28. Статистичний аналіз злочинності

Статистичний аналіз злочинності передбачає здійснення розрахунку її кількісних і якісних показників. До кількісних показників відносяться: рівень злочинності, рівень судимості, коефіцієнти злочинності, ціна злочинності.

Рівень злочинності – це абсолютна кількість зареєстрованих злочинів та кількість осіб, що їх вчинили, за певний період часу на певній території.

рівень судимості – це абсолютна кількість злочинів і осіб, їх вчинивших, відносно яких винесений обвинувальний вирок суду.

Коефіцієнти злочинності являють собою співвідношення кількості злочинів і осіб, які їх вчинили, до заздалегідь обумовленному числу населення відповідного адміністративно-територіального регіону.

До якісних показників злочинності відносяться: структура злочинності, характер злочинності, географія злочинності, екологія і топографія злочинності.

Структура злочинності представляє собою питому вагу і співвідношення різних видів злочинів у загальному їх числі за певний період часу на певній території. Вона характеризує внутрішню будову злочинності, з яких складових частин вона складається. Загальна кількість злочинів приймається за 100%, а вид злочинів, що цікавить за «х». Звідси показник структури злочинності:

С з = вид злочинності

Злочинність Х 100%

Під географією злочинності розуміють розподілення злочинності за різними регіонами (територіям країни), вивчаються особливості її кількісного та якісного розподілення, закономірності та причини, що його викликають.

Характер злочинності визначається кількістю найбільш тяжких злочинів в структурі злочинності, а також характеристикою особистості тих, хто вчинює злочини. Характер злочинності виявляється через її структуру. Так, наприклад, раніше судимі в структурі осіб, що вчинили злочин у 2006 р., склали 15,8%, питома вага тяжких і особливо тяжких злочинів у 2003 р. склала 51,5% , у 2006 – 41,6%, у 2007 – 37,4%, у 2008 – 35,4%.

Екологія злочинності – це показник, який характеризує вплив на рівень, структуру і динаміку злочинності різного роду екологічних факторів (екологічні катастрофи, стихійні лиха, природні особливості регіонів).

Топографія злочинності характеризує особливості злочинності проявів у залежності від об’єктів, на яких вчиняються злочини (ринки, вокзали, універмаги та ін.). Ці дані мають важливе значення для оперативного аналізу криміногенної ситуації в регіоні.

Під динамікою злочинності розуміється відношення рівня і структури злочинності теперішнього або іншого визначеного періоду часу до її рівня і структури за попередні періоди. Порівняння статистичних показників злочинності за певний період часу, дозволяє встановити тенденції і закономірності її розвитку. Динаміка злочинності знаходиться у залежності від ряду соціальних і правових факторів.

29.Нема

30. Фактори, що обумовлюють виникнення та функціонування організованої злочинності.

За змістом їх можна класифікувати на: економічні, політичні, соціальні, морально-психологічні, правові та організаційно-управлінські фактори існування, поширення та відтворення організованої злочинності.

До економічних факторів належать: глибокі кризові явища в економіці, розрив господарських зв'язків, деформація зовнішньої торгівлі, тривалі взаємонеплатежі, помилки у процесі приватизації державного майна, лібералізація цін, слабкий контроль за діяльністю комерційних банків, поява спільних змішаних акціонерних товариств за участю іноземних фізичних і юридичних осіб, економічна репутація деяких з них іноді породжує сумніви, зріст «тіньової економіки», бартерних угод, непрозорість паливно-енергетичного ринку та ін.

Під морально-психологічними факторами розуміються у першу чергу погіршення морального клімату в суспільстві, девальвація духовних цінностей. Багато прошарків населення виявилися поглинутими корисливо-здирницькою, міщанською, паразитарною психологією. Тон у суспільстві почали завдавати ділки тіньової економіки і корумповані чиновники. Ці особи перестали боятися виявляти свої неправомірні доходи. Більше того, вони почали пишатися ними. Першим морально-психологічним фактором виступає преференція населенням мафіозного способу життя, ефект звикання суспільної свідомості до організованої злочинності. Другим морально-психологічним фактором, на нашу думку, є усталення у суспільній свідомості стереотипу «соціальної близькості» кримінального елементу, яке сформувалося внаслідок тривалого пропагування «соціальної близькості» кримінального елементу в роки тоталітаризму. Третім морально-психологічним фактором є психологічна наближеність бізнесового середовища до організованого криміналітету.

Організаційно-управлінські фактори, які обумовлюють організовану злочинність проявляються у відсутності жорсткого контролю з боку державного апарату за обліком і розподілом національного багатства і в той же час часто необґрунтованому втручанні чиновників у всі сфери підприємницької діяльності, що виходить за межі здорового глузду; в недоліках господарського механізму і практики його функціонування, кричущій безгосподарності і безкарності за конкретні їх прояви. Не викоренена ще роз’єднаність у функціях щодо боротьби з організованою злочинністю між окремими правоохоронними відомствами. У зв'язку з цим слід відзначити неналежну матеріально-технічну, ресурсну і кадрову забезпеченість підрозділів з боротьби з організованою злочинністю. Викликає справедливі зауваження стиль їх роботи.

БІЛЕТ 11