- •1.Поняття і зміст діяльності щодо протидії злочинності.
- •2. Кримінологічна діяльність прокуратури при здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та застосуванні інших заходів примусового характеру
- •3. Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам у сфері службової діяльності та корупції.
- •4. Структура та загальна характеристика діяльності щодо протидії та запобігання злочинності
- •5.Координаційні повноваження прокурора й організаційно-правові засади їх здійснення
- •6. Поняття та система злочинів проти правосуддя
- •7. Принципи протидії та запобігання злочинності
- •8. Причини і умови, що сприяють вчиненню злочину, як предмет доказування, виявлення й усунення на стадії досудового слідства
- •9. Кримінологічна характеристика злочинів проти правосуддя та осіб, які їх вчинили
- •10. Об'єкт протидії та запобігання злочинності, його поняття, властивості та класифікація.
- •11. Протидія та запобігання злочинам у сфері службової діяльності та корупції.
- •12.Виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, по конкретним кримінальним справам
- •13.Суб’єкти протидії і запобігання злочинності та основні напрями їх діяльності.
- •14.Основні напрямки діяльності органів дізнання та досудового слідства щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину
- •15.Фактори, причини та умови злочинів проти правосуддя
- •16.Віктимологічна профілактика злочинів
- •17. Основністратегії протидії та запобігання злочинності в зарубіжних країнах.
- •18.Загально соціальні та спеціально-криманологічні заходи протидії та запобігання злочинам проти правосуддя
- •19.Діяльність громадських організацій і окремих громадян щодо протидії та запобігання злочинам.
- •21. Протидія та запобігання злочинам проти правосуддя органами прокурати
- •22.Правове забезпечення протидії та запобігання злочинності.
- •23. Нема
- •24. Поняття та види організованих злочинних угруповань.
- •25. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення протидії та запобігання злочинності
- •26. (Нема)
- •27.Кримінологічна характеристика організованої злочинності та осіб, які вчинили злочини у складі організованої злочинної групи.
- •28. Статистичний аналіз злочинності
- •29.Нема
- •30. Фактори, що обумовлюють виникнення та функціонування організованої злочинності.
- •31.Методи збору, аналізу і узагальнення кримінологічної інформації про причини та умови злочинності.
- •32. Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності.
- •33.Загальносоціальні та спеціально - кримінологічні заходи протидії та запобігання організованій злочинності
- •34. Поняття, завдання і види кримінологічного прогнозування.
- •35. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері господарської
- •36. Міжнародне співробітництво в сфері протидії та запобігання організованій злочинності
- •37. Поняття, завдання і види кримінологічного планування.
- •38. Основні кримінологічні риси особи, яка вчинила злочин у сфері господарської діяльності
- •39. Органи прокуратури, як суб’єкти протидії та запобігання організованій злочинності.
- •40.Участь прокуратури у розробці і плануванні заходів запобігання та протидії злочинності
- •41.Фактори, причини та умови злочинів у сфері господарської діяльності
- •Поняття і загальна характеристика діяльності прокуратури щодо протидії та запобігання злочинності.
- •Протидія та запобігання злочинам у сфері господарської діяльності.
- •45. Кримінологічна характеристика злочинів осіб, засуджених до кримінальних покарань, та осіб, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру.
- •46.Протидія та запобігання злочинам засобами прокурорського нагляду.
- •49.Кримінологічна діяльність прокурора настадіїдосудовогослідства.
- •50. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та осіб, які їх вчинюють
- •52.Кримінологічна діяльність прокурора у кримінальному судочинстві.
- •53. Фактори, причини та умови у сфері службової діяльністі в Україні
12.Виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, по конкретним кримінальним справам
У процесі досудового слідства пізнання обставин вчиненого злочину здійснюється на основі доказування, тобто виявлення, закріплення, перевірки й оцінки доказів. При цьому встановлюються також причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, оскільки їх виявлення відбувається в процесі розслідування кримінальної справи.
Оскільки в законі завдання виявлення причин й умов, що сприяли вчиненню злочинів, викладене в окремій (спеціальній нормі (ст. 23 КПК), остільки правомірно стверджувати, що законодавець у такий спосіб виділяє названі обставини в спеціальний предмет доказування.
Така правова регламентація ні в якій мірі не дозволяє стверджувати про протиставлення даного спеціального предмета доведення загальному, передбаченому ст. 64 КПК, і про можливості виявлення причин й умов, що сприяли вчиненню злочину, поза процесом доказування.
Справді, ст. 64 КПК установлює доказування обставин, що мають кримінально-правове й процесуальне значення, оскільки до них відносить: подію злочину; винність особи в здійсненні злочину і його мотиви; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші дані, що характеризують його особистість; характер і розмір збитку, заподіяного злочином, а також розмір витрат установи охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Стаття 23 КПК формулює кримінологічний предмет доказування тому що покладає на органи дізнання й слідства обов’язок виявити причини й умови, що сприяли вчиненню злочину. Оскільки ж мова йде про доказування всіх перерахованих й у загальному й у спеціальному предметі доказування обставин у відношенні того самого злочину, то здійснюватися воно повинне: по-перше, одночасно; по-друге, у взаємозв’язку з реально існуючою їх єдністю й, по-третє, тими самими засобами. У число останніх включається весь перелік слідчих дій, за допомогою яких можливо й практично здійснюється доказування по будь-якій кримінальній справі. З такого підходу випливає висновок про недоцільність придумування яких-небудь інших засобів виявлення причин й умов, що сприяли вчиненню злочину, оскільки законодавець не включає їх у число слідчих дій, за допомогою яких і можливе доведення всіх, у тому числі й розглянутих тут обставин.
Таким чином, доказування причин й умов, що сприяли вчиненню злочину, повинне здійснюватися на всьому протязі досудового слідства з моменту прийняття справи до свого провадження до його закінчення. При цьому отримані дані про обставини, що підлягають доказуванню, підлягають відображенню в тих самих протоколах виконаних слідчих дій.
Оскільки всебічність, повнота й об’єктивність дослідження обставин здійснюється на основі доказування як загального, так і спеціального предмета доказування, то не виявлення або неповне виявлення комплексу елементів, що входять у структуру причин й умов, що сприяли вчиненню злочину, є підставою для направлення прокурором кримінальної справи на додаткове розслідування відповідно до п. 8 ст. 227 та п. 10 ст. 228 КПК України. По цих підставах направляти кримінальну справу на додаткове розслідування може й суд (ст. 242 п. 8, ст. 244 п.2 КПК України).
БІЛЕТ 5