31.Методи збору, аналізу і узагальнення кримінологічної інформації про причини та умови злочинності.

Слідчі, оперативні працівники правоохоронних органів, в тій або іншій мірі, приймають участь у збиранні, узагальненні та аналізі кримінологічної інформації. Ними складаються відповідні узагальнення практики і інформаційні довідки, які спрямовуються до різних інстанцій. Але вони не завжди достатньо переконливі у зв’язку із незнанням або недотриманням основних вимог кримінологічної методики збору і обробки інформації, вузькості використовуваних при цьому методів. Низька якість цих узагальнень, довідок тягне за собою і неправильні практичні рішення з протидії окремим видам злочинів, тому підвищення рівня методичної підготовки працівників правоохоронних органів має важливе значення.

Опитування – найбільш розповсюджений спосіб збору інформації. Цей метод широко використовується для вивчення громадської думки про

При аналізі злочинності використовуються конкретно-соціологічні методи, методи правової статистики, психологічні, економічні, математичні, кібернетичні. У практиці діяльності правоохоронних органів найбільш розповсюдженим є використання конкретно-соціологічних методів збору, узагальнення і аналізу інформації: опитування, спостереження, вивчення документів, експеримент, експертні оцінки причини та умови злочинності, ефективності діяльності правоохоронних органів з протидії злочинності

Кримінологічне спостереження полягає у безпосередньому сприйнятті кримінологічної інформації самим дослідником. Цей метод найбільш часто використовується в соціології і психології. Сфера використання даного методу в кримінології істотно звужується, оскільки у кримінології обмежені можливості спостерігати за розвитком злочинної діяльності. Але можна спостерігати прояви різноманітних негативних соціальних явищ, а також ефективність реалізації заходів протидії злочинності.

Метод експертних оцінок полягає в отриманні, обробці і інтерпретації суджень фахівців в будь-якій галузі знань або практичних працівників з конкретних питань протидії та запобігання злочинності. За допомогою методу експертних оцінок визначається: ступінь суспільної небезпеки окремих видів і груп злочинів; рівень правосвідомості різних груп населення; рівень латентності злочинності і окремих груп злочинів; ціна злочинності; прогнози розвитку злочинності тощо.

Експериментальний спосіб дослідження – це штучне створення реальних життєвих ситуацій шляхом моделювання відповідних умов, для виявлення, вимірювання зв’язків та взаємозалежностей між різними явищами соціального життя. Експеримент може бути проведений двома шляхами: відтворенням реальних обставин події; побудови математичної моделі події за допомогою знакових символів. Вибір способу експериментування залежить від характеру і змісту тих соціальних явищ, які піддаються експериментальному моделюванню.

32. Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності.

Одним ізрізновидівзлочинів є злочини у сферігосподарськоїдіяльності – цезлочини, яківчинюються у промисловості, сільськомугосподарстві, торговельно-посередницькійдіяльності, фінансовійсфері (розділ VII КК України).

Основнірисигосподарськихзлочинівполягаютьутому, що 1) вони вчи¬няються у сферігосподарськоїдіяльності; 2) суб'єктамицихзлочинівможутьбу¬тифізичні (громадяни) та службові особи; 3) спрямовані на отриманняеконо¬мічноївигоди; 4) вчинюютьсялишенавмисно з мотивівкористі; 5) вчиненняїхпов’язане з порушенням норм, якірегулюютьгосподарськудіяльність.

З кримінологічної точки зору, злочинність у сферігосподарськоїдіяльності - цесоціально-економічне, деструктивне для економікидержавиявище, яке проявляється у вчиненніосо¬баминавмиснихкорисливихзлочиніввсферілегальної і нелегальноїгосподар¬ськоїдіяльності, головнимбезпосереднімоб'єктомякихвиступаютьвідносинивласності і відносини в сферівиробництва, обміну, розподілу і споживаннято¬варів і послуг, службовоїдіяльності з метою отримання доходу.

Згідно з цим до злочинів у сферігосподарськоїдіяльностівідносяться:

1. Злочини в сферівідносинвласності, вчинені в процесіекономічноїдія¬льності: крадіжка (ст. 185); шахрайство (ст. 190); привласнення, розтрата майна абозаволодіння ним шляхом зловживанняслужбовим становищем (ст. 191).

2. Злочини в сферіфінансовихвідносин: виготовлення, зберігання, при-дбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збутуабозбутпідроблених грошей, державнихціннихпаперівчибілетівдержавноїлотереї (ст. 199); ухиленнявідповерненнявиручки в іноземнійвалюті (ст. 207); ухи-леннявідсплатиподатків, зборів, іншихобов'язковихплатежів (ст. 212); шах-райство з фінансовими ресурсами (ст. 222); порушення порядку випуску (емісії) та обігуціннихпаперів (ст. 223); підробленнязнаківпоштової оплати і проїз¬нихквитків (ст. 215); незаконневиготовлення, підроблення, використанняабозбут незаконно виготовлених, одержанихчипідроблених марок акцизного збо¬ручиконтрольних марок (ст. 216); незаконнідії з документами на переказ, пла¬тіжнимикартками та іншимизасобами доступу до банківськихрахунків, обла¬днанням для їхвиготовлення (ст. 200); незаконневідкриттяабовикористання за межами Українивалютнихрахунків (ст. 208); легалізація (відмивання) грошо¬вихкоштів та іншого майна, здобутихзлочинним шляхом (ст. 209); виготов¬лення, збут та використанняпідробленихнедержавнихціннихпаперів (ст. 224).

3. Злочини в сферівиконання бюджету: порушеннязаконодавства про бюджетну систему України (ст. 210); видання нормативно-правовихаборозпо¬рядчихактів, якізмінюють доходи і видатки бюджету всуперечвстановленому законом порядку (ст. 211).

4. Злочини в сферіпідприємницькихвідносин: зайняття забороненими ви¬дами господарської діяльності (ст. 203); порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202); фіктивне підприємництво (ст. 205); протидіязаконнійгосподарськійдіяльності (ст. 206); приховуваннястійкоїфі¬нансовоїнеспроможності (ст. 220); фіктивнебанкрутство (ст. 218); доведення до банкрутства (ст. 219); незаконневиготовлення, зберігання, збутаботранспо¬ртування з метою збутупідакцизнихтоварів (ст. 204); порушення порядку здій¬сненняоперацій з металобрухтом (ст. 213); порушення правил здачідорогоцін¬нихметалів і дорогоцінногокаміння (ст. 214); незаконневиготовлення, збутабовикористання державного пробірного клейма (ст. 217); незаконнідіїуразібан¬крутства (ст. 221).

5. Злочини в сферіпроявівмонополізму і недобросовісноїконкуренції: не¬законнезбирання з метою використанняабовикористаннявідомостей, щоста¬новлятькомерційнутаємницю (ст. 231); розголошеннякомерційноїтаємниці (ст. 232); змова про змінучифіксуванняцінабопримушення до їхзмінчифік¬сування (ст. 228);порушення антимонопольного законодавства (ст. 230).

6. Злочинивсферівідносинобслуговуваннянаселення: випускабореаліза¬ціянедоброякісноїпродукції (ст. 227); обман покупцівабо обман замовників (ст. 225); фальсифікаціязасобіввимірювання (ст. 226); незаконневикористання товарного знака (ст. 229).

7. Злочини в сферірегулюванняпереміщення майна через митний кордон України: контрабанда