26. (Нема)

27.Кримінологічна характеристика організованої злочинності та осіб, які вчинили злочини у складі організованої злочинної групи.

Організована злочинність в Україні за період 1995-2009 рр. характеризується низкою кримінологічно негативних показників. Спочатку їй був притаманний високий статистичний рівень і несприятливі тенденції, але починаючи з 2005 відзначається стійка тенденція до зниження кількості виявлення зареєстрованих організованих злочинних угрупувань і вчинених ними злочинів. Так, у 1995 р. організованими злочинними групами (871 група) було вчинено 4556 злочинів. У подальшому за чотири роки кількість злочинів збільшилась майже удвічі, а кількість груп за цей період зросла на 35 %. А ось статистика за 2002-2004 рр. За офіційною звітністю МВС України, у 2002 році було виявлено 722 організованих злочинних груп, у 2003 – 634, у 2004 – 695, у 2008 – 378, у 2009 – 379. Виявлено злочинів, вчинених ними: у 2002 – 6467, у 2003 – 6159, у 2004 – 5582, у 2008 – 3 670, у 2009 – 3 514.

Слід зазначити, що опубліковані статистичні матеріали потребують критичного підходу. По-перше, на практиці організована злочинність розумілась в той час вкрай широко, що було наслідком відсутності чіткого її визначення у кримінальному законодавстві. Вийшло так, що була оголошена війна організованій злочинності у країні, а що слід розуміти під цим особливо небезпечним явищем у його точно правовому значенні, в законі не було визначено. Тлумачення організованої злочинності, наведене у Законі України від 30 червня 1993 р. «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», позбавлене юридичної визначеності. У ньому не було встановлено конкретних якісних ознак, за якими організоване злочинне угруповання відрізняється від співучасті у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб.

По-друге, за офіційною кримінально-правовою статистикою у структурі злочинів, учинених організованими злочинними угрупованнями, переважають загальнокримінальні злочини: крадіжки, грабежі, розбої, хабарництво та інші та значно менше виявлено злочинів у економічній, банківській, зовнішньоторговельній сфері, сфері приватизації. Адже, саме на перелічені об'єкти спрямована організована злочинність. Це дає підстави припускати, що з організованою злочинністю у цих сферах боротьба велася не досить активно.

По-третє, в існуючих, статистичних даних ( на жаль, поки що відсутні повні відомості про юридичні наслідки, які наставали після реєстрації злочинів, учинених організованими угрупованнями).

По-четверте, їх облік ведеться згідно з статистичною формою № 1- ОЗ, затвердженою Наказом Держкомстату України у 1994 р., але зазначена форма булв суттєво змінена у 2003 р., при чому не у кращий бік. Значно знизилася її інформативна цінність, як для аналітичної роботи, так і для використання в наукових цілях.

У зв'язку із зазначеними обставинами виникають труднощі при розв'язанні деяких кримінологічних питань, які стосуються у першу чергу особи винних. Тут доводиться оперувати вибірковими даними, відповідно до яких можна стверджувати, що учасники організованих злочинних угруповань за своїм соціально-демографічним статусом і соціально-рольовими ознаками мало чим відрізняються від структури населення. Серед них трапляються люди і зрілого, і молодого віку; особи, як правило, матеріально забезпечені; воротили тіньової економіки і кримінальні авторитети; чиновники-хабарники і безчесні працівники контролюючих і правоохоронних органів; колишні спортсмени і військовослужбовці, які вибилися з життєвої колії; безробітні фахівці-виробники; валютчики, вимагателі, контрабандисти; люди високої кваліфікації, які обіймають відповідальні посади в апараті управління і мають широкі ділові зв'язки тощо. Що стосується їх морального обличчя, то для них характерні такі риси, як правовий нігілізм, неповноцінна правосвідомість, відкидання морально-соціальних цінностей, поглинаюче прагнення до збагачення тощо.

Вивчення організованої злочинності в Україні свідчить про те, що в останні роки більш інтенсивно, ніж раніше, простежується процес подальшої консолідації організованих злочинних угруповань. Вони прагнуть зараз до зміни тактики, форм і стратегічних цілей своєї протиправної діяльності. Зокрема, криміналітет проникає до легальних комерційних структур, активно втягує у свою роботу корумпованих чиновників, співробітників правоохоронних, податкових і митних органів, які б захищали їх інтереси щодо функціонування «тіньової економіки», відмивання незаконно одержаних грошей, забезпечували б їх повну безпеку.

БІЛЕТ 10