- •1.Поняття і зміст діяльності щодо протидії злочинності.
- •2. Кримінологічна діяльність прокуратури при здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та застосуванні інших заходів примусового характеру
- •3. Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам у сфері службової діяльності та корупції.
- •4. Структура та загальна характеристика діяльності щодо протидії та запобігання злочинності
- •5.Координаційні повноваження прокурора й організаційно-правові засади їх здійснення
- •6. Поняття та система злочинів проти правосуддя
- •7. Принципи протидії та запобігання злочинності
- •8. Причини і умови, що сприяють вчиненню злочину, як предмет доказування, виявлення й усунення на стадії досудового слідства
- •9. Кримінологічна характеристика злочинів проти правосуддя та осіб, які їх вчинили
- •10. Об'єкт протидії та запобігання злочинності, його поняття, властивості та класифікація.
- •11. Протидія та запобігання злочинам у сфері службової діяльності та корупції.
- •12.Виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, по конкретним кримінальним справам
- •13.Суб’єкти протидії і запобігання злочинності та основні напрями їх діяльності.
- •14.Основні напрямки діяльності органів дізнання та досудового слідства щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину
- •15.Фактори, причини та умови злочинів проти правосуддя
- •16.Віктимологічна профілактика злочинів
- •17. Основністратегії протидії та запобігання злочинності в зарубіжних країнах.
- •18.Загально соціальні та спеціально-криманологічні заходи протидії та запобігання злочинам проти правосуддя
- •19.Діяльність громадських організацій і окремих громадян щодо протидії та запобігання злочинам.
- •21. Протидія та запобігання злочинам проти правосуддя органами прокурати
- •22.Правове забезпечення протидії та запобігання злочинності.
- •23. Нема
- •24. Поняття та види організованих злочинних угруповань.
- •25. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення протидії та запобігання злочинності
- •26. (Нема)
- •27.Кримінологічна характеристика організованої злочинності та осіб, які вчинили злочини у складі організованої злочинної групи.
- •28. Статистичний аналіз злочинності
- •29.Нема
- •30. Фактори, що обумовлюють виникнення та функціонування організованої злочинності.
- •31.Методи збору, аналізу і узагальнення кримінологічної інформації про причини та умови злочинності.
- •32. Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності.
- •33.Загальносоціальні та спеціально - кримінологічні заходи протидії та запобігання організованій злочинності
- •34. Поняття, завдання і види кримінологічного прогнозування.
- •35. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері господарської
- •36. Міжнародне співробітництво в сфері протидії та запобігання організованій злочинності
- •37. Поняття, завдання і види кримінологічного планування.
- •38. Основні кримінологічні риси особи, яка вчинила злочин у сфері господарської діяльності
- •39. Органи прокуратури, як суб’єкти протидії та запобігання організованій злочинності.
- •40.Участь прокуратури у розробці і плануванні заходів запобігання та протидії злочинності
- •41.Фактори, причини та умови злочинів у сфері господарської діяльності
- •Поняття і загальна характеристика діяльності прокуратури щодо протидії та запобігання злочинності.
- •Протидія та запобігання злочинам у сфері господарської діяльності.
- •45. Кримінологічна характеристика злочинів осіб, засуджених до кримінальних покарань, та осіб, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру.
- •46.Протидія та запобігання злочинам засобами прокурорського нагляду.
- •49.Кримінологічна діяльність прокурора настадіїдосудовогослідства.
- •50. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та осіб, які їх вчинюють
- •52.Кримінологічна діяльність прокурора у кримінальному судочинстві.
- •53. Фактори, причини та умови у сфері службової діяльністі в Україні
26. (Нема)
27.Кримінологічна характеристика організованої злочинності та осіб, які вчинили злочини у складі організованої злочинної групи.
