчого експерименту необхідно проникнення до житла, то виникає потреба отримати згоду осіб, які проживають у ньому;

7. про провадження слідчого експерименту складається протокол у відповідності з правилами, передбаченими ст.ст. 85, 194, 195 КПК.

Протокол відтворення обстановки та обставин події складається з додержанням правил статті 85 КПК. У протоколі зазначають підстави для проведення цих дій, описують все, що було виявлено, в тій послі­довності, в якій це відбувалося, і в тому саме вигляді, в якому спосте­рігалося під час проведення дії. До протоколу додають відповідні схе­ми, фотознімки, плани, документи.