10. Об'єкт протидії та запобігання злочинності, його поняття, властивості та класифікація.

Об’єкт – це явище або предмет соціальної дійсності, матеріального або інтелектуального характеру, на який спрямовано будь-який зовнішній вплив. Кажучи про об’єкт спеціально-кримінологічного запобігання - це такі соціальні явища і процеси, на які необхідно спрямувати профілактичну діяльність, або інакше – це сукупність негативних явищ і процесів, взаємозв’язок і взаємодія яких, породжує і обумовлює злочинність. Це складне за своєю структурою соціальне утворення, яке включає в себе все те, на що повинно впливати спеціально-кримінологічне запобігання. До об’єктів спеціально-кримінологічної профілактики відносяться: недоліки і протиріччя в системі суспільних відносин, які впливають на процес морально-психологічного формування особистості і її законослухняності; великі негативні соціальні явища, пов’язані з певними формами соціальної патології (пияцтво, наркоманія, проституція і т.ін.); окремі особистості або контингенти осіб, що характеризуються протиправною поведінкою; негативні явища і процеси, які детермінують вчинення конкретних видів і груп злочинів (корисні, проф. організовану злочинність і т.ін.); місця концентрації антисуспільних елементів; конкретні криміногенні ситуації.

Об’єкт, таким чином, представляє собою сукупність явищ і процесів розташованих на різних соціальних рівнях.

Отже, об’єкт запобіжного впливу – це окремі або сукупність різних негативних явищ і процесів реальної дійсності матеріального або інтелектуального характеру, що володіють властивістю породжувати причини і умови, які сприяють вчиненню злочинів.

Тобто в якості об’єкта виступають: криміногенні фактори (причини, умови); обставини, що сприяють досягненню злочинного результату; криміногенне середовище; криміногенні ситуації.

Для об’єкта спеціально-кримінологічного попередження характерні наступні властивості: криміногенність; потенціальність; латентність.

Криміногенність – це така властивість об’єкта спеціально-кримінологічного запобігання, яка виражає силу впливу об’єкта на злочинну поведінку. Це величина перемінна і їй може бути дана кількісно-якісна характеристика: більше, менше, ступінь криміногенності, криміногенний потенціал, криміногенний набір. Наприклад: ступінь криміногенності осіб, що вчинили вбивства і тяжкі тілесні ушкодження досягає 70 %.

Криміногенний набір – це певна ієрархія форм антисуспільної поведінки в структурі криміногенних явищ і процесів (наприклад, тільки пияцтво або пияцтво і вчинення хуліганства і т. ін.).

Криміногенний потенціал – це реальна здатність суб’єкта в силу притаманних йому властивостей і якостей вчинювати злочини.

Латентність – криміногенного об’єкту може бути по різним обставинам прихованою від суб’єкта запобіжної діяльності. Існують явища і процеси, про які ми не маємо відомостей щодо їх криміногенності, оскільки вони зосереджені в морально-психологічній сфері особистості.

Криміногенність об’єкта властивість об’єктивна і її ми можемо встановити тільки емпіричним шляхом. У цьому зв’язку виникає питання, а чи можуть позитивні явища і процеси бути віднесені до об’єкту спеціально-кримінологічного запобігання? Наприклад, детективна література, бойовики, сексуальні сцени в кінофільмах. Практиці відомі випадки, коли злочинці пояснюють вчинений злочин тим, що напередодні читали детективну літературу, дивилися відеофільми зі сценами сексуального насильства. Більше того, копіюють механізм вчинення злочину.

На наш погляд, ці явища, які мають криміногенність, самі по собі такими не є. Як деморалізуючий фактор вони виглядають лише зовні. Реально ж деморалізована особистість, яка пристосовує ці явища під себе, бере їх в якості життєвих орієнтирів, способів рішення конкретних життєвих проблем. Але самі по собі вони не можуть виступати в якості детермінант злочинної поведінки, оскільки містять в собі і значну долю антикриміногенного потенціалу.

Названі властивості об’єктів спеціально-кримінолгічного запобігання обумовлюють і необхідність визначення методів запобігання злочинності.