Організована злочинність в Україні за період 1995-2009 рр. характеризується низкою кримінологічно негативних показників. Спочатку їй був притаманний високий статистичний рівень і несприятливі тенденції, але починаючи з 2005 відзначається стійка тенденція до зниження кількості виявлення зареєстрованих організованих злочинних угрупувань і вчинених ними злочинів. Так, у 1995 р. організованими злочинними групами (871 група) було вчинено 4556 злочинів. У подальшому за чотири роки кількість злочинів збільшилась майже удвічі, а кількість груп за цей період зросла на 35 %. А ось статистика за 2002-2004 рр. За офіційною звітністю МВС України, у 2002 році було виявлено 722 організованих злочинних груп, у 2003 – 634, у 2004 – 695, у 2008 – 378, у 2009 – 379. Виявлено злочинів, вчинених ними: у 2002 – 6467, у 2003 – 6159, у 2004 – 5582, у 2008 – 3 670, у 2009 – 3 514.
Слід зазначити, що опубліковані статистичні матеріали потребують критичного підходу. По-перше, на практиці організована злочинність розумілась в той час вкрай широко, що було наслідком відсутності чіткого її визначення у кримінальному законодавстві. Вийшло так, що була оголошена війна організованій злочинності у країні, а що слід розуміти під цим особливо небезпечним явищем у його точно правовому значенні, в законі не було визначено. Тлумачення організованої злочинності, наведене у Законі України від 30 червня 1993 р. «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», позбавлене юридичної визначеності. У ньому не було встановлено конкретних якісних ознак, за якими організоване злочинне угруповання відрізняється від співучасті у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб.
По-друге, за офіційною кримінально-правовою статистикою у структурі злочинів, учинених організованими злочинними угрупованнями, переважають загальнокримінальні злочини: крадіжки, грабежі, розбої, хабарництво та інші та значно менше виявлено злочинів у економічній, банківській, зовнішньоторговельній сфері, сфері приватизації. Адже, саме на перелічені об'єкти спрямована організована злочинність. Це дає підстави припускати, що з організованою злочинністю у цих сферах боротьба велася не досить активно.
По-третє, в існуючих, статистичних даних ( на жаль, поки що відсутні повні відомості про юридичні наслідки, які наставали після реєстрації злочинів, учинених організованими угрупованнями).
По-четверте, їх облік ведеться згідно з статистичною формою № 1- ОЗ, затвердженою Наказом Держкомстату України у 1994 р., але зазначена форма булв суттєво змінена у 2003 р., при чому не у кращий бік. Значно знизилася її інформативна цінність, як для аналітичної роботи, так і для використання в наукових цілях.
У зв'язку із зазначеними обставинами виникають труднощі при розв'язанні деяких кримінологічних питань, які стосуються у першу чергу особи винних. Тут доводиться оперувати вибірковими даними, відповідно до яких можна стверджувати, що учасники організованих злочинних угруповань за своїм соціально-демографічним статусом і соціально-рольовими ознаками мало чим відрізняються від структури населення. Серед них трапляються люди і зрілого, і молодого віку; особи, як правило, матеріально забезпечені; воротили тіньової економіки і кримінальні авторитети; чиновники-хабарники і безчесні працівники контролюючих і правоохоронних органів; колишні спортсмени і військовослужбовці, які вибилися з життєвої колії; безробітні фахівці-виробники; валютчики, вимагателі, контрабандисти; люди високої кваліфікації, які обіймають відповідальні посади в апараті управління і мають широкі ділові зв'язки тощо. Що стосується їх морального обличчя, то для них характерні такі риси, як правовий нігілізм, неповноцінна правосвідомість, відкидання морально-соціальних цінностей, поглинаюче прагнення до збагачення тощо.
Вивчення організованої злочинності в Україні свідчить про те, що в останні роки більш інтенсивно, ніж раніше, простежується процес подальшої консолідації організованих злочинних угруповань. Вони прагнуть зараз до зміни тактики, форм і стратегічних цілей своєї протиправної діяльності. Зокрема, криміналітет проникає до легальних комерційних структур, активно втягує у свою роботу корумпованих чиновників, співробітників правоохоронних, податкових і митних органів, які б захищали їх інтереси щодо функціонування «тіньової економіки», відмивання незаконно одержаних грошей, забезпечували б їх повну безпеку.
БІЛЕТ 10