6. Поняття та система злочинів проти правосуддя

Злочини проти правосуддя – це сукупність анти суспільних діянь, спрямованих проти нормальної діяльності суду та органів, що сприяють його процесуальній діяльності з виконання функцій правосуддя, а також органів, які виконують винесені судамивироки, ухвали та постанови.

Усі передбачені у розділі XVIII Особливої частини КК злочини проти правосуддя, виходячи з їх безпосередніх об'єктів можуть бути об'єднані у такі групи:

1) злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури та суду:завідомо незаконне затримання, привід або арешт; притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності;порушення права на захист;постановляння суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвалиабо постанови;втручання в діяльністьсудовихорганів;втручання в діяльністьзахисникачипредставника особи.

2) злочини, що посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність учасників судочинства:посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя;посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги;погроза або насильство щодо суддів, народного засідателя чи присяжного;погрозаабонасильствощодозахисникачипредставника особи;умиснезнищенняабопошкодження майна судді, народного засідателячи присяжного;умиснезнищенняабопошкодження майна захисникачипредставника особи.

3) злочини, якіперешкоджаютьодержаннюдостовірнихдоказів та істиннихдоказів по справам:примушуваннядаватипоказання;завідомонеправдивеповідомлення про вчиненнязлочину; завідомонеправдивепоказання;відмовасвідкавіддаванняпоказаньабовідмоваекспертачиперекладачавідвиконанняпокладених на них обов'язків;перешкоджанняз'явленнюсвідка, потерпілого, експерта, примушуванняїх до відмовивіддаванняпоказаньчивисновку.

4) злочини, якіперешкоджаютьсвоєчасномурозкриттю та припиненнюзлочинів:невжиттязаходівбезпекищодоосіб, взятихпідзахист;розголошеннявідомостей про заходи безпекищодо особи, взятоїпідзахист;розголошенняданихдосудовогослідстваабодізнання;приховуваннязлочину.

5) злочини, якіперешкоджаютьвиконаннювироку (рішенню) абопризначеногопокарання:невиконання судового рішення;незаконнідіїщодо майна, на яке накладеноарештабо яке описано чипідлягаєконфіскації; ухиленнявідпокарання, не пов'язаного з позбавленнямволі; ухиленнявідвідбуванняпокарання у виглядіобмеженняволі та у виглядіпозбавленняволі; зліснанепокоравимогамадміністраціївиправної установи;дії, щодезорганізують роботу виправнихустанов;втеча з місцяпозбавленняволіабо з-підварти; втечазіспеціалізованоголікувального закладу; порушення правил адміністративногонагляду.

БІЛЕТ 3

7. Принципи протидії та запобігання злочинності

Основними принципами (вимогами), яким повинні задовольняти спеціально-кримінологічні заходи є: соціальної справедливості, демократизму, гуманності, законності і верховенства права, економічної доцільності та обґрунтованості, пріоритету запобіжної діяльності над репресивною, правового і соціального контролю, координації, плановості, комплексності і диференціації, науковості, обґрунтованості, реальності і конкретності.

Принципи державної політики у сфері протидії злочинності ґрунтуються на загальнолюдських уявленнях про цінності та призначення соціальних норм поведінки та взаємовідносин людей, які ґрунтуються на праві, моралі, звичаях. Державна політика протидії злочинності повинна бути підпорядкована зазначеним принципам і їх слід розглядати як мінімальні. Недотримання цих принципів сприяє руйнуванню єдиної політики у сфері протидії злочинності.

Принцип соціальної справедливості визначає реальне та неухильне втілення в законі практики правозастосування конституційної вимоги рівності всіх перед законом і судом. Цей принцип включає ідею гуманізму, але гуманізму не абстрактного, не за рахунок жертв злочинів, а гуманізму утворюючого, орієнтованого на захист громадянського суспільства і кожного окремого громадянина.

Принцип демократизму полягає в тому що ці заходи не повинні, з одного боку, порушувати демократичні права і свободи громадян, які закріплені в Конституції, і з іншого, означає, що протидія злочинності є загальнодержавною справою, у здійсненні якої мають приймати участь усі державні органи, громадські організації та окремі громадяни. Важливою умовою втілення принципу демократизму в організації запобігання злочинам є діяльність представницьких органів, окремих депутатів і широка гласність в цій роботі.

Гуманність - захід з запобігання злочинам, що полягає в тому, що не можуть застосовуватися заходи, які суперечать загальноприйнятим нормам моралі, пов’язані з проявами жорстокості, приниженням гідності і достоїнства людини. Крім того, вся діяльність з запобігання злочину – це гуманний напрямок у боротьбі зі злочинністю, яка ставить на перше місце усунення негативних явищ, яке приводить до морального і громадянського приниження і падіння людини.

Принцип законності і верховенства права у найзагальнішому його розумінні вимагає, щобвся діяльність системи запобігання злочинності базувалась виключно на правовій основі, положеннях Конституції та Законів України. Ніякіпрагненняефективності, високоїрезультативності не можутьвиправдовуватизастосуванняпрофілактичнихзаходів, що не засновані на нормах закону. Інакшекажучи, заходи з запобігання не повиннівступати у протиріччя з законом. Законність – цеосновний принцип правовоїдержави.

Обґрунтованість– полягає в тому, щозастосуваннязаходівпрофілактики повинно відповідатиреальним криміногенним явищам і процесам, а не уявним. Цей принцип зобов’язує суб’єктів профілактики піклуватися про достатньо повну і всебічну кримінологічну інформацію про наявність криміногенних явищ в певному регіоні, сфері соціального життя, серед груп населення, стосовно окремих громадян.

Принцип пріоритету запобіжної діяльності над репресивною полягає в тому, що заходи кримінальної репресії застосовуються лише після реалізації заходів запобігання злочинам.

Принцип правового та соціального контролю потребує посилення контролюючих функцій усіх гілок державної влади за виконанням законодавства, спрямованого на протидію злочинності як державними органами, так і громадськими об’єднаннями і окремими громадянами. Важлива роль при цьому належить здійсненню прокурорського нагляду. В останні роки все в більшій мірі визнається необхідність впровадження кримінологічної експертизи нормативно-правових актів, що дасть змогу прогнозувати можливі негативні наслідки пропонованої правової новели у сфері протидії злочинності. Як до проведення експертизи, так і до самого законопроекту, мають бути пред’явлені вимоги, які випливають із загальних принципів протидії злочинності.